Постанова від 18.03.2025 по справі 504/362/22

Номер провадження: 22-ц/813/1927/25

Справа № 504/362/22

Головуючий у першій інстанції Барвенко В.К.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , як особи, яка не приймала участі у розгляді справи

на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 вересня 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний нотаріус виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

У лютому 2022 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним вище позовом, у якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 19 лютого 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 26072, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» заборгованості у розмірі 10632 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні приватного виконавця перебуває виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» заборгованості по кредитному договору. Виконавче провадження відкрито приватним виконавцем Качуркой В.В. у м. Одесі.

Однак, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбулось на підставі документу, який не передбачений Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік), Облак .Є. не отримувала від нотаруса жодного повідомлення, крім того, стягувач не узгоджував з позивачем суму заборгованості, отже вона не може виглядати як безспірна.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 вересня 2022 року частково задоволено вказаний вище позов ОСОБА_2 . Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який вчинено приватний нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 19 лютого 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №26072 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-капітал» заборгованості у розмірі 10632 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , зазначає, що ОСОБА_1 не брав участі у цій справі, однак рішення суду прямо вплинуло на його майнові права та інтереси з огляду на те, що 01.07.2022 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення права вимоги № РтК/1-ЮО від 01.07.2022 року відповідно до якого всі права та обов`язки за кредитним договором №2130217 від 13.03.2020 року, на підставі якого вчинено виконавчий документ, перейшли до ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС».

Також 01.07.2022 року між ТОВ «КОМПАНІФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №01/07 відповідно до якого всі права та обов`язки за вказаним вище договором, на підставі якого вчинено оскаржуваний виконавчий документ перейшли до ОСОБА_1 . Отже з 01.07.2022 року належним кредитором за кредитним договором №2130217 від 13.03.2020 року, є саме ОСОБА_1 ,і саме він має право вимоги та є належним відповідачем по справі № 504/362/22.

Скаржник посилається, що скасування рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 вересня 2022 року є обов`язком суду апеляційної інстанції, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення, яким задовольнив позов до неналежного відповідача по справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_2 , заперечуючи проти задоволення скарги, особи яка не брала участі у цій справі, зауважує, що позов у цій справі нею було подано до відступлення прав вимоги, про які зазначає скаржник, крім того ані відповідач по справі ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ні ОСОБА_1 з дня відступлення права вимоги 01.07.2022 року не вживали ніяких заходів для повідомлення її про відступлення права вимоги. Апеляційна скарга не містить жодних заперечень щодо суті позовних вимог.

18 березня 2025 року представник ОСОБА_2 адвокат Яресько Т.В. направив до суду заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим єрішення,ухвалене напідставі повноі всебічноз`ясованихобставин,на якісторони посилаютьсяяк напідставу своїхвимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи вказані позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на час вчинення виконавчого напису безспірність заборгованості за кредитом не була встановлена, кредитний договір не посвідчено нотаріально, тому є підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Щодо таких висновків суду, колегія суддів зауважує про таке.

З матеріалів цієї справи убачається, що 19 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 26072, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» , яке є правонаступником всіх прав та обов`язків за договором відступлення права вимоги №ККАУ-30102020 від 30.10.2020 року, заборгованості у розмірі 10632 грн, суми заборгованості за кредитним договором №2130217 від 13.03.2020 року, укладеним ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2

13.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркою В.В. на підставі виконавчого напису № 26072 від 19 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження № 68141230.

Згідно копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 68141230 від 14.01.2022 року постановлено, зокрема, здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача…; зобов`язано підприємство, установу організацію, фізичну особу, ФОП здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника...

01.07.2022 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення права вимоги № РтК/1-ЮО від 01.07.2022 року відповідно до якого всі права та обов`язки за кредитним договором №2130217 від 13.03.2020 року, на підставі якого вчинено оспорюваний виконавчий напис перейшли до ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС».

01.07.2022 року між ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав вимоги №01/07 відповідно до якого всі права та обов`язки за кредитним договором №2130217 від 13.03.2020 року, на підставі якого вчинено оспорюваний виконавчий напис перейшли до ОСОБА_1 .

Відповідно до договору відступлення прав вимоги № 01/07 від 01.07.2022 року укладеного між ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , останній набув права грошової вимоги в тому числі і до позивача по справі ОСОБА_2 .

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує, у тому числі відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина, держави.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 351/592/18 вказано, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц.

Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 ,від імені якого діє представник Федяєв С.В., тобто особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції.

Відповідно п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Обґрунтовуючи наявність права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Федяєв С.В., посилається на те, що таке судове рішення прямо вплинуло на його майнові права та інтереси з огляду на набуття ним 01.07.2022 року права вимоги за кредитним договором №2130217 від 13.03.2020 року, на підставі якого вчинено виконавчий напис.

Доводи скаржника обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи, таким чином є підстави для висновку, що ухвалення судом першої інстанції рішення від 05 вересня 2022 року про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_1 як нового кредитора ОСОБА_2 за кредитним договором №2130217 від 13.03.2020 року.

У зв`язку з зазначеним, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 вересня 2022 року підлягає обов`язковому скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦК України, а справа перегляду апеляційним судом у повному обсязі з ухваленням нового рішення по суті спору.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 зі змінами та доповненнями.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ОСОБА_2 , як на підставу позову, зокрема посилалась на те, що виконавчий напис вчинений нотаріусом 19.02.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально, що свідчить про недотримання умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) вказано, що: «оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Із матеріалів справи убачається, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 19 лютого 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Колегія суддів зазначає, що дослідження доказів - це процесуальна діяльність суду та інших учасників цивільного процесу щодо безпосереднього сприйняття і вивчення в судовому засіданні фактичних даних, якими сторони обґрунтовують свої вимоги чи заперечення.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц, Верховного Суду від 02.10. 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Як ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», так і ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження обставин того, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Авентус Україна» кредитний №2130217 від 13.03.2020 року, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально та відповідно міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки нотаріально не посвідчений і про ці обставини зазначалося позивачем у позовній заяві, тому враховуючи надані позивачем докази, колегія суддів вважає вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Федяєв С.В., посилається на те, що його як нового кредитора не було залучено до участі у справі, що свідчить про пред`явлення позову до неналежного відповідача та наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі, має навести аргументи, які, на її думку, є підставою для відмови в задоволенні позову. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Федяєв С.В., як на підставу для відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 посилається виключно на пред`явлення нею позову до неналежного відповідача.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та постановляє рішення щодо суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що позов ОСОБА_2 пред`явлено в лютому 2022 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке є особою, в інтересах якої приватний нотаріус вчинив оспорюваний виконавчий напис.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що 01.07.2022 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення права вимоги № РтК/1-ЮО від 01.07.2022 року відповідно до якого всі права та обов`язки за кредитним договором №2130217 від 13.03.2020 року, на підставі якого вчинено оскаржуваний виконавчий напис перейшли до ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС». 01.07.2022 року між ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №01/07 відповідно до якого всі права та обов`язки за вказаним вище договором, на підставі якого було вчинено оскаржуваний виконавчий напис перейшли до ОСОБА_1 .

Отже звертаючись у лютому 2022 року до суду із вказаним вище позовом ОСОБА_2 порушення своїх прав пов`язувала з виданням нотаріусом виконавчого напису в інтересах ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Подальше відступлення ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прав вимоги за укладеним із позивачем кредитним договором на користь ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» та в цей же день відступлення прав вимоги ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» на користь фізичної особи ОСОБА_1 , не свідчить про подання позивачем позову до неналежного відповідача.

Колегія суддів ураховує положення статті 516 ЦК України про те, що заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, а також приймає до уваги, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», не повідомило ані боржника, ані суд першої інстанції про те, що відступило право вимоги за кредитним договором до ОСОБА_2 ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС», яке відступило право вимоги ОСОБА_1 .

Така процесуальна поведінка кредиторів після пред`явлення ОСОБА_2 позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, безумовно не може створювати для позивача таких негативних наслідків, як відмова в задоволенні позову з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача.

Натомість права ОСОБА_1 , як нового кредитора ОСОБА_2 у такій ситуації підлягають захисту шляхом прийняття його апеляційної скарги до розгляду та надання йому можливості навести доводи та аргументи на спростування висновків суду першої інстанції щодо неправомірності видання нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, скаржником в апеляційній скарзі не викладені обставини та не надано доказів на підтвердження відсутності підстав для задоволення позову.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн та 496,20 грн за подання заяви про забезпечення позову, у загальній сумі 1488,60 грн, що підтверджується квитанціями 0.0.2647215196.1 та 0.0.2647188742.1.

Оскільки позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, то з ТОВ «ФК Кредит-Капітал`на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1488,60 грн за подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1, абз.1 ч. 2, ч. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 вересня 2022 року потрібно скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Відповідно до положень п. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновки до яких дійшов апеляційний суд, то з ТОВ «ФК Кредит-Капітал`на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в сумі 992,40 грн за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний нотаріус виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 19 лютого 2021 року, зареєстровано в реєстрі за № 26072, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 35234236, заборгованості у розмірі 10632 грн.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 35234236 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати у розмірі 992,40 гривень.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 24 березня 2025 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.А. Коновалова

М.В. Назарова