Ухвала

від 26.05.2025 по справі 185/7153/15-ц

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/7153/15-ц

Провадження № 6/185/229/25

У Х В А Л А

за результатами розгляду подання державного виконавця

26 травня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,

розглянувши подання державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Стасюк Яни Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

23 травня 2025 року державний виконавець Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Стасюк Яна Вікторівна звернулась з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Подання обгрунтоване тим, що державним виконавцем здійснюється виконавче провадження № 68403088 з примусового виконання виконавчого листа № 185/7153/15-ц від 20 листопада 2015 року, на загальну суму боргу у розмірі 151559 грн 83 коп

Боржник ОСОБА_1 обізнана про наявність судового рішення та обов`язковість його виконання, про що свідчить пояснення, надане державному виконавцю, від 18 серпня 2020 року, однак станом на 23 травня 2025 року не вчинила жодних дій, направлених на виконання судового рішення, не подала декларацію про доходи.

Згідно з частиною 4 статті 441 ЦПК України, подання державного або приватного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України розглядається судом негайно без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

У поданні міститься клопотання державного виконавця про розгляд подання без його участі.

Відповідно до статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Якпередбачено статтею441ЦПК України,тимчасове обмеженняфізичної особиу правівиїзду замежі Україниможе бутизастосовано судомяк західзабезпечення виконаннясудового рішенняабо рішенняінших органів(посадовихосіб),що підлягаєпримусовому виконаннюв порядку,встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно з позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 331/8536/17-ц, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Державним виконавцем винесено постанову про арешт майна та коштів боржника ОСОБА_1 , однак кошти на рахунках боржника відсутні, нерухомого майна і транспортних засобів у власності боржника такоє немає. Згідно запитів до Пенсійного фонду України та Управління соціального захисту населення щодо отри мання пенсій або соціальних виплат інформація про ОСОБА_1 відсутня.

Згідно актів державного виконавця від 21 травня 2025 року під час здійснення виходу за адресою реєстрації боржника ( АДРЕСА_2 ) та за адресою проживання, зазначеною у виконавчому документі ( АДРЕСА_1 ) двері ніхто не відчинив.

Водночас за даними Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 перетинала кордон 17 вересня 2023 року (виїзд) та 20 жовтня 2023 року (в`їзд), закордонний паспорт НОМЕР_2 .

За змістом статті 441 ЦПК України, суд може тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника лише у разі його ухилення від виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Оскільки поняття «ухилення» законодавчо не визначено та має оціночний характер, судова практика вважає ухиленням з об`єктивної сторони діяння або бездіяльність боржника, які полягають в навмисному чи іншому свідомому невиконанні обов`язку.

Отже ухилення боржника від виконання зобов`язань наявне у разі свідомого вчинення боржником дій або бездіяльності, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

До подання державного виконавця не нададо доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 має реальну можливість виконати обов`язок, визначений судовим рішенням, але умисно не виконує його. Будь-яких даних про наявність у боржника доходу або майна, на яке можливо звернути стягнення, державним виконавцем не отримано. Сам факт виїзду ОСОБА_1 за кордон у 2023 році не свідчить про її свідоме ухилення від виконання судового рішення.

За відсутності будь-яких даних про доходи боржника, незрозуміло яким чином застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України буде сприяти виконанню рішення суду та погашенню заборгованості. Крім того слід взяти до уваги, що на території України запроваджено воєнний стан, у зв`язку з чим виїзд за межі України може бути необхідним з метою евакуації та/або виїзду на лікування, тобто, таким, що спрямований на збереження життя і здоров`я людини.

Тому подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 належним чином не обґрунтоване і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 441 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Стасюк Яни Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Cуддя У.М. Болдирєва