ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
08 травня 2025 року м. ТернопільСправа № 10/Б-711(921/681/24) Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.
розглянув матеріали справи
за позовом Фонду державного майна України, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133
до відповідачів:
1. Приватного сільськогосподарського підприємства "Ягільниця-В", с. Ягільниця, Чортківський район, Тернопільська область, 48542
2. Державного підприємства "Ягільницький кінний завод", с. Нагірянка, Тернопільська область, Чортківський район, 48543 (ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Окряк Анатолій Володимирович, вул. Липова, 17/7, м. Тернопіль, 46008)
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа", вул. Шевченка, 52, м. Полтава, Полтавська область, 36039
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк", вул. Саксаганського, буд. 1, м. Київ, 01033
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу єдиного (цілісного) майнового комплексу ДП "Ягільницький кінний завод", акта про придбання майна на аукціоні та повернення майна ДП "Ягільницький кінний завод"
за участі представників:
позивача: Прикмета І.П. (в режимі відеоконференції);
відповідача-1: Варода П.Б.;
відповідача-2: Притула О.Б.;
відповідача-3: не прибув
третьої особи: Фролов В.О. (в режимі відеоконференції);
ліквідатора: Окряк А.В.
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів
Суть справи: В провадженні Господарського суду Тернопільської області (суддя Охотницька Н.В.) знаходиться справа №10/Б-711 за заявою Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" через Тернопільську обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання банкрутом державного підприємства "Ягільницький кінний завод", в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
10.12.2024 до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Фонду державного майна України (вх. №804 від 10.12.2024), подана в межах справи про банкрутство №10/Б-711, до відповідачів: 1. Приватного сільськогосподарського підприємства "Ягільниця-В", 2. Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" (ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Окряк Анатолій Володимирович), та 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" про:
- визнання недійсними результатів аукціону №BRE001-UA-20241004-95673 з продажу майна банкрута - ДП "Ягільницький кінний завод", оформленого Протоколом електронного аукціону №BRE001-UA-20241004-95673 від 24.10.2024, та акта про придбання майна на аукціоні від 08.11.2024, укладеного арбітражним керуючим ДП "Ягільницький кінний завод" та переможцем аукціону ПСП "Ягільниця-В";
- повернення Державному підприємству "Ягільницький кінний завод" єдиного майнового комплексу ДП "Ягільницький кінний завод" шляхом витребування із незаконного володіння переможця аукціону ПСП "Ягільниця-В" у складі:
1. Незавершене будівництво ковбасного цеху, літ. А, заг. пл. 1160,6 кв.м, за адресою вул. Шевченка, буд. 56, с. Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська область;
2. Будівля ДКУ, заг. пл. 31,9 кв.м., за адресою вул. Залізнична, буд. 8-г, с. Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська область та рухоме майно - вага 1977;
3. Будівля млина, заг. пл. 135,8 кв.м., за адресою вул. Залізнична, буд. 8-б, с. Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська область та рухоме майно - електропідстанція (1 од.), стаціонарний зерноочисний млин, інв. № 000341 (1 од.);
4. Будівля пекарні, заг. пл. 138,0 кв.м., за адресою вул. Залізнична, буд. 8-а, с.Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська область, рухоме майно - обладнання пекарні, стол обідній (6 од.);
5. Будівля квіткового цеху, заг. пл. 82,5 кв.м, за адресою вул. Залізнична, буд. 8-д, с.Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська область;
