Постанова від 04.06.2025 по справі 607/9519/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/9519/24Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.В. Провадження № 22-ц/817/521/25 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірського Б.О.

cуддів - Костіва О.З., Храпак Н.М.

за участю секретаря - Дідух М.Є.,

представників сторін і третіх осіб: Щирби Н.А.,

виконавчого комітету Тернопільської міської ради та третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №607/9519/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_8 , як правонаступника позивача ОСОБА_9 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2025 року (ухвалене суддею Марциновською І.В., дату складення повного рішення не зазначено) в справі за позовом ОСОБА_9 (правонаступником якого є ОСОБА_8 ) до Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_9 звернувся до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ОСОБА_10 , який є його сином, з 23.12.2022 року проходив військову службу у Збройних Силах України та при виконанні бойового завдання, виявивши стійкість та мужність при захисті територіальної цілісності та суверенітету України, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначав, що 29.03.2023 року ОСОБА_10 був похований на Микулинецькому кладовищі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому йому, як батьку загиблого, на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 було видане свідоцтво про поховання № 1229 від 28.03.2023 року. Жодні інші документи, пов`язані із похованням загиблого сина, ні йому, ані членам родини не видавалися.

Вказував на те, що у свідоцтві про поховання № 1229 зазначено, що поховання ОСОБА_10 29.03.2023 відбудеться на ділянці № АТО, в одинарній могилі, на Микулинецькому кладовищі, розміщеному в м. Тернополі. При цьому інформація щодо номера ділянки (сектору), ряду, місця поховання не зазначена, хоча відповідні графи для внесення цих відомостей у свідоцтві передбачені.

Крім цього, у свідоцтві про поховання також зазначено, що «Відповідно до ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» користувач має право на встановлення надмогильної споруди в межах виділеної земельної ділянки для поховання чи надання згоди на встановлення надмогильної споруди іншим членам родини; вирішення питань про проведення підховання в зазначену могилу інших померлих членів родини, розпорядження щодо догляду за могилою; здійснення інших дій, пов?язаних з використанням місця поховання, якщо це не суперечить чинному законодавству».

Поряд з цим рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради затверджено положення «Про Пантеон Героїв у м. Тернопіль» (далі за текстом - Положення), відповідно до якого витрати на почесне поховання загиблих осіб на території Пантеону Героїв Тернополя та витрати на виготовлення і встановлення намогильної споруди здійснюються коштом місцевого бюджету. Намогильні споруди виготовляються відповідно до затвердженого зразка і розмірів намогильної споруди, яка складається з пам`ятника, постаменту та намогильної плити. Пам`ятник у формі мальтійського хреста, інші елементи намогильної споруди прямокутної форми виготовляються з природного каменю.

Зазначав, що на засіданнях зборів, які відбувались у присутності керівника СКП «Ритуальна служба» Тлумацького С.М. було погоджено, що намогильні споруди будуть виготовлятися з каменю граніт та родичам загиблих героїв будуть даватися ескізи пам`ятників для затвердження. У подальшому родичам загиблих були представлені взірці пам`ятників з сірого граніту.

Разом з тим зазначав, що на останніх зборах Тлумацький С.М. повідомив, що пам`ятники будуть виготовлені з каменю пісковику. Проте на такий матеріал ніхто із родичів загиблих не погоджувався, оскільки такий вид каменю у порівнянні із запропонованим раніше сірим гранітом поступається у якості та стійкості до погодних умов.

Вказував, що не погоджуючись із встановленням пам`ятника із каменя пісковику мати загиблого ОСОБА_10 - ОСОБА_8 25.09.2023 звернулась до міського голови м. Тернополя із заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального пам`ятника на могилі сина, на що отримала відповідь Тернопільської міської ради, у якій зазначено, що за результатами спільного обговорення питання причетними структурними підрозділами виконання робіт з встановлення пам`ятника на могилі ОСОБА_10 передбачено у наступному році, тобто у 2024 році.

Відтак вважає, що виконавчим комітетом Тернопільської міської ради проігнороване звернення ОСОБА_8 щодо надання дозволу на встановлення намогильної споруди в одинарній могилі.

Вказував, що Положення, яке затверджене рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради, суперечить Закону України «Про поховання та похоронну справу» (далі за текстом - Закон), а дії відповідача порушують право позивача на встановлення індивідуальної пам`ятної споруди на могилі загиблого сина та увічнення пам`яті про нього. При цьому зазначене Положення затверджене після поховання ОСОБА_10 , що свідчить про те, що таке Положення не може мати зворотної дії у часі та його норми не можуть застосовуватись щодо поховання ОСОБА_10 .

Позивач вказав, що ні норми Закону, ні нормативні акти, на підставі яких розроблено Положення, ні саме Положення не містить визначення поняття «розташування» та жодним чином не визначають місце розташування Пантеону Героїв.

Так само зазначив, що рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 975 від 16.08.2023, яким затверджене Положення, не є документом у розумінні ст. 23 Закону, який би вказував на відведення конкретного розміру визначеної земельної ділянки для нового будівництва Пантеону, відомості про яку є обов?язковими вихідними даними для проектування нового будівництва згідно зі ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім цього, Положенням визначено, що намогильні споруди виготовляються відповідно до затвердженого зразка і розмірів згідно з Додатком до Положення (п. 15), тоді як такий стосується нового будівництва - Національного військового меморіального кладовища, а не Пантеону, та відсутні докази його затвердження, як і самої проектної документації, на підставі якої за зверненням особи, яка зобов?язалася поховати загиблого (померлого) на території Пантеону Героїв, виділяється місце для поховання (п. 9).

Також зауважував, що і розміри затвердженого зразка (0,8 м х 2,1 м) по відношенню до могил загиблих суперечать встановленим державним санітарним правилам та нормам і не відповідають гігієнічним вимогам, а також не узгоджуються із розмірами, зазначеними в п. 10 Положення (1 м х 2 м).

При цьому самостійне встановлення будь-яких інших намогильних споруд на території Пантеону заборонено (п. 17), хоча дана норма суперечить ст. 25 Закону, яка має вищу юридичну силу.

Вказував, що на поховання загиблих у 2022 році воїнів комунальним підприємством «Ритуальна служба» виділені земельні ділянки у розмірах, які встановлені нормами для родинних поховань, і родинами на могилах загиблих воїнів споруджені після 16.08.2023 (погодження Положення про Пантеон) індивідуальні намогильні споруди з граніту. Тоді як СКП «Ритуальна служба» зводить намогильні споруди, які не є окремими, а об?єднують по шість могил. Індивідуальною ознакою для кожного похованого воїна є встановлення хреста на цій споруді. Також передбачені квітники - один на дві могили, що є порушенням Національного стандарту України «Настанова з улаштування квітників та огорож намогильних», що затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.01.2013 № 18.

Вважає, що поховання загиблих на міському Микулинецькому кладовищі здійснюється з порушенням встановлених державних санітарних правил та норм, а саме: не дотримуються вимог гігієни щодо норм відведення земельної ділянки для одинарного поховання, які є єдиними діючими нормами, а саме: замість ширини могили 1 м надається - 0,80 м (дані вимоги) та 0,70 м (дані схем додані до Договору про виготовлення та встановлення пам?ятників на кладовищі та додаток до Положення про Пантеон); замість довжини могили 2,2 м надається - 2,1 м; ширина земельної ділянки під могилу 1,35 м замість 1,5 м, площа земельної ділянки під могилу 2,8 кв. м замість 3,3 кв. м, відстань між могилами для проходу 0,5 м не виділяється.

За наведених вище підстав просив:

1. Визнати незаконними дії спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради щодо: - визначення розміру земельної ділянки, виділеної під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території кладовища Микулинецького, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди його близьких родичів; - вчинення перешкод позивачу та членам його сім`ї щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання загиблого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. Зобов`язати спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради не встановлювати намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди його близьких родичів та не чинити перешкоди позивачу та членам його сім`ї у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі загиблого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища Микулинецького, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 ..

Судовий збір у сумі 4 844 гривні 80 копійок покладено на позивача ОСОБА_9 ..

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим і таким, що винесене з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що дії відповідача щодо визначення розміру земельної ділянки, виділеної під зазначену могилу та неповідомлення позивачу фактичних розмірів і фактичного місця розташування даної земельної ділянки суперечать нормам матеріального права.

Наголошує, що рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30.11.2016 №1027 «Про виділення території під меморіальний комплекс» на Микулинецькому кладовищі виділена тільки одна земельна ділянка під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції та померлих внаслідок отриманих поранень в зоні АТО площею 0,6 га.

Окрім того, із доступної інформації, а саме з сайту Тернопільської міської ради за період з 30.11.2016 по дату подачі позову, ні міською радою, ані виконавчим комітетом не приймалися рішення з питання виділення на Микулинецькому кладовищі земельної ділянки для сектору « Пантеон Героїв Тернополя » під поховання військових, які загинули з ІНФОРМАЦІЯ_4 у війні з росією.

Вказує, що жодної проектно-кошторисної документації на момент поховання сина не було, оскільки така документація була виготовлена остаточно у вересні 2024 року, повідомлення про початок будівельних робіт було зареєстровано 13.09.2024 року.

Звертає увагу, що реалізація його права на встановлення на могилі сина намогильної споруди, будь-якої чи індивідуального взірця чи уніфікованої є неможливим, оскільки відсутня інформація про точні розміри даної земельної ділянки.

Зазначає, що твердження суду першої інстанції про відсутність протиправних дій відповідача з посиланням на те, що його дії грунтувались на вимогах Положення про Пантеон Героїв Тернополя, наказу СКП «Ритуальна служба» ТМР № 24від 08.03.2022 року є помилковим, адже Положення про Пантеон Героїв Тернополя, яке прийняте Рішенням виконавчого комітету міської ради від 16 серпня 2023 року № 975 не регулює відносин з поховання його сина та частково не відповідає нормам права.

Наголошує, що суд встановив, що ОСОБА_10 похований 29.03.2023 року, а Положення про Пантеон Героїв Тернополя погоджене 16.08.2023 р., тобто за спливом тривалого часу після його поховання.

У рішенні виконавчого комітету міської ради №975 від 16.08.2023, яким погоджено Положення про Пантеон Героїв Тернополя, тотожно як і в самому Положенні про Пантеон відсутні норми, що регулюють порядок поширення його дії на територію місць поховань, які уже здійснені до моменту його прийняття.

Звертає увагу, що ОСОБА_8 зверталася до відповідача з заявою про надання дозволу на встановлення одинарної надмогильної споруди індивідуального зразка та елементів благоустрою. Однак, на вказану заяву отримано відповідь про те, що виконання робіт з встановлення надмогильної споруди уніфікованого взірця на могилі ОСОБА_10 буде здійснено у 2024 році.

Отже, твердження суду про відсутність відповідного звернення також суперечить фактичним обставинам справи.

Відтак, під час вирішення спору, суд першої інстанції мав всі підстави встановити, що дії, які оскаржуються порушують його право на реалізацію передбаченого ст.25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» права на встановлення намогильної споруди на могилі сина в межах виділеної земельної ділянки та покладають додатково обов`язок на отримання від адміністрації кладовища дозволу на таке встановлення, що прямо суперечить нормам права, які врегульовані законодавством.

Зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 року у справі №500/2145/24 скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року та ухвалено нове рішення, яким визнано протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №975 від 16.08.2023 у частині погодження та запровадження пункту 17 «Положення про Пантеон Героїв Тернополя» щодо внесеної заборони на встановлення індивідуальної надмогильної споруди в частині поховань, які існували на дату запровадження вказаних обмежень. Так, у вказаній Постанові суд зазначає, що положення вказаного пункту 17 оскаржуваного Положення мали б бути викладені відповідачем так, щоб не посягати на належне особам (які здійснюють поховання загиблих родичів) право, без їх добровільної згоди обмежувати права, визначені ст.25 Закону №1102 щодо встановлення індивідуальних намогильних плит.

Вважає, що Наказ начальника СКП «Ритуальна служба» Тлумацького С. № 24 від 08.03.2022 «Про впорядкування поховання військових» не є нормативним актом. Наказ підприємства є внутрішнім документом підприємства, регулює роботу підприємства та не може породжувати жодних прав та покладати обов`язки на третіх осіб, які не є працівниками даної юридичної особи.

У квітні 2025 року представник СКП «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради - адвокат Редьква Н.М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

Зазначає, що позивач посилається виключно на загальні правила поховань, встановлені Законом України «Про поховання та похоронну справу», яким визначено загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, який регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

Однак, предметом даної справи є поховання полеглого військового на території кладовища, Пантеону Героїв Тернополя, з метою гідного вшанування загиблих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов`язків та присяги на вірність Українському народу та віддання їм належних військових почестей.

Вказує, що договір-замовлення на організацію та проведення поховання № 1229 від 28 березня 2023 р. підписано матір`ю загиблого ОСОБА_10 - ОСОБА_8 та отримано свідоцтво про поховання, де зазначено місце фактичного поховання: ділянка АТО Микулинецького кладовища.

Звертає увагу на те, що свідками підтверджено, що перед оформленням документів на поховання загиблих військовослужбовців в одинарних могилах на Микулинецькому кладовищі розміщеному в м. Тернополі було доведено до відома близьких родичів про вибір місця для поховання та про те, що на таких одинарних могилах будуть встановлювати однакові пам`ятники.

Зазначає, що з моменту похорону та впродовж всього часу до дня подання позову позивач знав, що місце поховання загиблого сина ОСОБА_10 належить до меморіального комплексу загиблих захисників, а також про те, що на місці поховання буде встановлено уніфікований з іншими могилами полеглих пам`ятник, це підтверджується показами свідків та протоколами зборів родичів загиблих Героїв стосовно наміру будівництва, що було встановлено судом першої інстанції.

Вказує, що ОСОБА_9 у суді першої інстанції надав пояснення, що він був згідний на поховання свого сина на Пантеоні Героїв Тернополя, згідний з положенням про Пантеон Героїв Тернополя, а також з розмірами та уніфікацією намогильних споруд, що складається з пам`ятника, постаменту та намогильної плити, які передбачені додатком до положення про Пантеон Героїв Тернополя.

Однак, ОСОБА_9 заперечує та не погоджується з тим, що пам`ятник у формі мальтійського хреста буде виготовлено з природного каменю (пісковика).

Наголошує, що мати загиблиго - ОСОБА_8 була присутня на засіданнях зборів і їй було відомо, що на ділянці «Микулинецького кладовища» для військових поховань буде створено Пантеон Героїв Тернополя з уніфікацією пам`ятників.

У зв`язку з цим, позивач протиставляє свої приватні інтереси суспільним інтересам громади.

У квітні 2025 року представник Виконавчого комітету Тернопільської міської рад - Мелех О.Р. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

Зазначає, що ОСОБА_10 похований на земельній ділянці, яку рішенням виконавчого комітету міської ради від 30.11.2016 року №1027 «Про виділення території під меморіальний комплекс» погоджено використовувати спеціалізованому комунальному підприємству «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції та померлих внаслідок отриманих поранень в зоні АТО, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у II Світовій війні (сектор 7) на міському кладовищі.

Звертає увагу, що за зверненням виконавця волевиявлення загиблого (померлого), а саме особи, яка зобов`язалася поховати загиблого (померлого) відповідно до законодавства, або замовника поховання загиблого (померлого) на території Пантеону Героїв Тернополя виділяється місце для поховання загиблого (померлого) відповідно до затвердженої проектної документації.

Виділення місця для поховання загиблого (померлого) здійснюється СКП «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради на підставі підписаного договору-замовлення.

Окрім того, витрати на почесне поховання ОСОБА_10 здійснювалося за рахунок коштів Тернопільської міської територіальної громади, що передбачено п. 8 Положення про Пантеон Героїв Тернополя.

Стосовно дотримання вимог санітарно - епідеміологічного законодавства при похованні померлих зазначає, що поховання ОСОБА_10 належить до почесних поховань, необхідно застосовувати спеціальні норми законодавства, яким передбачено, що виділення місця для поховання загиблого (померлого) здійснюється державною організацією на підставі підписаного договору- замовлення. Довжина могили для дорослого повинна бути не менше двох метрів, ширина - 1 метр, глибина - не менше ніж 1,5 метра від поверхні землі до кришки труни з урахуванням місцевих ґрунтово-кліматичних умов.

Вказує, що земельна ділянка, на якій розташоване Микулинецьке кладовище, надана у постійне користування спеціалізованому комунальному підприємству «Ритуальна Служба» Тернопільської міської ради, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер витягу 336047506 від 19.06.2023 року.

Щодо відмови в задоволенні такої частини позовних вимог ОСОБА_9 , як визнання незаконними дії СКП «Ритуальна служба» та зобов`язання їз вчинити дії, то судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з п. 2.13 Порядку утримання кладовищ № 193 на могилах (місцях родинного поховання), у межах наданої земельної ділянки, можуть установлюватися намогильні споруди та елементи благоустрою могили. Для установлення намогильної споруди до ритуальної служби або виконавчого органу сільської, селищної, міської ради подаються відповідні документи. Однак, таке звернення від ОСОБА_9 до відповідача не надходило. Окрім цього, Положення про Пантеон Героїв Тернополя встановлює уніфікованість могил та намогильних споруд, які розташовуються на території Пантеону Героїв Тернополя, облаштування якого триває і на час розгляду справи, оскільки ним передбачено розмір могили та затверджено зразок і розміри намогильної споруди.

Щодо зобов`язання СКП «Ритуальна служба» вчинити дії представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради вважає, що ОСОБА_9 не надано жодного доказу щодо вчинення відповідачем незаконних дій, а тому відсутні підстави для задоволення позову у даній частині.

Наголошує, що метою розробки та запровадження типових надгробків на могилах загиблих (померлих) в ході проведення АТО військовослужбовців є належне вшанування кожного загиблого бійця не залежно від його звання та посади.

Інтерес чи бажання однієї особи не може бути важливішим ніж інтереси суспільства, як загалом так і при облаштуванні кладовища «Пантеон Героїв Тернополя».

У судовому засіданні представник ОСОБА_8 - адвокат Притула О.Б. апеляційну скаргу в її межах підтримала, посилаючись на доводи викладені у ній.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Редьква Н.М., представники третіх осіб: виконавчого комітету Тернопільської міської ради - Друзюк Р.М., ОСОБА_12 і ОСОБА_7 - адвокат Гнатюк Д.С. та треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 проти доводів апеляційної скарги заперечили, просять залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, вимог апеляційної скарги та відзивів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Указане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та його перекладом з російської на українську мову (т. 1 а.с. 13, 14).

З довідки командира військової частини НОМЕР_3 № 901 від 13.04.2023 вбачається, що у період з 03.03.2023 до 23.03.2023 ОСОБА_10 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (т. 1 а.с. 18).

ОСОБА_10 , будучи вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність щодо захисту незалежності України, ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув під час виконання бойового завдання. Указане підтверджується сповіщенням сім`ї № 2736 від 26.02.2023 (т. 1 а.с. 17), а також довідкою про причину смерті від 26.03.2023 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 15, 16).

Згідно свідоцтва про поховання реєстраційний номер № 1229 від 28.03.2023, яке видане ОСОБА_8 , як користувачу одинарного місця на ділянці АТО Микулинецького кладовища, розміщеного в м. Тернополі вбачається, що 29.03.2023 здійснено поховання ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 19).

25 березня 2025 року ОСОБА_8 звернулася до міського голови м. Тернополя Надала С.В. із заявою про встановлення намогильної споруди індивідуального взірця на могилі сина - ОСОБА_10 (т. 1, а.с. 20)

Листом № 23555-Ф/2023 від 23.10.2023 року Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, на звернення ОСОБА_8 повідомив, що за результатами спільного обговорення питання причетними структурними підрозділами, виконання робіт з встановлення пам`ятника на могилі Вашого сина передбачено в наступному році (т. 1 а.с. 21).

Згідно з витягом з Державного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-7400404322023, сформованого 02.06.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:09004:0357, загальною площею 21,1505 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності; вид цільового призначення земельної ділянки: 03.12 Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування. Додатком до цього витягу є кадастровий план земельної ділянки (т. 1 а.с. 115-116, 119).

Рішенням Тернопільської міської ради № 8/26/36 від 09.06.2023 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Тернополя, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:09004:0357, загальною площею 21,1505 га, яка надана СКП «Ритуальна служба» у постійне користування для обслуговування та утримання міського кладовища за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 109).

Державна реєстрація права постійного користування указаною земельною ділянкою за СКП «Ритуальна служба» підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 336047506 від 19.06.2023 (т. 1 а.с. 117).

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від № 1027 від 30.11.2016 «Про виділення території під меморіальний комплекс» погоджено СКП «Ритуальна служба» використання земельної ділянки площею 0,06 га під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції та померлих внаслідок отриманих поранень в зоні АТО, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у II Світовій війні (сектор 7) на міському кладовищі за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 66), що також узгоджується з викопіюванням з топографо-геодезичного плану м. Тернополя (т. 1 а.с. 69).

Рішенням виконавчого комітету міської ради № 975 від 16.08.2023 року погоджено Положення про Пантеон Героїв Тернополя. Положення регламентує порядок діяльності Пантеону Героїв Тернополя та здійснення почесних поховань на його території загиблих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов`язків та присяги на вірність Українському народу. Метою створення Пантеону Героїв Тернополя є гідне вшанування загиблих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов`язків та присяги на вірність Українському народу та віддання їм належних військових почестей (т. 1 а.с. 67-68).

Наказом начальника СКП «Ритуальна служба» Тлумацького С. № 24 від 08.03.2022 «Про впорядкування поховання військових» передбачено здійснення поховання загиблих військових у війні Російської Федерації проти України на земельній ділянці площею 0,06 га, виділеній під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичних операціях, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у 2 світовій війні (сектор 7) на Микулинецькому кладовищі за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 70).

Наказом начальника СКП «Ритуальна служба» Тлумацького С. № 52 від 17.08.2023 вирішено: здійснювати почесні поховання загиблих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України у війні російської федерації проти України у відповідності до Положення про Пантеон Героїв Тернополя на земельній ділянці площею 0,06 га, виділеній під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у НОМЕР_4 світовій війні (сектор 7) на Микулинецькому кладовищі за адресою АДРЕСА_1 ; виділення місця для поховання загиблого (померлого) здійснюється СКП «Ритуальна служба» на підставі підписаного договору-замовлення; після проведення чину поховання на кожній могилі встановлюються намогильні споруди відповідно до затвердженого зразка і розміру, передбаченого додатком до Положення про Пантеон Героїв Тернополя, погодженого рішенням виконавчого комітету міської ради № 975 від 16.08.2023 (т. 1 а.с. 71).

Згідно з договором-замовленням на організацію та проведення поховання № 1229 від 28.03.2024, укладеного між замовником ОСОБА_8 та виконавцем СКП «Ритуальна служба», сторони погодили, що предметом договору є організація та проведення поховання померлого, облаштування місця поховання ОСОБА_10 на Микулинецькому кладовищі. Вартість наданих послуг становить 6415 грн.

Відповідно до акту № 28 для надання послуг на поховання померлих осіб, які загинули в бойових діях у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за березень 2023 року (Гинда), складеного 04.04.2023 між начальником СКП «Ритуальна служба» Тлумацьким С. (Виконавець) та начальником УЖКГБ та Е Соколовським О. (Замовник), Виконавцем було надано послуги на суму 6 146,00 грн, що включають послугу по викопці могили, послугу автокатафалка, послугу залу (т. 1 а.с. 114).

Судом були досліджені докази подані третіми особами, зокрема ряд свідоцтв про поховання: ОСОБА_1 відносно загиблого ОСОБА_1 , реєстраційний № 222 від 20.08.2022 (т. 1 а.с. 157); ОСОБА_3 відносно загиблого ОСОБА_13 , реєстраційний № 567 від 12.11.2022 (т. 1 а.с. 167); ОСОБА_6 відносно загиблого ОСОБА_14 , реєстраційний № 953 від 30.01.2023 (т. 1 а.с. 182); ОСОБА_15 відносно загиблого ОСОБА_16 , реєстраційний № 671 від 05.12.2022 (т. 1 а.с. 187); ОСОБА_17 відносно загиблого ОСОБА_18 , реєстраційний № 728 від 15.12.2022 (т. 1 а.с. 162); ОСОБА_4 відносно загиблого ОСОБА_19 , реєстраційний № 982 від 03.02.2023 (т. 1 а.с. 172); ОСОБА_20 відносно загиблого ОСОБА_21 , реєстраційний № 1440 від 18.05.2023 (т. 1 а.с. 177).

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_9 у даних правовідносинах діяв суперечливо та недобросовісно, оскільки будучи обізнаним про наявні обмеження у разі поховання його сина на військовому кладовищі, прийняв ці обмеження та погодився із ними. Упродовж майже пів року, допоки тривали обговорення щодо концепції Пантеону, родина позивача не висловлювала своїх заперечень щодо зовнішнього виду намогильної споруди та матеріалу, з якого вона буде виготовлена.

Також, суд вважав, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача не встановлювати намогильних споруд без його згоди та не чинити позивачу та членам його сім`ї перешкод щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання загиблого сина ОСОБА_10 , є похідними від вимог про визнання таких дій незаконними, а також приймаючи до уваги, що у задоволенні первісних вимог судом відмовлено, відтак і похідні вимоги не підлягають до задоволення .

Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулювання відносин, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлення гарантій належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання визначає Закон України «Про поховання та похоронну справу» (далі - Закон № 1102-IV).

За змістом статті 1 цього Закону поховання - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.

У статті 2 Закону № 1102-IV наведено значення термінів, які вживаються у ньому: місце поховання - кладовище, крематорій, колумбарій або інша будівля чи споруда, призначена для організації поховання померлих; місце почесного поховання - спеціально відведена земельна ділянка на території кладовища чи за його межами, призначена для організації почесних поховань, а також Національне військове меморіальне кладовище; могила - місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом; намогильні споруди - пам`ятні споруди, що встановлюються на могилах та увічнюють пам`ять про померлих; кладовище - відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань; користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону.

Частинами 1, 4-7 статті 8 Закону № 1102-IV передбачено, що організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.

Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням санітарних правил у галузі поховання, а також правил благоустрою, вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання, здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції: 1) вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону; 2) забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону; 3) створюють ритуальні служби; 4) вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв`язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом; 5) здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб`єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності; 6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства.

З метою оперативного забезпечення населення інформацією про суб`єкти господарювання, що надають ритуальні послуги та виготовляють предмети ритуальної належності, органи місцевого самоврядування можуть створювати спеціалізовані госпрозрахункові інформаційні служби. Порядок діяльності таких служб визначається органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1102-IV ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону.

Відповідно до частин 1-4, 6 Закону № 1102-IV для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов`язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у місцях поховання можуть бути відведені сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань), а також сектори для поховання померлих за національною чи релігійною ознакою.

Для почесних поховань органи місцевого самоврядування можуть відводити земельні ділянки поза територією місць поховання, на яких створюються меморіальні бульвари, сквери, парки і кургани Слави.

Порядок функціонування місць поховань визначається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

На підставічастини 1 статті 30 Закону № 1102-IV утримання кладовищ, військових кладовищ, військових ділянок на кладовищах, військових братських та одиночних могил, земельних ділянок для почесних поховань, братських могил, а також могил померлих одиноких громадян, померлих осіб без певного місця проживання, померлих, від поховання яких відмовилися рідні, місць поховання знайдених невпізнаних трупів забезпечується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону.

Згідно з частинами 1-5 статті 25 Закону № 1102-IV за зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов`язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації.

За бажанням одного з родичів, визначених у частині п`ятій статті 6 цього Закону, для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.

Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов`язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Це свідоцтво дає право його пред`явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов`язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

На могилах (місцях родинного поховання) можуть встановлюватися намогильні споруди, склепи за індивідуальним замовленням у межах, встановлених для могили (родинного поховання). Встановлені намогильні споруди, склепи реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі обліку намогильних споруд, форму якої затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

З метою реалізації положень Закону України «Про поховання та похоронну справу» наказом Держжитлокомунгоспу України від 19 листопада 2003 року № 193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2004 року за № 1113/9712, затверджено Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.1. Порядку для розміщення місця поховання спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування відповідно до вимог земельного законодавства та гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ у населених пунктах України (ДСанПіН 2.2.2.028.99) надається земельна ділянка. Наявність місця поховання передбачається проектом планування та забудови населеного пункту з урахуванням подальшого розширення його території.

Сектори територіїмісць похованьподіляються наряди тамісця,відстань міжрядами повиннабути 1 метр, між ділянкамипоховань вряду - 0,5м (пункт 1.7. Порядку).

Згідно з пунктами 2.5., 2.6. Порядку кожне поховання померлого здійснюється в окремій могилі. Довжина могили для дорослого повинна бути не менше 2 метрів, ширина - 1 м, глибина - не менше 1,5 м від поверхні землі до кришки труни, з урахуванням місцевих ґрунтово-кліматичних умов. Відстань від дна могили до рівня стояння ґрунтових вод повинна бути не менше 0,5 м, висота намогильного горбка - 0,5 м.

Відповідно до пунктів 2.8., 2.9. Порядку під кожну могилу надається ділянка таких розмірів: одинарне поховання - розмір земельної ділянки 3,3 кв. м, довжина 2,2 м, ширина 1,5 м, розмір могили - довжина - 2,0 м, ширина -1,0 м.

Рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у місцях поховання можуть бути відведені сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань).

Рішення про почесне поховання приймається в кожному конкретному випадку.

Пунктом 2.11. Порядку визначено, що після здійснення поховання Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов`язання поховати померлого, як користувачу місця поховання видається відповідне свідоцтво про поховання, яке дає право на встановлення намогильної споруди в межах могили, вирішення питання про проведення підпоховання, облаштування місця поховання, здійснення інших дій, які не суперечать чинному законодавству.

За змістом пункту 2.13. Порядку на могилах (місцях родинного поховання), у межах наданої земельної ділянки, можуть установлюватися намогильні споруди та елементи благоустрою могили.

Для установлення намогильної споруди до ритуальної служби або виконавчого органу сільської, селищної, міської ради подаються такі документи: оригінал свідоцтва про смерть похованого; свідоцтво про поховання або в разі його відсутності письмову згоду користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання) на встановлення намогильної споруди; документи, що підтверджують придбання намогильної споруди, її ціну та дату реалізації; реквізити виконавця намогильної споруди.

Одразу після отримання ритуальною службою або виконавчим органом сільської, селищної, міської ради документів, визначених у цьому пункті, вони мають забезпечити безперешкодний доступ на територію кладовища транспортного засобу, на якому перевозиться намогильна споруда, визначена у документі.

Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року № 28 затверджені Державні санітарні правила та норми «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99, які є нормативним документом, обов`язковим для виконання органами державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами і включають основні гігієнічні вимоги щодо планування нових, утримання і санітарного упорядкування діючих кладовищ в населених пунктах України. Гігієнічні вимоги до експлуатації та утримання кладовищ визначені главою 4, згідно з пунктом 4.4. якої могили повинні мати глибину не менше 1,5 м, довжину не менше 2 м, ширину - 1 м. Відстань між могилами не менше 1 м з довгого боку і 0,5 м з короткого. Площа на одну могилу 5 кв. м для дорослих і 4 кв. м для дітей. Після просадки ґрунту на могилі може бути установлений пам`ятник.

У пункті 9 Порядку організації здійснення почесних поховань на військовому кладовищі та увічнення пам`яті у музейному комплексі Національного військового меморіального кладовища, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2022 року № 1109, визначено, що виділення місця для поховання загиблого (померлого) здійснюється державною організацією на підставі підписаного договору-замовлення. Довжина могили для дорослого повинна бути не менше 2 метрів, ширина - 1 метр, глибина - не менше ніж 1,5 метра від поверхні землі до кришки труни з урахуванням місцевих ґрунтово-кліматичних умов.

З метою гідного вшанування загиблих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов`язків та присяги на вірність Українському народу та віддання їм належних військових почестей виконавчий комітет Тернопільської міської ради 16 серпня 2023 року рішенням № 975 погодив Положення про Пантеон Героїв Тернополя, яке регламентує порядок діяльності пантеону героїв Тернополя та здійснення почесних поховань на його території загиблих осіб.

З матеріалів справи вбачається і судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 листопада 2016 року № 1027 погоджено СКП «Ритуальна служба» використання земельної ділянки площею 0,06 га під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції та померлих внаслідок отриманих поранень в зоні АТО, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у II Світовій війні (сектор 7) на міському кладовищі за адресою АДРЕСА_1 .

У зв`язку з тим, що розпочалася повномасштабна війна російської федерації проти України, з метою гідного вшанування загиблих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов`язків та присяги на вірність Українському народу та віддання їм належних військових почестей та для впорядкування поховань загиблих після 24 лютого 2022 року воїнів, Наказом начальника СКП «Ритуальна служба» ТМР С. Тлумацького № 24 від 08 березня 2022 року «Про впорядкування поховання військових» визначено, що здійснення поховання загиблих військових у війні російської федерації проти України проводиться на земельній ділянці площею 0,06 га, виділеній під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичних операціях, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у 2 світовій війні (сектор 7) на Микулинецькому кладовищі за адресою АДРЕСА_1 .

Саме на цій земельній ділянці ІНФОРМАЦІЯ_5 з військовими почестями здійснено поховання сина позивача ОСОБА_10 , який загинув під час виконання бойового завдання при захисті України.

16 серпня 2023 року рішенням № 975 виконавчий комітет Тернопільської міської ради погодив Положення про Пантеон Героїв Тернополя, яке регламентує порядок діяльності Пантеону героїв Тернополя та здійснення почесних поховань на його території загиблих осіб.

Прийняттю цього Положення передувало обговорення сім`ями загиблих однаковості намогильних споруд на громадських слуханнях, у месенджері «Viber», що було підтверджено показами сторін, третіх осіб, як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції. А щодо загальної концепції Пантеону Героїв Тернополя, то представниками органу місцевого самоврядування, безпосередньо міським головою, за участі начальника СКП «Ритуальна служба» ТМР, з сім`ями загиблих проводилися збори, про що надано протокол № 2 від 18 травня 2023 року та протокол № 3 від 15 серпня 2023 року (т.1, а.с. 112, 129), де була присутня ОСОБА_8 , підтримуючи рішення зборів та не висловлювала жодних заперечень щодо вигляду чи матеріалу пам`ятника.

Вказаним Положенням передбачено, що виділення місця поховання загиблого (померлого) здійснюється СКП «Ритуальна служба Тернопільської міської ради на підставі письмового договору-замовлення. Довжина могили повинна бути не менше двох метрів, ширина 1 м, глибина не менше ніж 1,5 м від поверхні землі до кришки труни з урахуванням місцевих ґрунтово-кліматичних умов (пункт 10). Поховання загиблих (померлих) на території Пантеону Героїв Тернополя здійснюється з військовими почестями та базується на принципах створення рівних умов поховання (пункт 11). Встановлення намогильних споруд, відмінних від визначених у пунктах 15, 16 даного Положення, на території Пантеону Героїв Тернополя забороняється (пункт 13). Намогильні споруди виготовляються відповідно до затвердженого зразка і розмірів намогильної споруди згідно з Додатком (пункт 15). Намогильна споруда складається з пам`ятника, постаменту та намогильної плити. Пам`ятник у формі мальтійського хреста, інші елементи намогильної споруди прямокутної форми виготовляються з природного каменю (пісковика), завтовшки не менше як 30 сантиметрів. На лицьовій поверхні пам`ятника карбується портрет загиблого (померлого), виготовлений з фото-скла чорно-білих кольорів, дата його народження і смерті, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), військове звання, а також за бажанням виконавця волевиявлення загиблого (померлого) або особи, яка зобов`язалася його поховати, можуть карбуватися за наявності, нагороди (пункт 16). Самостійне встановлення будь-яких інших намогильних споруд на території Пантеону Героїв Тернополя заборонено (пункт 17).

Отже, дане Положення встановлює уніфікованість до могил та намогильних споруд, які розташовуються на території Пантеону Героїв Тернополя.

За змістом цього Положення, яке є чинним на час вирішення судом виниклого спору, поховання загиблого (померлого) здійснюється СКП «Ритуальна служба» ТМР у строк, визначений договором-замовлення. Витрати на почесне поховання загиблих (померлих) осіб на території Пантеону Героїв Тернополя та витрати на виготовлення і встановлення намогильної споруди, здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету відповідно до закону або за рахунок коштів статутного капіталу СКП «Ритуальна служба» ТМР (пункт 8 Положення).

Згідно з свідоцтва про поховання, яке видано ОСОБА_8 28 березня 2023 року реєстраційний номер 1229, поховання померлого ОСОБА_10 здійснено ІНФОРМАЦІЯ_5 на ділянці № АТО, в одинарній могилі, на Микулинецькому кладовищі розміщеному в м. Тернополі, тобто саме на земельній ділянці, виділеній під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичних операціях, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у НОМЕР_4 світовій війні (сектор 7) на Микулинецькому кладовищі за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору-замовлення на організацію та проведення поховання № 1229 від 29 березня 2023 року померлого ОСОБА_10 виконавцем (СКП «Ритуальна служба» ТМР) було надано послуги на суму 6 146 грн, що включає послуги по викопці могили, послуги авто катафалка, прапор України, тимчасовий пам`ятний знак, флагшток.

Також, перед оформленням документів на поховання загиблих військовослужбовців в одинарних могилах на Микулинецькому кладовищі розміщеному в м. Тернополі, а саме на ділянці № АТО, працівниками СКП «Ритуальна служба» ТМР було доведено до відома близьких родичів, в тому числі позивача ОСОБА_9 та матері загиблого ОСОБА_8 про вибір місця для поховання сина та про те, що на таких одинарних могилах будуть встановлювати однакові пам`ятники.

Враховуючи даний факт, ОСОБА_9 був обізнаний про місце поховання полеглого сина ОСОБА_10 , як і про розміри земельної ділянки та могили, яка надається під одинарне поховання.

Відсутність інформації про ряд, номер місця поховання у свідоцтві про поховання зумовлено порядком здійснення поховань від останнього ряду і неможливістю точно вказати зазначену інформацію, оскільки поховання на території Пантеону Героїв Тернополя не завершені.

Враховуючи наведені вище обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними дій СКП «Ритуальна служба» ТМР, зокрема, визначення розміру земельної ділянки, виділеної під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_10 , на території кладовища Микулинецького за адресою: АДРЕСА_1 .

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи заявника щодо вчинення перешкод позивачу та членам його сім`ї відносно встановлення намогильної споруди індивідуального взірця на земельній ділянці, яка виділена під могилу одинарного поховання загиблого сина ОСОБА_10 , оскільки Положення встановлює уніфікованість до могил та намогильних споруд, які розташовуються на території Пантеону Героїв Тернополя, облаштування якого триває і на час розгляду справи. Вказаним Положенням передбачено розмір могили та затверджено зразок і розміри намогильної споруди.

Безпідставними також є доводи позивача про те, що Положення про Пантеон Героїв Тернополя було погоджене після поховання сина, а тому воно не може регулювати спірні правовідносини, оскільки з сім`ями загиблих до прийняття Положення проводилися збори, на яких обговорювалися спірні питання щодо визначення розмірів могил, взірців і розмірів намогильних споруд, про що надано протоколи: №1 від 23.02.2023 року, №2 від 18.05.2023 року та №3 від 15.08.2023 року, на яких була присутня мати загиблого ОСОБА_10 , яка підтримувала рішення зборів.

Щодо посилання позивача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі №500/2145/24, якою визнано протиправним і нечинним рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 975 від 16 серпня 2023 року в частині погодження та запровадження пункту 17 Положення про Пантеон Героїв Тернополя щодо заборони на встановлення індивідуальної намогильної споруди в частині поховань, які існували на дату запровадження вказаних обмежень, то таке посилання не може братися до уваги колегією суддів, оскільки є чинними пункти 13, 15 і 16 Положення про Пантеон Героїв Тернополя про заборону встановлення намогильних споруд, відмінних від зазначених у пунктах 15, 16 Положення на території Пантеону Героїв Тернополя та виготовлення намогильних споруд відповідно до затвердженого зразка і розмірів згідно з Додатком).

За вищенаведених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що у цій справі приватний інтерес позивача протиставлено суспільному інтересу громади.

Верховний Суд у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 280/988/19 сформулював висновок, що дотримання необхідного (справедливого) балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами (принципу пропорційності) є важливою вимогою громадянського суспільства, демократичної, соціальної та правової держави та складовою принципу верховенства права. Критеріями дотримання такого балансу є: 1) втручання суб`єкта владних повноважень у приватне право особи є виправданим лише за умови, коли це є надзвичайно необхідним для захисту суспільних (публічних) інтересів; 2) можливість суб`єктів владних повноважень змінювати або відкликати окремі власні адміністративні рішення лише в інтересах суспільства, якщо це необхідно, але з урахуванням права та інтересів приватних осіб; 3) наявність обов`язкової та справедливої компенсації особі у разі втручання в її приватне право, що викликане суспільною необхідністю; 4) обов`язковість дотримання розумного співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається для захисту суспільного (публічного) інтересу, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права.

Колегія суддів наголошує, що за даними обставинами справи не може надаватися перевага приватному інтересу над інтересами громади.

Що стосується посилання представника позивача, що ні міською радою, ні виконавчим комітетом не приймалося рішення з питання виділення на Микулинецькому кладовищі земельної ділянки для сектору «Пантеон Героїв Тернополя» під поховання військових, які загинули у війні з росією то дане твердження не може бути взято до уваги судом, оскільки наказом начальника СКП «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради № 24 від 08 березня 2022 року «Про впорядкування поховання військових» було визначено, що здійснення поховання загиблих військових у війні російської федерації проти України на земельній ділянці площею 0,06 га, виділеній під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичних операціях, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у НОМЕР_4 світовій війні (сектор 7) на Микулинецькому кладовищі за адресою АДРЕСА_1 . Пантеон Героїв Тернополя розташований в межах існуючої земельної ділянки « Микулинецьке кладовище », площею 21.1505 га з кадастровим номером: 6110100000:09:004:0357 за адресою АДРЕСА_1 .

На час погодження Положення про Пантеон Героїв Тернополя був розроблений ескізний проект, що є одним з етапів виготовлення проектної документації на об`єкт "Нове будівництво Національного військового меморіального кладовища за адресою АДРЕСА_1 ". В подальшому був Робочий проект "Облаштування кладовища "Пантеон Героїв Тернополя" з будівництвом каплиці за адресою м. Тернопіль вул. Микулинецька, 1 черга.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів, та не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалюючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального права при його постановленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 09 червня 2025 року.

Головуючий: Гірський Б.О.

Судді: Костів О.З.

Храпак Н.М.