Постанова від 08.05.2025 по справі 902/954/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року Справа № 902/954/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Новак С.Я.

за участю представників сторін:

прокурор: Ковальчук І.Л.

позивача: не з`явився

відповідача: Рижавський С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника громадянина ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 р. у справі №902/954/24, ухвалене суддею Матвійчуком В.В., повний текст рішення складено 03.02.2025

за позовом першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради

до громадянина ОСОБА_1

про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №51/1-2376вих-24 від 27.08.2024 (вх.№993/24 від 02.09.2024) першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради з вимогами до громадянина ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 р. позов задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 10.04.2024 громадянину ОСОБА_1 , номер у спадковому реєстрі НТЕ 172374, зареєстроване в реєстрі за №578, на право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0520482800:01:002:0286 площею 26,0146 га. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за громадянином ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520482800:01:002:0286 площею 26,0146 га. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 10.04.2024 громадянину ОСОБА_1 , номер у спадковому реєстрі НТЕ 172373, зареєстроване в реєстрі за № 577, на право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0520482800:01:001:0999 площею 4,2711 га. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за громадянином ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520482800:01:001:0999 площею 4,2711 га. Стягнуто з громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у сумі 12 112 грн 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №902/954/24 представник громадянина ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі. В порядку підготовки справи до розгляду, запитати у Бершадського районного суду Вінницької області (24400, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, вул. Шевченка, 4) в приміщені якого проходила відеоконференція в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 21.01.2025 року у справі №902/954/24 про присутність та очікування відповідачем та його представник в кабінеті 4 дебатів у справі в режимі відеоконференції в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" з 12 години 10 хвилин до 13 години 40 хвилин. Та відсутність чи наявність зі сторони Господарського суду Вінницької області відео виклику в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" о 12 годині 40 хвилин 21.01.2025 року. Долучити до матеріалів справи належно завірену копію листа Бершадської міської ради від 28.06.2024 року № 01-14/1452 "Про розгляд заяви на внесення змін до договору оренди земельної ділянки", копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 78074810412 від 20.01.2025 року, копію Статут ФГ "Трейдингагро". Зупинити дію рішення Господарського суду Вінницької області від 22 січня 2025 року, у справі № 902/954/24 на час розгляду справи у апеляційній інстанції. Скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 22 січня 2025 року, у справі № 902/954/24, яким задоволено позовні вимоги першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області. Ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.04.2024 року номер у спадковому реєстрі НТЕ 172374 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.04.2024 року номер у спадковому реєстрі НТЕ 172373 і скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки. Відмовити в повному обсязі. Стягнути на користь ОСОБА_1 з позивача у справі, судові витрати: на професійну правничу допомогу, які Позивач очікує понести згідно з підписаним договором на надання правової (правничої) допомоги 39/24 від 06.10.2024 року становить 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Судові витрати понесені у зв`язку сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 18168 грн. 00 коп.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/954/24 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В., суддя Василишин А.Р..

Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував їх у Господарського суду Вінницької області.

18.03.2025р. матеріали справи №902/954/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Разом з тим в заяві апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 року у справі №902/954/24.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2025 р. поновлено представнику громадянина ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.25 р. у справі №902/954/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника громадянина ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 р. у справі №902/954/24. Зупинено дію рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 р. у справі №902/954/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 10.04.2025 р. об 11:00 год.

28.03.2025 р. представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав клопотання про долучення доказів до справи, а саме: підтвердження Бершадського районного суду Вінницької області від 06.03.2025 року № 01-06/23/2025, про присутність адвоката Рижавського С.С. та ОСОБА_1 під час відеоконференції по справі у кабінеті № 4 Бершадського районного суду до 13 години 15 хвилин.

04.04.2025 до апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Просить доручити забезпечення проведення відеоконференцїї судового засідання Бершадському районному суду Гайсинського району Вінницької області (24400, вул. Шевченка, 4, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 р. клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Рижавського Сергія Сергійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/954/24 - задоволено.

07.04.2025 р. до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від Гайсинської окружної прокуратури, у якому прокурор просить прийняти відзив Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області на апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Рижавського С.С. та врахувати при розгляді справи. Відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Рижавського С.С., а рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 у справі №902/954/24 залишити без змін.