6. Нежитлова будівля, ветлазарет, заг. пл. 421,7 м.кв. (свідоцтво на право власності на нерухоме майно серія САС №352448 від 18.02.2008р.) за адресою: вул. Садовського, буд. 15б, с. Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська область;
7. Будівлі та споруди іподрому за адресою: с. Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська область, а саме: коментаторська, трибуна 1, трибуна 2, територія іподрому;
8. Комплекс, будівлі та споруди племконеферми за адресою: вул. О. Кобилянської, буд. 13, с. Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська область заг. пл. 4405,7 м.кв., а саме: племконеферма літ. А, пл. 1460,60 м.кв.; племконеферма літ. Б, пл. 928,70 м.кв.; племконеферма літ. В, пл. 1130,00 м.кв.; племконеферма літ. Г, пл. 700,80 м.кв.; музей літ. Д, пл. 174,20 м.кв.; прохідна літ. Е, пл. 11,40 м.кв.; насосна; артсвердловина - інв. № 152; водонапірна башта - інв. № 14; водонапірна башта - інв. № 142/1; колодязь - інв. № 144; ворота металеві; обора - інв. № 151; огорожа чавунна - інв. № 147; водопровід; замощення - інв. № 146; літній табір ("літній лагер"); альтанка - інв. № 150; шпрінгартер - інв. № 149; виставковий павільйон - інв. № 145. (Свідоцтво на право власності на нерухоме майно серія САВ №352447 від 18.02.2008р.); бак - інв. № 000124 (1 од.); бак - інв. № 000125 (1 од.); бак - інв. № 000376 (1 од.); вага - інв. № 1977 (1 од.), ванна - інв. № 000398 (1 од.); ванна - інв. № 000397 (1 од.); ванна спарена - інв. № 000396 (1 од.); водонагрівач - інв. № 00049 (1 од.); драбина - інв. № 0000684 (1 од.); літній лагер; повозка на пневматичному ходу - інв. № 000372 (1 од.); повозка на пневматичному ходу - інв. № 000399 (1 од.); повозка на пневматичному ходу - інв. № 1 (1 од.); стіл (3 од.); шафи - інв. № 1972 (2 од.); крісло (1 од.);
інше рухоме майно (коні) у кількості 11 одиниць: Вікторія УВП06 2007 р.н.; Жиклер НВ 2008 р.н.; Крига ЧА35 2006 р.н.; Кругла УВП16 2006 р.в.; Лакомка НВ 2016 р.н.; Тагора ЧА36 2006 р.н.; Тростинка УВП24 2008 р.н.; Туба ЧА38 2004 р.н.; Туга ЧА 2013 р.в.; Броня НВ 2010 р.н.; Гамлет (кінь української верхової породи) 2009 р.н. Місцезнаходження майна: вул. О. Кобилянської, буд. 13, с. Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська область;
9. Нежитлове приміщення склад запчастин, заг. пл. 347,0 м.кв. (Свідоцтво на право власності на нерухоме майно серія САС №029911 від 01.07.2008р.) за адресою: вул. Стуса, буд. 1, с. Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська область;
10. Будинок садибного типу з господарськими спорудами, заг. пл. 91,6 кв.м, за адресою: вул. Підлісна, буд. 24-з, с. Улашківці, Чортківський р-н, Тернопільська область;
11. Будинок садибного типу з господарськими спорудами, заг. пл. 99,5 кв.м, а саме: житловий будинок літ. А, сарай літ. Б, вбиральня літ. У, ворота № 1, огорожа № 2, криниця №3 (1/2 ч.) за адресою: вул. Підлісна, буд. 24-ж, с. Улашківці, Чортківський р-н, Тернопільська область;
12. Комплекс (будівлі та споруди молочно-товарної ферми) за адресою вул. Заводська, буд. 10, с. Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська область, а саме: прохідна, літ. А, пл. 19 116,1 кв.м; санпропусник, літ. Б, пл. 60,3 кв.м; телятник, літ. В, пл. 861,4 кв.м; молочний блок, літ. Д, пл. 125,8 кв.м; корівник, літ. Е, пл. 1628,0 кв.м; корівник, літ. Є, пл. 1706,8 кв.м; молочний блок, літ. З, пл. 301,5 кв.м; корівник, літ. И, пл. 1633,8 кв.м; кормоцех, літ. І, пл. 301,2 кв.м; вага, літ. Й, пл. 9,6 кв.м; трансформаторна, літ. Ї, пл. 36,5 кв.м; пункт штучного осіменіння, літ. К, пл. 172,6 кв.м; Артсвердловина 1973; Водонапірна башта 1973; Водонапірна башта 1973; Гноєсховище 1973; Силосна траншея; Благоустрій МТФ; Силосна траншея 1978; Силосна траншея 1978 2; Силосна траншея 1980; Електролінія 1972 (Свідоцтво на право власності на нерухоме майно серія САС №029912 від 01.07.2008р.).
Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.12.2024, у відповідності до Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Тернопільської області, зазначену позовну заяву передано судді Охотницькій Н.В. для розгляду в межах справи про банкрутство, із присвоєнням номеру справи №10/Б-711(921/681/24).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Фонд державного майна України вказує на порушення арбітражним керуючим - ліквідатором вимог законодавства на етапі передпідготовки до аукціону, недотримання встановленого чинним законодавством порядку проведення аукціону з продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод", неправомірне невключення до єдиного майнового комплексу банкрута залишків ліквідаційної маси, що впливає на права, інтереси та обов`язки Фонду, як власника державного майна, та є, на думку позивача, підставою для визнання вищезазначеного аукціону та акта про придбання майна на аукціоні недійсними, а також повернення майна державному підприємству.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2024 частково задоволено заяву Фонду державного майна України (вх. №9466 від 10.12.2024) про забезпечення позову у справі №10/Б-711(921/681/24), яка надійшла одночасно із позовною заявою.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2024 позовну заяву Фонду державного майна України (вх. №804 від 10.12.2024) залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.
23 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява, сформована у системі "Електронний суд" 20.12.2024 (вх. №9820 від 23.12.2024) про усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі від 12 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07 січня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 03 лютого 2025 року о 10:00 год. Крім того, суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Подальший хід розгляду справи, процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників процесу відображені у відповідних ухвалах суду.
Зокрема, у підготовчому засіданні 17 лютого 2025 року, враховуючи забезпечення сторонам можливості подати заяви по суті справи, визначені ст. 161 ГПК України, які вони мали намір подати, відсутність заяв чи клопотань в присутніх у підготовчому засіданні представників позивача, відповідача 2, відповідача 3 та ліквідатора банкрута, відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, визначених ч.2 ст. 183 ГПК України, а також з метою дотримання строків проведення підготовчого провадження, передбачених ч.3 ст. 177 ГПК України, суд, у відповідності до ст. 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13 березня 2025 року о 10:00 год. без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представницю позивача повідомлено в режимі відеоконференції, а представників відповідача 1, відповідача 2 та ліквідатора банкрута повідомлено під розписку, а відповідача 3 відповідною ухвалою суду.
Ухвалою від 13.03.2025 суд постановив повернутись до стадії підготовчого провадження у справі №10/Б-711(921/681/24) для розгляду та вирішення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" б/н від 26.02.2024 (вх. №1402) про його залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Іншою ухвалою суду від 13.03.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" б/н від 26.02.2024 (вх. №1402) та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" (м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 1, 01033, код ЄДРПОУ 00692334) до участі у справі №10/Б-711(921/681/24) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №10/Б-711(921/681/24) на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі №10/Б-711(921/681/24) на 03 квітня 2025 року об 11:00 год., про що учасників справи повідомлено у встановленому законом порядку.
Ухвалою від 03.04.2025 суд відмовив у задоволенні заяви Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області б/н від 31.03.2025 (вх.№2288) про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Також, заслухавши у підготовчому засіданні 03.04.2025 пояснення представників позивача, відповідача 2 та третьої особи, враховуючи клопотання представника відповідача 1 та надходження до суду безпосередньо перед підготовчим засіданням значних за обсягом пояснень ліквідатора (вх.№2394 від 03.04.2025) з додатками, з метою надання можливості учасникам справи ознайомитись з останніми та викласти свою позицію, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, та відповідно належного вирішення судом завдань підготовчого провадження, суд продовжив строк підготовчого провадження у справі відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відклав підготовче засідання на 23 квітня 2025 року об 11:00 год.; запропонував учасникам справи в строк до 14.04.2025 подати суду за наявності письмові пояснення щодо пояснень ліквідатора (вх.№2394 від 03.04.2025) та долучених до них документів, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представника позивача та третю особу повідомлено в режимі відеоконференції, а ліквідатора банкрута під розписку.
11.04.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача 1 - Приватного сільськогосподарського підприємства "Ягільниця-В" надійшла заява (вх.№2637) про залишення позовної заяви без руху. У поданій заяві вказується про те, що 09 квітня 2025 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" №4292-ІX від 12 березня 2025 року, яким, зокрема, внесено зміни до статей 164, 174, 238 Господарського процесуального кодексу України, статтю 390 Цивільного кодексу України. Заявник зазначає, що відповідно до вимог ч.5 ст.390 Цивільного кодексу України, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Враховуючи зміни до Господарського процесуального кодексу України, що набули чинності 09 квітня 2025 року, після відкриття провадження у справі №10/Б-711(921/681/24), щодо обов`язкового внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна у випадку його витребування органом державної влади від добросовісного набувача на користь держави, ПСП "Ягільниця-В" просить залишити без руху позовну заяву Фонду державного майна України (вх.№804 від 10.12.2024), який є органом державної влади, подану в межах справи про банкрутство №10/Б-711, для усунення недоліків, а саме - надання документа, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Вважає, що не вирішення такого питання судом на стадії розгляду справи унеможливить правильне вирішення справи, з огляду на положення частини п`ятої статті 390 Цивільного кодексу України.
14.04.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи - ТОВ "Державний земельний банк" надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№2667), у яких останній навів свої пояснення щодо пояснень ліквідатора (вх.№2394 від 03.04.2025) та долучених ліквідатором документів.
23.04.2025 через систему "Електронний суд" від Фонду державного майна України надійшли заперечення на заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Ягільниця-В" про залишення позовної заяви без руху №10-79-10382 від 22.04.2025 (вх. №2886) із долученням до них зауважень до проекту Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача. Фонд вважає, що заява відповідача 1 про залишення позовної заяви Фонду без руху не підлягає задоволенню, а положення Закону не можуть бути застосовані при розгляді даної справи. Зазначає, що в разі, якщо позовна заява відповідає вимогам законодавства, суд не має права залишати її без руху без наявності обґрунтованих підстав, що порушують принцип доступу до правосуддя, гарантованих національним правом.
Окрім того, з огляду на специфіку державного майна та відкритість інформації щодо процедур банкрутства, Фонд вважає, що ПСП "Ягільниця-В" не є добросовісним набувачем майна ДП "Ягільницький кінний завод", і на правовідносини у справі №10/Б-711(921/681/24) дія ч. 6 ст.164 ГПК України не розповсюджується.
З урахуванням викладених у запереченнях обставин, Фонд просить у задоволенні заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "Ягільниця-В" про залишення позовної заяви Фонду без руху відмовити; з огляду на наявні ознаки неконституційності норм Закону Конституції України та їх суперечність іншим нормативно-правовим актам України відповідно до ст. 11 ГПК України, при розгляді справи не застосовувати норми Закону, а застосувати норми Конституції як норми прямої дії; здійснити розгляд справи по суті та відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 11 ГПК України, після ухвалення рішення у справі, звернутися до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності норм Закону Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
У підготовчому засіданні 23.04.2025, враховуючи надходження до суду безпосередньо перед підготовчим засіданням заперечень позивача №10-79-10382 від 22.04.2025 (вх. №2886) на заяву ПСП "Ягільниця-В" про залишення позовної заяви без руху, з метою надання можливості учасникам справи ознайомитись з запереченнями позивача та за наявності надати свої пояснення щодо таких, суд відклав підготовче засідання на 08 травня 2025 року о 09:30 год., встановивши учасникам справи строк до 30.04.2025 для подання пояснень, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представника позивача та третю особу повідомлено в режимі відеоконференції, представників відповідачів 1, 2, ліквідатора банкрута під розписку, а відповідачу 3 надіслано відповідну ухвалу.
Представник відповідача 1 ПСП "Ягільниця-В" в підготовче засідання 08.05.2025 прибув та підтримав подану ним заяву (вх.№2637 від 11.04.2025) про залишення позовної заяви без руху з підстав, викладених в останній. При цьому зазначив, що на даний час Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" №4292-ІX від 12 березня 2025 року є чинним і підлягає до застосування. Представник стверджує, що в даному випадку ПСП "Ягільниця-В" є добросовісним набувачем, протилежного не встановлено, а із змісту позовних вимог та підстав позову слідує, що Фонд державного майна України не заявляє про недобросовісність поведінки ПСП "Ягільниця-В" при придбанні майна на аукціоні. Отже, в даному випадку вимоги заявлені до відповідача як до добросовісного набувача і позивач, як орган державної влади, зобов`язаний на даний час внести на депозитний рахунок суду суму вартості такого майна. У зв`язку із наведеним, вважає неможливим розгляд цієї справи і вирішення позовних вимог без вчинення відповідної процесуальної дії судом, зокрема залишення на цій стадії позовної заяви без руху з метою попереднього внесення позивачем на депозитний рахунок суду суми вартості такого майна.
Просить також врахувати, що суд розглядає справи на підставі положень процесуального закону, чинного на час вчинення відповідної процесуальної дії. Проте на цьому етапі розгляду справи можливо вирішити питання щодо залишення позову без руху не тільки у зв`язку із прийняттям нового Закону в частині, що стосується внесення змін до ГПК України, але і до положень Цивільного кодексу України, оскільки саме Цивільний кодекс України регулює спірні правовідносини і встановлює обов`язок органу державної влади внести на депозитний рахунок суду суму вартості цього майна. Закон, який набрав чинності 09.04.2025, поширюється і на правовідносини, які виникли раніше, до набрання ним чинності. Вважає, що залишення позову без руху сприятиме правильному вирішенню цієї справи, оскільки невнесення відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду буде самостійною підставою для відмови в позові.
Окрім того, зауважує, що частиною національного законодавства є рішення Європейського суду з прав людини, які застосовуються судами відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Закон №4292-ІX був прийнятий саме з метою унеможливлення порушення прав осіб, у яких держава витребовує майно без сплати відповідної компенсації, оскільки ЄСПЛ неодноразово ухвалює рішення проти України, у яких констатує той факт, що держава Україна не виконує свої зобов`язання в частині компенсації особі, в якої вона витребовує майно через неправомірні дії інших осіб, без сплати відповідної компенсації. В даному випадку законодавець унормував порядок відшкодування компенсації вартості майна добросовісному набувачеві, щоб унеможливити повторне звернення із позовом до суду добросовісного набувача щодо відшкодування вартості майна, яке у нього витребувано.
Також, представник не вбачає жодних підстав для неконституційності Закону №4292-ІX, оскільки до часу його прийняття також діяли положення, які передбачали відшкодування добросовісному набувачу вартості майна, яке у нього витребувано, окрім того, в матеріалах справи відсутні докази наявності на даний час відкритого конституційного провадження відносно конституційності норм Закону №4292-ІX.
