Постанова

від 01.12.2010 по справі 34/391

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2010 № 34/391

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Новіко ва М.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача -ОСОБА_1 - дов. №1590 від 27.09.2010;

від відповідача: Ступак О.М. - дов. б/н від 04.11.2009

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Фізична особа - пі дприємець ОСОБА_3

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 27.09.2010

у справі № 34/391 ( .....)

за позовом Фізична особа - підпр иємець ОСОБА_3

до Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Бан к Аваль"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання кредитног о договору №011/08/1085 від 17.05.2006 недійс ним

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підпр иємець ОСОБА_3 (надалі - Ф ОП ОСОБА_3, позивач) зверну вся до господарського суду м . Києва з позовом про визнання недійсним кредитного догово ру №011/08/1085 від 17.05.2006 та визнання нед ійсним договору про заставу товарів в обороті №011/08/1085/1 від 22.001 .2008 (з урахуванням доповнень по зовних вимог, а с. 46).

Рішенням господарського с уду міста Києва від 27.09.2009 у спра ві №34/391 у позові відмовлено пов ністю.

Не погоджуючись із вказани м рішенням, ФОП ОСОБА_3 зве рнувся до Київського апеляці йного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій п росить скасувати рішення гос подарського суду м. Києва у сп раві №34/391 від 27.09.2009 і прийняти нов е рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обс язі.

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги мотивовані тим, що с уд прийняв рішення з порушен ням норм матеріального права , оскільки, на думку апелянта, видача банками кредитів та с плата процентів за їх корист ування у валюті відмінній ві д української гривні без ная вності індивідуальної ліцен зії Національного банку Укра їни є порушенням валютного з аконодавства, що у свою чергу є підставою для визнання нед ійсними кредитних договорів , у яких зобов' язання між сто ронами виражене в іноземній валюті та підлягає виконанню у валюті, відмінній від гривн і України.

Відповідач проти задоволе ння апеляційної скарги запер ечує, вважає рішення суду зак онним та обґрунтованим і про сить залишити його без змін.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, дослідивши д окази, проаналізувавши на пі дставі встановлених фактичн их обставин справи правильні сть застосування судом першо ї інстанції норм законодавст ва, колегія встановила насту пне.

17 травня 2006 року між ФОП ОСО БА_3 (позичальник) та АППБ „Ав аль”, правонаступником якого є ПАТ „Райффайзен Банк Ав аль” (кредитор), було укладено кредитний договір №011/08/1085, відп овідно до положень і умов яко го кредитор надає позичальни ку кредит по кредитній лінії Європейського Банку Реконст рукції і Розвитку (ЄБРР) у сумі 200 000 доларів США зі сплатою 13% рі чних терміном на 84 місяці стро ком до 16 травня 2013 року та погаш енням відповідно до графіка погашення (додаток №1 до цього договору), що є невід' ємною ч астиною цього договору (нада лі - кредитний договір).

Пунктом 2.1 вказаного кредит ного договору визначено, що к редитні кошти призначені для проведення будівельних робі т (мета кредиту ст. 345 ГК України ).

Відповідно до п.3.1 кредитног о договору кредитор надає по зичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, п овернення та плати за корист ування.

Згідно п. 9.1 кредитного догов ору цей договір набуває чинн ості з дати його укладання та діє до часу повного погашенн я Позичальником заборговано сті за кредитом (позичкової з аборгованості, відсотків за користування кредитом, штраф ів та пені).

Звертаючись з позовом щодо визнання недійсним кредитно го договору, позивач посилає ться, що при його укладенні у в ідповідача була відсутня інд ивідуальна ліцензія на здійс нення разової валютної опера ції. Крім цього, договір уклад ено з порушенням вимог ст. 99 Ко нституції України, ст. ст. 509, 524, 533 , 546, 548, 572 та 575 Цивільного кодексу У країни, ст. ст. 6, 7, 35 Закону Украї ни „Про Національний банк Ук раїни”, ст. 2 Закону України „П ро ліцензування певних видів господарської діяльності”, ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” ст . 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютн ого регулювання і валютного контролю”, згідно з якими гро шові зобов' язання повинні в иконуватися в грошовій одини ці України - гривні, а для зді йснення валютних операцій не обхідна ліцензія. Вимоги щод о визнання недійсним договор у, укладеного у забезпечення виконання оспорюваного кред итного договору, заявлені по зивачем як похідні.

Статтею 215 Цивільного кодек су України та частинами перш ою - третьою, п' ятою та шост ою статті 203 цього Кодексу виз начено підстави недійсності правочину та встановлено, що зміст правочину не може супе речити цьому Кодексу, іншим а ктам цивільного законодавст ва, а також моральним засадам суспільства.

Судом першої інстанції вст ановлено, що на момент укладе ння кредитного договору АППБ „Аваль” мав банківську ліце нзію №10 з додатком, видану Нац іональним банком України 20.04.200 1, а також дозвіл НБУ №10-1 від 03.12.200 1 та додаток до дозволу №10-1 від 03.12.2001, відповідно до яких банк м ає право здійснювати операці ї з валютними цінностями, зок рема, не торгівельні операці ї з валютними цінностями, зал учення та розміщення іноземн ої валюти на валютному ринку України тощо.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що однією з ст орін є уповноважений банк, як ий має належну банківську лі цензію та письмовий дозвіл н а здійснення операцій з кред итування в іноземній валюті, а тому пункти кредитного дог овору про обов' язок поверне ння заборгованості в іноземн ій валюті є законними і таким и, що не порушують права сторі н договору.

Такий висновок судів засно ваний на положеннях ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України згідно з якими суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться.

Згідно частини 2 ст. 198 Господ арського кодексу України гро шові зобов' язання учасникі в господарських відносин пов инні бути виражені і підляга ють оплаті в гривнях. Грошові зобов' язання можуть бути в иражені в іноземній валюті л ише у випадках, якщо суб' єкт и господарювання мають право проводити розрахунки між со бою в іноземній валюті відпо відно до законодавства. Вико нання зобов' язань, виражени х в іноземній валюті, здійсню ється відповідно до закону.

Як визначено в ст. 2 Закону Ук раїни „Про банки і банківськ у діяльність” кошти - це гро ші у національній або інозем ній валюті чи їх еквівалент. О тже, надаючи кредит, банк може розміщувати залучені ним ко шти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній вал юті.

Згідно з положеннями ст. ст. 47, 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність” бан ківські установи мають право здійснювати кредитні операц ії, розміщувати залучені кош ти від свого імені на власних умовах та на власний ризик, на підставі банківської ліцен зії.

Отже, як правильно зазначен о господарським судом м. Києв а, розміщення залучених кошт ів шляхом надання кредитів є однією з основних банківськ их операцій.

Основним документом, що рег улює режим здійснення валют них операцій на території Ук раїни, є Декрет Кабінету Міні стрів України „Про систему в алютного регулювання і валют ного контролю”, статтею 5 яког о передбачено, що всі валютні операції проводяться на під ставі ліцензії - генерально ї або індивідуальної, що вида ється Національним банком Ук раїни; генеральні ліцензії в идаються комерційним банкам та іншим фінансовим установ ам України, національному оп ератору поштового зв' язку н а здійснення валютних операц ій, що не потребують індивіду альної ліцензії.

Також вказаною нормою визн ачено перелік операцій, що по требують отримання індивіду альної ліцензії: вивезення, п ереказування і пересилання з а межі України валютних цінн остей; вивезення, переказува ння і пересилання в Україні в алюти України; надання і одер жання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термі ни і суми таких кредитів пере вищують встановлені законод авством межі; використання і ноземної валюти на території України, як засобу платежу аб о як застави; розміщення валю тних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України; з дійснення інвестицій за корд он, у тому числі шляхом придб ання цінних паперів, за винят ком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриман их фізичними особами, як дару нок або спадщину. Цей перелік підстав, за наявності яких ст орони повинні отримувати інд ивідуальні ліцензії, є вичер пним і розширеному тлумаченн ю не підлягає.

Крім того, постановою від 14.10 .2004 №483 Правління Національного банку України, який діє як упо вноважена державна установа при застосуванні законодавс тва України про валютне регу лювання і валютний контроль, затверджено Положення „Про порядок видачі Національним банком України індивідуальн их ліцензій на використання іноземної валюти на територі ї України, як засобу платежу” , згідно з п. 1.5 якого, у разі, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є упов новажений банк, використання іноземної валюти, як засобу п латежу дозволяється без отри мання індивідуальної ліценз ії.

Оскільки кредитування бан ківською установою резидент а не є об' єктом валютних опе рацій і законодавством не за боронено, судова колегія пог оджується з висновком суду п ершої інстанції про те, що над ання та одержання кредиту в і ноземній валюті та сплата пр оцентів за цим кредитом не по требує наявності індивідуал ьної ліцензії на використанн я іноземної валюти як засобу платежу на території Україн и у жодної зі сторін кредитно го договору.

Крім того, суд першої інста нції дійшов вірного висновку , що відсутність у сторін інди відуальної ліцензії Націона льного банку України не дає п ідстав для визнання недійсни ми кредитних договорів, у яки х містяться положення про ви дачу кредитів у іноземній ва люті та сплату відсотків за к ористування цими кредитами і ноземною валютою. А відсутні сть у необхідних випадках ві дповідних індивідуальних лі цензій може бути підставою л ише для застування до учасни ків валютних відносин передб ачених законодавством Украї ни певних заходів відповідал ьності.

Таким чином, укладення кред итного договору в іноземній валюті не суперечить вимогам діючого законодавства, а отж е не може бути підставою для в изнання його недійсним.

Частиною 2 статті 548 ЦК Україн и передбачено, що недійсне зо бов'язання не підлягає забез печенню. Недійсність основно го зобов'язання (вимоги) сприч иняє недійсність правочину щ одо його забезпечення, якщо і нше не встановлено цим Кодек сом.

Оскільки відсутні підстав и для визнання недійсним кре дитного договору, відповідно , відсутні й підстави для визн ання недійсним договору заст ави відповідно до частини 2 ст атті 548 ЦК України.

З огляду на наведене, колегі я суддів вважає обґрунтовано ю відмову у задоволені позов них вимог.

Враховуючи викладені обст авини, колегія суддів прийшл а до висновку, що апеляційна с карга задоволенню не підляга є, а рішення господарського с уду м. Києва у справі №34/391 від 27.09. 2010 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України державне мито за р озгляд апеляційної скарги по кладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, Київський а пеляційний господарський су д, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фіз ичної особи - підприємця О СОБА_3 залишити без задовол ення, а рішення господарсько го суду м. Києва у справі №34/391 ві д 27.09.2010 залишити без змін.

Матеріали справи №34/391 поверн ути до господарського суду м . Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена до касаційного суду у встановл еному законом порядку.

Головуючий суддя

Судді