07.04.2025 р. представник Бершадської міської ради через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить, апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - Рижавського Сергія Сергійовича про скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 р у справі №902/954/24- залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025р у справі №902/954/24- без змін.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Маціщук А.В. судове засідання у справі №902/954/24 10 квітня 2025 р. не відбулося, про що складено довідку від 08.05.2025 р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2025 р. у справі №902/954/24 розгляд апеляційної скарги призначено на "08" травня 2025 р. об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2(ВКЗ).

Також колегія суддів, дослідивши у судовому засіданні 08.05.2025 р. клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - Рижавського Сергія Сергійовича про долучення доказів до матеріалів справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч.3 ст.269 ГПК України).

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст.269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв`язку з вище викладеним суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання, заявлене відповідачем, про долучення доказів.

У судовому засіданні прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги. Вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 р. прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги. Вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 р. прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник Бершадської міської ради у судове засідання не прибув та не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні, хоча про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки встановленим обставинам у справі. ФГ «Дана плюс» не мало в оренді зазначені земельні ділянки в силу ст. 125 Земельного кодексу України, оскільки були надані ОСОБА_2 із присвоєнням кадастрових номерів додатковою угодою до Договору від 17.08.2018 року №555, тобто через три роки і чотири місяці після ліквідації ФГ «Дана плюс».

Таким чином додатковою угодою до Договору від 17.08.2018 року № 555 було закріплено право оренди земельних ділянок безпосередньо громадянину ОСОБА_2 а не фермерському господарству, якого не існує, та збільшено розмір орендної плати, надано дві земельні ділянки з різними кадастровими номерами.

За таких обставин твердження прокурора, що з моменту припинення (ліквідації) ФГ «Дана плюс» одночасно припинено дію договору оренди від 28.01.2006 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520482800:01:002:0286 площею 26,0146 га та 0520482800:01:001:0999 площею 4,2711 га не має правового підґрунтя, з тих підстав, що як на момент створення так і на момент ліквідації ФГ «Дана плюс» не існувало земельних ділянок з кадастровими номерами 0520482800:01:002:0286 площею 26,0146 га та 0520482800:01:001:0999 площею 4,2711 га, а отже і знаходитися в оренді ФГ «Дана плюс» зазначені земельні ділянки не могли в силу привілейованої норми ст.125 Земельного кодексу України перед ст.31 Закону України "Про оренду землі".

Апелянт стверджує, що під час розгляду справи щодо спору користування земельними ділянками, наданими для створення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстроване, а тому стороною даного спору є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а отже і спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Право оренди за ФГ «Дана плюс» могло виникнути тільки після державної реєстрація за ним зазначених земельних ділянок у відповідності до приписів ст.125 Земельного кодексу України. В рішенні що оскаржується судом першої інстанції надано пріоритетну юридичну силу ст. 12 та ст. 31 Закону України "Про оренду землі" відносно ст. 125 Земельного кодексу України. Чим порушено Рішення Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012.

Скаржник в апеляційній скарзі наголошує на тому, що право оренди земельної ділянки може бути успадковане в усіх випадках, окрім одного - коли умови відповідного договору прямо забороняють перехід таких прав у порядку спадкування до спадкоємців.

У договорі оренди прямо закріплена можливість спадкування відповідного права, то це право, за загальним правилом, переходить до правонаступника - орендаря.

Відповідно до Закону України «Про нотаріат» документом, який підтверджує перехід права оренди до спадкоємців, є свідоцтво про право на спадщину. Згідно зі ст.190 ЦКУ до спадщини окрім речей відносять і майнові права та обов`язки. Отже, право оренди земельної ділянки як речове право входить до складу спадщини, а тому документом, який підтверджує перехід права оренди землі від спадкодавця до спадкоємців, має бути свідоцтво про право на спадщину.

Також апелянт вказує, що з моменту, коли позивач дізнався про перебування земельних ділянок в оренді відповідача згідно наказу №38-ОТГ від 10.12.2020 року та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, термін позовної давності закінчився 11.12.2023 року, як і з моменту державної реєстрації права комунальної власності за Бершадською міською радою (номер відомостей про речове право: 40051408), проведеного 05.01.2021 року, таким чином термін позовної давності на земельні ділянки, що є предметом спору, закінчився 06.01.2024 року.

За змістом ч.1 ст.266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Будь-яка домовленості сторін як в усній так і в письмовій формі відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України щодо зміни тривалості позовної давності не було та в матеріалах справи відсутня.

Отже, судом першої інстанції було грубо порушено норми матеріального права, зокрема: приписи ст. 58 Конституції України а саме застосовано зворотну дію закону в часі, та приписи ст. 257, ч. 3 ст. 261, ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 266, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, прокурор у відзиві вказує на те, що рішення суду першої інстанції від 22.01.2025 у вказаній справі є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Рижавського С.С. - безпідставною та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З обставин справи вбачається, що до створеного фермерського господарства перейшли права та обов`язки орендаря за договором оренди земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством як на час укладення договору оренди ОСОБА_2 , так і на даний час не передбачено обов`язку заміни сторони орендаря на юридичну особу - ФГ «Дана Плюс», шляхом оформлення додаткових угод до договору оренди.

З моменту припинення ФГ «Дана плюс» одночасно припинено дію договору оренди від 28.01.2006 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 0520482800:01:002:0286 площею 26,0146 га та 0520482800:01:000:0999 площею 4,2711 га.

З урахуванням положень п.8.3 договору та ст. 34 Закону України «Про оренду землі» зазначені земельні ділянки повинні були повернуті державі. Всупереч зазначеного, ОСОБА_2 як засновник ФГ «Дана плюс» спірні земельні ділянки з 24.04.2015 (після ліквідації юридичної особи) не повернув та на протязі тривалого часу аж до 01.11.2022 (дата смерті) продовжував незаконно ними користуватися.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом № 577 від 10.04.2024 та № 578 від 10.04.2024, до ОСОБА_1 в порядку спадкування перейшло право оренди спірних земельних ділянок, наданих у 2006 році ОСОБА_2 (батькові відповідача) для ведення фермерського господарства.

В той же час, вказане право не могло перейти в порядку спадкування від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , оскільки спадкодавець на час смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не мав права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 0520482800:01:002:0286 та 0520482800:01:000:0999 внаслідок переходу цього права 06.02.2006 до ФГ «Дана плюс», яке як юридична особа у 2015 році було ліквідоване.

Отже, з моменту створення ФГ «Дана плюс» як юридичної особи (06.02.2006), у ОСОБА_2 , як засновника фермерського господарства, право оренди земельних ділянок фактично припинилось, а тому таке право не могло бути успадковане в силу відсутності цього права у спадкодавця.

Крім того, створення ОСОБА_1 нового фермерського господарства (ФГ «Трейдингагро») та зазначення в статуті цієї юридичної особи про використання ділянки з кадастровим номером 0520482800:01:002:0286 не надає відповідачу права використовувати зазначені вище земельні ділянки.

Бершадська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку, що в даному випадку є підставою для застосування щодо спірних у справі свідоцтв положень статті 1301 Цивільного кодексу України, яка передбачає визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Відтак, наведені у апеляційній скарзі заперечення представника відповідача ОСОБА_1 - Рижавського Сергія Сергійовича не спростовують встановленні у справі №902/954/24 обставини, що стали підставою для прийняття Господарським судом Вінницької області, 22.01.2025р, законного та обґрунтованого рішення. Наведені представником відповідача доводи носять формальний характер і не спростовують по суті висновків яких дійшов суд першої інстанції.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом

Розпорядженням Бершадської районної державної адміністрації №43 від 26.01.2006 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на землю громадянину ОСОБА_2 на території Лісниченської сільради (т.1 а.с.63).

Пунктом 2 Розпорядження вирішено надати громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку площею 30,2858 га з земель резервного фонду Лісниченської сільради в довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства та встановити орендну плату в розмірі 125 грн в рік за 1 га.

28.01.2006 між Бершадською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та громадянином ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди землі (т.1 а.с. 27-28), за яким орендодавець на підставі розпорядження Бершадської РДА № 43 від 26.01.2006, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для створення фермерського господарства, яка знаходиться на території Лісничанської сільради.

Відповідно до п. 1.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 30,2858 га у тому числі: 30,2858 га ріллі із земель резерву.

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 2.1 Договору).

За умовами пункту 4.1 Договору земельна ділянка передається в оренду: для створення фермерського господарства на умовах оренди.

Пунктом 4.2 Договору визначено цільове призначення земельної ділянки: для сільськогосподарського призначення.

Згідно із п.6.1 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 8.1 Договору).

Положенням пункту 8.2 Договору визначені випадки припинення дії договору, а саме: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п.8.3 Договору).

Відповідно до п.8.6 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

На підставі проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 04.02.2006 Вінницькою регіональною філією ДП "Центр ДЗК" в Державному земельному кадастрі 04.02.2006 проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0520482800:01:002:0286, розташованої на території Лісниченської сільської ради Бершадського району Вінницької області, площею 26,0146 та, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для створення фермерського господарства, та земельної ділянки з кадастровим номером 0520482800:01:001:0999, розташованої на території Лісниченської сільської ради Бершадського району Вінницької області, площею 4,2711 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для створення фермерського господарства.

Після формування ділянок (реєстрації їх в ДЗК) договір оренди землі від 28.01.2006 зареєстровано у філії ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.02.2006 за № 040682500286.

Фермерське господарство "Дана плюс" створено 08.02.2006 засновником ОСОБА_2 про що до Єдиного державного реєстру внесені відомості про господарство за № 11481020000000249.

Згідно із п.4.13 Статуту Фермерське господарство "Дана плюс" засновано на орендованій земельній ділянці.

Відповідно до п. 10.1 Статуту в процесі діяльності ФГ до складу його учасників можуть бути прийняті родичі, які виявлять бажання спільно вести ФГ, визнаватимуть та дотримуватись його положень.

Входження нових учасників відбувається на підставі рішенням Зборів, яке набуває чинності з дня внесення відповідних змін до статуту ФГ (п.10.2 Статуту).

За умовами п.14.6 Статуту діяльність ФГ вважається припиненою з моменту вилучення його з державного реєстру.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав право оренди за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520482800:01:002:0286 площею 26,0146 га (реєстраційний номер нерухомого майна 1743462205204) зареєстровано 11.01.2019, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29873751 та на земельну ділянку з кадастровим номером 0520482800:01:000:0999 площею 4,2711 га (реєстраційний номер нерухомого майна 1743477205204) зареєстровано 11.01.2019, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45073068.

Рішення про реєстрацію прийнято на підставі договору оренди землі № б/н від 28.01.2006 укладеного між Бершадською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2

04.10.2010 сторонами внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.01.2006 (т.1 а.с.29), зокрема, пункт 1 викладено в новій редакції такого змісту: "В оренду передається земельна ділянка по Лісничанській сільській раді, площею 30,2858 га в тому числі: резервний фонд: 30,2858 га ріллі".

Господарський суд Вінницької області, в межах справи про банкрутство ухвалою від 07.04.2015 прийняв рішення про ліквідацію ФГ "Дана плюс" як юридичної особи, про що 24.04.2015 за №11481170013000249 внесений запис до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи - ФГ "Дана плюс".

17.08.2018 між ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (Орендодавець) та громадянином ОСОБА_2 (Орендар) укладено Додаткову угоду №555 про внесення змін до договору оренди землі від 28.01.2006, якою визначено, що в оренду надано земельні ділянки загальною площею 30,2857 га, з них:

- 26,0146 га кадастровий номер 0520482800:01:002:0286;

- 4,2711 га кадастровий номер 0520482800:01:000:0999.

У подальшому, після смерті ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Матвієнко Л.В. (спадкова справа №54/2024), ОСОБА_1 успадкував право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 0520482800:01:002:0286 площею 26,0146 га та 0520482800:01:000:0999 площею 4,2711 га, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.04.2024 за № 577 та № 578 та Витягом про реєстрацію зазначених свідоцтв в Спадковому реєстрі № 76565501.

11.04.2024 ОСОБА_1 як спадкоємець права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520482800:01:002:0286 площею 26,0146 га та 0520482800:01:000:0999 площею 4,2711 га звернувся до Бершадської міської ради з заявою на внесення змін до договору оренди земельної ділянки, загальною площею 30,2857 га.

З підстав викладеного, та оскільки Бершадською міською радою повідомлено про недостатність фінансування та відсутність коштів для сплати судового збору, перший заступник керівника Гайсинської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно ст. ст. 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13); інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункт 15).

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтями 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які є порушеними, оспореними чи невизнаними.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

У цій справі перший заступник керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки. Метою звернення до суду із даним позовом в інтересах органу місцевого самоврядування прокурор зазначив захист порушених інтересів територіальної громади в особі позивача, оскільки Бершадською міською радою як суб`єктом права власності на земельні ділянки не вживалися заходи щодо повернення до комунальної власності земельних ділянок у зв`язку із ліквідацією Фермерського господарства "Дана плюс" та заходи щодо скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 10.04.2024 ОСОБА_1 на право оренди земельних ділянок загальною площею 30,2858 га.

Ураховуючи суб`єктний склад спору, предмет спору, характер спірних відносин та встановлені обставини, а також пов`язані з цим позовні вимоги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Стаття 124 Конституції України визначає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно ст. ст.5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13); інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункт 15).

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтями 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Спір, що розглядається, стосується права фізичної особи користуватися земельними ділянками на умовах орендного договору. Право користування набуто фізичною особою в порядку спадкування від фізичної особи, яка у свій час отримала право користування цими земельними ділянками на умовах оренди для створення фермерського господарства. Матеріали справи дають підстави для висновку, що на час набуття відповідачем оспорюваного права земельні ділянки не використовувались у господарській діяльності, оскільки Фермерського господарство "Дана плюс" припинило свою діяльність, а доказів здійснення господарської діяльності з використанням іншої організаційно - правової форми не надано.

Апеляційний суд, з метою визначення юрисдикції цього спору, враховує висновки Верховного суду, зокрема наступні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18 виснувалось, що ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої.

Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства. Визначаючи юрисдикцію спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у цій справі. Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2023 у справі № 915/390/22.

Звертаючись до встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, констатується, що 28.01.2006 між Бершадською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та громадянином ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди землі, за яким орендодавець на підставі розпорядження Бершадської РДА № 43 від 26.01.2006, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 30,2858 га для створення фермерського господарства, яка знаходиться на території Лісничанської сільради.

08.02.2006 на підставі рішення засновників, у тому числі ОСОБА_2 , проведено державну реєстрацію Фермерського господарства "Дана плюс".

З моменту створення ФГ "Дана плюс" земельні ділянки з кадастровими номерами 0520482800:01:002:0286 площею 26,0146 га та 0520482800:01:000:0999 площею 4,2711 га перебували у користуванні ФГ "Дана плюс".

Разом з тим, 07.04.2015 відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області ліквідовано ФГ "Дана плюс" як юридичну особу, що згідно з пунктом 8.3 Договору оренди землі та ст. 34 Закону України "Про оренду землі" є підставою для його припинення у зв`язку з ліквідацією орендаря.

Однак, спірні земельні ділянки не було повернуто до комунальної власності, натомість ОСОБА_2 до 01.11.2022 (дата смерті) продовжував ними користуватися.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Матвієнко Л.В. (спадкова справа № 54/2024), після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 успадкував право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 0520482800:01:002:0286 площею 26,0146 га та 0520482800:01:000:0999 площею 4,2711 га, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.04.2024 за № 577 та №578 та Витягом про реєстрацію зазначених свідоцтв в Спадковому реєстрі №76565501.

Оскільки на час звернення із цим позовом належним відповідачем є фізична особа ОСОБА_1 , який успадкував право оренди земельних ділянок від особи, яка станом на 01.11.2022 (дата смерті) не здійснювала господарської діяльності, колегія суддів вважає, що такий спір за своїм суб`єктним складом та характером спірних правовідносин (нездійснення не земельній ділянці господарської діяльності) підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи.

У контексті вирішуваного питання апеляційний суд посилається також на практику ЄСПЛ, який тлумачить ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод таким чином, що під "судом" у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом.

Так у справі Jorgic проти Німеччини ЄСПЛ зазначав: Суд вважає, що справу перш за все слід розглянути за статтею 6 §1 Конвенції щодо того, чи був заявник засуджений «судом, встановленим законом». Він зазначає, що цей вислів віддзеркалює принцип верховенства права, котрий є невід`ємною частиною системи захисту, запровадженої Конвенцією і її Протоколами. «Закон», у розумінні статті 6 §1, включає, зокрема, законодавство щодо встановлення і компетенції судових органів (див., inter, Lavents проти Латвії, № 58442/00, § 114, 28 листопада 2002 р.). Отже, якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» у розумінні статті 6 § 1 (для порівняння, Coлme та Інші проти Бельгії, №№ 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 і 33210/96, §§ 99 і 107-08, ECHR 2000-VII).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. На підставі встановленого, врахувавши існуючи в сучасній судовій практиці аналітичні висновки Верховного Суду з питання визначення належної юрисдикції спору, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №902/954/24, у зв`язку з тим, що розгляд цього спору повинен здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вказує, що місцевим господарським судом були порушені норми процесуального права при ухвалені оскаржуваного рішення.

Підставою для скасування судового рішення є порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково.

Відповідно до ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Із урахуванням викладеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 слід скасувати, а провадження у справі №902/954/24 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Керуючись статтями 231, 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 р. у справі №902/954/24 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 у справі №902/954/24 скасувати. Провадження у справі №902/954/24 закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/954/24 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "19" травня 2025 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.