Ухвала від 24.06.2025 по справі 560/15475/24

У Х В А Л А

Справа № 560/15475/24

24 червня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області", Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною та скасування постанови, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 скасовано та прийнято нову постанову.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено.

Зупинено дію рішення Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 24.06.2024, оформленого довідкою ВЛК від 24.06.2024 № 3350 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/15475/24.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2025 скасовано та прийнято нову постанову.

Позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 24.06.2024, оформлену довідкою ВЛК від 24.06.2024 № 3350.

Визнано протиправною бездіяльність Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України, щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування рішення М(ВЛ)К ДУ ТМО МВС України по Хмельницькій області.

Зобов`язано Центральну медичну (військово-лікарську) комісію Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про скасування рішення М(ВЛ)К ДУ ТМО МВС України по Хмельницькій області та прийняти відповідне рішення (постанову) з урахуванням висновків суду викладених у цій справі.

В іншій частині позову - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" 2043,90 грн (дві тисячі сорок три гривні 90 коп) судових витрат понесених на сплату судового збору.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України 2043,90 грн (дві тисячі сорок три гривні 90 коп) судових витрат понесених на сплату судового збору.

17.06.2025 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.

Заяву мотивовано тим, що постановою суду від 27.05.2025 його апеляційну скаргу задоволено повністю та задоволено заяву про забезпечення позову, тому судові витрати (сплачений судовий збір) мають бути відшкодовані в повному обсязі. Проте, задовольняючи апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 апеляційний суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат за подання заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Зазначає, що здійснений судом розподіл витрат у постанові від 10.05.2025 не є вирішення питання про судові витрати за подання заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги на ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову, оскільки вони є витратами, які були понесені за розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

23.06.2025 до суду надійшло клопотання Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" Центральної медичної (військово-лікарської) комісії про розгляд справи за відсутності його представника.

Також 23.06.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи заяву відповідача про розгляд справи за відсутності його представника та відмову у задоволенні заяви позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи заяви позивача, колегія суддів дійшла вичноку про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення у справі, з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд може ухвалити додаткове судове рішення у справі.

Також з вказаної статті слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Позивач, як підставу для ухвалення додаткової постанови, зазначає те, що апеляційним судом не вирішено питання про судові витрати, зокрема не стягнуто на його користь судовий зібр за подання заяви про забаезпечення позову та апеляційної скарги на ухвалу про відмову в задоволенні цієї ж заяви.

Однак, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову за результатами апеляційного перегляду справи по суті, вирішив всі питання зазначені позивачем в позові, заяві про забезпечення позову та поданих ним апеляціях, зокрема вирішив питання розподілу судових витрат, - компенсації сплаченого судового збору, в т.ч. за подання позову, заяви про забезпечення позову та апеляцій на ухвалу про відмову в забезпеченні позову та рішення по суті спору.

Згідно статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Стаття 139 КАС України передбачає можливість розподілу судових витрат при повному чи частковому задоволенні позовних вимог.

За загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 139 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв`язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності.

Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Порядок вирішення питання щодо розподілу судових витрат визначений статтею 143 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, за приписами частин третьої, п`ятої цієї статті суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 4 КАС України ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

Необхідно розрізняти судові рішення, якими вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання, від рішень, якими вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги.

Закінчення розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції.

Згідно матеріалів справи постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 скасовано та прийнято нову постанову. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено.

Таким чином, судом апеляційної інстанції прийнято судове рішення про скасування ухвали суду першої інстанції та задоволено заяву позивача про забезпечення позову, не вирішуючи при цьому спір по суті.

Разом з тим системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що у випадках прийняття рішення стосовно процесуальних питань розподіл судового збору у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної скарги, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи по суті, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Таким чином, відповідно ст.139 КАС України питання розподілу судових витрат має вирішуватись судом при винесенні остаточного рішення по справі.

Так, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2025 скасовано та прийнято нову постанову. Позов задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" 2043,90 грн (дві тисячі сорок три гривні 90 коп) судових витрат понесених на сплату судового збору.

Також стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України 2043,90 грн (дві тисячі сорок три гривні 90 коп) судових витрат понесених на сплату судового збору.

При цьому вказаною постановою встановлено, що згідно матеріалів справи позивачем сплачено 8 175,60 грн судового збору за розгляд справи згідно квитанції від 10.10.2024 на суму 2422,40 грн, квитанції від 18.02.2025 на суму 908,40 грн, квитанції від 10.03.2025 на суму 3028 грн, від 10.03.2025 на суму 1816,80 грн.

Тобто судом враховано сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову - квитанція від 18.02.2025 на суму 908,40 грн та за подання апеляційної скарги на ухвалу суду - квитанція від 10.03.2025 на суму 3028 грн.

Враховуючи, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в рівних частинах підлягає стягненню 4087,80 грн судового збору, що включає в себе судові витрати позивача понесені на сплату судового збору за розгляд справи по суті в суді першої та апеляційної інстанцій, так і за вирішення заяви про забезпечення позову в суді першої та апеляційної інстанцій.

При цьому із заяви позивача слідує, що він не згоден саме із розподілом судових витрат у справі.

Вказано обставина може бути підставою для касаційного оскарження судового рішення в цій частині, проте не є підставою для ухвалення додаткової постанови.

Таким чином, підстави для задоволення заяви позивача щодо ухвалення додаткового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.