Постанова

від 28.10.2010 по справі 1-25/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №1-25/10

П О С Т А Н О В А

28 жовтня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Смик С.І.

при секретарях Падасенко Н.В., Перва О.А, Табала Я.В.

з участю прокурорів Яценко В.І., Нідзельської О.О., Панчишина М.Я.

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Волноваха Донецької області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого торговим представником ТОВ «Данеїл» , зареєстрований за адресою: Донецька область с.м.т. Донське, АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчинені злочину, передбаченого за ч.1.ст.205 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

Досудовим слідством ОСОБА_3 було предявлено обвинувачення за ч.1,2 ст. 15, ч.5 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України.

В ході судового слідства прокурором у справі обвинувачення було змінено та остаточно предявлено обвинувачення за ч.1.с т.205 КК України .

Так, ОСОБА_3, 01.11.2004 року, з метою придбання субєктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) для прикриття незаконної діяльності, вступивши у попередню змову з невстановленими слідством особами, за Рішенням №3 власника ПП «Делфітранс» від 01.11.2004 був призначений на посаду директора ПП «Делфітранс» (код ЄДРПОУ 32554962), перереєстрованого 17.12.2004 Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією за юридичною адресою: м. Київ, б-р. Лихачова, буд. 9, за реєстраційним номером 10701050001004102.

Службові обовязки та повноваження директора ПП «Делфітранс» визначені пунктом 10 статуту ПП «Делфітранс», який затверджено рішенням №3 власника ПП «Делфітранс» від 01.11.2004 та зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.12.2004 за реєстраційним номером 10701050001004102. Відповідно до положень п.10 Статуту ПП «Делфітранс» виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю є директор, який має право: без доручення здійснювати дії від імені товариства, укладати угоди та здійснювати юридичні дії від імені товариства, давати доручення, відкривати та використовувати рахунки в установах банків, приймати та звільняти працівників, розпоряджатися майном товариства.

На підставі викладеного, на ОСОБА_3, відповідно до чинних нормативних актів України, було покладено наступні обовязки:

- - п.3 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV від 16.07.1999 - покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій;

- - п.6 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV від 16.07.1999 - покладено зобовязання створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку;

- - п.10.1 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97 від 03.04.1997 - відповідальність за достовірність обчислення та внесення податку на додану вартість (в подальшому ПДВ) до бюджету відповідно до законодавства України;

- - ст. 10 Закону України “Про підприємництво” № 698-ХII від 07.02.91, не порушувати прав та інтересів держави, що охороняються Законом.

Однак, ОСОБА_3, покладені на нього статутом підприємства та нормативно-правовими актами України обовязки не виконував, оскільки погодився стати директором ПП «Делфітранс» та перереєструвати його на своє імя лише з метою отримання грошової винагороди.

Після реєстрації ПП «Делфітранс» ОСОБА_3 самостійно підприємницьку дяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печаткою підприємства не користувався, а реєстраційні та установчі документи зазначених підприємств передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність та отримувати дохід.

Разом з тим, маючи на меті отримання матеріальної винагороди, усвідомлюючи що зареєстроване під його керівництвом підприємство ПП «Делфітранс» не займається фінансово-господарською діяльністю, а створено з метою прикриття незаконної діяльності, знаходячись у невстановленому слідством місці, у невстановлений слідством час, підписав, складені при невстановлених обставинах невстановленою особою угоди та первинні документи, які видані від імені ПП «Делфітранс», надавши їм статусу офіційних документів, а саме:

договір купівлі-продажу ДТ-02/03/05 від 02.03.2005 між ТОВ «Аркор» та ПП «Делфітранс»; акт приймання-передачі №1 до договору №ДТ-02/03/05 від 18.03.2005; накладну ТОВ «Аркор» №РН-503180 від 18.03.2005; податкову декларацію з податку на додану вартість ПП «Делфітранс» за березень 2005 року; заяву про відкриття поточного рахунку ПП «Делфітранс» в АБ «Національні Інвестиції» від 23.05.2005; договір доручення №3771 від 25.05.2005 між АБ «Національні Інвестиції» та ПП «Делфітранс»; договір №3771/29 на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 23.05.2005 між АБ «Національні Інвестиції» та ПП «Делфітранс»; договір доручення №3771/01 від 23.05.2005, між АБ «Національні Інвестиції» та ПП «Делфітранс»; розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі від 23.05.2005. Зазначені документи за невстановлених обставин були завірені печаткою підприємства. Натомість невстановлена слідством особа у якості винагороди за підписання зазначених документів передала ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 200 доларів США.

При невстановлених обставинах декларація з податку на додану вартість ПП «Делфітранс» за березень 2005 року була подана до ДПІ у Печерському районі м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 2, де вона була офіційно зареєстрована 20.04.2005 р. за вхідним номером 96960.

В подальшому, невстановлені слідством особи використали печатку, статутні документи та реквізити рахунку ПП «Делфітранс» для здійснення «безтоварних» операцій та незаконного одержання доходів.

Таким чином, ОСОБА_3, діючи умисно, протиправно, скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 205 КК України за ознаками фіктивного підприємництва , тобто придбання субєктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у предявленому новому обвинуваченні визнав повністю, підтвердивши покази, які він давав в ході судового слідства та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1.ст.205 КК України у звязку з закінченням строків давності, про що надав письмову заяву.

Адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні також заявила клопотання в якому просила звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у звязку з закінченням строку давності у відповідності до ст. 49 КК України.

Прокурор в судовому засіданні проти заявленого клопотання не заперечував. Вважає, що при наявності правових підстав воно підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши думку прокурора, підсудного та адвоката, вважає, що ОСОБА_3 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності , а провадження по справі закрити.

Відповідно до ст. 11-1 КПК України суд у судовому засіданні за наявністю підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у звязку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

З матеріалів справи вбачається, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, вчинений 17.12.2004 року.

Таким чином на момент розгляду справи судом з дня вчинення злочинів, які остаточно інкримінуються ОСОБА_3 пройшло більше ніж 3 роки, тому у відповідності до ст. 49 КК України ОСОБА_3 звільняється від кримінальної відповідальності, оскільки покарання за даний вид злочину передбачене у виді обмеження волі на строк до трьох років.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.

Міру запобіжного заходу підсудному необхідно скасувати.

Керуючись ст. 11-1, 282 КПК України, ст. 49 КК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1ст. 205 КК України у звязку з закінченням строку давності , а провадження по справі закрити.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 підписку про невиїзд скасувати.

Речові докази по справі, а саме документи, які приєднані та знаходяться в матеріалах справи - залишити в матеріалах кримінальної справи. ( т. 3 а.с. 1-248; т.4 а.с. 1-57, 58-117,118-144,145-221; т.5 а.с. 1-172, 173-253; т.6 а.с. 1-247; т.7 а.с. 1-251; т. 8 а.с. 1-220; т. 9 а.с. 1-246; т.12 а.с. 52-104, 129-141, 143-155, 157-164, 165-174, 253-255; т. 13 а.с.1 19-38).

Стягнути з ОСОБА_3 вартість проведеної судово-почеркознавчої експертизи № 33 від 27.04.2009 року в сумі 912,71грн.Отримувач платежу : НДЕКЦ при УМВС України на залізничному транспорті, р/р 35277002000476, код 25576445 ГУДКУ в Київській області, МФО 821018( призначення платежу: експертні роботи) та судово-почеркознавчої експертизи № 1813/10-11 від 27.07.2010 року в сумі 2713,20грн. Отримувач платежу: КНДІСЕ в м. Києві, р/р 31255272210579 в ГУДК у м. Києві 820019, код ЄДРПОУ 02883096

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва, через районний суд, протягом 7 діб з часу її проголошення.

Суддя