Постанова від 15.05.2025 по справі 906/1254/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

15 травня 2025 року Справа № 906/1254/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заву Акціонерного товариства «Житомиробл-енерго» про ухвалення додаткового рішення у справі №906/1254/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юла-Торг»

до Акціонерного товариства «Житомиробленерго»

про скасування рішення комісії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Юла-Торг» на рішення господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 у справі №906/1254/24.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Юла-Торг» на рішення господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 у справі №906/1254/24 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. (арк.справи 180-183).

28.04.2025 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява пред-ставника Акціонерного товариства «Житомиробленерго» адвоката Приведьона В.М. про ухвален-ня додаткового рішення у справі №906/1254/24.(арк.справи 186-188).

Ухвалою суду від 29.04.2025, з урахуванням ухвали про описку від 12.05.2025 заяву при-значено до розгляду в судовому засіданні на 15.05.2025.(арк.справи 194, 196).

Явки своїх представників у судове засідання апеляційної інстанції 15.05.2025 сторони не забезпечили. Проте така неявка не перешкоджає розгляду заяви, позаяк про місце, дату та час судового розгляду сторони повідомлені належним чином, а присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою.

Розглянувши заяву АТ «Житомиробленерго» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний господарський суд вважає її такою, що підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

За приписами ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно будь-якої позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.(ч.3, 4 ст.244 ГПК України).

Розглядаючи клопотання, колегія суддів враховує, що судові витрати, відповідно до приписів статті 123 ГПК України, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забез-печенням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, відповідно до ст.126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу ад-воката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має спла-тити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Після прийняття постанови апеляційним судом, 28.04.2025 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява АТ «Житомиробленерго» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у сумі 30 000,00 грн на професійну правничу допомогу під час розгляду справи №906/1254/24 в суді апеляційної інстанції.

На підтвердження витрат до заяви додано копію договору про надання правової допомоги№1 від 02.01.2019р., копію додаткової угоди №74 від 23.04.2025 до Договору, копію Детального опису та розрахунок наданих послуг (робіт) від 23.04.2025. (арк.справи 190-193).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія ордеру серія АМ №1108975 від 11.12.2024 та копія свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю серія ЖТ №000735 від 23.02.2015 на ім`я адвоката Приведьон Віталія Миколайовича.(арк.справи 70, 97, 102, 192).

Як стверджено матеріалами справи, Приведьон Віталій Миколайович-адвокат та АТ «Жито-миробленерго»-клієнт 02.01.2019 уклали Договір про надання правової допомоги №1 (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1 якого предметом даного Договору е надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, якi пов`язані чи можуть бути пов`язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законник інтересів.

Відповідно до п.1.2 Договору, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:

- надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, поліції, МВС та СБУ, нотаріальних органах, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справах, у справах про адміністра-тивні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провад-женні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових oci6;

- представляє клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання клопотань, заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов i ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопо-тання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва; витяги, виписки, рішення, ухвали, поста-нови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імeні клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах клієнта не передбачених даним Договором;

- представляє інтереси клієнта в судах, в органах прокуратури, поліції, МВС та СБУ під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та. вчиняти їхні дії щодо захисту прав та інтересів Замовника;

- збирає в інтересах клієнта відомості про факти, які можуть бути використані як докази у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах;

- запитує, підписує, подає i отримує в інтересах клієнта інформацію та документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об`єднань всіх форм власності та підпорядкування (даний договір являється згодою клієнта на отримання адвокатом персональних даних клієнта та інших відомостей).

Розділом 2 Договору сторони погодили обов`язки адвоката та клієнта.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань. (п.3.1 Договору).

Пунктами 4.1, 4.2. Договору встановлено, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати. вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правничих послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначення обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката та компенсація витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору. (арк.справи 190-191).

Додатковою угодою №74 від 23.04.2025 до Договору, сторони погодили про умови надання адвокатом клієнту наступної професійної правничої допомоги та розмір гонорару, а саме: вартість консультування клієнта, вивчення апеляційної скарги, аналіз законодавства, щодо застосування відповідних прав з метою забезпечення законних інтересів та прав клієнта, підготовка відзиву, прийняття участі в засіданнях суду, як представник клієнта, по справі №906/154/24 в суді апеляційної інстанції, становить 30 000,00 грн.

Даний гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішення суду.(арк.справи 193).

Матеріалами справи підтверджено, що Договір та Додаткову угоду до нього підписано уповноваженими представниками та завірено відтисками печаток клієнта і адвоката.

Відповідно до детального опису та розрахунку наданих послуг (робіт) від 23.04.2025 згідно Договору №1 від 02.0.2019 та Додаткової угоди №74 від 23.04.2025, адвокат надав клієнту наступні послуги по вивченню та підготовці документів, консультуванні клієнта, прийнятті участі в судових засіданнях по справі №906/1254/24 в суді апеляційної інстанції, а саме:

- вивчення та аналіз апеляційної скарги, законодавства, щодо застосування відповідних прав з метою забезпечення законних інтересів та прав клієнта 5 000,00 грн;

- підготовка та оформлення відзиву на апеляційну скаргу 10 000,00 грн;

- прийняття участі в двох судових засіданнях 10 000,00 грн.

Всього 30 000,00 грн.(арк.справи 193-зворот).

Розглядаючи заяву Відповідача, колегія суддів приймає до уваги, що пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Договір про надання правової допомоги, згідно п.4 ч.1 ст.1 зазначеного Закону це домов-леність, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язу-ється здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до частини 3 статті 30 зазначеного Закону, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про змен-шення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, колегія суддів також враховує, що Верховний Суд в постанові від 01.10.2020 у справі №910/15191/19 звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Суд також зважає на позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що від-шкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена в постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, від 01.09.2021 у справі №910/13034/ 20.

Колегія суддів звертає увагу, що Позивач своїм правом для надання заперечень на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надано.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу учасників справи на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, в якій суд зробив такі висновки.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі частко-вого задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі правові висновки послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10. 2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і немину-чими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N19336/04, п.269).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібну правову позицію викла-дено і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.11.2020 по справі №922/2869/19, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження наданої АТ «Житомиробленерго» правової допо-моги та її обсягу. Враховуючи відзиви АТ «Житомиробленерго» на позовну заяву та на апеляційну скаргу, які містять однакову правову позицію, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру, враховуючи обставини справи, складність справи та реальність об`єму наданих послуг адвокатом апеляційний суд вважає, що 15 000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати АТ «Житомиробленерго» на професійну правничу допомогу у цій справі, тому саме таку суму належить стягнути з ТОВ «Юла-Торг» на користь АТ «Житомиробленерго».

Керуючись ст.ст. 34, 86, 126, 129, 244, 287 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Житомиробленерго» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №906/1254/24 задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юла-Торг» (11601, Житомирська обл., Коростенський р-н, м.Малин, вул.Заводська, буд.18/1, код ЄДРПОУ 42258030) на користь Акціонерного товариства «Житомиробленерго» (10008, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Ко-сенка Віктора, буд.32/8, код ЄДРПОУ 22048622) 15 000,00 грн на професійну правничу допомогу.

3. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідного наказу.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня її прийняття.

5. Матеріали справи №906/1254/24 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.