Ухвала від 14.01.2021 по справі 185/7153/15-ц

Справа № 185/7153/15-ц

Провадження № 6/185/92/21

У Х В А Л А

14 січня 2021 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Зубкової П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Панасенка А.Л. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -

встановив:

Державний виконавець Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Панасенко А.Л. звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом № 185/7153/15-ц, виданого 16.03.2016 року про стягнення боргу на загальну суму 151559,83 грн.

Подання державного виконавця обґрунтоване тим, що на виконанні Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження 52726197 з виконання виконавчого листа; 185/7153/15-ц, виданого 16.03.2016 року про стягнення боргу на загальну суму 151559,83 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України Про виконавче провадження . Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, тому 18.08.2020 року ОСОБА_1 з`явилася до відділу та надала пояснення з якого видно, що вона проживала за адресою АДРЕСА_1 зі своєю матір`ю та чоловіком а за адресою, вказаною у виконавчому документі тобто вже близько семи років ніхто не проживає. Будучи попередженою про обов`язковість виконання рішення суду державним виконавцем, ОСОБА_1 рішення не виконує. На запит виконавця Державною прикордонною службою України електронним листом від 11.01.2021 повідомлено про те, що ОСОБА_1 за період з 30.11.2019 по 10.01.2021 не перетинала державний кордон України. За повідомленням Державної міграційної служби України від 09.10.2020, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 .

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд подання за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в Павлоградському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження ВП № 52726197, відкрите на підставі виконавчого листа № 185/7153 виданого 16.03.2016 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Страхова компанія Країна судових витрат в сумі 754,03 грн, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 жовтня 2016 року, доданою до подання.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ч.1ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Заст. 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов`язань.

Згідно п.19 ч.3ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межи України - до виконання зобов`язань за рішенням.

На стадії виконання судового рішення обмеження права особи на виїзд за кордон здійснюється в порядку, передбаченому ст. 441 ЦПК України за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України (за кордон) слід вважати доцільним у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов`язання, покладеного на неї рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Подання виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.

Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно дост. 32 Закону України Про виконавче провадження тощо.

Відповідно до положення ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

За змістом ч. 4 ст. 441 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням приватного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов`язаний довести суду, з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов`язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , яке вжите у п. 5 ч. 1ст. 6 Закону №3857-ХІІта у п.18 ч.3 ст.11 Закону №606-ХІV, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Судом встановлено, що матеріали подання не містять доказів що боржник ухиляється від явки до державного виконавця, а також і фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

Крім того, державним виконавцем не надано доказів наявності виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ СК Країна боргу в сумі 150805,80 грн, а надано лише щодо судових витрат в сумі 754,03 грн. Тому, в даному випадку тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України для боржника не буде співмірним та пропорційним.

Таким чином, суд вважає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, Законом України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України, ст.ст. 260, 441 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Панасенка А.Л. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у п`ятнадцятиденний строк безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя М. М. Перекопський