Представник позивача у підготовчому засіданні 08.05.2025 взяв участь в режимі відеоконференції, щодо заяви ПСП "Ягільниця-В" (вх.№2637 від 11.04.2025) про залишення позовної заяви без руху заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях (вх. №2886 від 23.04.2025). Просить суд у її задоволенні відмовити та, зокрема, врахувати норми статей 8 та 58 Конституції України, якими передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Зазначає, що на час, коли подавалась позовна заява, як і на момент відкриття провадження у цій справі відповідних законодавчих змін прийнято не було. Повідомив, що одна з петицій щодо ветування Закону №4292-ІX набрала необхідну кількість голосів і на даний час є такою, що розглядається, також формується ініціатива щодо звернення до Конституційного Суду України щодо визнання норм вказаного Закону неконституційними. При цьому, відповідно до ст.11 ГПК України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. Відтак вважає, що немає підстав для залишення позову без руху, а з огляду на наявні ознаки неконституційності норм даного Закону, на який посилається відповідач, просить застосувати норми Конституції України як норми прямої дії, продовжити розгляд справи і ухвалити рішення по суті, а також звернутися до Верховного Суду відповідно до ч. 6 ст.11 ГПК України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності норм закону.
Присутні у підготовчому засіданні 08.05.2025 представниця відповідача 2 ДП "Ягільницький кінний завод" та ліквідатор банкрута ДП "Ягільницький кінний завод" Окряк А.В. заяву ПСП "Ягільниця-В" (вх.№2637 від 11.04.2025) повністю підтримали, просили таку задоволити. Звертають увагу на те, що доки вказаний Закон не визнаний неконституційним, він є обов`язковий до виконання на всій території України.
Представник відповідача 3 в підготовче засідання 08.05.2025 не прибув, хоча про дату, час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи - ТОВ "Державний земельний банк", взяв участь у підготовчому засіданні 08.05.2025 в режимі відеоконференції та просить суд відмовити у задоволенні заяви ПСП "Ягільниця-В" (вх.№2637 від 11.04.2025). Вважає, що позиція ДП "Ягільницький кінний завод" свідчить про намір державного підприємства перекласти обов`язок з повернення коштів, в разі визнання незаконними дій ліквідатора банкрута, на Фонд державного майна України. Зазначає, що в даному випадку питання добросовісності набувача є предметом розгляду спору, позивачем наводяться обставини про те, що такий набувач не може вважатися добросовісним, оскільки у процедурі продажу майна банкрута він зобов`язаний був оцінити обставини, які були підставою для продажу.
Розглянувши заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Ягільниця-В" (вх.№2637 від 11.04.2025), заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів 1, 2, ліквідатора та третьої особи, суд відзначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (п.10, 19 ч.2 ст. 182 ГПК України)
Частиною 11 статті 176 ГПК України передбачено підстави для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі.
09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" (далі Закон №4292-ІХ), яким внесено зміни в статті 261, 388, 390 та 391 Цивільного кодексу України, а також до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон №4292-ІХ внесено зміни до статей 164, 174, 238 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за приписами частини 6 статті 164 ГПК України (в редакції Закону №4292-ІХ) у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України (в редакції Закону №4292-ІХ) якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.
Відповідно до ч.13 ст.238 ГПК України (в редакції Закону №4292-ІХ) у разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача".
Слід зазначити, що позовна заява Фонду державного майна України про визнання недійсними результатів аукціону з продажу єдиного (цілісного) майнового комплексу Державного підприємства "Ягільницький кінний завод", акта про придбання майна на аукціоні та повернення майна Державному підприємству "Ягільницький кінний завод" шляхом витребування із незаконного володіння переможця аукціону ПСП "Ягільниця-В" подана в межах справи про банкрутство №10/Б-711, сформована у системі "Електронний суд" 09.12.2024 (вх. №804 від 10.12.2024).
Провадження у справі №10/Б-711(921/681/24) Господарським судом Тернопільської області відкрито 07.01.2025 та зазначено, що позовна заява подана з додержанням вимог статей 162, 164, 172 ГПК України, тим самим підтверджено відсутність підстав про залишення позову Фонду без руху чи повернення її позивачу.
Разом з тим, Закон України №4292-ІХ прийнято 12.03.2025, і такий набрав чинності 09.04.2025, тобто після подання Фондом позовної заяви та відкриття провадження у справі. Відповідних законодавчих змін, які визначені Законом, на момент відкриття провадження у цій справі та подання Фондом позовної заяви не існувало.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 5 статті 390 ЦК України, якою доповнено відповідну статтю Цивільного кодексу України Законом №4292-ІХ, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
При цьому, ухвалення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади законодавцем поставлено в залежність від попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду.
Вищевказаним Законом №4292-ІХ також доповнено статтю 391 Цивільного кодексу України частиною 2 наступного змісту:
"Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу".
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Згідно з пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 4 Закону до основних завдань Фонду державного майна України належать: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.03.2023 задоволено клопотання Міністерства економіки України про здійснення процесуального правонаступництва, замінивши учасника провадження у справі №10/Б-711 - Міністерство економіки України на Фонд державного майна України, та здійснено заміну у справі №10/Б-711 про банкрутство Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" - Міністерства економіки України на Фонд державного майна України як орган управління майном боржника.
Згідно з п.10 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482, визначено, що право на управління об`єктом передачі виникає з дати затвердження органом, який створив комісію, акта приймання-передачі.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності", згідно з актом приймання-передачі, затвердженим 12.01.2023 Фондом державного майна України, єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" передано зі сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна України.
Таким чином, держава виступає власником майна ДП "Ягільницький кінний завод", а Фонд державного майна України здійснює повноваження з управління цим майном від імені держави, тобто є суб`єктом управління об`єктами державної власності.
Статус Фонду державного майна України як органу управління майном боржника ДП "Ягільницький кінний завод" схвалений ухвалою суду від 16.03.2023 у справі №10/Б-711 як учасника справи про банкрутство, в межах якої заявлений даний позов.
Отже, в даних правовідносинах Фонд державного майна України в силу вимог Закону України "Про Фонд державного майна України", а також Кодексу України з процедур банкрутства, є уповноваженим органом, до сфери управління якого належить ДП "Ягільницький кінний завод".
Орган, уповноважений управляти майном державного підприємства, є особою зацікавленою у здійсненні дій, направлених на збереження майна, у тому числі і грошових коштів такого підприємства (боржника), у виявленні протизаконних дій кредиторів, недійсних правочинів, що стосуються боржника, укладених всупереч чинного законодавства.
Звертаючись із цим позовом, Фонд державного майна України здійснює управлінські функції щодо захисту державного майна, шляхом повернення такого Державному підприємству "Ягільницький кінний завод", яке, на його думку, було незаконно відчужене та вибуло з власності державного підприємства шляхом продажу майна на аукціоні у процедурі банкрутства, всупереч вимог визначених КУзПБ.
Як вже зазначалось вище, предметом позову у справі №10/Б-711(921/681/24), що розглядається в межах справи про банкрутство №10/Б-711, є вимога Фонду державного майна України до відповідачів: 1. Приватного сільськогосподарського підприємства "Ягільниця-В", 2. Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" (ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Окряк Анатолій Володимирович), та 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" про:
- визнання недійсними результатів аукціону №BRE001-UA-20241004-95673 з продажу майна банкрута - ДП "Ягільницький кінний завод", оформленого Протоколом електронного аукціону №BRE001-UA-20241004-95673 від 24.10.2024, та акта про придбання майна на аукціоні від 08.11.2024, укладеного арбітражним керуючим ДП "Ягільницький кінний завод" та переможцем аукціону ПСП "Ягільниця-В";
- повернення Державному підприємству "Ягільницький кінний завод" єдиного майнового комплексу ДП "Ягільницький кінний завод" шляхом витребування із незаконного володіння переможця аукціону ПСП "Ягільниця-В" у складі згідно наведеного у позовній заяві переліку.
При цьому, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Фонд державного майна України вказує на порушення арбітражним керуючим - ліквідатором, який діяв від імені ДП "Ягільницький кінний завод" вимог законодавства на етапі передпідготовки до аукціону, недотримання встановленого чинним законодавством порядку проведення аукціону з продажу майна ДП "Ягільницький кінний завод", неправомірне невключення до єдиного майнового комплексу банкрута залишків ліквідаційної маси, що впливає на права, інтереси та обов`язки Фонду, як власника державного майна, та є, на думку позивача, підставою для визнання вищезазначеного аукціону та акта про придбання майна на аукціоні недійсними, та для повернення майна державному підприємству.
Тобто, реалізуючи свої права надані ФДМУ, зокрема спеціальним законом КУзПБ, діючи в інтересах держави (державного підприємства), заявляючи цей позов в межах справи про банкрутство, позивач фактично звертається за захистом майнових прав державного підприємства, враховуючи специфіку спірних правовідносин, які виникли в процедурі банкрутства.
Поряд з цим, враховуючи обставини викладені у позовній заяві та визначені підстави позову, суд звертає увагу на те, що даному випадку Фондом державного майна України не вчинялися будь-які дії, як органом державної влади, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності (ПСП "Ягільниця-В"), як це зазначено в ч.2 ст.391 Цивільного кодексу України, яка доповнена Законом №4292-ІХ.
Відповідно до статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.
Звертаючись із цим позовом, позивач вказує, що оскільки майно - єдиний майновий комплекс ДП "Ягільницький кінний завод" наразі перебуває у власності переможця аукціону - ПСП "Ягільниця-В", то належним та ефективним способом захисту для Фонду як позивача та органу, уповноваженого управляти майном ДП "Ягільницький кінний завод", є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону акта про придбання майна на аукціоні та застосування реституції щодо нижчепереліченого майна, яке було продане на оспорюваному позивачем аукціоні.
В даному випадку зміст позовної заяви, її нормативне обґрунтування та вимоги (предмет та підстави позову) вказують на те, що Фондом державного майна України заявлено реституційну вимогу за наслідком визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону, яка направлена на повернення спірного майна Державному підприємству "Ягільницький кінний завод" до ліквідаційної маси останнього.
Суд враховує, що провадження у справах про банкрутство має суттєві відмінності від позовного провадження. Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань банкрутства, суб`єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про банкрутство, тривалістю судового провадження тощо.
З моменту відкриття (порушення) стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ за участю боржника щодо інших законодавчих актів України.
Закон про банкрутство визначає особливі способи захисту інтересів учасників справи про банкрутство, які з урахуванням принципу щодо переваги застосування спеціальних норм права над загальними мають застосовуватися переважно щодо загальних цивільно-правових способів захисту у процедурах банкрутства.
У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору. Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19).
З урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд погоджується із твердженнями заявника ПСП "Ягільниця-В", що положення Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" (які передбачають встановлення нових обов`язків для учасників судового процесу) підлягають застосуванню у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, однак на думку суду не поширюються на спірні правовідносини у цій справі (звернення до суду з позовом органом управління майном боржника із реституційною вимогою за наслідком визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону, яка направлена на повернення спірного майна до ліквідаційної маси банкрута - державного підприємства).
Водночас оцінка обставинам, які свідчать про добросовісність чи недобросовісність набувача - відповідача ПСП "Ягільниця-В", з урахуванням тверджень про це учасників справи, буде надана судом під час ухвалення судового рішення у цій справі.
Враховуючи наведене вище, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви Фонду державного майна України без руху відповідно до ч.11 ст.175 ГПК України, у зв`язку з чим у задоволенні заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "Ягільниця-В" (вх.№2637 від 11.04.2025) відмовляє.
Керуючись ст. ст. 42, 169, 170, 176, 177, 182, 183, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "Ягільниця-В" (вх.№2637 від 11.04.2025) про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 12.05.2025.
Суддя Н.В. Охотницька
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2025 |
Оприлюднено | 13.05.2025 |
Номер документу | 127249059 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Охотницька Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні