Постанова

від 30.04.2025 по справі 673/501/22

НЕ ВКАЗАНО

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 673/501/22

Провадження № 22-ц/820/584/25

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю: представників учасників справи

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Шевченка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Деражнянська міська рада, про стягнення збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 03 грудня 2024 року (суддя Дворнін О.С.).

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Шевченка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Деражнянська міська рада, про стягнення збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів.

В обґрунтування позову зазначав, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом. До складу спадщини входить земельна ділянка, площею 2,0798 га, кадастровий номер 6821584800:02:001:0077, яка розташована на території Копачівської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

За життя ОСОБА_2 уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого товариство зобов`язане сплачувати орендодавцеві орендну плату у натуральній формі або у грошовій, що становить три відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З часу укладення договору земельна ділянка обробляється орендарем СТОВ імені Шевченка, однак, орендну плату відповідач не сплачував.

Зазначені факти, як зазначав позивач, встановлено рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 27.05.2021 у справі №673/1824/19, яким стягнуто з відповідача невиплачену орендну плату за 2017-2018 роки.

З 2019 по 2020 роки відповідач продовжував користуватися земельною ділянкою, проте кошти не сплачував.

З врахуванням викладеного вище, просив суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Шевченка» збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за 2019-2020 роки за час тимчасового невикористання земельної ділянки, площею 2,0798 га, кадастровий номер 6821584800:02:001:0077, яка розташована на території Копачівської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області в сумі 23960 грн та судові витрати.

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 03 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 07 лютого 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Шевченка» 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що по позивач неодноразово звертався до суду з клопотанням про повторне направлення ухвали про зобов`язання Дереажнянської міської ради надати суду акт комісії по встановлення розміру збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів ОСОБА_1 за 2019-2020 роки за користування земельної ділянки, площею 2,0798 га, кадастровий номер 6821584800:02:001:0077, яка розташована на території Копачівської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області СТОВ «Імені Шевченка» та надати суду рішення про затвердження актів встановлених розмірів безпідставно збережених коштів. Однак Деражнянська міська рада не виконала ухвали суду. Відомості щодо невиконання ухвали суду до ЄРДР за ч. 3 ст. 362 КК України.

У відзиві на апеляційну скаргу Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Імені Шевченка» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засідання представники позивача Дякун Т.В. та Марцонь В.Б. підтримали апеляційну скаргу.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять прямого розрахунку заподіяних позивачеві діями (бездіяльністю) відповідача збитків внаслідок чого суд позбавлений можливості достеменно встановити точну ціну позову та предмет доказування (обставини, які обґрунтовують вимоги позивача підстава позову; обставини, які обґрунтовують заперечення відповідача підстава заперечення; інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи), а вжиті судом заходи за клопотанням представника позивача, в цій частині, виявилися безрезультатними, а тому дійшов висновку про неможливість задоволення позову через відсутність у ньому конкретної суми завданих збитків позивачу відповідачем.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Встановлено, що рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 27.05.2021 у справі № 673/1824/19, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 15.11.2021, стягнуто з Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Імені Шевченка» на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 4840,05 грн. (а.с. 7-9)

Вказаним судовим рішенням встановлено обставини того, що згідно з державним актом на право приватної власності на земельну ділянку, виданим 23.08.1999 Копачівською сільською радою народних депутатів ОСОБА_2 належала земельна ділянка, площею 2,08 га, на території Копачівської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва.

10.12.2003 між СТОВ «ім. Шевченка», як орендарем, та ОСОБА_2 , як орендодавцем, укладено договір оренди №218 земельної ділянки, площею 2,08 га, який зареєстровано 12.12.2003 за № 311. Строк оренди 10 років. Орендна плата становить 240 грн або у твердій формі у вигляді зерна (6 ц.), молочної продукції і іншої продукції за взаємної згодою сторін. У випадку інфляційних процесів розмір орендної плати індексується на загальноприйняту величину.

Умовами договору визначено, що орендна плата вносить орендарем одноразово або частинами за згодою сторін.

Повний розрахунок по орендній платі проводиться після завершення календарного року, але не пізніше 25 числа лютого наступного року.

Орендодавець зобов?язаний після закінчення терміну оренди прийняти від орендаря за актом приймання-передачі земельну ділянку в стані, придатному для використання за цільовим призначенням.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

05.08.2019 після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області на ім?я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яким є земельна ділянка, площею 2,0798га, кадастровий номер 6821584800:02:001:0077, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Копачівської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області. Того ж дня за позивачем зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.

Також судом при ухваленні рішення встановлено, що між відповідачем та ОСОБА_2 за життя мало місце поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, визначених договором оренди землі від 10.12.2003. У зв`язку з чим, починаючи з 02.10.2016 позивач набув право на отримання орендної плати за договором оренди землі.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини,якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до п. «д» ст. 156 ЗК України (як правова підстава позову), власникам землі та землекористувача відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за тимчасове невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами (ч. 1 ст. 157 ЗК України).

Згідно з Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Окрім статтей 156 та 157 Земельного кодексу України, відшкодування завданих збитків власникам земельних ділянок та землекористувачам, врегульовано положеннями Цивільного кодексу України та Господарським кодексом України.

У частині другійстатті 22 ЦК Українивизначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин, що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки, як правова категорія, включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Також позивач (кредитор) повинен довести факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач пов`язував збитки з неотриманням ним доходів за 2019-2020 роки за час тимчасового невикористання належної йому земельної ділянки. В той же ж час, позивач у позові посилається і на те, що відповідач використовує земельну ділянки та не сплачує орендну плату, що свідчить про суперечливу позицію самого позивача.

Відповідач, у свою чергу, у відзиві на позов, визнав факт оренди земельної ділянки, яка належить позивачу, включно до 2020 року.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не довів, що міг і повинен був отримати дохід за період 2019-2020 років в сумі 23960 грн за час тимчасового невикористання належної позивачу земельної ділянки, а також, що лише неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати цей дохід. Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 ставив вимоги до відповідача щодо повернення земельної ділянки, якщо вона не використовувалась товариством, позивач суду не надав. З огляду на викладене, слід відмовити у задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.

З огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції щодо відмови в позові необхідно змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Оскільки апеляційний суд змінює судове рішення у частині мотивів його ухвалення, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 03 грудня 2024 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 травня 2025 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай