Ухвала від 08.05.2025 по справі 461/2378/16-ц

Справа № 461/2378/16-ц

Провадження № 6/461/5/25

УХВАЛА

Іменем України

08.05.2025 м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Панасюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «ОТП Банк», про звернення стягнення на нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку

в с т а н о в и в:

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович звернувся до суду з поданням, в якому просить судзвернути стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування подання покликається на те, щона виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. перебуває виконавче провадження №76366206 з примусового виконання виконавчого листа №461/2378/16-ц, виданого 13.07.2016 Галицьким районним судом м. Львова про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №ML-601/35/2008 від 19.05.2008 у розмірі 47776,17 доларів США, що еквівалентно 1249222,64 гривень. 22.10.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76366206, яку скеровано боржнику для виконання. Заявник зазначив, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після її смерті Першою Львівською державною нотаріальною конторою Львівської області було відкрито спадкову справу №190/2024 на підставі заяви про вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» від 24.07.2024. Приватний виконавець зазначив, що спадкоємці ОСОБА_2 до Першої Львівської державної нотаріальної контори не зверталися, свідоцтва про право на спадщину після її смерті не видавалися. Окрім того, приватний виконавець повідомив, що ОСОБА_2 належала на праві власності частка квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_2 був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак фактично прийняв спадщину, оскільки він не заявив про відмову від неї. Приватний виконавець зазначив, що ним проведено всі необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду, тому звернення стягнення на нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку буде найдієвішим та на даний час фактично єдиним способом виконати рішення суду. Просить подання задоволити.

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. в судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Слід зазначити, що в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02.06.2016 позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 простягненнязаборгованостіза кредитнимдоговором задоволено.Стягнуто солідарноз ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користьПублічного акціонерноготовариства «ОТПБанк» заборгованістьза кредитнимдоговором №ML-601/35/2008від 19.05.2008року урозмірі 47776,17доларів США,що еквівалентно1249222,64гривень,з яких:заборгованість потілу кредитув сумі37732,24доларів США,що еквівалентно986599,98грн.;заборгованість понарахованим тане сплаченимвідсоткам всумі 10043,93доларів США,що еквівалентно262622,66грн.Стягнуто з ОСОБА_2 накористь Публічногоакціонерного товариства«ОТП Банк»заборгованість закредитним договором№601/515/08/1від 19.05.2008року урозмірі 724,44грн.,з яких:заборгованість потілу кредитув сумі456,82грн.;заборгованість понарахованих тане сплаченихвідсотках всумі 267,62грн.Стягнуто з ОСОБА_2 накористь Публічногоакціонерного товариства«ОТП Банк»сплачений судовийзбір урозмірі 9374,61грн.Стягнуто із ОСОБА_1 накористь Публічногоакціонерного товариства«ОТП Банк»сплачений судовийзбір урозмірі 9374,61грн.

13.07.2016 Галицьким районним судом м.Львова видано два виконавчі листи по справі №461/2378/16.

УхвалоюГалицького районного суду м. Львова від19.10.2021рокузамінено вибулого стягувача АТ «ОТП БАНК» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» у виконавчому листі №461/2378/16-ц від 13.07.2016, виданому Галицьким районним судом м. Львова на виконання рішення суду по справі №461/2378/16-ц від 02.06.2016.

22.10.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76366206, яку скеровано боржнику ОСОБА_1 для виконання.

22.10.2024 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів №76366206, скеровано у АТ КБ "Приватбанк", АТ «Універсал Банк», АТ «ОКСІ Банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.12.2024 3 Восток», АТ «ПроКредит Банк», АТ «АКБ Львів», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «ОТП Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «Агропросперіс Банк», АТ «Укрссиббанк», АТ «Банк Авангард», АТ «Банк Альянс», АТ «Сенс Банк», АТ «Альтбанк», ПАТ АБ «Південний», АТ «Державний ощадний банк України».

23.10.2024 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника №76366206.

Згідно відповіді на запит №:234349003 від 22.10.2024 до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником фізичною особою підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, вбачається, що інформація відносно боржника відсутня.

Згідно відповіді на запит №:234349002 від 22.10.2024 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів - інформація відносно боржника відсутня. Згідно відповіді на запит №234349004 від 22.10.2024 року до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб підприємців, а також рахунки, відкриті боржником юридичною особою через свою відокремлені підрозділи інформація відносно боржника відсутня.

22.10.2024 приватним виконавцем сформовано Інформаційну довідку №400357046 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якої зазначена квартира належить на праві спільної часткової властності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було видане свідоцтво серія НОМЕР_1 від 27.02.2024.

Згідно відповіді №1234/02-14 від 25.11.2024, наданої Першою Львівською державною нотаріальною конторою Львівської області, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Першою Львівською державною нотаріальною конторою Львівської області заведено спадкову справу №190/2024 на підставі заяви про вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» від 24.07.2024 за №106-07/2024 (номер у Спадковому реєстрі:72765746). Станом на 25.11.2024 спадкоємці ОСОБА_2 в Першу Львівську державну нотаріальну контору не зверталися, свідоцтва про право на спадщину після її смерті не видавалися.»

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 50Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК Українипитання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхомвнесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстрованоу встановленому законом порядку, вирішується судом в порядку передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Як зазначалося вище, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті відкрилася спадщина, у тому числі на квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною другою статті 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, якийпостійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно доглави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження зазначеним нерухомим майном виникає з моменту державної реєстрації цього майна (частина другастатті 1299 ЦК України).

Спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Згідно відповіді Центру надання адміністративних послуг м. Львова вбачається те, що за адресою АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована одна особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд зазначає, що застосування положень частини десятої статті 440 ЦПК України та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише в тому випадку, коли виконавцем вичерпано всі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09 та від 23 січня 2019 року у справі № 522/6400/15-ц.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 року у справі №5023/197/12 зазначено, що звертаючись з відповідною заявою, державний виконавець (приватний виконавець) повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, слід зазначити, що передбачена законом можливість звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку, не звільняє приватного виконавця від необхідності доведення обставин, на які він посилається, відповідними доказами.

Відтак, приватному виконавцю потрібно довести факт того, що у боржника ОСОБА_1 недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача. Дане обумовлено тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу. Також виконавцю потрібно надати суду докази, які підтверджують, що боржник фактично є володільцем майна.

Разом з тим, судом встановлено, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження вчинення приватним виконавцем Пиць А.А. всіх передбачених законом заходів щодо виконання судового рішення, і докази того, що такі заходи виявилися безрезультатними, а також того, щоборжник фактично володіє та користується нерухомим майном, право власності на яке за ним не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що відповіді на запити, надані Державною податковою службою України, Міністерством внутрішніх справ України, Державної фіскальної служби України, які долучені до подання приватним виконавцем, датовані жовтнем 2024 року, що може свідчити про неактуальність викладеної інформації. Разом з тим, приватний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і законом.

Суд звертає увагу на те, що згідно вимог ч.8ст.48Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника. Однак, приватним виконавцем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт проведення такої перевірки після жовтня 2024 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.1216, 1218, 1220, 1268, 1270, 1296, 1299 ЦК України, ст.ст.77, 81, 247, 260-261, 440ЦПК України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «ОТП Банк», про звернення стягнення на нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку відмовити.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://gl.lv.court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Зубачик Н.Б.