Рішення

від 12.08.2009 по справі 34/391

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/391

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/391

12.08.09

За позовом

Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до

Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

третя особа –Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк"

провизнання неправомірною відмову від здійснення страхового відшкодування, зобов'язання здійснити страхове відшкодування

Суддя               Сташків Р.Б.

Представники

від позивача –Ворона В.П.(довіреність б\н від 22.12.2008);

від відповідача:

Гедз Ю.В.(довіреність № 0109-170 від 30.03.2009); Шкраб П.П.(довіреність № 0109-172 від 30.03.2009);

від третьої особи –Гаврищук Н.Є.(довіреність № 471 від 17.06.2009).

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2009 року Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  (далі –позивач або Виконавча дирекція) звернулась до Господарського суду м. Києва із позовом до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі –відповідач або Товариство) про визнання неправомірною відмову від здійснення страхового відшкодування, зобов'язання здійснити страхове відшкодування на загальну суму 43 250 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ "Укргазбанк" (далі –Третя особа або Банк) у зв'язку з простроченням виконання своїх зобов'язань за Депозитним договором завдав позивачу збитків на суму 43 250 000 грн., які мають бути відшкодовані відповідачем за договором страхування фінансових ризиків, який було укладено між позивачем, відповідачем та Банком.

Відповідач у порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) подав письмовий відзив на позовну заяву та доповнення до відзиву, проти позову заперечував з підстав недоведеності позивачем факту настання страхового випадку по ризику «ведення в дію мораторію на невиконання договірних зобов'язань», враховуючи те, що відносно Банку мораторій введено не було. Крім того, відповідач зазначив, що 21.07.2008 Господарським судом м. Києва (суддя Борисенко І.І.) було ухвалено рішення, відповідно до якого відповідача було зобов'язано повернути позивачу суму депозиту в розмірі 43 250 000,00 грн. Таким чином, відповідач повторно звернувся до Господарського суду м. Києва за захистом вже відновленого господарським судом права позивача.  

Ухвалою від 27.05.2009 було порушено провадження у справі № 34/391, залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (надалі - Банк).

У судове засідання 19.06.2009 Відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 27.05.2009 не виконав.

Ухвалою  від 19.06.2009 розгляд справи було відкладено на 12.08.2009.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" та Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було укладено договір строкового банківського депозиту № 1/VIP (далі –Депозитний договір).

Відповідно до пункту 1.1. Депозитного договору позивач передає, а Банк  зобов'язується прийняти грошові кошти для розміщення на депозитному рахунку в Банку з виплатою Позивачу депозиту і процентів на нього.

Відповідно до пункту 1.2. Депозитного договору Виконавча дирекція розміщує депозит в сумі 60 000 000 грн. Згідно п.1.3. Депозитного договору строк розміщення депозиту - з 16.04.2008 по 31.12.2008.

Виходячи із положення пункту 3.4. Депозитного договору, Банк зобов'язався протягом двох днів з дати укладення Депозитного договору укласти з відповідачем на користь позивача договір страхування банківського депозиту на строк дії Депозитного договору.

05.05.2008 та 01.07.2008 Додатковим договором № 1 до Депозитного договору та Додатковим договором № 2 до Депозитного договору була змінена процентна ставка на 12 % та 17 % річних відповідно.  

17.04.2008 між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група", Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" та Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було укладено договір страхування фінансових ризиків № 63-0101-011 (далі –Страховий договір).

Відповідно до пункту 1.1. предметом Страхового договору є страхування фінансових ризиків, пов'язаних із майновими збитками внаслідок невиконання, або часткового невиконання умов депозитного договору, а саме: несплати (в тому числі несвоєчасній сплаті) відсотків по депозиту за весь період дії депозитного договору; неповернення (в тому числі несвоєчасне повернення) суми депозиту.

Відповідно до пункту 3.1. Страхового договору сторони визначили, що страховим ризиком є неповернення повністю або частково депозитних коштів та відсотків з незалежних від Банку обставин, внаслідок настання страхового випадку.

Страховим випадком є подія передбачена Страховим договором з настанням якої виникає обов'язок відповідача здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) позивачу.

Відповідно до пункту 3.2.6. Страхового договору сторони визначили, що такою подією, зокрема, є введення законодавчих актів, які призвели до невиконання договірних зобов'язань в результаті: підвищення ставок податків, підвищення ставок акцизів, введення нових податків, введення мораторію на виконання договірних зобов'язань, введення заборони займатись окремими видами господарської діяльності.

Строк дії Страхового договору до 31.12.2008 включно.

22.01.2009 у зв'язку з неповерненням Банком коштів позивачу за Депозитним договором позивач звернувся із заявою № 07-35-100 до відповідача про здійснення страхової виплати за Депозитним договором на загальну суму неповернутих коштів за Депозитним договором у розмірі 60 000 000 грн.

21.01.2009р. Позивачем була подана претензія № 07-37-88 від 21.01.2009р. до  Банку на суму 72 991 107,68 грн., яку позивач просив розглянути та задовольнити. Відповідно до додатку 1 до Претензії Виконавчої дирекції від 21.01.2009 № 07-37-88 позивач просив повернути кошти за Депозитним договором та сплатити неустойку в сумі 12 404 258,36 грн.

23.02.2009 позивачем отримано відповідь відповідача № 03/3759 від 20.02.2009 на зазначену вище заяву про відмову у здійсненні страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю страхового випадку, що базується на листі Банку від 13.02.2009 № 13423/1009/2009.

          Відповідно до виписки по особовому рахунку позивача № 26516046225.980 за період з 18.04.2008 по 07.08.2009 Банком здійснено часткове повернення суми депозитного вкладу за Депозитним договором на загальну суму 16 750 000 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 4/149 від 21.07.2009 за позовом позивача до Банку за участю третьої особи –відповідача про стягнення 74 655 491,24 грн., позов задоволено частково, зобов'язано Банк повернути позивачу суму депозиту в розмірі 43 250 000 грн. та стягнути з Банку на користь Позивача 5 689 095 грн. пені за неповернення депозиту, 6 000 000 грн. штраф за неповернення депозиту понад 10 днів, 713 650, 67 грн. 3% річних від простроченої суми зобов'язання, 3 939 030,76 грн. - інфляційних витрат, 2 844 547,50 грн. відсотки за користування депозитом, після закінчення строку дії депозитного договору.

Залишок депозиту в сумі 43 250 000 грн. був повернутий Банком позивачу 06.08.2009, що підтверджується випискою з рахунку № 26516046225.980 з 18.04.2008 до 08.08.2009.

Враховуючи вищевикладені перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було доведено факт настання страхового випадку по ризику “введення в дію мораторію на невиконання договірних зобов'язань”, а тому позовні вимоги про визнання неправомірною відмову від здійснення страхового відшкодування, зобов'язання здійснити страхове відшкодування на загальну суму 43 250 000 грн. не підлягають задоволенню.

              Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що предметом Страхового договору є страхування фінансових ризиків, пов'язаних з майновими збитками внаслідок невиконання або часткового невиконання умов Депозитного договору, а саме:

-          несплати (в тому числі несвоєчасної сплати) суми депозиту;

-          неповернення (в тому числі несвоєчасного повернення) суми депозиту.  

Відповідно до п. 3.2 Страхового договору страховим випадком є подія, передбачена Договором страхування, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика (відповідача) здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) вигодонабувачу. Такими подіями, відповідно до Страхового договору є:

3.2.1. вогонь (пожежа, вибух, удар блискавки);

3.2.2. стихійне лихо;

3.2.3. вплив рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем;

3.2.4. падіння літальних апаратів, їх частин, уламків, космічних тіл предметів;

3.2.5. неправомірні дії третіх осіб, за які передбачається кримінальна відповідальність згідно статей 185, 186, 187, 190, 192 КК України;

3.2.6. введення законодавчих актів, які призвели до невиконання договірних зобов'язань в результаті: підвищення ставок податків, підвищення ставок акцизів введення нових податків, введення мораторію на виконання договірних зобов'язань, введення заборони займатись окремими видами господарської діяльності;

3.2.7. Банкрутство страхувальника (Банку).       

Відповідно до підпункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України страховик (відповідач) зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Аналогічне положення передбачене пунктом 8.2.4. Страхового договору.

         Листом від 13.02.2009 № 13423/1009/2009 у відповідь на лист Товариства № 03/2463 від 03.02.2009р. Банк повідомив Відповідача, що за період з 17.04.2008р. по 31.12.2008р. в діяльності Банку не мали місця події, передбачені п.3.2.  страхового договору.

          Суд відхиляє позицію позивача про настання страхового випадку за Страховим договором, у вигляді „ведення мораторію на виконання договірних зобов'язань”, на підтвердження якого позивач посилається на постанову Національного банку України № 319 від 11.10.2008.  за наступних обставин.

          Відповідно до статті 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність” мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Проаналізувавши норми постанови Національного банку України № 319 від 11.10.2008 суд прийшов до висновку, що зазначений нормативно-правовий акт не містить норм, якими б запроваджувався мораторій на виконання договірних депозитних зобов'язань банків перед клієнтами. Навпаки зазначеною постановою Національний банк України зобов'язує банки своєчасно виконувати свої договірні депозитні зобов'язання. Так, відповідно до пункту 2.5. постанови Національного банку України № 319 від 11.10.2008 Національним банком України було зобов'язано банки проводити з метою недопущення дострокового зняття коштів роз'яснювальну роботу зі своїми клієнтами, активно проводити стимулюючу роботу із залучення готівки на депозити та пролонгації депозитних договорів. Виплати за умови настання строку згідно з договором здійснювати негайно.

Крім того, 04.12.2008 постанова Національного банку України № 319 від 11.10.2008 втратила чинність, тобто на час настання строку виконання договірних зобов'язань Банку за Депозитним договором нормативно-правовий акт, який би вводив мораторій на виконання Банком договірних зобов'язань був відсутній.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не надав суду доказів, які б доводили введення в дію мораторію на виконання договірних зобов'язань за депозитним договором з боку банківських установ.

За таких умов позов задоволенню не підлягає.  

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 04.09.2009