ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
19 грудня 2007 р.
№ 20-5/328
Доповідач
-суддя Мележик Н.І.
Вищий господарський суд України у
складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого,
Мележик Н.І.,
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу
Севастопольської міської ради
на рішення господарського
суду міста Севастополя
від 05.12.2006 року
та на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 27.02.2007р.
у справі №
20-5/328
господарського суду міста Севастополя
за позовом
Суб"єкта підприємницької діяльності -
фізичної
особи ОСОБА_1
до
Фонду комунального майна
Севастопольської
міської ради
про визнання права власності
за участю представників:
скаржника - не з"явились
позивача - ОСОБА_2
відповідача - не
з"явились
В С Т А Н О В
И В :
В листопаді місяці 2006 року
Суб"єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1звернувся до
господарського суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна
Севастопольської міської ради про визнання права власності на 87/100 спільної
часткової власності на нерухоме майно - магазин "Книги", загальною
площею 79,7 кв.м., розташований в підвальному поверсі житлового будинку №50 по
вул. Леніна в місті Севастополі.
Рішенням господарського суду міста
Севастополя від 05 грудня 2006 року у
справі № 20-5/328 (суддя Євдокимов І.В.), залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 року (судді:
Горошко Н.П., Гонтар В.І., Сотула В.В.), позов задоволено частково, визнано
право власності Суб"єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_1 на 87/100 часток спільної часткової власності на нерухоме майно
-магазин "Книги", загальною площею 79,7 кв.м., розташований в
підвальному поверсі житлового будинку №50 по вул. Леніна в місті Севастополі та
стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
У поданій касаційній скарзі
Севастопольська міська рада просить скасувати рішення господарського суду міста
Севастополя від 05 грудня 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 27.02.2007 року, а справу направити на новий розгляд,
посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та
матеріального права.
Колегія суддів Вищого
господарського суду України, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи
касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
правильність застосування господарським судом норм процесуального права,
прийшла до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи
із наступного.
Відповідно до роз'яснень Пленуму
Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11
“Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Рішення місцевого господарського
суду не відповідає зазначеним вимогам,
оскільки не ґрунтується на всебічному,
повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
Судом першої інстанції встановлено,
що 04.10.2001 року між Суб"єктом підприємницької діяльності -фізичною
особою ОСОБА_1та Управлінням з питань комунальної власності Севастопольської
міської державної адміністрації укладений договір оренди нерухомого майна
№260-01, за яким останнє передало позивачу в оренду строком до 07.08.2004 року
нерухоме майно -вбудоване приміщення підвального поверху загальною площею 128,0
кв. м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна,50.
Після закінчення строку дії цього
договору, 10.08.2006 року між Суб"єктом підприємницької діяльності
-фізичною особою ОСОБА_1та Фондом комунального майна Севастопольської міської
ради укладений новий договір оренди №248-06 цього ж приміщення, строком дії до
06.07.2007 року.
У зв»язку з проведенням позивачем
реконструкції орендованого приміщення, останній звернувся до суду з позовом на
підставі п.4 ст.778 ГК України про визнання права власності на дане майно.
Позов Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
обґрунтований тим, що в результаті здійснених ним поліпшень створена нова річ
-книжковий магазин. Погодження на перепланування і реконструкцію орендованих
приміщень з переплануванням надано позивачеві наказом начальника Управління з питань
майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації
від 11.11.2002 року за №520.
30.08.2005 року державною
приймальною комісією прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об»єкт
орендованих позивачем приміщень, про що складено відповідний акт, який
розпорядженням від 02.09.2005 року затверджений Севастопольською міською
державною адміністрацією.
Загальна сума вкладень позивача в
реконструкцію об»єкту оренди складає 128 134 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд
першої інстанції, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, виходив з
того, що в результаті проведеної позивачем реконструкції та ремонту,
здійсненого з письмової згоди відповідача, створена нова річ -книжковий
магазин, загальною площею 79,7 кв.м., розташований в підвальному поверсі
житлового будинку №50 по вул. Леніна в місті Севастополі.
В силу вимог статті 331 ЦК України
позивач є власником нової речі, створеної зі своїх матеріалів. При цьому, право
власності виникло з моменту прийняття книжкового магазину до експлуатації.
Проте, незважаючи на ці факти
Севастопольська міська рада вважає себе власником зазначеного приміщення, в
комунальній власності якої знаходиться спірне майно, оскільки відповідно до
п.2.1. вищевказаного договору від 10.08.2006 року, передбачено, що передача
майна в оренду не тягне за собою передачі орендарю права власності на дане
майно, а власником орендованого майна залишається міська рада і орендар
користується майном лише протягом строку оренди.
На думку скаржника, дані факти могли
бути встановлені судом першої інстанції за умови залучення до участі у справі
Севастопольської міської ради.
Згідно ч.2 ст. 1117 Господарського
процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,
збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до вимог ст. 111-10 ГПК
України прийняття судом рішення або постанови, що стосується прав і обов”язків
осіб, що не були залучені до участі у справі, є у будь-якому випадку підставами
до скасування рішення суду.
Зважаючи на те, що постановлене у справі рішення
стосується прав та обов"язків Севастопольської міської ради, яку не було
залучено до участі у справі, ухвалені у справі рішення та постанова не можуть
вважатися обгрунтованим, оскільки постановлені без повного та всебічного
з”ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне
значення для її розгляду і вирішення спору по суті.
При новому розгляді справи суду
першої інстанції слід врахувати наведене, всебічно, повно і об`єктивно
розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та прийняти
відповідне рішення з належним мотивуванням.
Керуючись ст.ст. 1115,
1117, 1119, 11111 Господарського
процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О
В И В:
Касаційну скаргу Севастопольської
міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду міста
Севастополя від 05.12.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 27.02.2007р. у справі № 20-5/328 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до
господарського суду міста Севастополя в іншому складі суддів.
Головуючий суддя
Т.П.Козир
Судді
Н.І.Мележик
О.А.Подоляк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2007 |
Оприлюднено | 22.01.2008 |
Номер документу | 1282100 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Сотула Вікторія Володимирівна
Господарське
Вищий господарський суд України
Мележик Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні