Рішення від 07.05.2025 по справі 697/228/24

Справа № 697/228/24

Провадження № 2/697/72/2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Колісник Л.О.

за участю секретарів Дяченко Л.В., Румини М.В.,

позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 ,

представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_4 ,

представників третіх осіб - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаського району Черкаської області, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Канівської міської ради, служба у справах дітей Бобрицької сільської ради Черкаської області про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 31.01.2024 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Канівської міської ради, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з батьком, відібрання дітей у матері без позбавлення її батьківських прав для проживання її батьком у зв`язку з фактом самостійного виховання дітей батьком без участі матері, відмовившись від частини позовних вимог під час розгляду справи.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що він з відповідачем, 12.06.2015 зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Каневу реєстраційної служби Канівського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 91. Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з квітня 2023 шлюбні стосунки між сторонами погіршились, відповідачка виїхала проживати в с. Грищинці Черкаського району до свого нового чоловіка. Діти залишилися проживати в АДРЕСА_1 з батьком, який взяв на себе їхнє утримання та виховання. Позивач має постійний та достатній дохід, піклується про дітей, забезпечує їх матеріально, цікавиться їх навчанням, здоров`ям. Дітям створені належні умови для їх проживання та розвитку, з позивачем діти почуваються у безпеці та спокійно. Відповідач належної уваги дітям не приділяє, обов`язки по вихованню та утриманню дітей виконує неналежним чином. Просить визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02.02.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

07.05.2024 представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 подав зустрічну позовну заяву в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні дитини, під час розгляду справи судом від частини позивних вимог якої відмовився. Свої вимоги мотивує тим, що сторони перебували в шлюбі та мають спільних дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04.08.2003 шлюб між сторонами було розірвано. Позивачем у справі була ОСОБА_3 . У позовній заяві вона вказувала, що сім`я між сторонами розпалася, втратили сімейну близькість, спільне проживання, збереження шлюбу суперечило їх інтересам. Це сталося після перебування ОСОБА_1 в зоні бойових дій, що вплинуло на його психологічний стан. Після розлучення у зв`язку з приниженнями та здійсненням психологічного тиску в присутності дітей, зміною замків у вхідних дверях в квартирі, де проживали позивач з відповідачем, ОСОБА_3 змушена була шукати помешкання, яке б відповідало умовам проживання її та її дітей. В цей час вона дізналася про вчинення ОСОБА_1 протиправних дій стосовно батьків її знайомого, з яким працює на одному підприємстві, зокрема, проникнення до його будинковолодіння, що підтверджується вироком Канівської міськрайонного суду від 14.03.2023 після цього позивачка ОСОБА_3 вирішила проживати спільно з ОСОБА_9 , який не заперечує проти проживання в його будинку двох її дітей. ОСОБА_3 забезпечила нормальні умови для їх проживання, є кімнати для проживання дітей, не втратила інтересу до дітей, проте, щоб діти не бачили сварок з батьком, вона обмежується відвідинами дітей, крім того неодноразово зв`язувалась з дітьми по телефону, але батько дітей налаштовував психологічно дітей проти матері, забороняє їм спілкуватись по телефону. За час проживання разом з дітьми до того часу як ОСОБА_1 виставив ОСОБА_3 з квартири, здебільшого займалась вихованням дітей мати і мала тісний зв`язок із дітьми. Приниження жінки, психологічний тиск в присутності дітей, притягнення до кримінальної відповідальності можуть в майбутньому повпливати на виховання спільних дітей. Підтвердженням цього є отримання в законний спосіб відеофіксації незаконної дії щодо ОСОБА_3 та вирок суду. Вважає, що позивач подавши позов, переслідує мету щодо відстрочки від мобілізації, оскільки як учасник бойових дій підлягає мобілізації в першу чергу. Старший син має право самостійно визначити місце свого проживання ОСОБА_3 створила найкращі умови для дітей за місцем свого тимчасового проживання та вважає за доцільним визначити місце проживання дітей із нею. ОСОБА_3 працює, слідкує за станом здоров`я дітей з часу на їх народження, має психологічний контакт з ними, прив`язаність одне до одного. Надані ОСОБА_1 докази носять короткочасний характер, штучно створені для ведення суду в оману, так як сторони перестали проживати разом з причин позбавлення матері можливості перебувати у квартирі, де вони раніше проживали разом. ОСОБА_3 має можливість забезпечити дітям належні умови проживання, займатись вихованням дітей та не чинитиме перешкод для спілкування батька дітей із синами, просить визначити місце проживання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 26.06.2024 суд прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, надав час відповідачу за зустрічним позовом подати відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою від 09.10.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити, пояснив суду, що вони із ОСОБА_3 та їх спільними дітьми проживали однією сім`єю, проживали добре. Однак його колишня дружина полюбила іншого чоловіка, у зв`язку з чим шлюб між ними було розірвано. Діти залишилися проживати разом із ним, ОСОБА_1 . Старшому сину ОСОБА_8 , виповнилося 18 років. Він, позивач, намагався повернути матір до дітей, у зв`язку з цим і було кримінальне провадження щодо нього. Наразі діти перебувають на його вихованні та утриманні. Він не чинить перешкод у спілкуванні матері із дітьми, але вона дітей не виховує та їм не допомагає, не знає, де вони вчаться, що роблять. Коли був поданий позов, мати почала приходити до дітей.

Представник позивача за первісним позовом, представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 позовні вимоги за первісним позовом підтримав повністю та просив суд їх задовольнити, у зустрічному позові просив відмовити, пояснив, що сторони проживали однією сім`єю. Відповідач добровільно покинула сім`ю та пішла жити до іншого коханого чоловіка. Позивач вчиняв дії, щоб зберегти шлюб і повернути дружину додому. Він з нею зустрічався та просив її повернутися додому, приїзджав неодноразово за місцем проживання відповідачки в с. Грищинці Черкаського району Черкаської області, де вона проживала та проживає з іншим чоловіком, переконував її повернутися. При цьому між позивачем та батьками співмешканця ОСОБА_3 виник конфлікт, що він без дозволу зайшов на подвір`я у вечірній час. В результаті цього позивач був засуджений за незаконне проникнення в інше володіння особи. Проте всі дії позивача були спрямовані на збереження його сім`ї з відповідачкою. Діти, усвідомлюючи, що відбувається в їхній сім`ї, виявили бажання проживати з батьком. Натомість подаючи зустрічний позов, відповідачка не вчиняє жодних активних дій щодо її бажання жити з дітьми. На підтвердження доводів про знущання позивача над нею, вчинення домашнього насильства доказів не надано. Звернень до служби у справах дітей з її боку також не було. ОСОБА_10 проживає з батьком та болісно реагує на поведінку матері, яка проживає в іншій сім`ї. Відповідач не має часу на дитину, яку виховує та забезпечує батько. Визначення місця проживання з матір`ю чи почергово з обома батьками, зважаючи на географічні та матеріальні обставини, також створить перешкоди у доставленні дитини до школи № 3 в м. Канів, що також відобразиться на комфорті дитини. Просить визначити місце проживання дитини з батьком.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судовому засіданні первісний позов не визнала, зустрічний позов підтримала, пояснила, що вона з позивачем проживали однією сім`єю. Причиною розлучення було вчинення психологічного та фізичного насильства, і вона вимушена була піти з дому. Наразі вона проживає з іншим чоловіком. До поліції не зверталася, бо боялася. Діти не були свідками фізичного насильства позивача щодо неї, але вони чули як він її принижував, ображав. Діти захотіли залишитися при розлученні у помешканні батька. Після розлучення з позивачем вона продовжувала спілкувалтись з дітьми, гуляла з ними, приходила в школу. Згодом діти почали від неї відсторонюватися. Коли вона пропонувала фінансову допомогу, відмовились її отримувати. Також їй не відомо, де навчається її старший син. Хоче, щоб діти проживали з нею, оскільки порізне проживання є психологічно важким як для неї так і для дітей.

Представник відповідача за первісним позовом, представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 в судовому засідання позовні вимоги за первісним позовом не визнав, пояснив, що позов необгрунтований. Спору між сторонами про визначення місця проживання дітей немає, адже вони і так проживають із батьком. Позивач не звертався ні до відповідачки, ні до Органу опіки і піклування з питанням визначення місця проживання дитини, угода між батьками дітей не укладалася. Умови, за яких дитина відсторонилася від матері, є штучно створеними, дитина кимось налаштовується проти матері. З відеозапису, наданого ОСОБА_3 видно, що позивач її штовхає, пхає. Такі дії не можна застосовуати для повернення дружини додому. Відповідач пішла з дому, оскільки квартира є власністю позивача, і він повідомив, що там їй місця немає. Відповідачці треба було десь жити, тому її колега ОСОБА_9 запропонував їй дві кімати. Те, що з ним відповідачка проживає однією сім`єю як чоловік і жінка не доведено. Відповідачка алкогольними напоями не зловживає, веде нормальний спосіб життя, працює, характеризується позитивно. Підстав для відібрання дітей у матері немає. Подання позову свідчить про вчинення перешкод у спілкуванні матері та дитини, що суперечить нормам Сімейного кодексу України. Зустрічний позов представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом підтримав, просив його задовольнити. Мати не хоче травмувати дітей, тому активних дій не мати має місце проживання, де забезпечені належні умови для проживання як її самої так і неповнолітнього сина. Віддаленість місця проживання матері від місця навчання сина не є перешкодою для зміни проживання дитини, оскільки мати сама їздить на роботу, то зможе також організувати доїзд дитини з с. Грищинці до м. Канева. Просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаського району Хоменко Оксана Миколаївна суду пояснила, що вона у складі комісії відвідувала помешкання позивача, де наразі проживають діти. В квартирі чисто, створені нормальні умови для дітей, вони забезпечені всіма необхідними речами та їжею. Старший син не хотів навіть говорити про матір, пояснив, що вона навіть не вітає його з днем народження, не підійшла до нього навіть на останньому двінку у школі, хоча до меншого його брата підходила. При спілкуванні з меншим сином сторін, ОСОБА_10 повідомив, що мати телефонує рідко, один раз на останній дзвоник пропонувала ОСОБА_10 піти в піцерію, але він відмовився. Мати не спілкувалася з дитиною тривалий час. При з`ясуванні думки дитини щодо місця її проживання разом з матір`ю ОСОБА_10 спривожений, повідомляє, що не хоче проживати із нею, бо її співмешканець погрожував його старшому брату. Наразі доцільним буде визначення місця проживання дитини з батьком.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Бобрицької сільської ради Черкаського району Харитоненко Наталія Анатоліївна в судовому засіданні пояснила, що спір щодо визначення місця проживання дитини існує, і тому сторони подали позов. Повнолітня дитина має право сама обирати місце свого проживання. Вирішальним при визначенні місця проживання ОСОБА_7 є прихильність дитини та її моральний стан. Дитина не хоче проживати з матір`ю. З нею у дитини втрачений взаємозв`язок та взаєморозуміння, оскільки мати не пояснювала дітям та не спілкувалася з ними коли вони розійшлися з батьком. Якщо наразі дитину передати матері, це буде для дитини великим стресом. Їй відомо, що вже така спроба була, проте успіху не мала. Крім того, у дитини немає налагодженого зв`язку зі співмешканцем матері, що може позначитися на психологічному стані дитини. Вважає, що наразі необхідно визначити місце проживання дитини з батьком, а в подальшому батькам укласти угоду щодо спілкування з дитиною, участі у її вихованні.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 , пояснив, що сторони є його батьками, та вони проживали однією сім`єю. Коли батько був в ЗСУ, з ними жила мати. З березня 2022 року він помітив, що його мати з кимось багато розмовляє телефоном. Пізніше до неї приїхав незнайомий йому чоловік. Згодом він почав здогадуватися, що мати зраджує батьку. Пізніше мати зібрала весь свій одяг, забрала документи і пішла з дому. Одного разу чоловік, з яким проживає ОСОБА_3 , хотів його вдарити. Співмешканець матері був в той час в алкогольному сп`янінні та показував йому непристойні жести рукою. Мати з того часу, коли пішла з дому, участі у його вихованні та вихованні його меншого брата участі не брала, додому не приходила. Батько повністю забезпечує йому та брату належні умови. З меншим братом мати намагається спілкуватися телефоном, запрошувала погуляти, але він відмовлявся Наразі він, ОСОБА_8 , проживає з батьком, з матір`ю не спілкується. Мати йому не телефонує, не прийшла на випускний у школі, не знає, де він вчиться, та ним не цікавиться.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 , вони дружили сім`ями між собою, діти їхні також дружили. Сторони жили разом, у них були гарні стосунки, а потім ОСОБА_3 десь поділася, а діти постійно були із батьком. Батько водив в садочок дитину, в школу. ОСОБА_3 в цей період вона не бачила.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він мешкає в одному будинку в ОСОБА_1 , перебуває з ним у дружніх стосунках. Йому відомо, що ОСОБА_1 залишився сам із двома дітьми. До цього у сторін були нормальні стосунки, він із сім`єю ОСОБА_13 майже всі свята були разом. Сторони алкогольними напоями не зловживали, йому не відомо фактів про насильство у їх сім`ї. Після того, як ОСОБА_3 десь поділася, її вже біля будинку не бачили. Причини, через які відповідачка залишили дім, йому, свідку, не відомо. Діти проживають весь час з батьком і в умовах їх проживання нічого не змінилося.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, встановив наступні фактичні обставини справи.

Згідно з рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04.08.2023 у справі № 697/1510/23 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.9-10).

Згідно із свідоцтвами про народження, серії НОМЕР_1 від 27.10.2006 та НОМЕР_2 від 12.06.2015 позивач та відповідач є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Відповідно до Витягу №5893-01-09 від 08.2023 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виконавчого комітету Канівської міської ради від 27.10.2022, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.12.2008 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.12.2008 власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 від 25.01.2024, складеного комісією у складі начальника служби у справах дітей Канівської міської ради Костенко Н.Г., спеціалістів служби у справах дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , квартира АДРЕСА_3 є власністю ОСОБА_1 . В квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В помешканні чисто, охайно, зі смаком підібрані сучасні меблі, побутова техніка. В квартирі наявне холодне та гаряче водопостачання, комп`ютерна техніка, задовільні житлово-побутові умови (а.с.11).

Відповідно до інформації про участь батька та інформації про участь матері в освітньому процесу № 17/23.01.24 та №16/23.01.24, наданих в.о. директором Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Чорною В., соціальним педагогом ОСОБА_24, класним керівником ОСОБА_23, ОСОБА_7 навчається у Канівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 з першого класу (01.09.21) по даний час. За період навчання дитини батиько ОСОБА_1 бере активну участь у вихованні сина, відвідує батьківські збори та навчальний заклад за потреби. Мати ОСОБА_3 за останній рік навчання дитини, навчальний заклад не відвідувала (а.с.13).

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Канівської міської ради Черкаької області від 22.01.2024 № 118 ОСОБА_1 звертався до сімейного лікаря з дітьми ОСОБА_15 і ОСОБА_16 на огляд для отримання довідок 086/о для шкоди у 2022, 2023 роках (а.с.15).

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади від 15.09.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 15.09.2023 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 50).

Відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_9 від 03.10.2023, складеного комісією у складі старости Грищинецького старостинського округу № 1 Бобрицької сільської ради Возної Н.В., депутата Грищинецького старостинського округу № 1 Пустовіта М.А., діловода Грищинецького старостинського округу № 1 Бобрицької сільської ради ОСОБА_25 встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Працює в ТОВ «Клуб сиру» апаратником. Разом з ним зареєстровані та проживають: батьки, малолітня донька ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , співмешканка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Будинок належить матері - ОСОБА_18 , має загальну площу 105,2 кв.м., житлова -40,2 кв .м., складається із 5-ти житлових кімнат, є 2 кіхні, ванна та туалет. Будинок отоплюється водяним опаленням. На подвір`ї - гараж, 2 сараї, пасіка. Город і сад площею 60 соток. У користуванні 3 автомобілі, є домашнє господарство, птиця (а.с.50, зворот).

Відповідно до довідки від 15.09.2023 № ККС00000065 та від 20.02.2024 № 8 ОСОБА_3 працює в ТОВ «Клуб Сиру» з 07.07.2022, займає посаду лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу. Її дохід з березня 2023 до серпня 2023 складає 62666,55 грн. Графік роботи позмінний- зміни з 8-00 до 20-00 та з 20-00 до 8-00 (а.с.51, 54).

Відповідно до характеристик за місцем роботи та проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , характетизується позитивно (а.с.52, зворот, 54, зворот)

Відповідно до акта обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 22.02.2024, складеного комісією у складі старости Грищинецького старостинського округу № 1 Бобрицької сільської ради Возної Н.В., начальника служби у справах дітей Бобрицької сільської ради Харитоненко Н.А., головного спеціаліста служби у справах дітей Бобрицької сільської ради Луткової О.С. за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Будинок цегляний, площею 105,2 кв.м., два окремих входи, складається із 5-ти житлових кімнат, є 2 кухні, 2 веранди, ванна кімната, коридор. Опалення - парове, водопостачання - власна свердловина, є надвірні споруди - гараж, 2 сараї, погріб, літній душ. Є земельна ділянка, домашнє господарство, птиця, пасіка, теплиця. У власності сім`ї - 3 автомобілі. Умови проживання - задовільні. У будику чисто, тепло, затишно. Всі кімнати змеблювані, є побутова техніка. Продуктами сім`я забезпечена. Дитина має окрему кімнату, в якій облаштовано окреме спальне місце, меблі. Дитина забезпечена одягом, взуттям, канцелярським приладдям, засобами особистої гігієни, має багато розвиваючих ігор. ОСОБА_3 проживає разом із цивільним чоловіком, його малолітньою донькою та батьками. В сім`ї теплі, доброзичливі стосунки, є повага один до одного. ОСОБА_17 навчається в КЗ «Грищинецький ліцей». Валенина ОСОБА_21 та ОСОБА_22 працюють в ТОВ «Клуб Сиру», приділяють належну увагу вихованню дитини (а.см.55-56).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.01.2022 власником будинку за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_18 ( а.с. 56, зворот, 57).

Згідно із висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Канівської міської ради від 18.07.2024 № 01-01-23/1474 зазначено, зокрема, що враховуючи ставлення батька до виконання своїх батьківських обов`язків, бажання дитини і надалі проживати з батьком, здатність батька задовольняти потребу дитини, його батьківський потенціал, орган опіки та піклування вважає недоцільним визначати місце проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_3 (а.с.85-86).

Як зазначено у висновку органу опіки та піклування Бобрицької сільської ради від 30.08.2024 № 119 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю (а.с.92-94), враховуючи проживання ОСОБА_10 з батьком, який сумлінно ставиться до своїх обов`язків, більшу прихильність дитини до батька і бажання надалі проживати разом із ним, при передачі дитини на виховання матері будуть порушені його зв`язки з оточенням, звичним середовищем, що не відповідатиме найкращим інтересам малолітньої дитини. У матері втрачений певний зв`язок із сином, відсутні налагоджені відносини її співмешканця з дитиною. Необхідність адаптуватися до нового соціального середовища може негативно вплинути на психологічний стан ОСОБА_10 , що також суперечитиме найкращому забезпеченню інтересів дитини. З огляду на викладене орган опіки та піклування вважає, що визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю на даний час є недоцільним.

Відповідно до висновків від 30.08.2024 №120, №121 органу опіки та піклування Бобрицької сільської ради ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має право самостійно обирати місця свого проживання, відібрання дітей у матері без позбавлення її батьківських прав є недоцільною (а.с.95-100).

Згідно з ч.1, 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ст. 161 СК України у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що в тому разі, якщо батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Суд вважає необгрутованими доводи представника відповідача за первісним позовом щодо відсутності предмету спору про визначення місця проживання дитини, яка після розлучення сторін залишилася проживати з батьком за місцем своєї реєстрації, оскільки під час розгляду справи про розірвання шлюбу місце проживання дітей не визначалося, та обоє батьків подали позови про визначення місця проживання меншого сина, згода між якими щодо його місця проживання не досягнута.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України вбачається висновок, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 466/1017/20).

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19). Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.

У справі, що розглядається встановлено, що батьки характеризуються позитивно, шкідливих звичок не мають, можуть забезпечити належні житлові умови у місці свого фактичного проживання, матеріально забезпечені, здатні виконувати батьківські обов`язки щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні на підставі письмових доказів, пояснень учасників встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі свого народження весь час проживав у квартирі АДРЕСА_3 , зі своїм старшим братом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_1 . Після розлучення сторін, малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати разом з батьком та братом у вказаній квартирі. Дитина навчається у Канівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 з першого класу. Мати дитини з 2023 року проживає в с. Грищиці разом з родиною свого співмешканця ОСОБА_9 . Батько дитини ОСОБА_1 бере активну участь у житті, вихованні та навчанні сина малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з ним. Оскільки сторони не дійшли згоди щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, позивач просить визначити місце проживання сина разом із ним.

Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини. Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; клопотати про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, бути поінформованою про можливі наслідки реалізації своїх думок та про можливі наслідки будь-якого рішення (статті 3, 4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року). Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини, стаття 171 СК України, стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.

Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 404/3499/17, від 18.12.2023 року у справі № 523/21283/21).

При оцінці пояснень дитини необхідно враховувати її вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні

При цьому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (частина третя статті 171 СК України). Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 127/20368/21.

В ході опитування судом дитини, з урахуванням висновків соціальних служб за результатами обстеження умов проживання дитини, співбесід із ним, судом було встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бажає і надалі проживати з батьком та старшим братом в себе вдома у квартирі в м. Канів, де він має з братом окрему кімнату та все необхідне, також навчається у школі в м. Канів, з мамою жити не хоче, оскільки її співмешканець намагався вдарити його старшого брата, дитина з мамою спілкується кілька разів на тиждень по телефону.

Встановлено також на підставі наданих доказів, що батько приділяє дитині належну увагу, матеріально забезпечує та виховує. Дитина вважає місцем свого проживання місце проживання його батька, де вона має стабільність в оточенні, зв`язки із старшим братом, зі школою.

При цьому, суд дійшов висновку, що засудження вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.08.2023 ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 850,00 грн, не впливає на виконання його батьківських обов`язків щодо неповнолітньої дитини та не свідчить про його ставлення до дитини та неможливість визначення місця проживання дитини з батьком.

Відповідач має постійне місце проживання в с. Грищинці Черкаського району Черкаської області, де проживає зі своїм співмешканцем у будинку його батьків. У будинку створені належні умови для проживання родини та доньки співмешканця відповідача - ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Водночас надані відповідачем суду докази на обгрунтування доводів зустрічного позову не містять відомостей чи створені за місцем проживання відповідача належні умови також і для проживання іншої дитини - неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також відповідач не довела, що проживання її дитини разом із нею в будинку, який відповідачу не належить, та в якому проживають сторонні для дитини особи, буде відповідати інтересам дитини, негативно не вплине на її психоемоційний стан та не погіршить умов проживання, розвитку, виховання дитини. Не надано доказів, що у дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є налагоджений зв`язок зі співмешканцем матері та його родиною, а спільне проживання разом із ними дитина сприймає як безпечне та дружнє середовище.

Суд також враховує, що визначення місця проживання дитини з матір`ю в с. Грищинці Канівського району Черкаської області, що є віддаленим від місця знаходження навчального закладу, який відвідує ОСОБА_7 , створює додатковий стрес для дитини як у випадку зміни навчального закладу, так і залишенні дитини у школі, де вона наразі навчається. Так, при зміні навчального закладу, де неповнолітня дитина має сталі зв`язки зі школою, вчителями, однокласниками, на новий, дитина буде змушена адаптуваться в іншому середовищі. Водночас відповідач не довела, що у випадку продовження відвідування дитиною навчального закладу в м. Канів, вона, незважаючи на позмінний графік своєї роботи, зможе відвозити дитину в школу із с. Грищинці та забирати її зі школи, і це не вплине на звичний уклад життя та навчання дитини, не створить для дитини перешкоди у відвідуванні навчальних занять. Крім того, відповідач не довела, та в судовому засіданні не встановлено, що на даний час між нею та дитиною встановлений такий психологічний зв`язок, що визначення місця проживання дитини разом із нею, у іншому населеному пункті, у незвичних для дитини умовах, буде відповідати найкращим інтересам дитини.

Подібних висновків дійшов також Верховний Суд у постанові від 14.02.2020 у справі № 574/886/18, де зазначив, що у зв`язку з відсутністю налагоджених відносин позивача та її чоловіка з дитиною, визначення місця проживання малолітньої дитини разом із матір`ю не відповідатиме найкращому забезпеченню її інтересів, оскільки у цьому випадку дитині доведеться адаптуватися до нового соціального середовища, що може негативно вплинути на її психологічний стан. При цьому Верховний Суд зауважує, що визначення місця проживання малолітньої дитини разом з її батьком не позбавляє матір дитини піклуватися про неї, бачитись з нею, спілкуватись, брати участь в її житті, проявляти материнську любов.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 21.07.2021 у справі № 404/3499/17 якщо діти тривалий час безперервно проживали з батьком в оточенні інших рідних для них людей у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що забезпечує їхній розвиток і не є неблагополучним, то це є підставою для визначення місця проживання дітей із батьком.

Оскільки відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом не надала суду переконливих доказів на підтвердження того, що проживання дитини з батьком суперечитиме найкращому забезпеченню інтересів дитини, а суд не встановив обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з матір`ю матиме більш позитивний вплив на дитину, ніж залишення її проживати разом із батьком у звичному для неї середовищі, вказане є підставою для визначення місця проживання дитини з батьком.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.12.2021 у справі № 204/8432/19.

Враховуючи встановлені судом обставини, а саме, що на даний час малолітня дитина проживає разом з батьком, між ними встановлений міцний психологічний зв`язок, існує довіра, взаєморозуміння, дитина бажає і надалі проживати разом з батьком, дитина перебуває у безпечному і дружньому для неї середовищі, вважає місцем свого проживання місце проживання свого батька, суд вважає необхідним визначити місце проживання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Інші доводи та докази, надані сторонами висновки суду не змінюють.

Враховуючи обставини справи, пояснення учасників, докази, надані сторонами, суд дійшов висновку про необхідність задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 12, 42, 77-81, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 19, 141, 157, 160, 161, 180-183 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаського району Черкаської області, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Канівської міської ради, служба у справах дітей Бобрицької сільської ради Черкаської області про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог:

Служба у справах дітей виконавчого комітету Канівської міської ради, ЄДРПОУ 33362991, місцезнаходження за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Канів, вул. Шевченка, буд.49.

Служба у справах дітей Бобрицької сільської ради, ЄДРПОУ 43949611, місцезнаходження за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Бобриця, вул. Дружби, буд.4.

Головуючий Л . О . Колісник