Постанова

від 06.05.2025 по справі 460/7048/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/7048/24 пров. № А/857/3981/25Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Прачук І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської обласної прокуратури на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі №460/7048/24 за адміністративним позовом Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави до Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області , треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛКАН», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 про визнання протиправним та скасування рішення (головуючий суддя першої інстанції Друзенко Н.В., час ухвалення 11.06 год., місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту 16.12.2024),-

В С Т А Н О В И В:

Керівником Вараської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави до виконавчого комітету Вараської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Вараської міської ради №272 від 13.11.2019 «Про затвердження містобудівної документації».

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Рівненською обласною прокуратурою подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі № 460/7048/24 ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального (ст.ст. 16-19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 83, 84, 88 ЗК України, п.п. 4.1 та 4.2 ДБН Б. 1.1- 14.2012 «Склад та зміст детального план території») та з порушенням норм процесуального права (ст.ст. 90, 242, 244 КАС України), у зв`язку з чим, згідно вимог ст. 317 КАС України, вказане рішення підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Щодо висновків суду, що на час виникнення спірних правовідносин норма ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, за якою детальний план території повинен деталізувати положення генерального плану населеного пункту без зміни функціонального призначення території не існувала і не діяла, апелянт зазначає, що відмінність в редакції зазначеної статті на момент прийняття рішення виконавчого комітету Вараської міської ради №272 від 13.11.2019«Про затвердження містобудівної документації» та на даний час становить виключно 1 слово, а саме «уточнює положення генерального плану» та «деталізує положення генеального плану», що по своїй сутті є синонімами. При цьому, редакція вказаної статті в жодному випадку не передбачала можливості зміни функціонального призначення території, визначеного генеральним планом, оскільки саме генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відповідно, детальний план повинен деталізувати положення генерального плану, зокрема визначити планувальну організацію і розвиток частини території щодо якої генеральним планом та планом зонування уже визначено її функціональне призначення.

Щодо невідповідності спірного детального плану території вулиці Паркова та рекреаційної зони активного відпочину населення обмеженої вул. Парковою та р. Стир у м. Варані Генеральному плану (основне креслення), то вказує на наступне. Визначення Генеральним планом зони зелених насаджень має за мету не лише забезпечення потреб населення у місцях відпочинку, а й практичне значення, яке полягає в захисті території та оздоровленні навколишнього природного середовища. При цьому, згідно положень ст. 51 ЗК України, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів. Відповідно до п. 10.4 ДБН 360-92*, на землях зелених зон міст не допускається розміщення будівель, споруд та комунікацій, що не передбачені для відпочинку, занять спортом та обслуговування лісового господарства. З огляду на вказане, в даній частині спірний детальний план території не відповідає Генеральному плану міста Вараш, адже запроектовані під будівництво земельні ділянки з к.н. 5610700000:01:009:0512, 5610700000:01:009:0551, 5610700000:01:009:0485, 5610700000:01:009:0474, 5610700000:01:009:0490, 5610700000:01:009:0552 розміщені в межах зони «зелених насаджень загального користування», де будівництво житлових об`єктів не допускається.

Що стосується невідповідності спірного детального плану території вулиці Паркова та рекреаційної зони активного відпочину населення обмеженої вул. Парковою та р. Стир у м. Вараш Плану зонування території міста Вараш, то зазначає, що з листа ДП «Діпромісто» від 27.03.2024 №5-240, за результатами нанесення координат земельних ділянок на «План зонування території (зонінг) м. Кузнецовськ Рівненської області» (2015 рік), земельні ділянки к.н. 5610700000:01:009:0512, 5610700000:01:009:0551, 5610700000:01:009:0485, 5610700000:01:009:0474, 5610700000:01:009:0490, 5610700000:01:009:0552, дозволи на розроблення проектів землеустрою яких надано рішеннями Вараської міської ради №№641 - 642 від 03.09.2021 та №№ 938-941 від 18.10.2021, потрапляють в межі зони Р-2 «Рекреаційна зона активного відпочинку», зони Ж-1 «зона садибної забудови» та частково в межі прибережної захисної смуги р. Стир.

Відповідно до додатку 2 до листа ДП Український державний науково- дослідний інститут проектування міст «Діпромісто імені Ю.М. Білоконя» від 27.03.2024 №5-240, складеного за результатами накладення координат вищевказаних земельних ділянок на План зонування території міста, встановлено що запроектовані спірним Детальним планом території земельні ділянки з к.н. 5610700000:01:009:0474, 5610700000:01:009:0485, 5610700000:01:009:0490, 5610700000:01:009:0552, 5610700000:01:009:0551 повністю розміщені в межах зони «Р-2 «Рекреаційна зона активного відпочинку». Земельна ділянка з к.н. 5610700000:01:009:0512 частково знаходиться в межах зон «Р-2 «Рекреаційна зона активного відпочинку» та Ж-1 «Зона садибної забудови».

Відповідно до Зонінгу в рекреаційній зоні активного відпочинку серед допустимих, переважних та супутніх видів використання не передбачено можливість забудови житлових будинків, організації присадибної ділянки. Окрім того, положеннями ст. 52 ЗК України визначено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Таким чином, запроектовані під будівництво житлових будинків земельні ділянки з к.н. 5610700000:01:009:0474, 5610700000:01:009:0485, 5610700000:01:009:0490, 5610700000:01:009:0552, 5610700000:01:009:0551, 5610700000:01:009:0512 знаходяться в межах зони «Р-2 «Рекреаційна зона активного відпочинку», в якій не передбачено можливість забудови житлових будинків, а тому в цій частині спірний Детальний план території не відповідає Плану зонування території (Зонінгу). Відтак, зміна функціонального призначення рекреаційної зони та прибережної захисної смуги р. Стир на території для розміщення житлової садибної забудови не може тлумачитись як уточнення такого функціонального призначення, оскільки суперечить містобудівній документації вищого рівня, а тому може мати місце лише в разі внесення змін до Генерального плану та Плану зонування (Зонінгу) у відповідній частині.

Також апелянт вважає невірними висновки суду першої інстанції про те, що графічна частина детального плану території містить відомості про прибережну захисну смугу річки Стир та відповідні обмеження, а тому відсутні будь-які порушення вимог ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій». Відповідно до ст. 89 ВК України та ст. 61 ЗК України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. Таким чином, будівництво (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних споруд) в межах прибережних захисних смуг, заборонено. Окрім того, законом встановлено особливий правовий статус і режим охорони території у межах прибережних захисних смуг, її використання, заборони провадження певних видів діяльності на них (у тому числі господарської), обмеження у її використанні (абз. 4 п. 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, п. 6.15 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, пункт 10.17 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", п. 16 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, ст. 90 ВК України, ч. 2 ст. 113 ЗК України).

Звертає увагу, що спірним детальним планом допускається розміщення приватних садибних будинків не лише у межах прибережних захисних смуг, а і у рекреаційних та зелених зонах, що в свою чергу не лише суперечить вимогам діючого законодавства, але й може призвести до погіршення стану (зменшення) цих зон та водного об`єкту, а також вплинути на права жителів територіальної громади міста Вараш на безперешкодний та безоплатний доступ до цих об`єктів та задоволення своїх потреб у загальному водокористуванні.

Таким чином, зміна функціонального призначення рекреаційної зони та прибережної захисної смуги р. Стир на території для розміщення житлової садибної забудови не може тлумачитись як уточнення такого функціонального призначення, оскільки суперечить містобудівній документації вищого рівня, а тому може мати місце лише в разі внесення змін до Генерального плану та Плану зонування (Зонінгу) у відповідній частині.

З огляду на викладене, вважає необґрунтованими та безпідставними висновки суду першої інстанції, що детальний план території не входить в суперечність з Генеральним планом, а лише уточнює його положення, визначаючи планувальну організацію і функціональне призначення, просторову композицію і параметри забудови та ландшафтної організації відповідного мікрорайону.

З урахуванням наведеного просить рішення суд першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Учасниками справи подані відзиви на апеляційну скаргу.

Виконавчий комітет Вараської міської ради (далі - Відповідач) вважає рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/7048/24 законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу Рівненської обласної прокуратури - безпідставною, та такою, що не підлягає до задоволення. протоколами. Зазначає, що 13.11.2019року розглянувши графічні та текстові матеріали містобудівної документації «Детальний план території вулиці Паркова та рекреаційної зони активного відпочинку населення обмеженої вул.Парковою та р.Стир у м.Вараш», враховуючи протокол громадських слухань щодо обговорення містобудівної документації від 03.05.2019 року та погодження містобудівної ради при Управлінні містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради, Виконавчий комітет Вараської міської ради затвердив містобудівну документацію «Детальний план території вулиці Паркова та рекреаційної зони активного відпочинку населення обмеженої вул.Парковою та р.Стир у м.Вараш», розроблену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 та доручив Управлінню містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради забезпечити доступність матеріалів містобудівної документації «Детальний план території вулиці Паркова та рекреаційної зони активного відпочинку населення обмеженої АДРЕСА_1 та р.Стир у м.Вараш» шляхом їх розміщення на офіційному сайті Вараської міської ради. Враховуючи викладене, вважає, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Вараської міської ради було прийнято з дотриманням процедури проведення громадських слухань, у зв`язку з чим безпідставним та недоцільним вбачається твердження органів прокуратури щодо того, що ними здійснюється захист державного інтересу - територіальної громади. В даному випадку безпосередньо територіальна громада не тільки мала можливість, але й реально брала участь в обговоренні проекту, висловлювала побажання, що прийняті відповідачем до уваги. Зазначає, що врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку у органу місцевого самоврядування, замовника та розробника містобудівної документації відсутній обов`язок з їх розгляду та, відповідно, врахування. Апелянт вказує на те, що ДПТ суперечить генеральному плану, оскільки «...земельні ділянки потрапляють в межі «зелених насаджень загального користування, «територій присадибної забудови», магістральних вулиць». Однак дане твердження не заслуговує на увагу, оскільки функціональне призначення території вулиці Паркова м.Вараш не суперечить визначеному у Генеральному плані призначенню використання територій, а є уточненням положень Генерального плану щодо планувальної структури і функціонального призначення території, не змінює функціональне зонування його територій, відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, судом при розгляді справи було вірно встановлено, що Детальним планом території вулиці Паркової та рекреаційної зони активного відпочину населення обмеженої вул.Парковою та р.Стир у м.Вараш передбачено рекреаційну зону, що розташована переважно у водоохоронній зоні річки Стир, що має ширину 100 м. У зоні рекреації виділено припляжну зону з місцями для пляжів та стаціонарних парасольок, зону пасивного (луго-парк, альтанки для вогнища чи барбекю) та активного відпочинку (велодоріжки, спортивні майданчики, бігові доріжки, футбольне поле, майданчики для ворткауту, територію для занять з водних видів спорту). Зону перспективної індивідуальної і багатоквартирної забудови запроектовано між рекреаційною зоною та ділянками індивідуальної житлової забудови, що сформувалася вздовж вулиці Паркової. Нова вулиця 1 та Нова вулиця 2 спроектовані вздовж водоохоронної зони річки Стир, паралельно вулиці Парковій і в південно-західній частині з`єднуються з нею. Вздовж Нових вулиць та між існуючою забудовою на вул.Парковій запроектовано садибні будинки в загальній кількості - 86, та багатоквартирні - 3, в тому числі один дев`ятиповерховий (позначено на Проектному плану території салатовим кольором).

Що стосується дев`ятиповерхового будинку, то він запроектований на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, має кадастровий номер 5610700000:01:011:0060, площу 0,2 га., категорію - землі житлової і громадської забудови та на даний час належить ТОВ «Алкан», яке є замовником будівництва і вже таке проводить.

Судом вірно було зроблено висновки, що до ДПТ в цій частині, як і в частині запроектованих 80-ти будинків садибного типу, претензій ні в кого не виникало і не виникає.

Органи прокуратури, заявляючи в позові вимоги про скасування рішення Виконавчого комітету Вараської міської ради №272 від 13.11.2019, яким затверджено відповідний Детальний план території в цілому, в підставах позову не вказував про будь-яку протиправність цієї частини ДПТ, як і тієї частини, яка стосується запроектованої рекреаційної зони.

Фактично, підстави позову стосуються лише тієї частини ДТП, де запроектовано 8 садибних будиночків на окремих 8 земельних ділянках, площею 0,1 га. (крайня ліва частина Проектного плану територій). Доводи органів прокуратури про те, що Детальний план території суперечить Генеральному плану і Плану зонування території фактично зводилися до того, що Детальним планом змінено функціональне призначення частини території.

Норма статті 19 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», за якою, «детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території» була змінена за Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» №711-IX від 17.06.2020, і набрала чинності 24.07.2021. Оскільки на час прийняття Виконавчим комітетом Вараської міської ради рішення №272 від 13.11.2019 норма в такій редакції не існувала і не діяла, то жодних правових підстав для того, щоб стверджувати про наявність в діях Виконавчого комітету Вараської міської ради порушення вимог такої норми немає. Це в повній мірі стосується і доводів органів прокуратури про невідповідність Детального плану території Плану зонування території (Зонінгу), яким встановлено функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Крім того, у Пояснювальній записці до Зонінгу вказано, що межі територіальних зон можуть бути уточнені на окремі ділянки, після розробки плану червоних ліній та (або) детальних планів території.

З урахуванням наведеного просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/7048/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури - без задоволення.

Також відзив поданий представником третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 адвокатом Кузьменюк-Волошиною Н.М., яким підтримує позицію суду першої інстанції, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні апеляційного розгляд справи представник прокуратури апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у ній та просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача, представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКАН», представник третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 адвокат Кузьменюк-Волошина Н.М. та третя особа ОСОБА_8 протиапеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник відповідача, крім цього зазначив про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про лату судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що місто Вараш Рівненської області до 2016 року мало назву Кузнецовськ і було перейменовано відповідно до постанови Верховної ради України №1377-19 від 19.05.2016.

Генеральний план міста було розроблено відповідно до договору №721-01-2004 від 30.07.2004, на замовлення УКБ Рівненської обласної державної адміністрації відповідно до завдання на проектування, погодженого відділом містобудування та архітектури.

Генеральний план складається з аналітичної частини, обґрунтувань та пропозицій (пояснювальна записка, складена при виконанні робіт щодо перегляду обмеження доступу для графічної частини проекту і пояснювальної частини Генерального плану м.Вараш Рівненської області - https://drive.google.com/drive/folders/1UD5ri7KRhwEEKdxVVUGayvyj IaIA27uN, а.с.109-224 том 1; генеральний план основне креслення - https://drive.google.com/drive/folders/1UD5ri7KRhwEEKdxVVUGayvyjIaIA27uN, опорний план - https://drive.google.com/drive/folders/1UD5ri7KRhwEEKdxVVUGayvyjIaIA27uN).

Генеральним планом визначено: потреби в територіях для забудови та іншого використання; пріоритетність забудови та іншого використання територій; межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання територій; планувальну структуру та композицію забудови; загальний стан довкілля, фактори, що його формують, а також містобудівні заходи щодо поліпшення санітарно - гігієнічного та екологічного стану; території, що мають обмеження: (природоохоронні, санітарно-гігієнічні, інженерно - будівельні) їх використання.

У підрозділі «Функціональне зонування» розділу IX Архітектурно-планувальна організація території Пояснювальної записки до Генерального плану зазначено, що функціональне зонування території міста характеризуються надзвичайно великою кількістю озеленених територій та лісових масивів, площі яких складають біля 21 % від усієї території міста. Територія кварталів одноповерхової садибної забудови: складає 4,1% міста, середньо та багатоповерхової - 15,1 %, виробничої - 27,5%., незабудовані землі - 31,7%, що свідчить про неефективне використання території, значно знижує обсяги надходжень до міського бюджету. В цілому в межах міської межі: території переважно соціально- ділових та житлових функцій - до 225 га, виробничих та складських - 310,5 га, транспортних - 130,5 га інші території використовуються, в основному, під зелені насадження. Тому головним напрямком територіального розвитку міста визначено більш ефективне використання територій в межах міської межі, подальший розвиток функціонального зонування території, пов`язаний з урахуванням перетворення його економіки у поліфункціональну багатогалузеву структуру. Більша частина загальноміського центру вже сформована і являє собою розвинуту зону , що поєднує в собі декілька функцій: адміністративну, культурну, комерційну та спортивну. Генеральним планом передбачений подальший розвиток загальноміського центру за рахунок завершення забудови мікрорайону Вараш з виходом до прибережної зони вздовж р.Стир та подальший розвиток центру вздовж проспекту Шевченка та вул.Лісової. Тут визначено розміщення громадського центру, що поєднує декілька функцій: розважальну (виставковий центр, культурно-розважальний центр, спортивний зал, боулінг, тощо) та торгівельну (магазини продовольчих та непродовольчих товарів, ресторан, кав`ярні, ресторан швидкого харчування). В межах м.Вараш передбачено формування рекреаційної зони в районі вул.Паркової, Набережної, Садової, ландшафтна реконструкція та розвиток рекреаційної інфраструктури паркової зони вздовж Рівненської дороги.

«План зонування території (зонінг) м.Кузнецовськ Рівненської області» розроблений Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя на замовлення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради згідно договору №721-11-2015 від 05.06.2015 та затверджений рішенням Кузнецовської міської ради №177 від 25.03.2016 (текстові матеріали - а.с.225-250 том 1, а.с.1-31 том 2).

Розділом 2 Плану зонування, що має назву «Режим забудови та використання території міста» визначено, що планування територій міста забезпечується міською Радою та її виконавчими органами відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні Генерального плану міста, детальних планів території, проектів забудови території, проектів розподілу території, та іншої містобудівної документації, регулюванні використання території міста. Містобудівна документація затверджується Вараською міською радою. Власником розробленої містобудівної документації, незалежно від джерела фінансування, є територіальна громада в особі виконавчого комітету, що виступав замовником такої містобудівної документації. Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням міської ради після погодження з Відділом містобудування та архітектури згідно чинного законодавства. Забудова та благоустрій здійснюються шляхом комплексної забудови території, розміщення та будівництва окремих об`єктів та споруд в кварталах існуючої та проектної забудови. Рішення щодо забудови, землекористування, благоустрою території в межах м.Вараш приймаються на основі переліку переважних, супутніх та допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок, єдиних умов та обмежень, що діють у межах зон, визначених планом зонування території і поширюються у рівній мірі на всі розміщені в одній зоні земельні ділянки, об`єкти нерухомого майна незалежно від форм власності. Територіальні зони, відносно яких встановлюються переважні, супутні та допустимі види забудови та використання, єдині умови та обмеження графічно відображені на схемі «Схема зонування території міста». Межі територіальних зон встановлені по червоним лініям, визначеним у генеральному плані, межам земельних ділянок, адміністративним межам міста тощо. Межі територіальних зон можуть бути уточнені після розробки плану червоних ліній та (або) детальних планів території на окремі ділянки (в масштабі 1:2 000) та приведені у відповідність до вказаної документації.

До переважних, супутніх та допустимих видів забудови та використання земельних ділянок у межах окремих зон відносяться: види забудови та використання, що за умов дотримання будівельних норм та стандартів, інших обов`язкових вимог не забороняються (переважні види використання); види забудови та використання, що є дозволеними та необхідними для забезпечення переважного виду використання земельної ділянки (супутні види використання). Якщо земельна ділянка не використовується за переважним видом забудови (використання), використання цієї земельної ділянки за супутнім видом використання не вважається недозволеним, якщо інше спеціально не визначене Планом зонування території (зонінгом) або рішенням міської ради. До допустимих видів забудови та використання земельних ділянок відносяться види забудови та використання, які не відповідають переліку переважних та супутніх видів використання для зазначеної територіальної зони, але можливі за умов спеціального погодження. Види використання нерухомого майна, що відсутні у переліку переважних, супутніх або допустимих видів використання згідно Плану зонування території (зопінгу) є недозволеними для відповідної територіальної зони.

Планом зонування території м.Вараш в межах Ландшафтних та рекреаційних територій виділено: Р-1 - зона охоронюваних ландшафтів (до неї входять переважно прибережні території р.Стир. Зазначено про необхідність розробки Проекту землеустрою по встановленню прибережно-захисної смуги р.Стир); Р-2 - рекреаційна зона активного відпочинку (до неї входять парки, сквери, бульвари, та інші озеленені території, що активно використовуються населенням для відпочинку, об`єкти відпочинку, туризму, спортивні та рекреаційні для дітей та дорослих; а також намивні території, набережна, інженерні споруди, що мають забезпечувати захист берегової території від руйнації; існуючі пляжі, припляжна зона з набором необхідних споруд); Р-3 - рекреаційна зона озеленених територій загального користування (до неї входять парки, сквери, бульвари, та інші озеленені території, що активно використовуються населенням для відпочинку, об`єкти відпочинку, туризму, спортивні та рекреаційні для дітей та дорослих); Р-4 - рекреаційна зона під розміщення дачних та садівницьких товариств (створюється на основі ділянок садівничих товариств, що розташовані в межах міста, згідно містобудівної документації).

Переважними видами використання зони Р-2 є: зелені насадження загального користування; пляжі; водні об`єкти; набережні; рятувальні станції; пляжне обладнання: солярії, аероеолярії з тіньовими навісами, лежаки, шезлонги, крісла для відпочинку, тіньові парасольки, тенти, кабіни для переодягання, душові, гардероби з роздягальнями, питні фонтанчики; окремі адміністративно-господарські будівлі; обладнання для занять водним спортом: сезонні спортивні центри; спортивні майданчики, майданчики для відпочинку; стадіони; майданчики для кінних прогулянок; атракціони; малі архітектурні форми; пункти прокату; пішохідні та велосипедні доріжки. Супутні види використання: споруди інженерної інфраструктури; технічні будинки та споруди, пов`язані з обслуговуванням зони; проїзди для обслуговування зони; інформаційна реклама; пункти першої медичної допомоги; громадські вбиральні. Допустимі види використання: позашкільні установи лише за умови наявності містобудівних розрахунків або детального плану території; культові споруди лише за умови наявності містобудівних розрахунків або детального плану території; інженерне обладнання, інженерні та комунальні споруди місцевого значення; пост контролю води; станції човнів; пірси, причали; берегозахисні споруди; меліоративно-дренажні водотоки та колектори; автостоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів.

В межах житлових територій виділено, зокрема, зону Ж-1- зона садибної житлової забудови, яка формується на території сельбищної зони в районах, передбачених містобудівною документацією під такий вид забудови. Зону призначено для постійного проживання населення в окремих житлових будинках з розміщенням кожного будинку на окремій земельній ділянці. До зони належать квартали існуючої та перспективної житлової забудови. Переважними видами використання такої зони є: окремі житлові будинки садибного типу; окремі блоковані житлові будинки; окремі багатоквартирні житлові будинки, що існували на момент розроблення Зонінгу. Супутні види використання: магазини торгівельною площею до 40 м2, без спеціалізованих магазинів будівельних матеріалів, магазинів з наявністю в них вибухонебезпечних речовин та матеріалів; мінімаркети (магазини самообслуговування торговельною площею до 200 м2 за умови розміщення їх вздовж магістральних вулиць) сади, городи; споруди для утримання дрібної домашньої худоби; бані, сауни, басейни за умов каналізування стоків; теплиці, оранжереї, парники та інші споруди, що пов`язані з вирощуванням квітів, фруктів та овочів; вбудовані або окремо розміщені гаражі та відкриті стоянки (в межах присадибної ділянки без порушення принципів добросусідства); об`єкти пожежної охорони (гідранти, резервуари, протипожежні водойми); спортивні майданчики, майданчики для відпочинку; господарські майданчики; провулки, підходи, проїзди, пішохідні доріжки, велосипедні доріжки. Допустимі види використання: адміністративні будівлі; дитячі дошкільні установи; загальноосвітні школи; навчально-виховні комплекси; позашкільні установи; культові споруди; заклади культури та мистецтва; заклади громадського харчування; кабінети лікарів, що займаються практикою; відділення сімейної медицини, пункти першої медичної допомоги, аптеки; приміщення для занять спортом; відділення зв`язку, поштові відділення; ветеринарні приймальні пункти; готелі; об`єкти автомобільного сервісу (АЗС, СТО) за умови розміщення їх вздовж магістральних вулиць і дотримання санітарних розривів; водні об`єкти, меліоративно-дренажні водотоки та колектори; споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування зони.

26.01.2017 Кузнецовською міською радою прийнято рішення №11 «Про розробку детального плану території вул.Паркова та рекреаційної зони активного відпочинку населення обмеженої вул.Парковою та р.Стир м.Вараш» (а.с.72 том 2). Даним рішенням доручено відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Кузнецовської міської ради забезпечити розробку детального плану території вулиці Паркова та рекреаційної зони активного відпочинку населення обмеженої вул. Парковою та р. Стир в м. Вараш залучивши кошти з інших джерел, не заборонених законом.

14.09.2018 між Управлінням містобудування, архітектури та капітального будівництва Виконавчого комітету Вараської міської ради (замовником), ОСОБА_12 (інвестором) та ФОП ОСОБА_11 (виконавцем) укладено договір №14-09/18 на виконання проектних робіт з розроблення містобудівної документації (а.с.74-79 том 2).

При цьому замовником у Завданні на розроблення ДПТ було затверджено таку мету: «Уточнення планувальної структури, вдосконалення порядку регулювання використання і забудови території, визначення параметрів рекреаційної зони активного відпочинку та індивідуальної і багатоквартирної житлової забудови, житлових вулиць та проїздів, встановлення лінії регулювання забудови, виявлення планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарними нормами, визначення містобудівних умов та обмежень з врахуванням інвестиційних намірів наступного освоєння території, обґрунтування формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення»(а.с.35 том 2).

«Детальний план території «Вулиці Паркової та рекреаційної зони активного відпочину населення обмеженої вул. Парковою та р.Стир у м.Вараш» розроблено підприємцем і головним архітектором проекту ОСОБА_11 , який має кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури розробленням містобудівної документації, і був допитаний судом в якості свідка. Копія детального плану долучена до справи: текстуальна частина (а.с.32-66 том 2), додаток «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони (а.с.67-71 том 2), схема планувальних обмежень М 1:1000 (а.с.184 том 3), Проектний план території (основне креслення) М 1:1000. Ситуаційна схема. Поперечні профілі вулиць (а.с.185 том 3).

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що при розробці ДПТ він виходив з того, що ділянка, розташована у західній частині м.Вараш і обмежується існуючою вулицею Паркова та руслом ріки Стир. Частина вулиці Паркова, що охоплена ДПТ забудована індивідуальними житловими будинками. Між забудовою та руслом ріки розташований луг, а вздовж річки, по берегу, тонкою смугою тягнуться чагарі та верби з тополями. В північно-східній частині території знаходиться старе (не діюче) кладовище, огороджена штучна водойми і технічна будівля, що належить до інженерної інфраструктури РАЕС та міський пляж. На пляжі обладнано місця для відпочинку, встановлено кабіни для переодягання, є кабіни біотуалету. В припляжній зоні розташовано літнє кафе та спортивні майданчики для пляжного футболу і волейболу, окремі спортивні снаряди, а також памгітреки для тренувань на скейтбордах чи велосипедах. В цілому пляж потребував окультурення території, оновлення обладнання та благоустрою. Розробляючи ДТП він був обмежений у своїх проектних рішеннях тим, що частина земельних ділянок вже перебувала у приватній власності, а існуюча забудова в певних місцях ділянки розміщувалася доволі хаотично. Відповідно до цього, і для того, щоб не порушувати вимоги нормативно-правових актів, він розділив територію ДПТ на три умовні ділянки: власне рекреаційну зону, зону садибної житлової забудови та зону змішаної житлової забудови (індивідуальної, багатоквартирної). Рекреаційну зону було розташовано переважно у водоохоронній зоні річки Стир, що має ширину 100 м. У зоні рекреації виділено припляжну зону з місцями для пляжів та стаціонарних парасольок, зону пасивного (луго-парк, альтанки для вогнища чи барбєкю) та активного відпочинку (велодоріжки, спортивні майданчики, бігові доріжки, футбольне поле, майданчики для ворткауту, територію для занять з водних видів спорту). Рекреаційна зона охопила міський пляж, де запропоновано розширити та облаштувати додатково спортивні майданчики та замінити спортивне обладнання. До рекреаційної зони передбачено влаштувати проїзди з автостоянками, які будуть відмежовувати ЇЇ від перспективної житлової забудови. Зону садибної житлової забудови доповнено ділянками, що розплановані у південній частині ДПТ на незабудованій території. Ділянки архітектором сформовані на продовження вулиці Паркової і до з`єднання з вулицею Новою. Нові ділянки були розплановані ним серед існуючих житлових будинків. Забудова була обмежена прибережною захисною смугою річки Стир. Зону змішаної житлової забудови (індивідуальної і багатоквартирної) заплановано розмістити між рекреаційною зоною та садибною житловою забудовою, що сформувалася вздовж вулиці Паркової. Нова вулична мережа була запроектована вздовж водоохоронної зони р.Стир, з початком від ділянки кладовища і до протилежного кінця вул.Паркової. Житлову забудову передбачено сформувати одно- і двоповерховими зблокованими та п`ятиповер ховими багатоквартирними житловими будинками. Дев`ятиповерховий багатоквартирний будинок з вбудованими приміщеннями передбачено розмістити на приватизованій земельній ділянці, що розташована на вул.Парковій. Також ствердив, що розроблений ним ДПТ не суперечить Генеральному плану та Зонінгу, натомість вдосконалює порядок використання і забудови відповідної території, в інтересах територіальної громади.

«Детальний план території «Вулиці Паркової та рекреаційної зони активного відпочину населення обмеженої вул. Парковою та р.Стир у м.Вараш» був предметом громадських слухань, які відбулися 03.05.2019.

Згідно протоколу, для участі у громадському обговоренні (слуханні) зареєструвались 12 осіб, всього присутніх 17 осіб, в тому числі: міський голова, начальник управління містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради, головний спеціаліст відділу планування територій та містобудівного кадастру управління МАКБ ВК ВМР, начальний відділу з питань регулювання земельних відносин виконавчого комітету Вараської міської ради, головний спеціаліст відділу з питань регулювання земельних відносин виконавчого комітету Вараської міської ради; голова постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та благоустрою, депутат Вараської міської ради, а також архітектор (автор проекту) Семенюк В.Ф.

В ході громадських слухань вирішено погодити проект містобудівної документації «Детальний план території вули Паркової та рекреаційної зони активного відпочинку населення обмеженої вул.Паркове та р.Стир у м.Вараш» та рекомендувати даний проект до затвердження на засіданні виконавчого комітету Вараської міської ради. В протоколі також зафіксовано, що протягом місяця матеріали детального плану території були розміщені на офіційному сайті Вараської міської ради і всі громадяни мали можливість надати свої пропозиції та зауваження. За інформацією Управління МАКБ ВК ВМР в період з 2 квітня 2019 року по 2 травня 2019 року пропозицій та зауважень від громадськості не надходило. (а.с.162-163 том 2).

31.10.2019 розгляд проекту містобудівної документації «Детальний план території вули Паркової та рекреаційної зони активного відпочинку населення обмеженої вул.Паркове та р.Стир у м.Вараш» був винесений на засідання містобудівною ради при управлінні містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради.

Згідно протоколу №1 на засіданні були присутні міський голова, начальник управління містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради, головний спеціаліст відділу планування територій та містобудівного кадастру управління МАКБ ВК ВМР, начальний відділу з питань регулювання земельних відносин виконавчого комітету Вараської міської ради, головний спеціаліст відділу з питань регулювання земельних відносин виконавчого комітету Вараської міської ради; голова громадського об`єднання «Асоціація будівельників міста Кузнецовськ», архітектор, директор КП «БТІ» м.Вараш, директор КП «МЕМ», начальник Вараського міського сектору ГУ ДСНС України в Рівненській області, громадяни міста.

По відповідному питанню порядку денного, доповідач коротко ознайомив присутніх з основними архітектурно-планувальними рішеннями, наголосив, що метою детального плану є уточнення планувальної структури, вдосконалення порядку регулювання використання і забудови територій, визначення параметрів рекреаційної зони активного відпочинку та індивідуальної і багатоквартирної житлової забудови, житлових вулиць і проїздів, встановлення лінії регулювання забудови, виявлення планувальних обмежень, використання території згідно з державними будівельними та санітарними нормами, визначення МУО з врахуванням інвестиційних намірів наступного освоєння території, обґрунтування формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення.

Голова містобудівної ради повідомив, що містобудівна документація пройшла процедуру громадських слухань, отримала рецензію архітектора Волинської філії ДП УДНДПМ «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя ОСОБА_13 та архітектора ОСОБА_14 з позитивною оцінкою (долучені до справи а.с. 202,209 том 3) та ознайомив присутніх з висновками, наданими наглядовими, територіальними органами області та структурними підрозділами органів виконавчої влади. Розглянуто зауваження викладені у висновках служб: ГУ ДСНС у Рівненській області надало лист від 28.05.2019 за №04-1749/24 із зауваженнями (відповідь архітектора по суті зауважень - а.с.204 том 3), ГУ Держпродспоживслужби надало лист від 31.05.2019 за №04-02-14/2653 із зауваженнями (долучено до справи а.с.205-206 том 3), департамент екології та природних ресурсів надіслав лист від 04.06.2019 із зауваженнями і лист від 03.06.2019 №1547/04/1.3-01/19 щодо надання пропозицій до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; управління патрульної поліції в Рівненській області надіслало лист від 11.06.2019 за №15391/41/30/01-2019 із зауваженнями (долучено до справи а.с.207-208 том 3); регіональний офіс водних ресурсів у Рівненській області листом №06/631 від 29.05.2019 погодив містобудівну документацію; управління культури та туризму Рівненської ОДА листом №01-14/300 від 14.05.2019 погодило містобудівну документацію.

Оскільки начальник Вараського міського сектору ГУ ДСНС України в Рівненській області брав участь у містобудівній раді, то він озвучив зауваження, викладені в листі ДСНС, а саме про те, що в детальному плані не передбачене зовнішнє пожежогасіння запроектованих споруд від пожежних гідрантів; не витримано протипожежні відстані від запроектованої трансформаторної підстанції до існуючих будівель; в детальному плані проїзна частина тупикових проїздів не закінчується кільцевими об`їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками для розвороту розмірами не 12 м на 12 м. Архітектор ОСОБА_11 погодився із зауваженнями і пообіцяв доопрацювати їх.

Містобудівна рада одноголосно схвалила проект містобудівної документації «Детальний план території вул.Паркова та рекреаційної зони активного відпочинку населення обмеженої вул.Парковою та р.Стир м.Вараш» при умові виправлення зауважень ДСНС. Наказала відкориговану містобудівну документацію подати на затвердження виконавчого комітету Вараської міської ради (а.с.164-167 том 2).

В подальшому, рішенням виконавчого комітету Вараської міської ради №272 від 13.11.2019 «Про затвердження містобудівної документації», затверджено містобудівну документацію «Детальний план території вулиці Паркова та рекреаційної зони активного відпочину населення обмеженої вул.Парковою та р. Стир у м.Вараш», розроблену приватним підприємцем ОСОБА_11 (а.с.22 том 1).

Дослідженням Основних техніко-економічних показників Детального плану території вул. Паркової та рекреаційної зони активного відпочину населення обмеженої вул. Парковою та р.Стир у м.Вараш судом встановлено, що загальна територія в межах проекту була визначена на рівні 23,040 га, у тому числі рекреаційна зона - 10,340 га, зона житлової забудови 12,690 га, і ці межі залишилися незмінними. В межах рекреаційної зони припляжна зона, зона «дзеркала води» та інженерно-технічних споруд - залишилися на попередньому рівні; зону спортивних споруд збільшено з 0,011 га до 0,092 га; зону доріжок, проїздів та автостоянок з нуля збільшено до 0,332 га, зону лугу і зелених насаджень - зменшено з 5,539 га до 5,226 га. В межах житлової забудови існуючі квартали садибної забудови визначені на рівні 12,690 га, проектовані квартали садибної забудови 2,713 га, проектовані квартали багатоквартирної забудови 0,387 га. Ділянки установ і підприємств обслуговування та ділянки культових споруд та кладовищ залишилися незмінними. Існуючі вулиці в червоних лініях, автостоянки -1,309 га, проектовані 3,025 га. Інші території (у тому числі господарські та дитячі майданчики) збільшено з нуля до 0,313 га., інженерно-технічних споруд збільшено з 0,297 га до 0,314 га, а зелених насаджень зменшено з 6,657 га до 1,511 га. (а.с.63-64 том 2).

Співставленням цих даних і даних Проектного плану території (основне креслення) та Схеми планувальних обмежень (а.с.184-185 том 3), суд встановив, що Детальним планом території вулиці Паркової та рекреаційної зони активного відпочину населення обмеженої вул.Парковою та р.Стир у м.Вараш передбачено рекреаційну зону, що розташована переважно у водоохоронній зоні річки Стир, що має ширину 100 м. У зоні рекреації виділено припляжну зону з місцями для пляжів та стаціонарних парасольок, зону пасивного (луго-парк, альтанки для вогнища чи барбекю) та активного відпочинку (велодоріжки, спортивні майданчики, бігові доріжки, футбольне поле, майданчики для ворткауту, територію для занять з водних видів спорту). Зону перспективної індивідуальної і багатоквартирної забудови запроектовано між рекреаційною зоною та ділянками індивідуальної житлової забудови, що сформувалася вздовж вулиці Паркової. Нова вулиця 1 та Нова вулиця 2 спроектовані вздовж водоохоронної зони річки Стир, паралельно вулиці Парковій і в південно-західній частині з`єднуються з нею (а.с.185 том 3). Вздовж Нових вулиць та між існуючою забудовою на вул.Парковій запроектовано садибні будинки в загальній кількості 86, та багатоквартирні -3, в тому числі один дев`ятиповерховий (позначено на Проектному плану території салатовим кольором).

Що стосується дев`ятиповерхового будинку, то він запроектований на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, має кадастровий номер 5610700000:01:011:0060, площу 0,2 га., категорію землі житлової і громадської забудови та на даний час належить ТОВ «Алкан», яке є замовником будівництва і вже проводить його (а.с.44-75, 101-124 том 3).

До ДПТ в цій частині, як і в частині запроектованих 80-ти будинків садибного типу, претензій ні в кого не виникало і не виникає.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що рішення Виконавчого комітету Вараської міської ради №272 від 13.11.2019 «Про затвердження містобудівної документації» в повній мірі відповідає встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріями правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак до скасування не підлягає.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд зазначає наступне.

Керівник Вараської окружної прокуратури, заявляючи в позові вимоги про скасування рішення Виконавчого комітету Вараської міської ради №272 від 13.11.2019, обґрунтовував їх тим, що рішення виконавчого комітету Вараської міської ради №272 від 13.11.2019, яким затверджено «Детальний план території вулиці Паркова та рекреаційної зони активного відпочину населення обмеженої вул. Парковою та р.Стир у м.Вараш», розроблений приватним підприємцем ОСОБА_11 не відповідає ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняте з порушенням приписів Водного та Земельного кодексів України, Закону України «Про основи містобудування», ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», відповідно є протиправним та підлягає скасуванню. Так, стороною позивача зазначено, що в ході опрацювання графічної частини до Детального плану території встановлено, що зі східної частини вулиці Паркова запроектовано дві суміжні ділянки, та із західної частини вказаної вулиці - чотири суміжні ділянки для здійснення будівництва. За результатами проведеного аналізу проектів відведення земельних ділянок, даних публічної кадастрової карти та Ситуаційної схеми Детального плану території, встановлено що в подальшому земельним ділянкам присвоєно наступні кадастрові номери: зі східної частини 5610700000:01:009:0512, 5610700000:01:009:0551, із західної частини 5610700000:01:009: 0485, 5610700000:01:009:0474, 5610700000:01:009:0490, 5610700000:01: 009:0552. На запит Вараської окружної прокуратури, ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто імені Ю.М. Білоконя» проведено накладення координат земельних ділянок, які проектуються на чинну містобудівну документацію. За результатами накладення на креслення «Генеральний план (основне креслення)» встановлено, що земельні ділянки потрапляють в межі територій «зелених насаджень загального користування», «територій присадибної забудови», «магістральних вулиць». В ході аналізу додатку 1 до листа №5-240 від 27.03.2024, складеного за результатами накладення на Генеральний план, встановлено що земельні ділянки з кадастровими номерами 5610700000:01:009:0474, 5610700000:01:009:0485, 5610700000:01:009:0490, 5610700000:01:009:0552 повністю розміщені в межах зони «зелених насаджень загального користування»; земельна ділянка з кадастровим номером 5610700000:01:009:0551 - розміщена в межах зони «зелених насаджень загального користування» та «магістральних вулиць»; земельна ділянка з кадастровим номером 5610700000:01:009:0512 - розміщена в частково в межах зон «магістральних вулиць», «зелених насаджень загального користування» та «садибної забудови». Згідно текстової частини до Генерального плану, а саме підрозділу Архітектурно-планувальна структура міста розділу ІХ Архітектурно-планувальна організація території, в межах м.Вараш паркові та озеленені прибережні території набувають важливого значення в організації масового відпочинку населення: передбачається формування рекреаційної зони в районі вул.Паркової, Набережної, Садової, ландшафтна реконструкція та розвиток рекреаційної інфраструктури паркової зони вздовж Рівненської дороги. Крім того, Генеральним планом передбачено заходи щодо інженерної підготовки та захисту території (Розділ ХІІ), зокрема гідротехнічні заходи. Так, внаслідок обстеження території, аналізу природних умов, вивчення наявних картографічних та планових матеріалів, а також враховуючи архітектурно-планувальні рішення проекту та перспективи розвитку міста передбачено комплекс гідротехнічних заходів з інженерної підготовки та захисту території: захист від затоплення; розчистка русла р. Стир та дренажних каналів; захист від підтоплення; берегозакріплення; протикарстові заходи. Генеральним планом передбачено здійснення робіт із закріплення берегів річки Стир на ділянках загальною довжиною 0,6 км. Також пропонується влаштування пляжу на території рекреаційної зони, що передбачається на березі р.Стир в межах території міста (вул. Паркова, Набережна). Крім того, Генеральним планом передбачено заходи щодо оздоровлення навколишнього середовища (Розділ XIV). Таким чином в даній частині детальний план не відповідає Генеральному плану, Водному та Земельному кодексам України. Крім того, як слідує з листа ДП «Діпромісто» від 27.03.2024 №5-240, за результатами нанесення координат земельних ділянок на «План зонування території (зонінг) м.Кузнецовськ Рівненської області» (2015 рік), земельні ділянки потрапляють в межі зони Р-2 «Рекреаційна зона активного відпочинку», зони Ж-1 «зона садибної забудови» та частково в межі прибережної захисної смуги р.Стир. В ході аналізу додатку 2 до листа від 27.03.2024 №5-240, складеного за результатами накладення на План зонування території міста, встановлено що земельні ділянки з кадастровими номерами 5610700000:01:009:0474, 5610700000:01:009:0485, 5610700000:01:009:0490, 5610700000:01:009:0552, 5610700000:01: 009:0551 повністю розміщені в межах зони Р-2 «Рекреаційна зона активного відпочинку»; земельна ділянка 5610700000:01:009:0512 - розміщена частково в межах зони Р-2 «Рекреаційна зона активного відпочинку» та зони Ж-1 «зона садибної забудови». Крім того, земельні ділянки з кадастровими номерами 5610700000:01:009:0474, 5610700000: 01:009:0485, 5610700000:01:009:0490, 5610700000:01:009:0552 розміщені в межах прибережної захисної смуги. Таким чином, в даній частині детальний план не відповідає чинній містобудівній документації, а саме Плану зонування території (Зонінгу).

В обґрунтування наявності порушення інтересів держави, підстав для їх представництва прокурором зазначив, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз положень ст. 53 КАС України, у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

-якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

-у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Такі правові висновки та їх обґрунтування міститься у постановах Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 826/3492/1 та від 23.06.2020 у справі №815/1567/16.

Ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальна громада - це жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно- територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Таким чином, захист суспільства за своєю суттю є основним конституційним принципом.

Надавши прокурору повноваження представництва, законодавець насамперед визначив можливість органам прокуратури захищати саме державні інтереси, а не інтереси окремих державних юридичних осіб, а тому порушення інтересів територіальної громади є безумовною підставою для вжиття заходів реагування в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, порушення прав частини Українського народу (територіальної громади) беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що територіальна громада є невід`ємною частиною держави. Відтак, в силу норм Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» обов`язком прокурора є захист держави, у тому числі територіальної громади.

Також, відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Крім того, ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, орган місцевого самоврядування в силу указаних норм законодавства повинен діяти виключно в інтересах всіх мешканців відповідної територіальної громади та згідно із законом.

Одним із принципів, на яких мають бути засновані планування та забудова території, згідно зі ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є необхідність узгодження державних, громадських та приватних інтересів. Проте поширеним порушенням при затвердженні містобудівної документації є ігнорування цього принципу. У результаті містобудівна документація, яка затверджена без врахування законних інтересів мешканців відповідної території, не забезпечує комфортних умов для їх проживання.

Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що Генеральний план населеного пункту одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Містобудівна документація населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахування державних, громадських та приватних інтересів (ст. 17 Закону).

З урахування вищезазначеного, підставою для представництва Вараською окружною прокуратурою інтересів держави відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є порушення виконавчим комітетом Вараської міської ради вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 19 Конституції України та прийняття рішення всупереч інтересам територіальної громади.

Таким чином, порушення прав та інтересів суспільства, невизначеного кола осіб - населення адміністративно-територіальної одиниці, як частини Українського народу (територіальної громади) беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки такі порушення протирічать принципам змісту та спрямованості діяльності держави в цілому.

Затверджений рішенням виконавчого комітету Вараської міської ради №272 від 13.11.2019 Детальний план території вулиці Паркова та рекреаційної зони активного відпочину населення обмеженої вул.Парковою та р. Стир у м.Вараш, для розміщення присадибних ділянок та будинків не уточнює Генеральний план смт. Вараш, а змінює його та суперечить йому, відтак прийнятий всупереч інтересам громадян і державним інтересам.

Також зазначає, що розміщення на сайті органу місцевого самоврядування відомостей про прийняття рішення не свідчить про автоматичну обізнаність щодо порушення. Подібні висновки викладено і в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі№ 369/4161/17-ц.

При опрацюванні публічної кадастрової карти із використанням шару «Умовна прибережна захисна смуга» встановлено факт можливої накладки земельної ділянки з к.н. 5610700000:01:009:0490 на прибережну захисну смугу р. Стир. З урахуванням того, що вказані відомості носять умовний характер, 07.02.2024 отримано інформаційну довідку з Реєстру речових прав на нерухоме майно щодо підстав набуття права власності на вказану земельну ділянку.

В подальшому, отримано копії проектів землеустрою щодо вказаної земельної ділянки та суміжних ділянок з к.н. 5610700000:01:009:0512, 5610700000:01:009:0551, 5610700000:01:009:0485, 5610700000:01:009:0474, 5610700000:01:009:0552.

За результатами отримання координат вищевказаних земельних ділянок із проектів землеустрою та копії графічної частини містобудівної документації «Детальний план території вулиці Паркова та рекреаційної зони активного відпочинку населення обмеженої вул.Паркова та р.Стир у м.Вараш», окружною прокуратурою скеровано лист до ДП «Діпромісто» про проведення накладення координат земельних ділянок на креслення Генерального плану та Плану зонування.

В подальшому, 02.04.2024 до прокуратури надійшла інформація ДП «Діпромісто» про проведення накладення координат земельних ділянок на креслення Генерального плану та Плану зонування, за результатами опрацювання якої встановлено факт наявності порушень.

Також вказав, що окружною прокуратурою заходи щодо досудового врегулювання вказаного спору не вживались, оскільки законом не встановлено обов`язку їх застосування в даній категорії справ.

Беручи до уваги встановлені за результатами дослідження наявних у справі доказів обставини, апеляційний суд висновує про ненадання прокурором доказів, які б свідчили про порушення інтересів держави в особі відповідного органу, які б неналежним чино виконували свої обов`язки щодо звернення до суду з відповідним позовом або ж відсутність такого державного органу, що б надавало право прокурору звернення до суд із цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

При цьому, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 частини другої ст. 129 Конституції України).

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України «Про прокуратуру».

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Таким чином прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке «нездійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас «здійснення захисту неналежним чином» полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте, «неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав Позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 802/4083/15-а, від 13 грудня 2019 року у справі № 810/3160/18, від 27 грудня 2019 року у справі № 826/15235/18, від 05 березня 2020 року у справі №520/6826/19.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 99 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

При цьому, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.

З огляду на викладене, прокурор в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі зобов`язаний вказати докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Тобто, прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Основний Закон та інші закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У зв`язку зі наведеним, треба зазначити, що закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для цього прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

При цьому, Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

У зв`язку з наведеним, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Отже, таке представництво: по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», навівши відповідне обґрунтування цього.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 810/2509/17 та від 28 квітня 2021 року у справі № 809/964/16.

Вказані вище обставини не враховані судом першої інстанції.

З урахуванням наведених вище висновків суду, враховуючи встановлення відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі №460/7048/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовну заяв залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. НіколінПовне судове рішення складено 16.05.2025