Постанова від 04.06.2025 по справі 904/2658/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2658/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. - доповідач

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від скаржника: Шустова В.А. (в залі суду) представник Дніпропетровської обласної прокуратури

від відповідача: Сідельникова О.Л. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 (повний текст рішення складено 08.11.2024, суддя Ніколенко М.О.) у справі № 904/2658/24

за позовом Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Новомосковської міської ради, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

Позивача-2: Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Білд Істейт», м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 424 604,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

Новомосковська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради та Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Білд Істейт» про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 424 604,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що додаткові угоди №№ 2-4 до договору підряду № 41 від 22.09.2023 укладені за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку надання послуг за договором.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справ

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі № 904/2658/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: позивача-1: Новомосковської міської ради; позивача-2: Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Білд Істейт» про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 424 604,36 грн. Витрати зі сплати судового збору покласти на прокурора.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт виникнення обставин, що зумовили необхідність продовження строку виконання будівельних робіт. Сторони, збільшуючи строк виконання робіт за спірним договором, не вийшли за межі строку дії договору, встановленого в п. 4.1. Судом взято до уваги і те, що ініціатором укладання оспорюваних додаткових угод про збільшення строку виконання робіт був сам замовник за договором. У даному випадку прокурором не доведено, які саме інтереси держави порушені відповідачем та не обґрунтовано, які саме інтереси держави будуть поновлені у випадку задоволення цього позову. Адже роботи відповідачем фактично виконані, збитки у територіальної громади міста Новомосковськ внаслідок дій/бездіяльності відповідача відсутні.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду, з використанням системи Електронний суд, з апеляційною скаргою звернулася Дніпропетровська обласна прокуратура, в якій просить: рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі № 904/2658/24 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Стягнути з відповідачів судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає наступне:

- суд встановив обставини справи, які покладенні в основу прийнятого рішення про відмову у задоволені позову, на підставі неналежних та недопустимих доказів та неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини;

- наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що з моменту укладення Договору підряду № 41 та до моменту укладення оспорюваних додаткових угод не виникло жодних об`єктивних, незалежних від сторін обставин, які б зумовлювали необхідність зміни істотних умов договору, зокрема строків виконання робіт;

- для зміни умов договору, зокрема в частині продовження строків виконання робіт, необхідно виникнення об`єктивних обставин, що спричиняють таке продовження. При цьому, діюче законодавство імперативно вказує на критерії, яким мають відповідати обставини, що зумовлюють зміну умов договору. Зокрема: часовий критерій - вказує на виникнення таких обставин після укладення основного договору і до моменту внесення змін до нього; об`єктивність обставин - незалежність від волі сторін договору та неможливість їх передбачити на момент укладення основного договору; істотність обставин - суттєвість (значимість) впливу на правовідносини між сторонами договору, яка об`єктивно спричиняє необхідність їх зміни; необхідність документального підтвердження виникнення обставин - критерій щодо форми фіксації виникнення обставин, що зумовлюють внесення змін до договору;

- у листах Замовника - Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради на адресу підрядника № 594 від 26.09.2024, № 665 від 25.10.2023, № 721 від 22.11.2023 замовник пропонує підряднику внести зміни до договору в частині продовження строку виконання робіт у зв`язку наявною необхідністю усунення недоліків у виконанні робіт за Договорами № 40 від 22.09.2023, № 41 від 22.09.2023, № 42 від 22.09.2023, виявлених під час огляду об`єкта комісією у складі представника Замовника, представника Підрядника, представника ГУ ДСНС України, а також у зв`язку з потребою внесення корективів до ремонтних робіт згідно ДБН В.2.-5: 2023 «Захисні споруди цивільного захисту». У вказаних листах замовник фактично наводить дві причини, які на його думку, є підставою для продовження строку виконання робіт: 1) необхідність усунення недоліків у виконанні робіт за Договором, виявлених під час огляду об`єкта комісією у складі представника Замовника, представника Підрядника, представника ГУ ДСНС України; 2) потреба у внесені корективів до ремонтних робіт згідно ДБН В.2.-5: 2023 «Захисні споруди цивільного захисту»;

- існування жодної з обставин, наведених у вищезазначених листах замовника не підтверджується жодним доказом наявним в матеріалах справи, та більш того, спростовуються іншими наявними у матеріалах справи доказами;

- у своїх листах замовник вказує на виявлення комісією у складі представника Замовника, представника Підрядника, представника ГУ ДСНС України недоліків у виконанні підрядником робіт за Договором. Перший лист замовника, в якому згадується про виявленні недоліки під час виконання робіт, датований 26.09.2023. Водночас, ні замовником, ні підрядником не надано жодного документу, в якому зафіксовано порушення. Також відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт комісійного обстеження об`єкту у період з 22.09.2023 по 26.09.2023;

- листом № 1086/0/2-24 від 24.05.2024 виконавчий комітет Новомосковської міської ради надав лише один документ - Акт огляду об`єкта від 05.01.2024, за висновками якого підвальне приміщення рекомендовано до використання як найпростіше укриття та включення до фонду захисних споруд. Будь-яких документів з переліком виявлених недоліків за результатами огляду об`єкту протягом 2023 року не надано;

- відповідно до пункту 7.2 Договору недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта будівельних робіт), які виникли з вини Підрядника, повинні бути усунуті Підрядником протягом строків, узгоджених із Замовником. В матеріалах справи наявний лише один акт № 1 від 18.12.2023 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року, на загальну суму 2 868 946,59 грн., в якому відображено виконання всього обсягу робіт, передбачених Договором.

- будь-яких документів на підтвердження виконання робіт підрядником за договором у вересні 2023 року позивачем та відповідачем не надано. Відсутність виконання підрядником робіт за Договором у вересні - листопаді 2023 року також спростовується Календарними графіками виконання робіт підписаними сторонами під час укладання Додаткових угоди № 3,4, з яких вбачається, що сторонами узгоджено продовження строку всіх без виключення видів робіт, передбачених Договором підряду № 41. З наведеного є очевидним, що у період з вересня по листопад 2023 року жодні роботи підрядником не проводились;

- у контексті застосування частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пп 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.102022 № 1178, допущені сторонами недоліки під час виконання робіт за Договором не є об`єктивними причинами, які зумовлюють необхідність внесення змін до договору, оскільки мають виключно суб`єктивний характер;

- другою причиною, яку замовник зазначав у листах № 594 від 26.09.2024, № 665 від 25.10.2023, № 721 від 22.11.2023, як підставу для продовження строку виконання робіт - це потреба у внесені корективів до ремонтних робіт згідно з ДБН В.2.-5: 2023 «Захисні споруди цивільного захисту». Вказана причина також не підтверджується жодним документом та, більш того, суперечить іншим наявним у матеріалах справи доказам;

- у зв`язку з несвоєчасним виконанням підрядником будівельних робіт за Договором та постійним продовженням строку на проведення робіт у гімназії № 2 м. Новомосковська вимушено була запроваджена дистанційна форма навчання та учні змогли приступити до очної форми лише у січні 2024 року після завершення ремонтних робіт. Таким чином, у зв`язку з укладенням оспорюваних Додаткових угод порушено не лише матеріальні інтереси територіальної громади, а і соціальні права її мешканців.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що пролонгація строків, передбачених Договором (укладання Додаткових угод), тричі відбувалась за ініціативою Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради. Жодного разу відповідач не звертався до позивачів з пропозиціями про укладання додаткових угод та продовження строку виконання робіт. Крім того, така пролонгація була зумовлена об`єктивними обставинами. Таким чином, права позивачів не порушені. Жодних заперечень з приводу укладання додаткових угод Новомосковською міською радою не висловлювалось.

Відповідач вважає, що Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради й Новомосковською міською радою допущено недобросовісну поведінку в господарських відносинах з контрагентом, порушення принципу заборони суперечливої поведінки. Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва як ініціатор внесення змін до Договору в частині визначення строку виконання робіт має нести усі ризики пов`язані з такими змінами. Підрядник у строк визначений укладеним договором у вересні 2023 року, виконав свої зобов`язання (капітального ремонту підвального приміщення (найпростішого укриття) належним чином, у чіткої відповідності до умов договору якісно, у повному обсязі.

Також відповідач зазначив, що по факту завершення надання послуг з капітального ремонту, Підрядник повідомив Замовнику про фактичне виконання послуг та необхідність фактичного прийняття виконаних послуг на Об`єкті. При цьому Керівник ТОВ «Нью Білд Істейт» особисто передав керівнику Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва належним чином оформлені акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3. Проте, представники Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва зволікали з фактичним прийняттям виконаних послуг. Передані на підписання документи не оформлювали зі свого боку, без зазначення будь-яких підстав та й не надавали обґрунтовану письмову відмову від підписання.

У відзиві наголошено, що відповідно до умов укладеного договору на Підрядника було покладено обов`язок виконати саме роботи з капітального ремонту. Умовами Договору не передбачено залучення представника ГУ ДСНС з метою перевірки використання підвалу як найпростіше укриття та включення його до фонду захисних споруд. Тендерною документацією та умовами договору на Замовника не покладалось зобов`язання виконати роботи по реконструкції об`єкту з метою його приведення до стану готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання відповідно до ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», як стверджує прокурор та вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579.

Таким чином, відповідач вважає, що він виконав свої зобов`язання у встановлені Договором строки. Порушення відповідачем Закону України «Про публічні закупівлі» відсутні.

Також відповідач додатково стверджує, що:

-повноваженнями встановлювати порушення вимог законодавства про публічні закупівлі наділена виключно Держаудитслужба. Пунктом 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою КМУ від 3 лютого 2016 року № 43 визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення перевірки та моніторингу закупівель; здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі;

-презумпція невинуватості визначена ст. 62 Конституції України регламентує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину (порушення) й не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Презумпція невинуватості є не лише обов`язковим елементом реалізації конституційного права на судовий захист, без якого справедливий судовий розгляд неможливий, а й важливою конституційною гарантією, яка потребує справедливого судового розгляду й ефективного судового захисту.

-відносно відповідача відсутні будь-які протоколи, постанови, рішення щодо притягнення його до відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель;

- істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів;

- продовження строків виконання послуг та укладення спірних додаткових угод щодо продовження строку дії договору відбулось саме за ініціативою позивача 1, у зв`язку з чим, не зрозуміла позиція прокурора щодо порушення прав позивачів у результаті ініціювання ними продовження строку дії договору, що пов`язано зі зволіканням позивачами прийняття виконаних послуг та виникнення після укладення Договору додаткових вимог до результату Послуг та порядку прийняття виконаних Послуг (огляд об`єкту представниками ГУ ДСНС та включення споруди до фонду захисних споруд).

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/2658/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

11.12.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі № 904/2658/24 залишено без руху. Апелянту надано строк, протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: здійснити доплату судового збору в сумі 75 грн. 14 коп., докази чого надати суду.

15.01.2025 від Дніпропетровської обласної прокуратури до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, якою долучено платіжну інструкцію №24 від 10.01.2025 на суму 75,14 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі № 904/2658/24; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 04.06.2025 об 11:00 год.

В судовому засіданні 04.06.2025 прокурор підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на підтвердження своєї позиції. Просить апеляційну скаргу задовольнити.

Представники позивача у судове засідання 04.06.2025 не з`явились.

Беручи до уваги, що неявка учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників позивача.

У судовому засіданні 04.06.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.

7. Встановлені судом обставини справи

Прокурор зазначив, що 23.08.2023 Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради (надалі - Управління ЖКГ та КБ) оголошено проведення відкритих торгів (UA-2023-08-23-005936-а) на закупівлю «Капітальний ремонт підвалу гімназії № 2 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ вул. Калнишевського, 19» з очікуваною вартістю закупівлі у розмірі 4 477 231,20 грн.

В подальшому, за твердженням прокурора, уповноваженою особою Управління ЖКГ та КБ в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю № UA-2023-08-23-005936-а з ТОВ «Нью Білд Істейт».

Прокурор вказав, що протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 43/1 від 14.09.2023 продовжено строк для укладення договору про закупівлю до 60 календарних днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір.

За твердженням прокурора, за результатами проведення закупівлі, між Управлінням та ТОВ «Нью Білд Істейт» укладений договір № 41 про надання послуг з капітального ремонту від 22.09.2023 (надалі - договір).

Згідно з п. 2.1 договору, ціна за цим договором становить 4 451 773,17 грн., у тому числі ПДВ 741 962,20 грн., згідно з договірною ціною.

Відповідно до п. 5.1 договору, строк виконання робіт: з дня укладення договору до 30.09.2023.

Пунктом 7.3. договору встановлено, що по факту завершення виконання робіт Підрядник складає та належним чином оформлює акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 (надалі, відповідно, КБ-2в та КБ-3), рахунок, сертифікати відповідності (якості) на матеріали, що були використанні під час виконання робіт, акти прихованих робіт та виконавчі схеми, загальний журнал робіт та в обов`язковому порядку передає їх уповноваженому представнику Замовника, після погодження інженером організації, що здійснює технічний нагляд.

Згідно з п. 7.2. договору, недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта будівельних робіт), які виникли з вини Підрядника, повинні бути усунуті Підрядником протягом строків, узгоджених із Замовником. Якщо Підрядник не бажає чи не може усунути ці недоліки, Замовник може попередити Підрядника про порушення ним своїх зобов`язань, і, якщо Підрядник без затримки не вжив необхідних заходів для виправлення ситуації, Замовник усуне недоліки із залученням третіх осіб за рахунок Підрядника. Підрядник зобов`язаний сплатити вартість усунення недоліків протягом 5 (п`яти ) календарних днів з моменту пред`явлення вимоги Замовника.

Пунктом 10.2. договору встановлено, що за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 12.4. договору встановлено, що істотні умови Договору можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, у випадках, передбачених п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (в редакції постанови КМУ № 471 від 12.05.2023).

Згідно з п. 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 цих особливостей, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Прокурор вказав, що додатковою угодою № 2 від 29.09.2023 сторонами продовжено строк виконання робіт за договором до 31.10.2023.

Додатковою угодою № 3 від 31.10.2023 сторонами продовжено строк виконання робіт за договором до 30.11.2023.

Додатковою угодою № 4 від 30.11.2023 сторонами продовжено строк виконання робіт за договором до 22.12.2023.

Додатковою угодою № 5 від 20.12.2023 сторони домовились зменшити обсяги закупівлі на суму до 2 868 946,59 грн.

Прокурор наполягає на тому, що додаткові угоди №№ 2-4 до договору укладені за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку надання послуг за договором.

З таких обставин, Новомосковська окружна прокуратура вбачає наявність підстав для визнання додаткових угод №№ 2-4 до Договору недійсними та стягнення з ТОВ «Нью Білд Істейт» пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язань, передбачених п. 10.2 Договору.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 статті 131-1 Конституції України).

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Зазначена стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді: бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення; невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо; прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим; частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і №922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Суд враховує і те, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 зі справи №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначено про те, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган, як така сторона, може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу, як сторони правочину, має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Зазначені правові висновки були підтримані Верховним Судом у постановах від 07 березня 2024 року у справі № 910/401/23, від 24.05.2023 у справі № 927/366/22.

Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради, як сторона спірного договору, та Новомосковська міська рада, як розпорядник бюджетних коштів, є належними позивачами у спорі про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 424 604,36 грн.

Листами № 62-1107ВИХ-24 від 27.02.2024, № 62-2773ВИХ-24 від 21.05.2024, № 62-2954ВИХ-24 від 29.05.2024 прокурор повідомляв Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та Новомосковську міську раду про виявлені порушення інтересів держави та просив повідомити про те, чи вживались та чи будуть вживатися заходи шляхом звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення штрафних санкцій.

Заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення штрафних санкцій, позивачами вжито не було.

Листами від 17.06.2024 № 62-6387ВИХ-24 та від 17.06.2024 № 62-3286ВИХ-24 прокурор повідомив Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та Новомосковську міську раду про свій намір звернутись до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 424604,36 грн.

За таких обставин, прокурором при зверненні до суду з цим позовом було дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави цьому випадку слід зазначити, що порушення учасниками публічних закупівель вимог чинного законодавства та умов укладених договорів у будь-якому випадку порушує інтереси держави та суспільства. Прокурорський нагляд за дотриманням учасниками публічних закупівель вимог чинного законодавства вочевидь відповідає інтересам держави та територіальної громади.

Отже наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради та Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради.

Предметом цього судового розгляду є вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду №41 від 22.09.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 424 604,36 грн., які складаються з сум пені та штрафу за порушення відповідачем строків виконання робіт.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити дотримання сторонами за договором № 41 від 22.09.2023 вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» під час укладення оспорюваних додаткових угод.

Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради було оголошено відкриті торги UA-2023-08-23-005936-а на виконання робіт з капітального ремонту підвалу гімназії № 2 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Калнишевського, 19. Строк виконання робіт спірної державної закупівлі - 30.09.2023.

За результатами публічної закупівлі між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Білд Істейт» (надалі підрядник) укладено договір підряду №41 від 22.09.2023 (надалі договір).

Відповідно до п. 4.1. Договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 включно, а в частині виконання бюджетних зобов`язань - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а підрядник в поряду та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до проектно-кошторисної документації зобов`язується на свій ризик виконати будівельні роботи по об`єкту: "Капітальний ремонт підвалу гімназії № 2 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Калнишевського, 19" (ДК 021:2015 - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) (надалі - будівельні роботи/роботи).

Згідно з п. 1.2 договору, строки виконання робіт визначаються календарним графіком, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 1).

У додатку № 1 був визначений термін виконання робіт - серпень 2023 року.

Пунктом 5.1 договору визначено, що строк виконання робіт: з дня укладання договору до 30.09.2023 згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна договору визначається за договірною ціною, договірна ціна є динамічною та становить: 4 451 773,17 грн., у т.ч. ПДВ 741 962,20 грн.

Також між сторонами були підписані додатки: "договірна ціна" та дефектні акти, у яких деталізовано найменування та робіт, що мають бути виконані на спірному об`єкті.

Додатковою угодою № 1 від 22.09.2023, у зв`язку з продовженням дії правового режиму воєнного стану в Україні сторони домовились змінити середньомісячні норми тривалості робочого часу. У зв`язку з чим сторони вирішили внести зміни до договірної ціни та кошторисної документації і викласти пункт 2.1 договору у такій редакції:

"Ціна договору визначається за договірною ціною, договірна ціна є динамічною та становить: 4 433 176,08 грн., у т.ч. ПДВ 738 862,68 грн."

Сторонами були складені нові дефектні акти, у яких деталізовано найменування та робіт, що мають бути виконані на спірному об`єкті.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Аналогічні приписи містять і пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178: істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Так, ще до підписання сторонами спірного договору, 14.09.2023 було винесено протокол №43/1 щодо прийняття рішення уповноваженою особою Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради.

Відповідно до протоколу № 43/1 від 14.09.2023 вирішено продовжити строк для укладання договору про закупівлю з учасником - переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Білд Істейт» до 60 календарних днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Замовником було направлено на адресу підрядника лист від 26.09.2023 № 594, у якому замовник пропонував продовжити строки виконання робіт за договором.

Між замовником та підрядником було підписано додаткову угоду № 2 від 29.09.2023, у якій викладено п. 5.1 договору у новій редакції та продовжено строк виконання робіт до 31.10.2023.

Згодом, замовником було направлено на адресу підрядника лист від 25.10.2023 № 665, у якому замовник пропонував продовжити строки виконання робіт за договором.

Між замовником та підрядником було підписано додаткову угоду № 3 від 31.10.2023, у якій викладено п. 5.1 договору у новій редакції та продовжено строк виконання робіт до 30.11.2023.

Також сторонами було підписано новий календарний графік виконання робіт з терміном виконання листопад 2023 року.

Замовником було направлено на адресу підрядника лист від 22.11.2023 № 594, у якому замовник пропонував продовжити строки виконання робіт за договором.

Між замовником та підрядником було підписано додаткову угоду № 4 від 30.11.2023, у якій викладено п. 5.1 договору у новій редакції та продовжено строк виконання робіт до 22.12.2023.

Також сторонами було підписано новий календарний графік виконання робіт з терміном виконання грудень 2023 року.

У додатковій угоді № 5 від 20.12.2023 сторони домовились зменшити обсяги закупівлі, зменшити ціну договору, внести зміни до договірної ціни та викласти пункт 2.1 договору у такій редакції:

"Ціна договору визначається за договірною ціною, договірна ціна є динамічною та становить: 2 868 946,59 грн., у т.ч. ПДВ 478 157,76 грн."

Відповідно до акту № 1 від 18.12.2023 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року, підрядник виконав роботи на загальну суму 2 868 946,59 грн.

Платіжною інструкцією № 8 від 21.12.2023 замовником були оплачені виконані підрядником роботи у повному обсязі.

З матеріалів цієї справи вбачається, що претензій стосовно виконання зобов`язань за договором № 41 від 22.09.2023 сторони одна до одної не мають.

Укладення договору 22.09.2023 за 8 днів до закінчення строку виконання робіт, визначеного в п. 5.1 - 30.09.2023 є об`єктивно недостатнім з урахуванням характеру, обсягів робіт та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до наявних у матеріалах справи дефектних актів, після підписання договору та початку виконання ремонтних робіт, неодноразово виникала необхідність у уточненні переліку та обсягів робіт, що мають бути виконані, та затвердженні нового кошторису.

Слід звернути увагу на те, що сторони, збільшуючи строк виконання робіт за спірним договором, не вийшли за межі строку дії договору, встановленого в п. 4.1.

Також необхідно зазначити, що ініціатором укладання оспорюваних додаткових угод про збільшення строку виконання робіт був сам замовник за договором.

Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (такі висновки наведено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 07.11.2019 у справі № 910/124484/18, від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19).

З матеріалів справи вбачається, що ані в оголошенні про проведення відкритих торгів, ані в самому договорі не було вказано про те, що кінцевою метою виконання спірних робіт є обладнання укриття у гімназії № 2.

Однак, встановлено, що замовник не приймав роботи, виконані відповідачем, висуваючи додаткові технічні вимоги до приміщення, що реконструюється. Зокрема, просив його дообладнати приміщення з тим, щоб його можна було використовувати як укриття. Відповідач погодився з таким проханням і за свій рахунок виконав відповідні роботи. Тобто, відповідачем було виконано більший обсяг робіт, аніж первісно передбачалось на стадії відкриття спірних торгів про закупівлю.

Ці обставини визнаються сторонами спору і не підлягають доказуванню згідно зі ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, актом від 05.01.2024 огляду об`єкта щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття, за участі представника Новомосковського районного управління ГУДСНС України у Дніпропетровській області, підвальне приміщення гімназії № 2 у м. Новомосковську по вул. Калнишевського, 19 рекомендовано до використання як найпростіше укриття та включення до фонду захисних споруд.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що за результатами проведення спірних будівельних робіт у розумні строки було досягнуто фактичної мети публічної закупівлі.

Щодо посилань прокурора на необхідність надання сторонами договору документальних підтверджень виникнення обставин, що зумовили необхідність зміни істотних умов договору слід зазначити про таке.

Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт виникнення обставин, що зумовили необхідність продовження строку виконання будівельних робіт. За таких обставин, суд має в кожному конкретному випадку досліджувати виняткові обставини, що слугували підставою продовження такого строку.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Kutic v. Croatia, заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що вимога прокурора про обов`язковість документального підтвердження виникнення підстав для продовження строку виконання робіт є проявом надмірного формалізму. Адже з матеріалів справи встановлено, що сторони договору замовник та підрядник діяли добросовісно, в межах строку дії договору, погоджували зміни умов договору взаємно та виключно з метою належного виконання зобов`язань і досягнення мети публічної закупівлі.

Зокрема, продовження строків виконання робіт було ініційоване саме замовником, що підтверджується наявними у справі листами та подальшим укладенням додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023. Жодних доказів того, що зазначені угоди суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», прокурором не надано.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023.

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому, частина друга статті 15 ЦК України передбачає також право на захист інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як роз`яснено Конституційним Судом України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004, що поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також держави. Разом з тим, частина друга статті 45 ГПК України встановлює, що позивачами у справі можуть бути особи, які звернулися до суду за захистом порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Наявність у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах держави, відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», не звільняє його від обов`язку довести, які саме інтереси держави є порушеними, у чому полягає це порушення, а також яким чином вимоги прокурора спрямовані на їх реальне поновлення.

Як встановлено матеріалами справи, додаткові угоди до договору підряду № 41 від 22.09.2023 були укладені сторонами у зв`язку з об`єктивною потребою продовження строків виконання робіт. Всі роботи були фактично виконані, претензій з боку замовника не заявлено, а збитки бюджету територіальної громади міста Новомосковськ судом не встановлені.

Таким чином, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні статті 76 ГПК України, які саме охоронювані законом інтереси держави були порушені внаслідок укладення оскаржуваних угод. Так само не надано аргументів, які б свідчили про те, що задоволення позову сприятиме реальному поновленню інтересу держави або відновленню порушеного права.

Більше того, з огляду на фактичне виконання робіт відповідачем за договором та відсутність шкоди для бюджету або громади, мета позову, яка полягає у визнанні додаткових угод недійсними з подальшим застосуванням фінансових санкцій, не узгоджується з принципами добросовісності та справедливості. У таких діях вбачається спроба використати процесуальні інструменти для безпідставного покладення штрафних санкцій на учасника тендерної процедури.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд погоджується з судом попередньої інстанції про безпідставність позовних вимог та правомірність їх відхилення.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Доводи апеляційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури у даній справі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні ст. 277 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі № 904/2658/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі № 904/2658/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 18.06.2025.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін