Рішення

від 10.12.2010 по справі 22/501

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/501 10.12.10

За позовом Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Євроформат ППМ»

до 1. Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Перша Західно-Українськ а

Лізингова ком панія»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Апман Менеджмент»

про визнання договору недійсним

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Білик І.А. (довіреність від 08.12.2010р.);

від відповідачів: не з' я вились;

10.12.2010р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, оголошено вст упну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроформ ат ППМ»(надалі ТОВ «Євроформ ат ППМ», позивач) звернулось д о суду з позовом про визнання фіктивного договору про від ступлення права вимоги № О-902-В ПВ від 01.06.2010р. укладеного між То вариством з обмеженою відпов ідальністю «Перша Західно-Ук раїнська Лізингова Компанія »(надалі ТОВ «Перша Західно-У країнська Лізингова Компані я», відповідач 1) та Товариство м з обмеженою відповідальніс тю «Апман Менеджмент»(надалі ТОВ «Апман Менеджмент», відп овідач 2) недійсним.

За твердженням позивача сп ірний договір не був спрямов аний на реальне настання пра вових наслідків, що ним обумо влені.

Клопотання позивача про ви требування доказів, що залуч ене до справи судом розгляну то, частково заявлені вимоги про витребування у відповід ачів документів на підтвердж ення проведення розрахунку з а договором задоволені судом , ухвалою суду від 25.11.2010р.. В іншій частині клопотання судом ві дхилене, оскільки докази про витребування яких заявляє п озивач не можуть підтвердити обставини, що підлягають вст ановленню при вирішені спору , який розглядається.

Відповідачі відзив на позо в не надали, явку представник ів в судове засідання не забе зпечили, про час та місце судо вого розгляду були повідомле ні належним чином - ухвалу с уду про порушення провадженн я та призначення розгляду на 10.12.2010р. отримано сторонами 29.11.2010р ., 30.11.2010р., 03.12.2010р. завчасно до судово го засідання, що підтверджує ться поштовими повідомлення ми про вручення.

Відповідно до ст. 75 ГПК Украї ни справа розглядається за н аявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обстави ни справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2010р. між ТОВ «Перш а Західно-Українська Лізинго ва компанія»та ТОВ «Апман Ме неджмент»укладено договір п ро відступлення права вимоги № О-902-ВПВ, за яким (при врахуван ні редакції п. 1.1 договору за до датковою угодою від 14.07.2010р.), пер вісний кредитор (ТОВ «Перша З ахідно-Українська Лізингова компанія») передає, а новий кр едитор приймає на себе право вимоги, що належить первісно му кредиторові, і стає кредит ором за зобов' язаннями стро к виконання яких настав на мо мент укладення договору, а са ме боргу в сумі 269 873, 12 грн., а тако ж за всіма зобов' язаннями, щ о існують на момент укладенн я договору та/або виникатиму ть за договором в майбутньом у, включаючи, але не обмежуючи сь, зобов' язанням щодо спла ти прострочених лізингових п латежів, чергових лізингових платежів, в тому числі щодо сп лати неустойки (штраф, пеня) за невиконання зобов' язань бо ржника (ПП «Євроформат ППМ») п о основному договору, сплати збитків від інфляції та 3% річ них від простроченої суми.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України к редитор у зобов'язанні може б ути замінений іншою особою в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочин ом (відступлення права вимог и).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК Укра їни правочин щодо заміни кре дитора у зобов'язанні вчиняє ться у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого в иникло зобов'язання, право ви моги за яким передається нов ому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України до но вого кредитора переходять пр ава первісного кредитора у з обов'язанні в обсязі і на умов ах, що існували на момент пере ходу цих прав, якщо інше не вст ановлено договором або закон ом.

В силу ст. 516 ЦК України замін а кредитора у зобов'язанні зд ійснюється без згоди боржник а, якщо інше не встановлено до говором або законом. При цьом у, якщо боржник не був письмов о повідомлений про заміну кр едитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настанн я несприятливих для нього на слідків. У цьому разі виконан ня боржником свого обов'язку первісному кредиторові є на лежним виконанням.

Таким чином, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном, відступлення права вимо ги є двостороннім правочином , в якому сторонами є первісни й кредитор і новий кредитор. У цьому випадку боржник - не є с тороною у цьому правочині, а л ише наділений правом не вико нувати свого обов'язку новом у кредиторові до надання бор жникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобо в'язанні (ч. 2 ст. 517 ЦК України) та правом висувати проти вимог и кредитора заперечення (ст. 51 8 ЦК України).

Спірний договір укладений між відповідачами, а про відс туплення права вимоги позива чем отримано повідомлення ві д 01.06.2010р., яке залучене до матері алів справи у належним чином засвідченій копії.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зо бов'язанням є правовідношенн я, в якому одна сторона (боржни к) зобов'язана вчинити на кори сть другої сторони (кредитор а) певну дію (передати майно, в иконати роботу, надати послу гу, сплатити гроші тощо) або ут риматися від певної дії, а кре дитор має право вимагати від боржника виконання його обо в'язку.

Згідно з частиною другою вк азаної статті зобов'язання в иникають з підстав, встановл ених статтею 11 цього Кодексу ( ЦК України), серед яких догово ри та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 1 1 ЦК України).

Права та обов' язки сторін , що виникають з договору про в ідступлення права вимоги від 01.06.2010р. передбачені розділом 3 д оговору, та згідно з п. 3.3 на пер вісного кредитора (відповіда ч 1 у справі) покладено обов' я зок сповістити боржника про поступлення права вимоги за договором шляхом вручення бо ржнику повідомлення та копії договору.

Заявляючи вимоги про недій сність договору № О-902-ВПВ від 01 .06.2010р. позивач стверджує, що дог овір між його сторонами укла дено без наміру реального на стання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 234 Циві льного кодексу України фікти вний правочин, який вчинено без наміру створення правов их наслідків, які обумовлюва лися цим правочином визнаєть ся судом недійсним.

Позивачем не надано належн их доказів фіктивності спірн ого договору, оскільки про ви конання договору свідчать ма теріали справи, в тому числі н адане повідомлення про відст уплення права вимоги, обстав ини щодо вступу відповідача 2 у справу, що розглядається в судовому порядку по договору право вимоги за яким перейшл о на підставі оспорюваного п равочину тощо.

Виконання договору означ ає що визначена ч. 5 ст. 203 ЦК Укра їни ознака (відсутність прав ових наслідків угоди), при ная вності якої правочин може бу ти визнаний недійсним, в дано му випадку відсутня. Угода на виконання умов якої були ств орені юридичні наслідки та з а якою сторони вчинили відпо відні дії не може бути визнан а фіктивною.

Посилання позивача на пору шення проведення ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингов а компанія»у податковому обл іку операції щодо відступлен ня права вимоги за спірним до говором суд відхиляє виходяч и з наступного.

В силу положень ст. 33 ГПК Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає ті льки ті докази, які мають знач ення для справи; обставини сп рави, які відповідно до закон одавства повинні бути підтве рджені певними засобами дока зування, не можуть підтвердж уватись іншими засобами дока зування.

В даному випадку належним доказом порушень податковог о обліку підприємством може бути виключно акт перевірки податковим органом, і жодним чином не твердження окремог о представника про те, яким чи ном слід відобразити відпові дні зобовязання у податковом у обліку.

Порушення податкового обл іку не є підставою для визнан ня договору фіктивним, а насл ідком допущеного порушення є застосування штрафних санкц ій.

У пункті 1.3 оглядового лист а Вищого арбітражного суду У країни № 01-8/481 від 20.04.2001р. зазначен о, що порушення сторонами до говору законодавства про под атки не є підставою для визна ння його недійсним. Якщо пода тковим органом не подано до казів спрямованості укладе ної угоди на вчинення поруше ння податкового законодавст ва, несплата податків (обов'яз кових платежів) не є підставо ю для визнання угоди недійс ною.

Аналогічно наведеному, не має жодного відношення до фі ктивності укладеного догово ру відсутність у позивача ін формації щодо проведення роз рахунку між сторонами угоди, як те передбачено п. 3.1 договор у, оскільки в силу положень са мого договору (п. 4.1) наслідком д опущеного порушення в цій ча стині договору є сплата винн ою стороною штрафу в розмірі 0, 1% від простроченої суми за ко жен день прострочення.

Згідно з п. 1 Роз' яснення ВА СУ від 12.03.1999р. № 02-5/111 «Про деякі пит ання практики вирішення спор ів, пов' язаних з визнанням у год недійсними», невиконання чи неналежне виконання угод и не тягне за собою правових н аслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Таким чином, обставини на які посилається позивач заяв ляючи вимоги про недійсність договору свідчать лише про н езгоду позивача з укладеним договором або ж про необхідн ість створення відповідного судового процесу задля затя гування вирішення іншої судо вої справи.

Згідно п. 1 ст. 203 ЦК України змі ст правочину не може супереч ити ЦК України, іншим актам ци вільного законодавства.

Вирішуючи спір про визнанн я договору недійсним, встано вленню підлягають наявність тих обставин, з якими закон по в'язує визнання угод недійсн ими і настання відповідних н аслідків, а саме: відповідніс ть змісту угод вимогам закон у, додержання встановленої ф орми угоди; правоздатність с торін за угодою; у чому конкре тно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнанн я недійсними угод і настання відповідних наслідків встан овлені статтями 215, 216 ЦК Україн и.

Так, відповідно до частин 1 т а 3 ст. 215 ЦК України підставою н едійсності правочину є недод ержання в момент вчинення пр авочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені части нами першою - третьою, п'ятою т а шостою статті 203 цього Кодек су, відповідно до яких зміст п равочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам ци вільного законодавства, а та кож моральним засадам суспіл ьства; особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатност і; волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі; правочин має бути спрямов аний на реальне настання пра вових наслідків, що обумовле ні ним; правочин, що вчиняєтьс я батьками (усиновлювачами), н е може суперечити правам та і нтересам їхніх малолітніх, н еповнолітніх чи непрацездат них дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК Укра їни істотними умовами догово ру є умови про предмет догово ру, умови, що визначені законо м як істотні або є необхідним и для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сто рін має бути досягнуто згоди .

Загальні вимоги, додержанн я яких є необхідним для чинно сті правочину, визначені ст. 20 3 ЦК України. При цьому, відпов ідно до ст. 202 ЦК України, правоч ином є дія особи, спрямована н а набуття, зміну або припинен ня цивільних прав та обов'язк ів; правочини можуть бути дво - чи багатосторонніми (догово ри).

Так, про реальність н амірів сторін досягти відпов ідних правових наслідків укл аденням спірного договору св ідчать обставини на які поси лається позивач, а саме участ ь нового кредитора (ТОВ «Апма н Менеджмент») в судовій спра ві, що розглядається за позов ом первісного кредитора про стягнення боргу за договором право за яким відступлено; ви конання договору підтверджу ється в тому числі отриманим повідомленням про відступле ння права вимоги.

З урахуванням обставин сп рави, судом визнається, що під стави на які посилається поз ивач в обґрунтування заявлен их позовних вимог не свідчат ь про недійсність укладеного договору, у зв' язку з чим у з адоволенні позовних вимог на лежить відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позов них вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленом у ст. 85 Господарського процесу ального кодексу України. Ріш ення може бути оскаржене в ап еляційному порядку та в стро ки, встановлені ст. 93 Господар ського процесуального кодек су України.

Суддя Р.І . Самсін

дата підписання рішення 13.12.201 0