Постанова від 16.06.2025 по справі 453/631/21

Справа № 453/631/21 Головуючий у 1 інстанції: Курницька В.Я.

Провадження № 22-з/811/132/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання Марко О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

постановою Львівського апеляційного суду від 15 травня 2025 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані» залишено без задоволення, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року залишено без змін. Поновлено дію рішення Сколівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року.

19 травня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з відповідача судові витрати у зв`язку із розглядом апеляційної скарги в розмірі 4 000 грн.

Заява про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги від товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані» не надходила.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заяву необхідно задовольнити частково.

До такого висновку колегія суддів прийшла виходячи з такого.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

До закінчення судових дебатів представник Сидорика Андрія Костянтиновича зробив заяву про стягнення судових витрат та подання доказів про такі протягом п`яти днів після ухвалення рішення. 19 травня 2025 року, тобто протягом п`яти днів після прийняття постанови апеляційним судом, від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення судових витрат, до якої додано докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомоги.

Тобто, вимоги частини восьмої статті 141 ЦПК України заявником дотримані.

Так, позивач подаючи відзив на апеляційну скаргу долучив до матеріалів апеляційної скарги ордер адвоката, попередній розрахунок судових витрат, в якому зазначено, що Сидорик А.К. поніс та планує понести процесуальні витрати в розмірі 5000 грн, акт виконаних робіт.

В матеріалах справи знаходиться договір № 09-22 від 22 лютого 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Доарме В. С., в якому в статті 4 виплата гонорару та компенсація додаткових затрат зазначено, що за надання юридичної допомоги клієнт виплачує адвокату гонорар у розмірі, зазначеному в додатку № 1 до цього договору. Клієнт компенсує адвокату інші витрати (оплата відрядження, транспортні, поштові та інші витрати), пов`язані з виконанням цього договору. (т. 1 а. с. 119).

В додатку № 1 до цього договору вказано, що за надання правничої допомоги у зазначеному договорі замовник виплачує виконавцю фіксований гонорар в розмірі 10000 грн. Першу частину гонорару (аванс) клієнт виплачує в розмірі 5000 грн на момент підписання клієнтом договору, тощо ( т. 1 а.с. 120).

Відповідно до акту виконаних робіт адвокатом надано Сидорику А. К. такі послуги: вивчення апеляційної скарги 1 година 1 000 грн; написання відзиву на апеляційну скаргу 2 години 2000 грн; участь в судових засіданнях 2 години 2000 грн.

Дослідивши заяву про стягнення судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до протоколу судового засідання № 4531734 від 15 травня 2025 судове засідання розпочато о 09:54:34 год завершено об 11:01:56 год, тобто, тривало орієнтовно 1 год. 10 хв., а не 2 години, в акті виконаних робіт зазначено суму 2000 грн з розрахунку участі адвоката в судовому засіданні 2 години, аналіз змісту відзиву свідчить про те, що такий не потребував затрати часу адвоката аж 2 години, оскільки останній представляв інтереси позивача в суді першої інстанції та обізнаний з обставинами даної справи, позиція сторін в суді апеляційної інстанції не змінювалась, а відтак, розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4000 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати хоч і є необхідними, однак не співрозмірні із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованим у зазначеній вище частині.

Виходячи з вищенаведених критеріїв і обставин даної справи та з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають стягненню частково у сумі 2 000, 00 грн, і такі належить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані». У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Керуючись статтями 259, 268, 270, 367, 368, 374, 376, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фест Компані» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі ) грн 00 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 16 червня 2025 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич