Ухвала від 20.06.2025 по справі 920/710/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.06.2025м. СумиСправа № 920/710/23

Суддя господарського суду Сумської області Вдовенко Д.В., за участю секретаря судового засідання Шершень А.С., розглянувши подання приватного виконавця Боруци Тетяни Миколаївни (вх. №3510 від 19.06.2025) про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України по справі №920/710/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Нертус (вул. Нетіченська, буд. 25, оф. 21, м. Харків, 61010) до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Геліка-Агро (вул. Черкаська, буд. 1, оф. 29, м. Суми, 40007), 2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 3 269 968 грн 97 коп.,

Приватний виконавець у судове засідання не з`явився,

УСТАНОВИВ:

Рішенням від 07.11.2023 у справі № 920/710/23 господарський суд позов задовольнив повністю, стягнув солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Геліка-Агро та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Нертус 3 269 968 грн 97 коп. заборгованості; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Геліка-Агро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Нертус 24 524 грн 77 коп. витрат по сплаті судового збору, 7500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Нертус 24 524 грн 76 коп. витрат по сплаті судового збору, 7500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Постановою від 14.02.2024 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 у справі № 920/710/23 залишив без змін. 07.03.2024 на примусове виконання рішення від 07.11.2023 Господарський суд Сумської області видав відповідні накази.

19.06.2025 приватний виконавець Боруца Тетяна Миколаївна подала подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України (вх. № 3510 від 19.10.2025), в якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Ухвалою від 19.06.2025 господарський суд призначив подання до розгляду у судовому засіданні на 20.06.2025, 14:30; повідомив приватного виконавця Боруцу Тетяну Миколаївну про дату та час судового засідання з розгляду подання.

У поданні приватний виконавець просить проводити розгляд подання без участі приватного виконавця або його представника.

В обґрунтування подання приватний виконавець Боруца Т.М. зазначає, що у неї на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 74829702 до складу якого входить: 1) виконавче провадження № 74819389, відкрите постановою від 22.04.2024, з примусового виконання наказу, виданого 07.03.2024 на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 у справі № 920/710/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нертус» 24 524,76 грн витрат по сплаті судового збору, 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; 2) виконавче провадження № 74819870, відкрите постановою від 22.04.2024 відносно ОСОБА_1 , з примусового виконання наказу, виданого 07.03.2024 на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 у справі № 920/710/23 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліка-Агро» та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нертус» 3 269 968,97 грн заборгованості; 3) виконавче провадження № 74932249, відкрите постановою від 07.05.2024, з примусового виконання виконавчого листа, виданого 09.04.2024 на виконання рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 29.02.2024 у справі № 591/4130/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за розпискою від 17.06.2022 року в розмірі 52 271,00 доларів США та судовий збір в розмірі 13 420,00 грн. 22.04.2024 винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 74819389 та № 74819870 у зведене виконавче провадження № 74829702; винесено постанову про арешт майна боржника від 22.04.2024 ВП № 74819870, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження. Відомості про обтяження внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером обтяження 54687999 та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за номером обтяження 31291712. 07.05.2024 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 74932249 до зведеного виконавчого провадження № 74829702. Постанови про відкриття виконавчих проваджень направлені боржнику рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі АДРЕСА_2 (адреса за якою боржник зареєстрований). Поштові відправлення повернулися на адресу офісу приватного виконавця, як не вручені отримувачу, з відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням зберігання». Оскільки ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС, у відповідності до ч.2 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчих проваджень були надіслані боржнику в електронний кабінет та отримані останнім.

Приватний виконавець зазначає, що після відкриття виконавчих проваджень було проведено комплекс виконавчих дій, направлених на перевірку майнового стану боржника та виявлення рухомого, нерухомого чи іншого майна, за рахунок якого можна б було забезпечити виконання вимог за виконавчим документом.

Згідно з відповіддю з ДФС України, у боржника, як фізичної особи-підприємця, відсутні відкриті розрахункові рахунки. Відповідно до інформації, отриманої через систему АСВП в порядку електронного обміну інформацією з банківськими установами України, підключених до такого обміну, встановлено наявність у боржника відкритих рахунків в АТ КБ «Приват Банк». На підставі отриманої інформації винесено постанову про арешт коштів боржника від 22.04.2024 ВП № 74819870, яку направлено для виконання банківській установі. В подальшому за боржником виявлені рахунки, відкриті в ПуАТ КБ «КРЕДО БАНК» (на рахунки накладено арешт постановою приватного виконавця від 24.06.2024 ВП № 74819870), ПАТ «БАНК ВОСТОК» (на рахунки накладено арешт постановою приватного виконавця від 26.07.2024 ВП № 7481987). Проте, загальний залишок коштів на виявлених рахунках боржника недостатній для покриття заборгованості за виконавчими документами. В порядку ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» до банківських установ направлено вимогу приватного виконавця від 23.04.2024 за вих. № 1374 про отримання інформації щодо відкритих рахунків боржника та залишків коштів на відповідних рахунках, щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Листами з АТ «ПУМБ» від 08.05.2024 за вих. № 116/4560/19, АБ «УКРГАЗБАНК» від 10.05.2024 за вих. № 148/13756/2024, АТ «ІНДУСТРІАЛБАНК» від 15.05.2024 за вих. № 18.02.01-01-522/БТ, АТ «ОЩАДБАНК» від 04.07.2024 за вих. № 46/12-11/76938/2024БТ повідомлено про відсутність відкритих розрахункових рахунків на ім`я боржника. Листом з АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» від 06.05.2024 за вих. № 12829/2/2361-БТ повідомлено про відкриті банківські рахунки. На підставі отриманої інформації, винесено постанову про арешт коштів боржника від 28.05.2024 ВП № 74819870, яку направлено зазначеній банківській установі. Листом з АТ «КРЕДО БАНК» від 15.05.2024 за вих. № 86-2946бт/24 повідомлено про відкритий банківський рахунок. На підставі отриманої інформації, винесено постанову про арешт коштів боржника від 28.05.2024 ВП № 74819870, яку направлено зазначеній банківській установі. Листом з АТ «ОТП БАНК» від 10.12.2024 за вих. № 68-3-23-23/10888-БТ повідомлено про відкриті банківські рахунки. На підставі отриманої інформації, винесено постанову про арешт коштів боржника від 23.01.2025 ВП № 74819870, яку направлено зазначеній банківській установі. Втім, на виявлених рахунках боржника залишок коштів недостатній для виконання виконавчих документів в повному обсязі. Згідно відповіддю з ДПС України та ПФУ, боржник пенсію не отримує, інші джерела доходів відсутні. Останній раз офіційний дохід боржник отримав в 2020 році. Відповідно до відповіді з МВС України, за боржником на праві власності зареєстровано транспортний засіб, а саме легковий автомобіль KIA SORENTO, 2016 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 . У зв`язку з відсутністю інформації про місцезнаходження зазначеного транспортного засобу, винесено постанову про розшук майна боржника від 29.05.2024 ВП № 74819870, яку направлено на виконання уповноваженим органам Національної поліції України. Станом на день звернення з поданням транспортний засіб залишається не розшуканим, боржником його місцезнаходження не повідомлено та добровільно для опису та арешту не надано. Згідно з відповіддю з Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 09.05.2024 за вих. № ПНС/2/6519-24 за боржником великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби не зареєстровані. Згідно з відповіддю з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 29.07.2024 за вих. № 10598/06-2/15-24, відомості про зареєстровані судна власником або судновласником яких є боржник відсутні. Згідно з інформацією, отриманою з Єдиної уніфікованої системи сільськогосподарської техніки Держпродспоживслужби встановлено, що боржнику не належить сільськогосподарська техніка. На підставі довідки з Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку встановлено, що боржник значними пакетами акцій емітентів (5 відсотків і більше статутного капіталу) не володіє. Актами виходу приватного виконавця від 18.07.2024 та від 19.05.2025 встановлено, що за адресою Сумська обл., Сумський р-он, с. Великий Бобрик, вул. Нова Займа, 14 належного боржнику майна, яке підлягає опису та арешту не виявлено. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що боржнику на праві приватної власності належить житловий будинок, що розташований на незареєстрованій у встановленому законом порядку земельній ділянці з кадастровим номером 5922380800:01:002:0331 за адресою Сумська обл., Краснопільський р-он, с. Великий Бобрик, вул. Нова Займа, 14. Враховуючи принцип цілісності земельної ділянки з будівлею, звернути стягнення на житловий будинок неможливо без звернення стягнення на земельну ділянку, на якій він розташований, а тому приватним виконавцем вчиняються заходи спрямовані на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. Отже, в результаті вжитих заходів примусового виконання та виконавчих дій під час здійснення примусового виконання судових рішень встановлено відсутність достатніх для задоволення вимог за виконавчим документом коштів, відсутність належного боржнику рухомого, нерухомого та іншого майна, за рахунок якого можливе у повному обсязі погашення грошового зобов`язання.

Приватний виконавець вказує, що на момент звернення до суду з даним поданням боржником не вживаються жодні заходи, направлені на виконання зобов`язань, покладених на нього рішеннями суду. Тобто, протягом тривалого часу боржник ухиляється від виконання рішень суду про стягнення з нього заборгованості. При цьому, під ухиленням слід розуміти не тільки пряму активну відмову, а й пасивне небажання, не сприяння, невчинення дій, бездіяльність обов`язку, покладеного на особу рішенням суду, що відповідно до Конституції України ухвалюється іменем України і є обов`язковими до виконання на території України. Приватним виконавцем на усі відомі адреси боржника направлено виклик від 28.05.2024 за вих. № 1804 (поштові відправлення №№ 06 009 254 382 32, 06 009 254 396 70, 06 009 254 389 92), 23.04.2024 за вих. № 1361 (поштове відправлення № 06 009 131 506 75), якими боржника зобов`язано надати відомості про майно та доходи. Втім, достовірно знаючи про наявність боргу та відкритих виконавчих проваджень, боржник не бажає отримувати кореспонденцію (усі поштові відправлення повернулися не врученими з відміткою АТ «Укрпошта» - «за закінченням терміну зберігання»), на виклики не з`являється, відповідно не виконує свої зобов`язання як сторони боржника, що свідчить про ухилення ОСОБА_1 від виконання судових рішень. В порушення пункту третього частини п`ятої статті 19 Закону № 1404-VIII, боржником не було надано декларацію про доходи та майно, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки в банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб. Згідно з відповіддю Управління державної міграційної служби України в Сумські області від 03.05.2024 за вих. № 5901.3-2353/59.1-24, ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , що свідчить про намір боржника вибути за межі України. Зважаючи на наявну можливість у боржника покинути територію України, з метою ухилення від виконання рішення суду, виникла необхідність у зверненні до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України.

За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із частиною 1, 3, 4 статті 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Як вже зазначив суд, статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

За положеннями пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Положеннями пункту 1 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного або приватного виконавця.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є факт ухилення боржника від виконання рішення.

Право приватного виконавця на звернення з відповідним поданням виникає у разі саме ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань. Наявність самого невиконаного зобов`язання таким правом приватного виконавця не наділяє.

Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Одночасно, при розгляді вказаної категорії спорів, виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Водночас, поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Суд встановив, що матеріалами подання не підтверджується факт ухилення боржника від виконання рішення суду, оскільки з доданих до подання доказів не вбачається здійснення боржником будь-якої, у тому числі, господарської діяльності, отримання ним доходів, наявності грошових коштів. Подання не містить доказів вчинення боржником дій, спрямованих на приховання майна, відчуження майна у будь-який спосіб, придбання майна на користь третіх осіб тощо.

Сам по собі факт відсутності у боржника майна та грошових коштів, чи їх недостатність для виконання зобов`язань, не свідчить про ухилення від виконання рішення суду.

Також неявка боржника на виклики приватного виконавця та ненадання витребуваних відомостей не може вважатися безумовною підставою для обмеження права особи на виїзд за межі України.

Суд зазначає, що неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця повинно мати наслідком накладення штрафу, що передбачено ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не обмеження особи у здійсненні її конституційних прав.

Оскільки матеріали подання приватного виконавця не підтверджують обставин наявності у боржника реальної можливості виконати рішення суду у повному обсязі та невиконання цього рішення із суб`єктивних мотивів, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем при зверненні з відповідним поданням належними доказами не доведено ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції, і, по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів необхідно пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдане лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Суд зазначає, що сама по собі інформація щодо наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон не є підставою для застосування такого заходу, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 337 ГПК України, тим більше, в умовах введеного в Україні воєнний стану під час дії якого виїзд за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років обмежений.

Обмеження у праві виїзду за межі України не є за своєю правовою природою видом санкції чи покарання за невиконання боржником судового рішення. Таке обмеження повинно забезпечити виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

У поданні приватного виконавця не вказано, яким чином обмеження боржника у праві виїзду за межі України забезпечить виконання рішення суду, сприятиме погашенню заборгованості, а відтак у суду відсутні правові підстави для застосування такого обмеження.

За викладених обставин суд відмовляє у задоволенні подання приватного виконавця Боруци Тетяни Миколаївни (вх. №3510 від 19.06.2025) про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України по справі №920/710/23.

Керуючись ст. 2, 234, 235, 326, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця Боруци Тетяни Миколаївни (вх. №3510 від 19.06.2025) про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України по справі №920/710/23.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвала підписана суддею 20.06.2025.

СуддяД.В. Вдовенко