Ухвала від 17.06.2025 по справі 826/7463/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

17 червня 2025 року Київ № 826/7463/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 та Адвокатського бюро Миколи Гордова про відвід судді Скрипки І.М. в адміністративній справі № 826/7463/18 за позовом ОСОБА_1 , Адвокатського бюро Миколи Гордова до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рада адвокатів міста Києва та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися ОСОБА_1 та Адвокатське бюро Миколи Гордова з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рада адвокатів міста Києва та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача в особі Ради адвокатів України щодо унеможливлення відкритого перегляду інформації (відомостей) про адвоката Гордова М.М. на офіційному веб-сайті відповідача;

- зобов`язати відповідача в особі Ради адвокатів України забезпечити відкритий перегляд актуальної інформації (актуальних відомостей) про адвоката Гордова М.М. на офіційному веб-сайті відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 залучено Раду адвокатів міста Києва як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, залучено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 задоволено заяву представника позивача про виклик свідка.

14.03.2019 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України про залишення позову без розгляду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 19.05.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 та Адвокатського бюро Миколи Гордова задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі № 826/7463/18 скасовано, справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Раду адвокатів міста Києва.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 р. № 2825-IX справу № 826/7463/18 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 прийнято справу до провадження судді Терлецької О.О., постановлено здійснити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Терлецька О.О.) від 21.04.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Терлецькій О.О.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 826/7463/18 передано для розгляду судді Білоус А.Ю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 прийнято до провадження справу № 826/7463/18, постановлено здійснити розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів (за потреби).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 (суддя Білоус А.Ю.) відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Білоус А.Ю.) від 23.05.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білоус А.Ю. та відведено суддю Білоус А.Ю. від розгляду адміністративної справи № 826/7463/18.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 справу № 826/7463/18 передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

13.06.2025 від позивачів надійшла заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. від розгляду справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 відвід судді Скрипки І.М. у справі № 826/7463/18 визнано необґрунтованим, матеріали адміністративної справи передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

У результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Басая О.В. для розгляду заяви про відвід судді.

Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання у справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про відвід судді Скрипки І.М., дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

В обґрунтуванні заяви про відвід судді заявники зазначили, що з публічних джерел відомо, що батько судді є членом Національної асоціації адвокатів України (НААУ), при цьому факт зупинення останній права на заняття адвокатською діяльністю жодних чином не впливає на його членство у НААУ. Батько судді ймовірно має давній тісний зв`язок із фактичною очільницею НААУ (РАУ) ОСОБА_2 . Таким чином, з точки зору стороннього спостерігача, НААУ в особі РАУ може, шляхом прийняття відповідних рішень чи в інший спосіб (у тому числі негласно), впливати через батька судді на суддю Скрипку І.М. із метою прийняття рішення в адміністративній справі № 826/7463/18 на користь відповідача. У зв`язку з чим, позивачі мають безпідставні сумніви щодо неупередженості (об`єктивності) судді Скрипки І.М. в цій адміністративній справі.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу). Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи. Норми, які регулюють порядок відводу (самовідводу) в адміністративному процесі визначені у статті 36 КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Також, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно з частиною першою статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга статті 39 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів із дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною четвертою статті 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

У заяві про відвід судді заявники ставлять під сумнів неупередженість та об`єктивність судді Скрипки І.М., що на думку заявників, порушує їх право на розгляд справи № 826/7463/18 незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною першою статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України; вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Зміст наведених у статті 126 Конституції України гарантій незалежності суддів розкрито у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 19-рп/2004, відповідно до якого незалежність суддів є невід`ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які під час здійснення правосуддя підкоряються лише закону.

Згідно з статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань (прямих чи непрямих) з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон № 3477-ІV) встановлено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "Білуха проти України" ("Belukha v. Ukraine", заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення від 09.11.2006 дійшов висновку, що наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. При цьому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення у справі "Білуха проти України"). Відносно об`єктивного критерію Суд зазначив, що під час вирішення питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України", пункт 44 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення у справі "Мікалефф проти Мальти").

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, чи йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Разом із цим, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто неодмінно мають бути зазначені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі № 800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі № 9901/673/18 та від 04.10.2018 (провадження № 11-429сап18).

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді, суд також бере до уваги той факт, що наявність у близької особи судді Скрипки І.М. права на заняття адвокатською діяльністю та можливість ймовірного впливу відповідача через близьку особу на суддю не є безумовними підставами для відводу судді, позаяк такі доводи не підтверджуються жодними доказами.

Зазначені заявниками аргументи містять припущення, що з імперативних приписів частини першої статті 36 КАС України не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для відводу судді.

Підсумовуючи зазначене, перевіривши доводи та аргументи, які зазначені заявниками на обґрунтування заяви про відвід судді Скрипки І.М., суд дійшов висновку, що вони не містять обґрунтованих посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Скрипки І.М. у розгляді цієї справи, а тому відсутні визначені законодавством підстави для відводу судді. У зв`язку з чим заява ОСОБА_1 та Адвокатського бюро Миколи Гордова про відвід судді Скрипки І.М. в адміністративній справі № 826/7463/18 не належить задоволенню, як немотивована.

Керуючись статтями 36-40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 та Адвокатського бюро Миколи Гордова про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. в адміністративній справі № 826/7463/18.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Басай О.В.