Ухвала

від 26.05.2025 по справі 320/13256/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

26 травня 2025 року

м. Київ

справа №320/13256/23

адміністративне провадження № К/990/22012/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі №320/13256/23 за позовом Державної служби геології та надр України до товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Літ Індастрілз» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Літ Індастрілз", в якому просила суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4978 від 05.03.2019, наданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Мастер Літ Індастрілз".

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 28.09.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024, у задоволені позову відмовив.

Верховний Суд постановою від 15.08.2024 касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнив частково. Скасував судові рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи, Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 02.12.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025, у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Верховний Суд неодноразово ухвалами від 28.04.2025 та від 15.05.2025 повертав касаційні скарги Державної служби геології та надр України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі №320/13256/23 згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з підстав того, що у касаційних скаргах не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

21.05.2025 втретє через систему «Електронний суд» Державна служба геології та надр України втретє звернулась до суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 з тих самих підстав, не врахувавши недоліки, зазначені в ухвалах Верховного Суду від 28.04.2025 та від 15.05.2025 про повернення касаційної скарги, тим самим проігнорувавши вимоги Верховного Суду, передбачені пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Втім, зміст доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки скаржник не обґрунтував у чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями у цій справі та оцінкою доказів, що виходить за межі перегляду судових рішень судом касаційної інстанції, визначених статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази..

Саме по собі посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права та порушення процесуального права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №826/11885/16, від 16.04.2020 у справі №826/6766/18, від 16.04.2020 у справі №826/7696/18, від 26.05.2020 у справі №460/1033/19, від 20.10.2020 у справі №540/1296/19, від 08.10.2021 у справі №240/19318/20, від 11.11.2021 у справі №400/3035/19, від 16.11.2021 року у справі №360/1406/20, від 26.05.2020 у справі №806/1285/16, від 09.09.2021 у справі № 824/160/19-а, від 02.12.2021 у справі №815/2625/16, від 25.05.2021 у справі №822/2402/17.

Однак, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на ці висновки, оскільки правовідносини викладені у наведених постановах не є релевантними до правовідносин у цій справі, рішення ухвалені за інших фактичних обставин, періодів та з іншим правовим регулюванням.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд зазначає, що аналіз постанов Верховного Суду, на які зроблено посилання в касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваного судового рішення у цій справі не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, оскільки вони ухвалені за іншого правового регулювання, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Разом з тим, судами враховано правовий висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 15.07.2021 у справі №818/2082/17, що неусунення деяких порушень, які не залежать від волі відповідача, не може бути підставою для анулювання дозволу на користування надрами.

Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку Верховного Суду і скаржник у касаційній скарзі не наводить підстав для відступу від них.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, установлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Наведене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке за законом не оскаржується у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі №320/13256/23.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб