Постанова

від 15.05.2025 по справі 453/631/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/631/21 Головуючий у 1 інстанції: Курницька В. Я.

Провадження № 22-ц/811/215/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання Марко О. Р.,

з участю представника позивача - адвоката Доарме В.М., представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Савки Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані» на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

у травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані» (далі ТОВ «Гранд Фест Компані»), приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі ПрАТ «СК «Універсальна»), третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Позов обґрунтовано тим, що 27 жовтня 2020 року приблизно об 11 годині 30 хвилин в с. Гребенів на вул. Шевченка Сколівського району Львівської області мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої зіткнулися автомобіль марки «DAF CF 85.340», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіль «Volkswagen Golf VI», р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Власником автомобіля «Volkswagen Golf VI» р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_2 . Під час даної ДТП автомобіль «Volkswagen Golf VI» р.н. НОМЕР_2 зазнав технічних ушкоджень чим позивачу, як власнику автомобіля, було завдано майнової шкоди. Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Вказаною постановою також встановлено, що ОСОБА_1 є працівником ТОВ «Гранд Фест Компані». Згідно довідки РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області ТСЦ МВС № 4645 № 31/134645-6ад від 01 квітня 2021 року транспортний засіб марки «DAF CF 85.340» д.н.з. НОМЕР_1 станом на 27 жовтня 2020 року належав ТОВ «Гранд Фест Компані». Цивільно-правова відповідальність перед третіми особами водія автомобіля «DAF CF85.340» на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Універсальна» згідно полісу №200391792 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 19 від 09 лютого 2021 року вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля «Volkswagen Golf VI» р.н. НОМЕР_2 , від виявлених при обстежені його пошкоджень внаслідок ДТП 27 жовтня 2020 року року без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт становить 99235 грн 46 коп. Вартість відновлювального ремонту без врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля «Volkswagen Golf VI» р.н. НОМЕР_2 від виявлених при обстежені його пошкоджень внаслідок ДТП 27 жовтня 2020 року без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт становить 188330 грн 43 коп. Тобто, розмір страхового відшкодування, яке мала ОСОБА_2 виплатити ПрАТ «СК «Універсальна» має складати 97235 грн 46 коп. (99 235,46 2000,00 (франшиза). ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ СК «Універсальна» із заявою про виплату йому страхового відшкодування. 19 січня 2021 року на банківський рахунок ОСОБА_2 від ПрАТ СК «Універсальна» надійшов платіж в розмірі 66492 грн 28 коп. страхового платежу. На думку позивача, ПрАТ «СК «Універсальна» має виплатити недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 30 743 грн 18 коп. Оскільки фактичний розмір шкоди в розмірі 188330 грн 43 коп. перевищує страхову виплату в розмірі 97235 грн 46 коп., то ТОВ «Гранд Фест Компані» зобов`язано відшкодувати ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 91094 грн 97 коп.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути на його користь з ТОВ «Гранд Фест Компані» майнову шкоду, яка не покривається страховою виплатою в розмірі 91094 грн 97 коп., а з ПрАТ «СК «Універсальна» - недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 30743 грн 18 коп.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані» на користь ОСОБА_2 83 979 грн 97 коп. на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_2 30 743 грн 18 коп. на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В решті в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані» на користь ОСОБА_2 627 грн 95 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_2 229 грн 55 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані» на користь ОСОБА_2 6231 грн 72 коп. витрат на проведення експертизи.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_2 2 280 грн 95 коп. витрат на проведення експертизи.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані» на користь ОСОБА_2 5514 грн 40 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_2 2 018 грн 40 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду оскаржив ТОВ «Гран Фест Компані», подавши в січні 2025 року апеляційну скаргу, в якій просить рішення Сколівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог до ТОВ «Гранд Фест Компані», адже не обґрунтував чому не бере до уваги висновок про обчислення розміру шкоди, зроблений на замовлення страхувальника його страховиком (ПрАТ «СК «Універсальна»), не з`ясував чи заперечував позивач проти такої оцінки матеріальних збитків в передбачений законом спосіб, та чим це підтверджено. Також не з`ясовано чому у позивача виникла потреба в призначенні повторної експертизи, та чому до участі в її проведенні не запрошено всіх учасників правовідносин, зокрема, ТОВ «Гранд Фест Компані». Наведене свідчить, що суд першої інстанції самоусунувся від дослідження та надання правової оцінки наведеним обставинам, які мають значення для правильного вирішенні спору.

В квітні 2025 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міститься прохання залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що судом обґрунтовано не взято до уваги звіт про оцінку автомобіля, складений на замовлення страховика СПД ФО ОСОБА_3 , оскільки такий не є висновком експерта. У цьому звіті не враховано усі пошкодження, які зафіксовані в акті огляду. Вартість запчастин у звіті взята станом на дату до ДТП. Позивач заперечував проти цього звіту, надіславши страховику пропозицію про досудове врегулювання спору, посилаючи на висновок, зроблений на його замовлення, оскільки не погоджувався з сумою майнової шкоди, визначеною страховиком, однак без взаємного узгодження, позивачу виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 66492 грн 28 коп. Проведена на замовлення позивача експертиза не є повторною. Своїм правом клопотати перед судом про призначення автотоварознавчої експертизи, ТОВ «Гранд Фест Компані» не скористалось. В матеріалах справи наявні докази того, що судовим експертом надсилалось запрошення на адресу ТОВ «Гранд Фест Компані» із зазначенням часу та місця огляду автомобіля позивача.

Відзив на апеляційну скаргу містить попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в апеляційному суді в розмірі 5000 грн 00 коп., а також додано акт виконаних робіт на загальну суму 3000 грн 00 коп. та фіскальний чек про оплату 5000 грн 00 коп. на рахунок ФОП Доарме А. С. від 25 квітня 2025 року. У відзиві на апеляційну скаргу міститься прохання стягнути з ТОВ «Гранд Фест Компані» на користь ОСОБА_2 судові витрати у зв`язку із розглядом апеляційної скарги.

Відзив на апеляційну скаргу від ПрАТ «СК «Універсальна», та третьої особи ОСОБА_1 не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції іншими учасниками справи в апеляційному порядку не оскаржується.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Обставини справи щодо ДТП, винуватості у його скоєнні ОСОБА_1 , який на цей момент перебував у трудових відносинах з ТОВ «Гранд Фест Компані», та у зв`язку із цим настання страхового випадку за договором обов`язкового страхування власників наземного транспортного засобу, в поданій апеляційній скарзі не оспорюються.

Спірним питанням у справі, що переглядається, є визначення розміру шкоди, який має бути відшкодований відповідачем як власником транспортного засобу та роботодавцем особи, винної у її спричиненні, а також належних та допустимих доказів на підтвердження розміру шкоди.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 22 ЦК України).

Відповідно достатті 1192ЦК України,якщо іншене встановленозаконом,з урахуваннямобставин справисуд завибором потерпілогоможе зобов`язатиособу,яка завдалашкоди майну,відшкодувати їїв натурі(передатиріч тогож родуі такоїж якості,полагодити пошкодженуріч тощо)або відшкодуватизавдані збиткиу повномуобсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У частинах першій та другій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» в редакції тут і далі, чинній на момент виникнення спірних відносин).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником, зокрема, відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них згідно з пунктом 9 частини першої вказаної статті належить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (частина друга статті 999 ЦК України).

Таким актом цивільного законодавства у цій сфері є, зокрема, Закон України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який був чинним до 01 січня 2025 року. Закон № 1961-IV визнано таким, що втратив чинність Законом України 21 травня 2024 року № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 3720-IX). Згідно пункту 6 розділу VI Закону № 3720-IX договори обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів,що укладеніта набраличинності довведення вдію цьогоЗакону,продовжують діятина умовах,що буличинними надень набраннячинності такимидоговорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону […..]. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами).

З огляду на дату настання страхового випадку (27 жовтня 2020 року) та дату укладення ТОВ «Гранд Фест Компані» договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (25 червня 2020 року) до правовідносин сторін у справі застосуванню підлягають положення саме Закону № 1961-IV.

Цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 3 Закону № 1961-IV передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону Закон № 1961-IV).

Статтею 22цього Законувизначено,що у разінастання страховоговипадку страховику межахстрахових сум,зазначених устраховому полісі,відшкодовує увстановленому цимЗаконом порядкуоцінену шкоду,заподіяну внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди життю,здоров`ю,майну третьоїособи. Уразі настанняподії,яка єпідставою дляпроведення регламентноївиплати,МТСБУ умежах страховихсум,що буличинними надень настаннятакої події,відшкодовує увстановленому цимЗаконом порядкуоцінену шкоду,заподіяну внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди життю,здоров`ю,майну третьоїособи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).

Згідно зістаттею 28цього Законушкода,заподіяна врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди майнупотерпілого,-це шкода,пов`язана: зпошкодженням чифізичним знищеннямтранспортного засобу; зпошкодженням чифізичним знищеннямдоріг,дорожніх споруд,технічних засобіврегулювання руху; зпошкодженням чифізичним знищенняммайна потерпілого; зпроведенням робіт,які необхіднідля врятуванняпотерпілих урезультаті дорожньо-транспортноїпригоди; зпошкодженням транспортногозасобу,використаного длядоставки потерпілогодо відповідногозакладу охорониздоров`я,чи забрудненнямсалону цьоготранспортного засобу; зевакуацією транспортнихзасобів змісця дорожньо-транспортноїпригоди. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону № 1961-IV).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Визначення розміру матеріального збитку при відшкодуванні шкоди, внаслідок ДТП, зокрема на підставі положень Закону № 1961-IV, повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Звітом № 117/21 про оцінку автомобіля Volkswagen Golf р.н. НОМЕР_2 , складеним СПДФО ОСОБА_3 на замовлення ПрАТ «СК «Універсальна» 13 січня 2020 року ринкова вартість автомобіля Volkswagen Golf р.н. НОМЕР_2 складає 295849 грн 70 коп. Вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 147360 грн 79 коп.; вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахуванням зносу складових з ПДВ складає 77446 грн 08 коп.; вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахуванням зносу складових без ПДВ складає 68 826 грн 41 коп.

Згідно висновку № 19 судової автотоварознавчої експертизи, складного 09 лютого 2021 року судовим експертом Галамаєм Б. І., який відповідає вимогам положень Закону України «Про судову експертизу» та приписам ЦПК України, та який складено на замовлення позивача і наданий ним суду, вартість відновлювального ремонту без врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля «Volkswagen Golf VI» р.н. НОМЕР_2 від виявлених при обстежені його пошкоджень внаслідок ДТП 27 жовтня 2020 року без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт становить 188330 грн 43 коп., вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля «Volkswagen Golf VI» р.н. НОМЕР_2 від виявлених при обстежені його пошкоджень внаслідок ДТП 27 жовтня 2020 року без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт становить 99235 грн 46 коп. Ринкова вартість автомобіля автомобіля «Volkswagen Golf VI» р.н. НОМЕР_2 на 27 жовтня 2020 року до моменту ушкодження в ДТП становить 294316 грн 80 коп.

Висновком експерта № 3457-Е від 10 лютого 2023 року за результатами проведення судової транспортно-трасологічної ескпертизи, призначеної ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 29 серпня 2022 року, встановлено, що виявлені під час експертного огляду пошкодження на автомобілі марки «Volkswagen Golf VI» р.н. НОМЕР_2 , які описані у висновку № 19 від 09 лютого 2021 року автотоварознавчої екпертизи, утворились внаслідок зіткнення з автомобілем «DAF CF85.340», р.н. НОМЕР_1 , за виключенням описаних в автотоварознавчій еспертизі пошкоджень на маточині лівого переднього колеса легкового автомобіля, оскільки наявність або відсутність пошкоджень на цій деталі автомобіля вимагає проведення досліджень із застосуванням певного діагностичного обладнання і не входить в компетенцію експерта транспортного трасолога.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 89 ЦПК України).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є найважливішою складовою принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів, наявності сумнівів щодо їх достовірності суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов`язок по доказуванню.

Оскільки страховик винуватця виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі, визначеному статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу, згідно зі звітом оцінювача, виготовленим на його замовлення, а суд достягнув різницю (рішення в цій частині страховиком не оскаржується), згідно з висновком судового експерта, адже позивач не погодився із розміром страхового відшкодування, визначеним страховиком, а останній не визнав узгодженою суму страхового відшкодування, визначену позивачем, повне відшкодування спричиненої позивачу шкоди, обґрунтовано покладено судом на відповідача ТОВ «Гранд Фест Компані» як власника автомобіля та роботодавця винуватця ДТП, за виключення вартості запчастин, визначених судовою транспортно-трасологічною експертизою.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що в суді першої інстанції відповідач ТОВ «Гранд Фест Компані» заяв про призначення відповідної експертизи не заявляв, як і не подав до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Не містить відповідного клопотання і подана ним апеляційна скарга.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо того, що проведена на замовлення позивача експертиза є повторною, адже висновок оцінювача, складений на замовлення страховика не можна вважати висновком експерта в розумінні положень ЦПК України.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи апеляційної скарги щодо неповідомлення ТОВ «Гранд Фест Компані» про можливість взяти участь в експертизі, проведеній на замовлення позивача, адже в матеріалах справи наявний лист позивача, адресований відповідачам у справі з пропозицією прибути 20 січня 2021 року за вказаною у листі адресою для участі в огляді його автомобіля, а також докази про його надіслання та отримання адресатами.

Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням висновку щодо результатів розгляду апеляційної скарги, підстави для розподілу (зміни розподілу) судових витрат, які пов`язані з розглядом справи в судах двох інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані» залишити без задоволення.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Сколівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 19 травня 2025 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич