Ухвала від 10.06.2025 по справі 638/24923/24

Справа № 638/24923/24

Провадження № 1-кс/638/1714/25

УХВАЛА

Іменем України

10 червня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід головуючого судді Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_10 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024221070001590 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України,

встановив:

У провадженнісудді Шевченківськогорайонного судум.Харкова ОСОБА_10 перебуває кримінальнепровадження №12024221070001590 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

03 червня 2025 у судовому засідання захисник ОСОБА_6 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_10 , вказав що у діях головуючого судді вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 372 КК України, які полягають в сприянні уникненню кримінальної відповідальності свідком ОСОБА_11 за надання завідомо брехливих показів. Також захисник посилається на упереджене ставлення судді до учасників процесу.

10.06.2025 у судовому засіданні захисниками обвинувачених відвід судді ОСОБА_10 підтримано з наступних підстав:

- суддею порушено порядок допиту свідків, оскільки допитаний свідок після свого допиту проходив повз свідків, які ще не були допитані;

- під час допиту свідка, двері у залу судових засідань були відкриті, у зв`язку з чим, на думку захисників, інші свідки чули допит;

- суддя ОСОБА_10 ставили свідкам під час допиту навідні запитання;

- свідку перед початком допиту не повідомлено про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КПК України;

- суддя ОСОБА_10 ставили свідку питання щодо обставин, які не були предметом дослідження та інформація про які відсутня в матеріалах кримінального провадження;

- суддя ОСОБА_10 надала свідку доручення ознайомитись і підготуватись на наступне засідання до допиту щодо обставин, які не були предметом дослідження та інформація про які відсутня в матеріалах кримінального провадження.

Наведене, на думку захисників, викликає сумніви щодо упередженості судді ОСОБА_10 .

Суддя ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленою судом про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явилася.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід, посилаючись на її безпідставність.

Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 підтримали заяву про відвід судді та просили задовільнити.

Представники потерпілоїособи до суду не з`явилися, повідомлені належним чином.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з огляду на таке.

Правовий інститут відводу є механізмом, який забезпечує гарантію розгляду та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, яка передбачена ч. 1 ст. 21 КПК України. З метою дотримання цієї гарантії, за наявності підстав, передбачених ст. 75 КПК України, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 80 КПК України).

За правилами ч. 3,4 цієї ж статті КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені під час судового провадження. Такі заяви подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Як визначено ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

У разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу (ч. 1 ст. 81 КПК України).

За правилами п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Із заявленого відводу вбачається, що фактичною підставою для відводу є упереджене, на думку захисників, ставлення головуючого судді до учасників справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами, а також незгода особи з рішеннями судді, постановленими в інших справах.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення у справі «Білуха проти України»). При цьому, при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).

Безсторонність (неупередженість) суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначається за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Для ідентифікації наявності суб`єктивного критерію до уваги беруться такі особисті переконання, висловлювання та інші аспекти поведінки судді, які були продемонстровані ним публічно та які можуть бути витлумачені, як ознаки його упередженості у конкретній справі або щодо конкретної особи. Зазвичай, особиста безсторонність судді презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Для констатації ж об`єктивного критерію належить з`ясувати, чи існують, окрім поведінки судді та інших аспектів, пов`язаних з його особистістю, такі об`єктивні факти та обставини, які викликають сумнів у безсторонності всього суду або його складу. Здебільшого об`єктивний тест стосується ієрархічних зв`язків між суддею та іншими особами у справі.

Під час розгляду заяви про відвід судді не було встановлено фактів особистої заінтересованості та упередженості головуючого судді ОСОБА_10 в результатах даного кримінального провадження та наявності інших обставин, які викликають сумнів у її неупередженості.

Зі змісту заяви про відвід судді вбачається, що захисники не погоджуються з процесуальними рішеннями та діями суду в процесі розгляду кримінального провадження.

Прийняття судом процесуальних рішень та вчинення процесуальних дій, оцінка доказів є процесуальною діяльністю головуючого у справі та у разі порушення цієї діяльності може бути приводом для апеляційного оскарження рішення, що ухвалюватиметься судом тільки в нарадчій кімнаті, а тому зазначені в заяві про відвід обставини не свідчать про наявність підстав для відводу судді в розумінні п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність обставин, на які посилається захисник ОСОБА_6 , як таких, які викликають сумнів у неупередженості головуючого судді ОСОБА_10 , у зв`язку з чим, суд вважає, заявлений захисниками відвід судді ОСОБА_10 безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями75,76,80,81 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Узадоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про відвід головуючого судді Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_10 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024221070001590 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1