Рішення від 23.05.2025 по справі 177/2272/24

Справа № 177/2272/24

Провадження № 2/177/32/25

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

23 травня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників третіх осіб:

органів опіки та піклування

виконкому Лозуватської сільської ради Горбачової А.Г.,

та виконкому Металургійної у місті ради Шульц С.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Лозуватська сільська рада Криврізького району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, військова частина НОМЕР_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся 30.09.2024 до суду з указаним позовом та просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову вказав, що сторони, не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, із 2013 перебували у відносинах, від яких народилася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2015 році відповідач покинула сім`ю, залишила доньку, переїхала до іншого місця проживання. Із дня народження ОСОБА_5 проживає разом із батьком, який про неї піклується, виховує. Відповідач не спілкується, не відвідує дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться станом її здоров`я, що свідчить про її самоусунення від виконання батьківських обов`язків. Оскільки ОСОБА_3 не бере участі у вихованні дитини, не надає матеріальної допомоги, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження в справі, призначено підготовче засідання, залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та орган опіки та піклування виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, яких зобов`язано надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою суду від 26.11.2024 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, військову частину НОМЕР_1 , витребувано від Криворізького відділу ДРАЦС витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян копію актового запису про народження ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 11.03.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав та мотивів, що наведено в позові.

Представник третьою особи: органу опіки та піклування виконкому Лозуватської сільської ради Горбачова А.Г. суду пояснила, що на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області значаться зареєстрованими відповідач ОСОБА_6 та її донька, ОСОБА_7 , а саме, за адресою: АДРЕСА_1 . Однак ні матір, ні дитина за вказаною адресою не проживають. Дівчина проживає разом із батько у м. Кривому Розі. Зі слів батька, мати залишила родину, життям дитини не цікавиться, її місце знаходження невідоме. Після отримання ухвали суду про надання висновку щодо розв`язання спору, службою у справах дітей вживалися заходи задля встановлення місця перебування відповідача, однак безрезультатно. У телефонному режимі, під час спілкування з відповідачем, остання повідомила, що обізнана про розгляд судом справи про позбавлення батьківських прав, а також остання викликалася до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на засідання комісії органу опіки та піклування, однак, не з`явилася, причини неявки не повідомила, жодних пояснень не надала. Місце проживання/перебування відповідача невідоме. Оскільки відповідач на території с. Лозуватка не проживає, на засідання комісії органу опіки та піклування не з`явилася, представник повідомив про неможливість складення висновку про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 .

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради Шульц С.Й. пояснила, що службою у справах дітей проводилася перевірка родини ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт про обстеження житлових умов за адресою: АДРЕСА_2 . Також встановлено, що відповідач на території району не проживає та не зареєстрована, що унеможливлює надання висновку про розв`язання спору.

Відповідач ОСОБА_3 та представник третьої особи - військової частини НОМЕР_1 у судові засіданні не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Будь-яких заяв та клопотань до суду не подано. Відзиву та письмових пояснень від них не надходило.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача та третьої особи, неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд постановив, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалити в справі заочне рішення на підставі наявних доказів та за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників справи та малолітньої ОСОБА_4 , допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_1 батько, ОСОБА_8 мати (а.с.7).

Відповідно до актового запису про народження та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька ОСОБА_1 внесено на підставі спільної заяви батьків від 13.07.2015 № 05/08.16 по виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.71-74).

Мешканцями вул. Вербної (раніше Можайського) у м. Кривому Розі Дніпропетровської області складено акт від 31.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 2016 року і дотепер. Він є єдиним опікуном доньки, позаяк мати дитини ОСОБА_8 не бере участі в житті та вихованні доньки (а.с.6 зворот).

Директором Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №1 КМР надано характеристику на родину вихованки ОСОБА_4 , де зазначає, що ОСОБА_5 відвідувала заклад з 2018 року. Оформленням дитини займався батько ОСОБА_1 , з його слів отримано інформацію про матір дитини. У вихованні ОСОБА_5 та її догляді, ОСОБА_1 допомагала бабуся ОСОБА_9 . Мати дитини ніколи не приходила до ЗДО та не телефонувала педагогам. Дівчинка неохоче згадувала про матір, не сумувала за нею, натомість тепло відгукувалася про тата та бабусю (а.с.7 зворот).

Адміністрацією Криворізької гімназії № 15 ім. М. Решетняка, надано характеристику здобувача освіти 4 класу Школьній Діані, який містить оцінку її особистих якостей, навчальних досягнень та поведінки. Також, зазначено, що дівчинка проживає з татом, бабусею та дідусем, які створили для дитини належні умови проживання та навчання, постійно цікавляться успіхами ОСОБА_5 , відвідують батьківські збори, беруть участь у житті класу. Мати дівчини не відвідує навчальний заклад, не спілкується з педагогами, не цікавиться навчанням і вихованням дитини (а.с.8).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надала пояснення про те, що проживає по сусідству родини ОСОБА_1 . Їй відомо, що ОСОБА_1 самостійно виховує малолітню доньку, ОСОБА_11 . Його підтримуються та допомагають батьки. Матір дівчинки з ними не проживає, її ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_9 у судовомузасіданні надалапояснення проте,що її син, ОСОБА_12 , перебував у стосунках із ОСОБА_3 , від яких у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_5 . Спочатку ОСОБА_12 та ОСОБА_8 проживали за місце мешкання останньої, у АДРЕСА_1 , а через деякий час, після народження доньки, розійшлися та ОСОБА_12 разом із донькою ОСОБА_5 , старшим сином ОСОБА_13 від попередніх стосунків, повернувся до батьківської хати, де й став проживати. Мати згодом забрала старшого сина до себе, а доньку залишила та з того часу не виконує жодних батьківських обов`язків відносно доньки. ОСОБА_8 із дня народження ОСОБА_5 бачила доньку декілька разів, переважно на її день народження. Але в подальшому, мати, без будь-яких вагомих причин, зникла з життя дитини, при цьому, ні вона, ні батько дитини, ні інші особи, жодного разу не забороняла матері спілкуватися з донькою, не чинили перешкоди. ОСОБА_12 залишився з дитиною сам, а оскільки він вимушений працювати, вона взяла частину батьківських обов`язків на себе, забезпечує участь дитини в навчанні, готує їжу, із дівчинкою в неї гарні відносини. Увесь вільний від роботи час ОСОБА_14 проводить з донькою. У родині доброзичлива атмосфера, дівчинка забезпечена усім необхідним, окрім материнської турботи. Матеріально матір доньку також не забезпечує. Усі витрати на дитину здійснює батько, а також вона, як бабуся, та дідусь.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, ч. 2, ч. 3 ст. 5 СК України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (ст. 7 Конвенції про права дитини).

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 СК України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, що передбачено ч. 1 ст. 155 СК України.

Як визначено ч. ч. 9, 10 ст. 7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст.164СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 686/16892/20, від 03.08.2022 у справі № 306/7/20, від 06.09.2023 у справі № 545/560/21.

Повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов`язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов`язки чи їх нехтування неможливо усунути. На підтвердження цього заявником мають бути надані належні, достовірні та достатні докази.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно зробити все можливе, щоб зберегти особисті стосунки та, якщо це доречно, відновити сімейні стосунки.

У зв`язку з втратою спілкування із ОСОБА_8 , позивач у грудні 2024 року звернувся до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою, за якою 26.12.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 122024041230002662 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України (а.с.94).

За результатами опрацювання заяви ОСОБА_1 , слідчим СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області 07.01.2025 отримано від ОСОБА_3 письмову заяву, у якій вона просить не проводити слідство за провадженням № 12024041230002662 від 27.12.2024, оскільки вона нікуди не зникала, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Із колишнім співмешканцем ОСОБА_1 зв`язок не підтримує, оскільки він хоче позбавити її батьківських прав (а.с.107).

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні № 39948/06 від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» зазначив, що «… розірвання сімейних зв`язків між батьками та дитиною означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин, у зв`язку з чим рішення національних органів має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини. Вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання…».

У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008, при розгляді спорів, що виникають із сімейних відносин та стосуються, зокрема, позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування надає письмовий висновок.

Із метою обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_4 , представниками виконкому Металургійної районної у місті ради 16.12.2024 оглянуто приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає сім`я ОСОБА_1 . Житлове приміщення складається з 4 кімнат, забезпечено газо, електро, водопостачанням та водовідведенням. В наявності необхідна побутова техніка в робочому стані. У квартирі чисто, прибрано. Для ОСОБА_5 відведено окрему кімнату, облаштовану необхідними меблями, наявний одяг, засоби гігієни, шкільне приладдя для онлайн навчання. Батько дитини ОСОБА_1 працює на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», на сьогодні перебуває в лавах ЗСУ. Зі слів ОСОБА_5 останній раз вона бачила свою матір влітку 2024 року на свій день народження (а.с.77).

Органом опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради надано висновок, згідно з яким при розгляді матеріалів встановлено, що адреса проживання ОСОБА_3 невідома, на телефонні дзвінки вона не відповідає. Під час спілкування, ОСОБА_5 повідомила, що іноді бачиться з матір`ю та періодично спілкується з братом, який проживає з матір`ю. Оскільки відповідач не мешкає у Металургійному районі м. Кривого Рогу, орган опіки та піклування позбавлений можливості надати висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.76).

Згідно з відповіді органу опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на ухвалу суду про витребування висновку про розв`язання спору на підставі ст. 19 СК України, місце проживання/перебування відповідача невідоме. Оскільки відповідач на території с. Лозуватка не проживає, на засідання комісії органу опіки та піклування не з`явилася, висновок про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , надати неможливо.

У контексті приписів ч. 6 ст. 19 СК України, рішення органу опіки та піклування не є для суду обов`язковим, а підлягає оцінці поряд з іншими доказами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору про позбавлення батьківських прав.

Малолітня ОСОБА_15 , будучи опитаною в судовому засіданні в присутності представника служби у справах дітей виконкому Металургійної районної у місті ради, повідомила, що вона знає свою матір, ОСОБА_8 . Проте, із нею не проживає, місце проживання матері їй не відоме. Мама з нею не спілкується, інтересу до її життя не проявляє. За все своє свідоме життя бачилася та спілкувалася з мамою декілька разів, востаннє на свій день народження, а саме, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона з раннього дитинства проживає з батьком, дідусем та бабусею по лінії батька, які забезпечують її усім необхідним, водять та забирають зі школи, купують речі, продукти харчування. Батько приділяє їй належну увагу та у вільні від роботи дні завжди проводить з нею час, у них добрі стосунки. Перешкод у спілкуванні та побаченні з матір`ю батьком чи іншими особами не чиниться. ОСОБА_8 у її житті відсутня, вона не телефонує, не утримує її, не бере участі в її вихованні, не цікавиться життям, не намагається знайти з нею зустрічей, поспілкуватися по телефону, поздоровити зі святом, тому, вона зробила висновок, що матері не потрібна.

Отже, як встановлено судом, біологічна матір добровільно пішла з життя своєї дитини, не спілкується з донькою, не виявляє інтересу до дитини та її внутрішнього світу, не сприяє створенню умов для отримання нею освіти. Така поведінка матері є тривалою, а отже, є винною та свідомою. Байдуже ставлення відповідача до доньки є безпосереднім свідченням самоусунення від виконання нею батьківських обов`язків та відсутності інтересу до життя та майбутнього доньки.

Доказів, які б свідчили про чинення перешкод батьком дитини або ж іншими особами (дідусем, бабусею, тощо) у спілкуванні та побаченні матері з донькою, суду не надано.

Відповідач ОСОБА_8 на виклики до органу опіки та піклування, а також до суду для надання пояснень не з`явилася, обставин, викладених у позовній заяві, не спростувала.

Вказані обставини дають підстави для висновку про наявність підстав, передбачених ст. 164 СК України, для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, із огляду на її свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Поміж іншим, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на передбачене ст. 169 СК України право на поновлення батьківських прав у судовому порядку після зміни її поведінки, як особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Як слідує зі змісту ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 191 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються від дня пред`явлення позову у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій сумі, при цьому частка заробітку (доходу), яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Як слідує з системного аналізу норм вищевказаного закону, на законодавчому рівні закріплений розмір аліментів, який повинен стягуватися на утримання дітей.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Судом встановлено, що домовленості про добровільну сплату аліментів на утримання дитини та їх розмір між сторонами не досягнуто.

Оскільки відповідач є фізично здоровою особою в працездатному віці, зобов`язана утримувати свою дитину, не дивлячись на фактичну відмову від неї, доказів протилежного суду не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої ОСОБА_4 , у розмірі від усіх видів їх заробітку (доходу), але не менше 50% гарантованого прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 30.09.2024 і до досягнення дитиною повноліття .

У порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача 1211,20 грн, у рахунок відшкодування судового збору (а.с.6).

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, військова частина НОМЕР_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса місцяреєстрації:АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів, щомісячно, починаючи стягнення з 30.09.2024 та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса місцяреєстрації:АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: