Справа № 185/7153/15-ц
Провадження № 6/185/476/21
У Х В А Л А
02 червня 2021 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Врони А.О. за участю секретаря судового засідання - Ольхової К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Панасенка Анатолія Леонідовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
01 червня 2021 року було передано для розгляду судді Вроні А.О. подання державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Панасенка Анатолія Леонідовича, в якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом № 185/7153 виданий 16.03.2016 про стягнення боргу 151559,83 грн.
Подання мотивоване тим, що на виконанні Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження 52726197 з виконання виконавчий лист № 185/7153 виданий 16.03.2016 про стягнення боргу 151559,83 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити БТІ, МВС, держкомзем майно належне боржнику на праві власності відсутнє. Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики (копії додаються), щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, тому 18.08.2020 ОСОБА_1 з`явилась, до відділу та надала пояснення, з якого видно, що вона проживала за адресою АДРЕСА_1 зі своєю матір`ю та чоловіком, а за адресою вказаною у виконавчому документі тобто АДРЕСА_2 вже близько семи років ніхто не проживає. Про вказане рішення суду вона дізналася від державного виконавця, та після цього звернулася до суду щодо скасування виконавчого документа. Встановлено, що 08.12.2020 Дніпровським апеляційним судом її скарга на рішення суду задоволена частково, та заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду від 20.11.2015 року задоволено частково, а саме скасовано в частині стягнення боргу у солідарному порядку з її чоловіка ОСОБА_2 . Після цього будучи попередженою про обов`язковість виконання рішення суду державним виконавцем 18.08.2020 року, ОСОБА_1 рішення не виконує.
На запит виконавця Державною прикордонною службою України листом від 11.01.2021 повідомлено про те, що ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , за період з 30.11.2019 по 10.01.2021 не перетинала державний кордон України. За повідомленням Державної міграційної служби України від 09.10.2020, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 15.06.2020 органом видачі 1237.
Державний виконавець в судовому засіданні просив задовольнити подання в повному обсязі, надав пояснення, що відповідають змісту подання.
Суд, перевіривши матеріали справи доказами приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні державного виконавця Павлоградського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Панасенка А.Л. перебуває виконавче провадження № 52726197 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, по справі № 185/7153/15-ц від 16.03.2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» збитків в порядку зворотної вимоги в розмірі 151559 грн 83 коп.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2015 року у справі №185/7153/15-ц позов Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія Країна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення збитків в порядку зворотної вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія Країна" збитки в порядку зворотної вимоги в розмірі 150805 (сто п`ятдесят тисяч вісімсот п`ять ) грн. 80 коп., стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія Країна" судові витрати по 754 (сімсот п`ятдесят чотири ) грн.03 коп.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2015 року - скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 збитків в порядку зворотної вимоги та судового збору, в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Страхова компанія Країна» до ОСОБА_2 про стягнення збитків в порядку зворотної вимоги - відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія Країна» судовий збір в розмірі 1508,06 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.
Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.
Відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.
Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.
Як вбачається з вище наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.
Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Саме державний виконавець зобов`язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
Як випливає з аналізу наведених положень закону, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на боржника - фізичну особу судовим рішенням, а також винна поведінка цієї особи, яка полягає в ухиленні від виконання таких зобов`язань.
Факт ухилення боржника від виконання рішення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.
Судом встановлено, що матеріали подання не містять доказів що боржник ухиляється від явки до державного виконавця, а також і фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на неї зобов`язань.
Пояснення боржника, на яке посилається державний виконавець було надано ОСОБА_1 18.08.2020 року. При цьому постанова Дніпровського апеляційного суду, якою було вирішено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , була постановлена 08 грудня 2020 року.
Закон уповноважує суд обмежити вже існуюче право особи на виїзд за кордон, коли останній має намір чи вчинив такі дії і вже отримав дозвіл про це від уповноваженого державного органу.
Крім того, суду не надано та в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, насамперед, з метою невиконання зобов`язання, які саме дії буде неможливо вчинити державному виконавцю при виїзді останньої за кордон.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що необхідність застосування по відношенню до боржника обмеження у праві виїзду за межі України не доведена, так-як відсутні докази зміни, або наміру змінити постійне місце проживання.
При розгляді питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон необхідно враховувати той факт, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки вона пов`язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Судові рішення у зазначеній категорії справ мають бути постановлені з ретельним вивченням та обґрунтуванням наданих державним виконавцем доказів навмисного ухилення боржника від виконання рішення суду.
Згідно ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Тому за наведених обставин суд вважає необхідним у задоволенні подання відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 260, 441 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Панасенка Анатолія Леонідовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: А. О. Врона
Суд | Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2021 |
Оприлюднено | 03.06.2021 |
Номер документу | 97358305 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Болдирєва У. М.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Врона А. О.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Перекопський М. М.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні