Постанова від 27.05.2025 по справі 560/15475/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15475/24

Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

27 травня 2025 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.

за участю:

секретаря судового засідання: Матвіюк С.О.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Ступницького І. Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області", Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною та скасування постанови, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 24.06.2024, оформлену довідкою ВЛК від 24.06.2024 № 3350, через порушення процедури оформлення результатів медичного огляду, а, відповідно, і процедури прийняття такої постанови, а також фальсифікацію її змісту.

2. Визнати протиправною бездіяльність Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України, яка виразилась в ухиленні від перегляду та скасування протиправної постанови Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 24.06.2024, оформлену довідкою ВЛК від 24.06.2024 № 3350.

3. Зобов`язати Центральну медичну (військово-лікарську) комісію Міністерства внутрішніх справ України переглянути протиправну постанову Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 24.06.2024, оформлену довідкою ВЛК від 24.06.2024 №3350, й ухвалити законне рішення про визначення ступеня придатності до військової служби, оформлене актом індивідуальної дії, з урахуванням установленого в позивача 24.06.2024 спеціалістом Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області», лікарем-офтальмологом ОСОБА_2 і занесеного в подальшому лікарями Комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради до електронної системи охорони здоров`я України діагнозу - «Оперований кератоконус III ступеня обох очей» (що на підставі пункту «а» статті 26 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, передбаченого Додатком 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 є хворобою, що визначає непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), який підтверджується низкою проведених досліджень і виготовлених за їх результатами медичних документів на ім`я позивача.

21.02.2025 до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, у якій заявник просить зупинити дію індивідуального акта - постанови Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 24.06.2024, оформленої довідкою ВЛК від 24.06.2024 № 3350, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 560/15475/24.

В обґрунтування заяви вказав, що можлива мобілізація унеможливить реалізацію права на судовий захист, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки правове регулювання процедури здійснення медичного огляду під час військово-лікарської експертизи та його оскарження для військовозобов`язаних та військовослужбовців має суттєві, принципові відмінності.

Заявник стверджує, що невжиття заходів щодо забезпечення позову призведе до неможливості відновлення порушеного права у зв`язку із можливим вчиненням дій по мобілізації. Також вказував на очевидну протиправність спірного рішення, через порушення процедури його прийняття.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначив про явні ознаки порушення процедури оформлення результатів медичного огляду та ознаки протиправності, що може мати наслідком вчинення проти нього протиправних дій.

Вказав, що він є особою, яка має патологію - Кератоконус ІІІ стадії на обох очах, що є підставою для визнання особи непридатною особою до військової служби.

При цьому позивач вказує на допущені відповідачем порушення, а саме : картка обстеження та медичного огляду від 24.06.2024 №3350 замість чотирьох уповноважених осіб (голова ВЛК, два члени ВЛК і секретар ВЛК) фактично підписала лише одною особою - головою ВЛК ОСОБА_3 . Члени ВЛК і секретар ВЛК таку картку не підписали; постанова М(ВЛ)К про те, що придатний до військової служби підписана фактично лише головою М(ВЛ)К, підписи членів ВЛК та секретаря відсутні; діагноз наявний у п. 11 Картки №3350 не відповідає діагнозу установленому спеціалістом М(ВЛ)К у п. 9 Картки №3350; висновки про проведений медичний огляд власною печаткою засвідчили лише чотири лікаря з п`яти, що брали участь у медичному огляді.

До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вказує про обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та просить залишити її без змін. При цьому зазначає, що наведення заявником лише доводів про протиправність оскаржуваного рішення не може вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони потребують детальної оцінки з перевіркою їх доказами за процедурою, передбаченою нормами процесуального закону в межах адміністративного процесу.

02.04.2025 до суду надійшло клопотання про залучення до участі в справі на стороні позивача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог.

Вирішуючи клопотання про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина п`ята статті 49 КАС України).

Суд зазначає, що предметом позову є визнання протиправними рішення та бездіяльності відповідачів, зобов`язання вчинити дії. Позивач пов`язує бездіяльність, визначених ним відповідачів з неналежним, на його думку, проведенням медичного огляду.

З огляду на предмет спору та підстави звернення до суду з цим позовом, заявляючи клопотання про залучення третьої особи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, позивачем належним чином не обґрунтовано, на які права та обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у цій справі та відповідно необхідність його залучення.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залучення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в якості третьої особи, на стороні позивача як необґрунтованого.

05.05.2025 Державна установа «Головний медичний клінічний центр України» Центральна медична (військово-лікарської) комісія подала клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити її повністю.

Представник відповідача - Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» заперечив проти апеляційної скарги. При цьому погодився із наявністю зазначених позивачем порушень пояснюючи це надмірним навантаженням органу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Згідно матеріалів справи, предметом спірних правовідносин є рішення відповідача 1, оформлене довідкою ВЛК від 24.06.2024 № 3350, у якій вказано, що ОСОБА_1 придатний до військової служби.

При цьому позивач зазначає, що вказана довідка створює підстави для вчинення в подальшому дій, які порушують його конституційні гарантії на охорону здоров`я, зокрема, на думку позивача, на безпідставний призов особи, яка має тяжке захворювання очей.

Разом з тим у судовому засіданні представник відповідача визнав наявність зазначених позивачем порушень та пояснив, що такі порушення допущені у зв`язку із надмірним навантаженням.

Відтак, вказані позивачем підстави застосування заходів забезпечення позову знайшли своє підтвердження та доводять необхідність тимчасового зупинення дії рішення відповідача, оформленого довідкою ВЛК від 24.06.2024 № 3350.

Колегія суддів приймає доводи позивача про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням відповідача, що відповідно до ст. 150 КАС України є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому застосування заходів забезпечення позову носить тимчасовий характер та не є вирішенням спірних правовідносин чи наданням будь-якої попередньої оцінки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень. Розглядаючи дану апеляційну скаргу апеляційний суд не надає оцінки спірному рішенню, а тільки перевіряє наявність/відсутність підстав для забезпечення позову.

Водночас суд враховує, що 27.02.2025 Хмельницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у цій справі.

Проте судом апеляційної інстанції відкрито апеляційне провадження на рішення суду першої інстанції від 27.02.2025, відтак, вказане рішення суду у справі 560/15475/24 не набрало законної сили.

Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом зупинення дії рішення Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 24.06.2024, оформлене довідкою ВЛК від 24.06.2024 № 3350 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/15475/24.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі в справі на стороні позивача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року скасувати та прийняти нову постанову.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію рішення Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 24 червня 2024 року, оформлене довідкою ВЛК від 24 червня 2024 року № 3350 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/15475/24.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.