Рішення

від 05.12.2006 по справі 20-5/328

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"05" грудня 2006 р.

справа № 20-5/328

За позовом: Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1  (АДРЕСА_2)

до Фонду комунального майна

Севастопольської міської ради  (99011

м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

Про визнання права власності

Суддя Євдокимов

І.В.

Представники сторін:

Позивач: ОСОБА_2, довіреність  б/н від 13.11.2006;

Відповідач: Сарахман С.О., довіреність б/н

від 27.11.2006.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - СПД ОСОБА_1,  звернувся до Господарського  суду м. Севастополя з позовом до відповідача

- Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, про визнання права

власності на 87/100 в спільної часткової 

власності на нерухоме майно - магазин „Книги” загальної площею 79,7

кв.м., розташований в підвальному поверсі житлового будинку АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

після реконструкції об'єкту він має інше призначення відносно орендованого

об'єкта, на підставі чого є новою річчю з посиланням на ч. 4 ст. 778 Цивільного

кодексу України.

Представник відповідача позовні

вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що позивачем не надані

докази, які підтверджують створення нової речі в результаті здійснених ним

невідокремлених поліпшень об'єкта оренди.

Представникам сторін в судовому

засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,

22 Господарського процесуального кодексу 

України.

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 29.11.2006 по 05.12.2006.

Заслухавши представників сторін,

дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2001 між позивачем (Орендар)

та Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської

державної адміністрації (Орендодавець) був укладений договір оренди нерухомого

майна НОМЕР_1.

Відповідно до п. 1.1 договору

Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно -вбудоване

приміщення підвального поверху  загальної

площею 128,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Майно передається в

оренду з метою організації магазину по торгівлі книгами. Договір укладений зі

строком дії до 07.08.2004.

10.08.2006 між позивачем та

відповідачем був укладений новий договір оренди НОМЕР_2  вбудованого приміщення підвального

поверху  загальної площею 79,70 кв.м.,

розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зі строком дії до 06.07.2007.

Згідно з п. 5.2 договорів орендар

має право згідно з дозволом орендодавця здійснювати його реконструкцію,

розширення, технічне переоснащення.

У 2002 році позивач звернувся до

Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської

державної адміністрації з заявою про одержання згоди на проведення капітального

ремонту з переплануванням не житлових підвальних приміщень під магазин „Книги”.

Також позивачем був наданий висновок про необхідність проведення капітального ремонту,

та проектно-кошторисна документація.

За результатами розгляду заяви

позивача Начальником Управління з питань майна комунальної власності

Севастопольської міської державної адміністрації 11.11.2002 був виданий наказ

НОМЕР_3 про узгодження проведення ремонту нежитлового приміщення за адресою:

АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів орендаря в межах наданого кошторису (а.с.

12).

Відповідно до ст. 23 Закону України

„Про оренду державного та комунального майна” 

Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не

передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати

реконструкцію, технічне переобладнання, поліпшення орендованого майна.

Згідно з  ч. 1 ст. 778 Цивільного кодексу України

наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою

наймодавця.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає

позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. 

Відповідно до ст. 283

Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець)

передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування

майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди

передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або

цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї

споживчої якості (неспоживча річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

·державні та комунальні підприємства або їх структурні

підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із

завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою

земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними

комунікаціями і системою енергопостачання;

·нерухоме

майно (будівлі, споруди, приміщення);

·інше

окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що

належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до статті 15 Цивільного

кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права в разі

його порушення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не

суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

До початку ремонту та реконструкції

вартість об'єкту оренда становила 18000,00 грн.

Ремонт та реконструкція

орендованого приміщення були здійснені позивачем за власні кошти відповідно до

робочого проекту, затвердженого Управлінням з питань майна комунальної

власності Севастопольської міської державної адміністрації.

В процесі проведення реконструкції

орендованого нежитлового приміщення позивачем була здійснена реконструкція в

результаті якої була відтворена нова річ -книжковий магазин, який 30.08.2005

державної приймальною комісією з приймання в експлуатацію закінченого

будівництвом об'єкту орендовані приміщення, був прийнятий в експлуатацію (а.с.

13-16).

02.09.2005 Севастопольською міською

державною адміністрацією було видано розпорядження НОМЕР_4 „Про затвердження

акту державної приймальної комісії з приймання в експлуатацію закінченого

реконструкцією нежитлового приміщення під магазин „Книги” по АДРЕСА_1. (а.с.

18).

Відповідно до звіту про

ідентифікацію поліпшень орендованого майна вбудованих нежитлових приміщень

підвального поверху загальною площею 79,7 кв.м., розташованого за адресою:

АДРЕСА_1, складеному оцінником ОСОБА_3, об'єм 

виконаних позивачем будівельних робіт повністю відповідає погодженому

орендодавцем кошторису й не перевищує його.

Таким чином, твердження відповідача

про те, що позивач перевищив кошторис, судом до уваги не приймаються.

Загальна сума вкладень позивача в

реконструкцію об'єкту оренди складає 128134,00 грн.

В результаті проведеної

реконструкції та ремонту, зробленого з письмової згоди відповідача, створена

нова річ: книжковий магазин, розташований в підвальному приміщенні житлового

будинку АДРЕСА_1 загальною площею 79,7 кв.м., який складається з: торговельних

залів -25,6 кв.м., 16,1 кв.м., 15,8 кв.м. , коридор -8,9 кв.м., технічне

приміщення -1,3 кв.м., санвузол -3,8 кв.м., приміщення для персоналу -8,2 кв.м.

Згідно статті 331 Цивільного

кодексу України право власності  на нову

річ, яка виготовлена (створена) особою, 

набувається нею,  якщо інше не

встановлено договором  або законом.

Особа, яка  виготовила  (створила) річ зі своїх матеріалів на

підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене  нерухоме 

майно  (житлові будинки,  будівлі, 

споруди  тощо)  виникає 

з  моменту завершення будівництва

(створення майна). Якщо договором або законом передбачено  прийняття 

нерухомого майна  до  експлуатації, 

право  власності  виникає з моменту його прийняття до

експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до 

закону підлягає  державній

реєстрації,  право власності виникає з

моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 19 Закону України

“Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень” підставою для

державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення

речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є акти органів державної

влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у

межах повноважень, визначених законом.

Наказ Начальника Управління з

питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної

адміністрації НОМЕР_3, згідно якого затверджено проведення ремонту нежитлового

приміщення за адресою:АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів орендаря в межах

наданого кошторис, є актом органа державної влади, прийнятий в межах

повноважень, визначених законом.

На підставі вищевикладеного, суд

вважає, що позовні вимоги про визнання права власності за СПД ОСОБА_1   на 87/100 в спільної часткової  власності на нерухоме майно -магазин „Книги”

загальної площею 79,7 кв.м., розташований в підвальному поверсі житлового

будинку АДРЕСА_1, підлягають задоволенню.

При цьому, у частині позовних вимог

про визнання права власності за Фондом комунального майна Севастопольської

міської ради на 13/100 часток у спільної часткової  власності на нерухоме майно -магазин „Книги”

повинно бути відмовлено, з наступних підстав.

На думку суду, визнання права

власності, це спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між

суб'єктами цивільних або господарських правовідносин з приводу наявності чи

відсутності правовідносин між сторонами правовідносин і, відповідно, наявності

або відсутності права  або

обов'язку. 

Згідно статті 16 Цивільного кодексу

України  кожна особа  має право звернутися до суду за захистом

свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому

способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в  тому числи визнання права.

Відповідно до ч. 1 статті 1

Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи,

організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку

діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули

статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до

господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за

захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів,

а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на

запобігання правопорушенням.

Як встановлено судом, відповідач -

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради не звертався до суду за

захистом порушених прав з вимогами про визнання права власності за Фондом на

13/100 часток у спільної часткової 

власності на нерухоме майно -магазин „Книги”, тому суд відмовляє СПД

ОСОБА_1 у цей частини позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із

зазначеним позовом сплачено державне мито в сумі 1281,34 грн., в той час як

згідно з п.п. “б” п. 2 ст. 3  Декрету

Кабінету Міністрів України «Про державне мито»із  позовних 

заяв  немайнового   характеру, 

що подаються до господарських судів, 

ставка державного мита встановлена в розмірі  5 

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 8  Декрету Кабінету Міністрів України «Про

державне мито», сплачене  державне  мито 

підлягає  поверненню  у випадку його внесення в більшому розмірі,

ніж  передбачено  чинним законодавством.

Таким чином, надмірно сплачене

державне мито в сумі 1196,34 грн. (1281,34 

грн. - 85,00 грн.) підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету

України. 

Керуючись ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України, суд покладає 

на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн.  і витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн. пропорційно задоволеним

позовним вимогам

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 22, 49, 82 -85, 115, 116 

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В

:

1.             Позов задовольнити частково.

2.          Визнати право власності Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1  (АДРЕСА_2,

ідентифікаційний код  НОМЕР_5, відомостей

про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на 87/100 часток

у  спільної часткової  власності на нерухоме майно -магазин „Книги”

загальної площею 79,7 кв.м., розташований в підвальному поверсі житлового

будинку АДРЕСА_1.

3.          Стягнути з Фонду комунального майна

Севастопольської міської ради 

(99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЕДРПОУ  25750044, відомостей про наявність поточних

рахунків в установах банків немає) на користь Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1  (АДРЕСА_2,

ідентифікаційний код  НОМЕР_5, відомостей

про наявність поточних рахунків в установах банків немає)  витрати по сплаті державного мита в сумі

42,50 грн., а також  витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.

Видати

наказ  після набрання рішенням законної

сили

4.          Повернути Суб'єкту підприємницької

діяльності   ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,

ідентифікаційний код  НОМЕР_5, відомостей

про наявність поточних рахунків в установах банків немає) із Державного бюджету

України державне мито в сумі 1196,34 грн., як надмірно сплачене по квитанції №

34 від 03.11.2006 (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи).

5.          У

решти частини позову відмовити.

.

Суддя                                                                                                   

І.В.  Євдокимов

Рішення

оформлено

згідно

з вимогами

ст.

84 ГПК України

та

підписано

07.12.2006

Розсилка:

1.          СПД 

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

2.          Фонд комунального майна

Севастопольської міської ради  (99011 м.

Севастополь, вул. Леніна, 3)

3.          Справа

4.          наряд