Рішення від 12.06.2025 по справі 943/1322/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1322/20

Провадження № 2/943/11/2025

12 червня 2025 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Коса І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.,

за участю представників позивача ПП «ОАЗА» - директора Колодія Р.Р. та адвоката Гороха В.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Буську цивільну справу за позовом Приватного підприємства«ОАЗА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Галини Володимирівни та Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, визнання права на оформлення документів щодо викупу земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

позивач ПП «ОАЗА» звернулося до суду із указаним позовом, у якому після неоднорозового уточнення своїх позовних вимог, просить: визнати незаконним та скасувати рішення Красненської селищної ради Буського району Львівської області від 02.06.2015 №935 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки по АДРЕСА_1 »; визнати незаконним рішення Красненської селищної ради Буського району Львівської області №43 від 21.12.2015 року «Про продаж та затвердження ціни земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_2 »; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 20 травня 2016 року між Красненською селищною радою Буського району Львівської області та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Г.В. №433 від 20.05.2016; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений 25 січня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Г.В. від 25.01.2018 №104; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений 02 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Г.В. від 02.08.2018 №853; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,3369 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів електричної та теплової енергії для обслуговування трансформаторної підстанції ЗТП-233, кадастровий номер 4620655300:05:001:0120, яка зареєстрована 02 серпня 2018 року за №27112947 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати за позивачем ПП «ОАЗА» право на викуп земельної ділянки площею 0,2258 га по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням код КВЦПЗ - 11.03 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд будівельних організацій та підприємств», що відносяться до категорії земель «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення».

В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача покликається на те, що 23 листопада 2005 року ПП «ОАЗА» набуло право власності на приймальний пункт загальною площею 194,2 кв.м, який знаходиться по АДРЕСА_1 , що зумовило перехід від Красненської селищної ради до ПП «ОАЗА» права користування на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований приймальний пункт та частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування загальною площею 0,2258 га, про що не заперечила селищна рада. На підставі рішення Красненської селищної ради №48 від 06.05.2006 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки СПД, юридичній особі ПП «ОАЗА» в 2008 році ліцензованою землевпорядною організацією ТзОВ «ГЕО-ТРАНС» розроблено проект землеустрою на проведення робіт по відведенню земельної ділянки для обслуговування приймального пункту та облаштування цеху з виготовлення залізобетонних виробів по АДРЕСА_1 . Однак, вищезгадана документація із землеустрою не була затверджена Красненською селищною радою у зв`язку із необхідністю розроблення детального плану території по АДРЕСА_1 . За період 2011-2013 років ПП «ОАЗА» за користування земельною ділянкою площею 0,2258 га сплатило земельний податок, який нараховувався податковим органом на підставі поданих Красненською селищною радою відомостей, що підтверджується листами ГУ ДПС у Львівській області. Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 14.12.2018, яка набрала законної сили 29.12.2018 у справі №440/2393/18, за ОСОБА_4 визнано право власності на навіс та ПП «ОАЗА» як єдиного майнового комплексу в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_5 . На підставі цієї ухвали 15 травня 2019 року були внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині зміни власника та директора ПП «ОАЗА», після чого ПП «ОАЗА» продовжило оформляти право на земельну ділянку площею 0,2258 га та сплачувати земельний податок за користування нею за 2019 рік. Однак, при розробленні в 2019 році ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем» проекту детального плану території в смт. Красне по вул. Залізнична, 11, з метою впорядкування території та визначення необхідної площі земельної ділянки для обслуговування споруди для виготовлення бетонних виробів, який поданий 25 червня 2020 року Красненською селищною радою на громадські обговорення, директором ПП «ОАЗА» Колодієм Р.Р. виявлено, що площа даної земельної ділянки зменшилась з 0,2258 га до 0,1350 га, тобто на 0,0908 га, та в подальшому позивач довідався із листів Красненської селищної ради від 20.11.2019 та від 10.01.2020 про рішення Красненської селищної ради №43 від 21.12.2015 «Про продаж та затвердження ціни земельної ділянки несільськогосподарського призначення гр. ОСОБА_2 », до яких додано копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 20 травня 2016 між Красненською селищною радою та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Тиднюк Г.В. від 20.05.2016 за №433. Таким чином, всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 120, ст. 141 Земельного кодексу України, Красненська селищна рада, відчуживши частину земельної ділянки, якою користувалось ПП «ОАЗА», іншій особі ОСОБА_2 без добровільної відмови приватного підприємства «ОАЗА» від фактичного користування цією земельною ділянкою та без вилучення її у позивача, порушила право останнього на землекористування та цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку площею 0,2258 га під приймальним пунктом та для його обслуговування після набуття права власності на будівлю. За зверненням відповідача ОСОБА_2 на підставі рішення Красненської селищної ради №303 від 23.04.2012, у 2012 році ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем» розроблено детальний план території земельної ділянки для обслуговування трансформаторної підстанції ЗТП-233 по АДРЕСА_1 з урахуванням старого Генерального плану смт. Красне, затвердженого в 1970 році, а не у відповідності до нового Генерального плану смт. Красне, затвердженого рішенням Красненської селищної ради №878 від 13.02.2015. Крім того, зазначений детальний план розроблений із посиланням на проект роздержавлення і приватизації земель Красненської селищної ради, який не є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, оскільки таким основним видом містобудівної діяльності на місцевому рівні є Генеральний план населеного пункту. Даний детальний план затверджений рішенням Красненської селищної ради №935 від 02.06.2015 за зверненням ОСОБА_2 . На підставі цього рішення Красненська селищна рада надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо викупу земельної ділянки площею 0,3369 га для обслуговування трансформаторної підстанції ЗТП-233 по АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_2 , який в подальшому оформив право власності на неї без проведення земельних торгів. При цьому, останній добре знав про наявність у нього містобудівного обґрунтування та документації із землеустрою від 2008 року на іншу його земельну ділянку, кадастровий номер 4620655300:05:001:0066, яка розташована в цьому районі території, де відображена сусідня земельна ділянка ПП «ОАЗА» із встановленими межами та конфігурацією. Ці встановлені межі та конфігурація земельної ділянки ПП «ОАЗА» відповідають межам та конфігурації земельної ділянки площею 0,2258 га згідно розробленого в 2008 році ліцензованою землевпорядною організацією ТзОВ «НВП «ГЕО-ТРАНС» проекту землеустрою на проведення робіт по відведенню земельної ділянки для обслуговування приймального пункту та облаштування цеху з виготовлення залізобетонних виробів по АДРЕСА_1 на замовлення ПП «ОАЗА». Про те, що вказаний проект землеустрою був розроблений, свідчить лист ТзОВ «НВП «ГЕО-ТРАНС» №24 від 27.05.2021 та Виписка із банківського рахунку, в якій зазначено платіжне доручення №67 про сплату коштів в сумі 1750,45 грн. та платіжне доручення №158 про сплату коштів в сумі 1000 грн. за договором виконання проектно-пошукових робіт №321/287 від 31.08.2007. Однак, позиція відповідачів ґрунтується на тому, що площа та конфігурація земельної ділянки ОСОБА_2 сформувалась з урахуванням детального плану території земельної ділянки, затвердженого рішенням Красненської селищної ради №935 від 02.06.2015. Разом із тим, даний детальний план території не відповідає діючому на той час Генеральному плану смт. Красне від 1970 року, Генеральному плану Красне від 2015 року, вимогам ч. 1, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент прийняття рішення), п. 4.2. ДБН Б. 1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» (в редакції чинній на момент прийняття рішення), оскільки розроблений на окрему земельну ділянку, яка не обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту (водні об`єкти, гори, яри, ліси), без врахування таких вихідних даних як: 1) іншої містобудівної документації стосовно відповідної території, а саме містобудівного обґрунтування, яке міститься в затвердженому проекті землеустрою на проведення робіт по відведенню земельної ділянки ОСОБА_2 , кадастровий номер 4620655300:05:001:0066, для реконструкції придбаних приміщень під цех по виготовленню металопластикових виробів по АДРЕСА_1 , розробленого в 2008 році ТзОВ «НВП «ГЕО-ТРАНС» на замовлення ОСОБА_2 ; 2) кадастрового плану з переліком земель, наданих у власність чи користування, в тому числі кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 4620655300:05:001:0066, а також тих, щодо яких готуються проекти рішень, що підтверджуєтьсявисновком будівельно-технічноїта земельно-технічноїекспертизи №1272від 25.01.2022судового експертаПерекрьостова В.М.за заявою ОСОБА_6 від 15.12.2021, який діє в інтересах ПП «ОАЗА». Також даним експертним висновком встановлено, що земельна ділянка площею 0,3369 га, кадастровий номер 4620655300:05:001:0120, власником якої є ОСОБА_1 , накладається на земельну ділянку площею 0,2258 га, кадастровий номер 4620655300:05:001:0057, яка перебуває в користуванні ПП «ОАЗА», де площа накладення складає 996,1 кв.м. Вищевказаний затверджений детальний план послужив підставою для відмови у прийнятті Красненською селищною радою Золочівського району Львівської області рішення про надання ПП «ОАЗА» дозволу на викуп земельної ділянки площею 0,2258 га по АДРЕСА_2 із цільовим призначенням код КВЦПЗ - 11.03 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд будівельних організацій та підприємств», що відносяться до категорії земель «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», що підтверджується заявою ПП «ОАЗА» від 13.09.2021, листом Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області від 23.10.2021 №1511. При поданні позовної заяви ПП «ОАЗА» посилалось на ст. 21 ЦК України, відповідно до якої суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, позивач вважає оскаржуване рішення Красненської селищної ради №935 від 02.06.2015 року «Про затвердження детального плану території земельної ділянки по АДРЕСА_1 » таким, що не відповідає ч. 1, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент прийняття рішення), ДБН Б. 1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» (в редакції чинній на момент прийняття рішення), а також порушує законні інтереси ПП «ОАЗА» на викуп земельної ділянки площею 0,2258 га по АДРЕСА_2 із цільовим призначенням код КВЦПЗ - 11.03 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд будівельних організацій та підприємств», що відносяться до категорії земель «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення». Крім того, укладений на підставі спірного рішення селищної ради договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20.05.2016 за №433 також є недійсним, що в свою чергу зумовлює недійсність договору дарування земельної ділянки, укладеного 25 січня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Г.В. від 25.01.2018 за №104, а також недійсність договору дарування земельної ділянки, укладеного 02 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Г.В. від 02.08.2018 №853, а також наведене зумовлює скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4620655300:05:001:0120, яке зареєстровано 02 серпня 2018 року за №27112947 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відтак, позивач ПП «ОАЗА» звернулось до суду із вимогами про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів купівлі-продажку та дарування спірної земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, а також визнання за позивачем права на оформлення документів щодо викупу земельної ділянки площею 0,2258 га для обслуговування приймального пункту, які просить задовольнити повністю та покласти судові витрати на відповідачів.

Ухвалою судді від 31.07.2020 року частково задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову. Заборонено Красненській селищній раді Буського району Львівської області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 0,3369 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів електричної та теплової енергії, для обслуговування трансформаторної підстанції ЗТП-233, кадастровий номер 4620655300:05:001:0120, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 . Також заборонено ОСОБА_1 відчужувати земельну ділянку площею 0,3369 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів електричної та теплової енергії, для обслуговування трансформаторної підстанції ЗТП-233, кадастровий номер 4620655300:05:001:0120. Відмовлено у задоволенні решти вимог заяви, зокрема щодо накладення арешту на спірну земельну ділянку. Вказана ухвала суду переглядалась в апеляційному порядку та була залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23.11.2020 року.

Ухвалою судді від 09.09.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з призначенням судового засідання.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року здійснено перехід із розгляду цієї справи в порядку спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 28.12.2020 року прийнято до розгляду заяву директора ПП «ОАЗА» Колодія Р.Р. про зміну предмета позову від 25.09.2020 року зі зміненими позовними вимогами, а також залучено до участі в справі відповідача ОСОБА_3 , а розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.02.2021 року витребувано письмові докази у Красненської селищної ради Львівської області, у приватного нотаріуса Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Галини Володимирівни, у відділі в Буському районі Головного управління Держгеокадастру в Львівській області.

Ухвалою суду від 28.01.2022 року прийнято до розгляду заяву директора ПП «ОАЗА» Колодія Р.Р. про зміну предмета позову від 24.11.2021 року зі зміненою позовною вимогою щодо визнання за приватним підприємством «ОАЗА» права на викуп земельної ділянки площею 0,2258 га по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням код КВЦПЗ 11.03 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд будівельних організацій та підприємств», що відносяться до категорії земель «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення».

Ухвалою суду від 28.01.2022 року прийнято до розгляду заяву директора ПП «ОАЗА» Колодія Р.Р. про зміну предмета позову від 27.01.2022 року зі зміненою позовною вимогою щодо визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладеного 02 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Галиною Володимирівною від 02.08.2018 №853.

Ухвалою суду від 28.01.2022 року призначено у справі комплексну судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено наступні запитання: 1. Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки для обслуговування приймального пункту по АДРЕСА_1 , що перебуває у фактичному користуванні приватного підприємства «ОАЗА»? 2. Чи відповідає конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебуває у фактичному користуванні приватного підприємства «ОАЗА» за вказаною адресою, конфігурації, промірам та площі земельної ділянки, що відображені в проекті землеустрою на проведення робіт по відведенню земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення приймального пункту та облаштування цеху з виготовлення залізобетонних виробів ПП «ОАЗА», Львівська область, Буський район, Красненська селищна рада, смт. Красне, вул. Залізнична, 11», 2007 року, розробленому ТзОВ НВП «ГЕО-ТРАНС» на замовлення ПП «ОАЗА»? 3. Чи накладається земельна ділянка ОСОБА_1 , відображена в детальному плані території по АДРЕСА_1 , затвердженому рішенням Красненської селищної ради від 02.06.2015 р. №935 за зверненням гр. ОСОБА_2 та в документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 4620655300:05:001:0120 на земельну ділянку, відображену в проекті землеустрою на проведення робіт по відведенню земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення приймального пункту та облаштування цеху з виготовлення залізобетонних виробів ПП «ОАЗА», Львівська область, Буський район, Красненська селищна рада, смт. Красне, вул. Залізнична, 11», 2007 року, розробленому ТзОВ НВП «ГЕО-ТРАНС» на замовлення ПП «ОАЗА»? 4. Чи відповідає проект землеустрою на проведення робіт по відведенню земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення приймального пункту та облаштування цеху з виготовлення залізобетонних виробів ПП «ОАЗА», Львівська область, Буський район, Красненська селищна рада, смт. Красне, вул. Залізнична, 11, 2007 року, розроблений ТзОВ НВП «ГЕО-ТРАНС» щодо земельної ділянки, площею 0,2258 га, розташованої у смт. Красне по вул. Залізнична, 11 та його затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

Ухвалою суду від 19.03.2024 року відновлено провадження у справі після надходження до суду справи після проведеної експертизи.

Ухвалою суду від 16.04.2024 року залучено до участі в цій справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів».

Ухвалою суду від 18.06.2024 року витребувано письмові докази по справі від АТ «АКБ «Львів».

Ухвалою суду від 18.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено вищевказану справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22.07.2024 року відмовлено у задоволенні заяви ПП «ОАЗА» про вжиття заходів забезпечення позову.

Представники позивача ПП «ОАЗА» - директор Колодій Р.Р. та адвокат Горох В.В. у судовому засіданні позовну заяву з урахуванням уточнених позовних вимог підтримали повністю та просили суд їх задовольнити, покликаючись на вищевказані обставини позовної заяви та поданих до неї уточнень. Крім того, адвокат Горох В.В. звернув увагу суду на те, що Красненська селищна рада своїми спірними рішеннями порушила законний інтерес ПП «ОАЗА» в оформленні права на викуп спірної земельної ділянки для обслуговування позивачем власного приміщення піднавісу, за яку позивач систематично сплачував орендну плату. Крім того, представник позивача покликається на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 14.12.2018, яка набрала законної сили 29.12.2018 у справі №440/2393/18, якою затверджено мирову угоду, внаслідок чого за ОСОБА_4 визнано право власності на ПП «ОАЗА», як єдиного майнового комплексу, в порядку спадкування за законом, після смерті її чоловіка ОСОБА_5 , яке Красненською селищною радою не оскаржувалося. Крім того, представник позивача вважає, що підписавши акт узгодження меж земельної ділянки ПП «ОАЗА», відповідачі Красненська селищна рада та ОСОБА_2 фактично визнали належність ПП «ОАЗА» земельної ділянки площею 0,2258 га. Також адвокат Горох В.В. зазначає про те, що присвоєння земельній ділянці кадастрового номера підтверджує ознаки формування земельної ділянки позивача, а висновок судового експерта ОСОБА_7 вказує на недопустимість детального плану спірної земельної ділянки ОСОБА_2 . Відтак, представники позивача просили поновити строк позовної давності, пропущений із поважних причин, оскільки ОСОБА_4 стала власником із 2007 року та задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у судовезасідання нез`явилися,а відїх представника адвокатаПатько Н.Я. надійшли заяви про розгляд справи без участі, в якій просить розгляд справи проводити без участі відповідачів та їх представника, проти позову заперечують повністю та просять у задоволенні позовних вимог відмовити через їх необгрунтованість та безпідставність, а всі судові витрати просить покласти на позивача.

У відзивах на позовну заяву з уточненнями до неї відповідачі заперечують позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на те, що позивач ПП «ОАЗА» не звертався до уповноваженого органу із заявою про викуп земельної ділянки, що свідчить про відсутність порушеного права чи законного інтересу позивача на спірну земельну ділянку. Проект відведення земельної ділянки для передачі в оренду ПП «ОАЗА» не був виготовлений у передбачений рішенням слещної ради трьохмісячний строк та не був поданий на розгляд і затвердження в установленому порядку. Крім того, такий проект землеустрою позивача не був затверджений Красненською селищною радою, не пройшов погодження компетентних органів та обов`язкової державної експертизи, що свідчить про ненабуття ним жодних ознак документації із землеустрою, а тому такий не має жодної юридичної сили, оскільки не затверджений та не подавався на затвердження власнику - Красненській селищній раді, що підтверджується листом селищної ради і визнається самим же позивачем. Крім того, відповідачі вказують на те, що позивач ПП «ОАЗА» до селищної ради із заявою про передачу йому в приватну власність або в користування земельної ділянки площею 0,2258 га в АДРЕСА_1 не звертався, рішення про це селищною радою не приймалося, що свідчить про непорушення прав та інтересів позивача. Також звертають увагу на те, що дозвіл на розробку проекту відведення не являється правовстановлюючим актом і не гарантує особі набуття права власності чи користування на земельну ділянку відповідно до практики Верховного Суду, а долучений до позовної заяви проект землеустрою від 2008 року не має юридичної сили та не породжує жодних правових наслідків. Крім того, покликаються на те, що згідно листа Відділу Держгеокадастру в Буському районі Львівської області земельній ділянці площею 0,2258 га кадастровий номер не присвоювався, що спростовує відповідні доводи позивача в цій частині. Крім того, вважають безпідставними покликання позивача на ухвалу Буського районного суду Львівської області у справі №440/2393/18, оскільки така жодним чином не стосується спірної земельної ділянки та згідно положень ч. 2 ст. 54, ч. 5 ст. 82 ЦПК України такі обставини можуть бути у загальному порядку спростовані відповідачем, як особою, яка не брала участі у справі, в якій вони були встановлені. З огляду на вказане, оскільки у даній справі відсутнє рішення Красненської селищної ради, прийняте на пленарному засіданні про затвердження проекту землеустрою, розробленого на замовлення позивача, а також рішення про передачу йому у власність чи користування земельної ділянки площею 0,2258 га в АДРЕСА_1 , а тому ПП «ОАЗА» не набувало прав на цю земельну ділянку на підставі правочину, не одержувало у встановленому порядку державного акта на землю, а виготовлений проект землеустрою не набув статусу документації із землеустрою, отже не відбулось формування земельної ділянки відповідною площею, як об`єкта цивільних прав, і речові права на таке майно не вважаються дійсними в силу приписів п. 20 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відтак, зважаючи на відсутність юридичних фактів, які б свідчили про набуття ПП «ОАЗА» права на земельну ділянку конкретною площею - 0,2258 га за адресою: АДРЕСА_1 , вимоги позивача, заявлені в межах даної справи, на думку відповідачів, є необґрунтованими. Крім того, відповідачі просили застосувати строк позовної давності до позовних вимог ПП «ОАЗА», поважні причини для поновлення такого строку вважали відсутніми, оскільки з 20.05.2016 року ПП «ОАЗА» могло дізнатися з Державного реєстру речових прав про зареєстроване право, а тому такий строк сплив 20.05.2019 року, однак позов подано 24.07.2020 року. Отже, відповідачі просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, а в разі знаходження судом підставними позовних вимог ПП «ОАЗА», то просили застосувати до таких наслідки спливу позовної давності.

Позивач ПП «ОАЗА» у своїх відповідях на відзиви заперечує їх доводи, наполягаючи на задоволенні заявлених позовних вимог, виходячи із мотивів позовної заяви та уточнень до неї. Крім того, зазначає про те, що рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою та рішення у формі висновку про погодження йому проекту землеустрою та незаперечення користування позивачем земельною ділянкою площею 0,2258 га ніким не оскаржені в судовому порядку. Також оскаржувані рішення відповідача та спірні договори порушують права позивача на захист його законного інтересу щодо оформлення права оренди на спірну земельну ділянку, а тому вимога позивача про визнання за ним права на оформлення документів щодо викупу земельної ділянки площею 0,2258 га є законною. Крім того, позивач звертає увагу на поважні причини пропуску строку позовної давності на звернення до суду, з огляду на те, що про порушення своїх прав ПП «ОАЗА» не могло дізнатися раніше, оскільки попередній власник і його директор ОСОБА_5 на час прийняття оскаржуваного рішення помер, протягом 2014-2019 років інші посадові особи на підприємстві не працювали, а теперішній одноосібний власник ОСОБА_4 із 2012 року постійно перебуває на заробітках за кордоном, а право власності на ПП «ОАЗА», як єдиного майнового комплексу, в порядку спадкування вона набула 29.12.2018 року, яке було зареєстровано в установленому законом порядку 15.05.2019 року, що свідчить про поважність у позивача причин для поновлення строку позовної давності для звернення із цим позовом до суду. Отже, позивач просить задовольнити позов, з урахуванням його уточнень, у повному обсязі, відхиливши наведені у відзивах на позовну заяву доводи.

У запереченняхна відповідьна відзиввідповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заперечують йогодоводи,наполягаючи навідмові взадоволенні позовнихвимог уповному обсязі,виходячи ізмотивів відзивуна позовнузаяву.Крім того,покликаються набезпідставність доводівпозивача проте,що приймальнийпункт побудованийв 1960-70роках тарозташований насформованій земельнійділянці,якою користувалосьспільне підприємство«Буський райкоопзаготпром»,вважаючи такітвердження безпідставними,які непідтверджені належними,достатніми тадостовірними доказами.Крім того,право користуванняземельною ділянкоюзгідно вказанихположень виникаєвиключно післявідводу такоїв натурі,докази чогопозивачем ненадані,а встановленіобставини ухвалоюБуського районногосуду Львівськоїобласті усправі №440/2393/18,якою визнаноправо власності ОСОБА_4 на ПП«ОАЗА»,до складуякого входитьправо користуванняземельною ділянкою,площею 0,2258га по АДРЕСА_1 ,вважають такими,що немають обов`язковогозначення таможуть бутиспростовані відповідачамив загальномупорядку (ч.5ст.82ЦПК України). Крімтого,на думкувідповідачів єбезпідставними посиланняпозивача насплату земельногоподатку,як обставинив обгрунтуваннязаявленого позову,оскільки такідоводи неможуть вважатисядоказом правомірногокористування земельноюділянкою абосвідчити провиникнення прававласності (користування)на землю,а надмірнасплата земельногоподатку єпідставою длязвернення доподаткового органупро здійсненняйого перерахунку.З приводупостанови ВерховногоСуду №713/1817/16-цвід 05.12.2018,на котрупосилався позивачу позовнійзаяві,то увідзиві натаку вказувалось,що цяпостанова несвідчить пропідставність вимогпозивача,адже,як вірновказує останнійу відповідіна відзив,у постановійдеться процивільний інтересна оформленняправа наземельну ділянкупід набутимбудинком іспорудою,а непро наявністьправа користуванняділянкою зконкретними площеюта конфігурацією.При цьомупозивач невчиняв жоднихдій дляреалізації свогоінтересу,адже незвертався доселищної радиз заявоюпро наданняйому вкористування ділянки,а відтак,відсутнє порушеннязаконного інтересупозивача,адже уоформленні відповідногоправа йомуне буловідмовлено,що свідчитьпро безпідставністьта передчасністьпозовних вимог.Щодо вказівокпозивача пронаявність унього цивільногоінтересу воформленні «праваоренди ізподальшим викупомземельної ділянки»,то такіне єпідтвердженими,оскільки позивачне пройшовзаконодавчо встановленоїпроцедури,яка передуєпередачі земельноїділянки комунальноївласності,що вимагаєвчинення самевід зацікавленоїособи активнихдій,яких позивачемне здійснено,а томувважають відсутніму позивачапорушеного інтересув силуприписів ст.4ЦПК України,а рішеннямКрасненської селищноїради №48від 06.05.2006року ПП«ОАЗА» наданодозвіл навиготовлення проектувідведення земельноїділянки виключнодля передачів оренду,тобто волевиявленнявласника щодоможливості подальшоговикупу ділянкивідсутнє.При цьому,зазначають,що незатвердженіу встановленомупорядку проектвідведення земельноїділянки тапроект детальногоплану території,листи щодосплати земельногоподатку,довідки,виписки,долучені допозовної заяви,не єналежними тадопустимими доказаминабуття позивачемправа власностічи користуванняземельною ділянкою,площею саме0,2258га,оскільки відповідніобставини маютьбути підтвердженіналежними засобамидоказування.Натомість,бездіяльність ПП«ОАЗА» тривалабільше 13років. Крім того, рішеннями Красненської селищної ради №28 від 06.05.2006, №10 від 22.01.2008 припинено право користування Буським райкоопзаготпромом земельною ділянкою площею 0,4821 га та 0,8568 га в смт. Красне, за яким рахувалось землі площею 1,6989 га, тобто прослідковується, що формування земельної ділянки площею 0,2258 га, визнання права в оформленні документів щодо викупу якої є предметом спору у даній справі, як об`єкта цивільних прав, не відбулось, враховуючи, що такі стосуються ділянок з іншими площами. Відтак, відповідачі просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, а в разі знаходження судом підставними позовних вимог ПП «ОАЗА», то просили застосувати до таких наслідки спливу позовної давності.

Відповідач Красненська селищна рада Золочівського району Львівської області явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечила, направивши заяву про розгляд справи у їх відсутності та просила відмовити в задоволенні позовних вимог, а у поданому відзиві на позовну заяву проти позову заперечують, покликаючись на те, що оскаржуване рішення Красненської селищної ради Буського району Львівської області «Про продаж та затвердження ціни земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_2 » та укладений на його підставі договір купівлі-продажу земельної ділянки є законними. Так, рішенням Красненської селищної ради від 06.05.2006 року надано дозвіл ПП «ОАЗА» на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для передачі в оренду, а не викупу, де його попереджено про необхідність виготовлення зазначеного проекту в трьохмісячний термін та подання на розгляд і затвердження в установленому порядку. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що доданий до позовної заяви проект землеустрою не був затверджений Красненською селищною радою, не пройшов погодження компетентних органів і щодо нього не проводилась обов`язкова державна експертиза, що свідчить про те, що він не набув ознак документації із землеустрою та не має юридичної сили. Водночас позивач ПП «ОАЗА» до селищної ради із заявою про передачу йому в приватну власність або в користування земельної ділянки площею 0,2258 га в смт. Красне по вул. Залізнична, 11 не звертався, рішення про це селищною радою не приймалося, що свідчить про непорушення прав та інтересів позивача. Крім того, відповідач вважає відсутніми у позивача поважні причини для поновлення пропущеного строку позовної давності, оскільки з 20.05.2016 року ПП «ОАЗА» могло дізнатися з Державного реєстру речових прав про зареєстроване право, а тому такий строк сплив 20.05.2019 року, однак позов подано 24.07.2020 року. Отже, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, а в разі знаходження судом підставними позовних вимог ПП «ОАЗА», то просить застосувати до таких наслідки спливу позовної давності.

Третя особа Приватний нотаріус Тиднюк Г.В. в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, направивши клопотанняпро розглядсправи заїї відсутності, а письмових пояснень по справі не надавала.

Третя особа АТ «АКБ «Львів» явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечила, направивши клопотання про розгляд справи без їх участі та покладаються при вирішенні цього спору на розсуд суду, а письмових пояснень по справі не надавали.

Заслухавши доводи представників позивача, дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до таких висновків.

Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Частинами п`ятою, сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачу ПП «ОАЗА» на праві приватної власності належить приймальний пункт площею 194,2 кв.м. по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом право власності від 23.11.2005, виданим Красненською селищною радою та витягом про його державну реєтрацію від 12.06.2020.

Відповідно до рішення Красненської селищної ради Буського району Львівської області №28 від 06.05.2006 року припинено право користування земельною ділянкою Буського райкоопзаготпрому площею 0,4821 га в зв`язку із продажем приміщень СПД ОСОБА_8 та ПП «ОАЗА», розташованої по вул. Залізнична, 11 в смт Красне Буського району Львівської області, в межах населеного пункту.

Іншим рішенням Красненської селищної ради Буського району Львівської області №10 від 22.01.2008 року припинено Буській РКЗП право користування земельною ділянкою площею 0,8568 га в смт Красне в межах населеного пункту, а вказану земельну ділянку передано в розпорядження селищної ради (землі запасу).

Крім того, рішенням Красненської селищної ради Буського району Львівської області №48 від 06.05.2006 року надано дозвіл ПП «ОАЗА» на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення приймального пункту та переобладнання в цех з виготовлення залізобетонних виробів по АДРЕСА_1 , в межах населеного пункту, для передачі в оренду; рекомендовано ПП «ОАЗА» звернутися у відповідну ліцензовану землевпорядну організацію для виготовлення проекту відведення та попереджено про необхідність проекту відведення земельної ділянки у трьохмісячний термін, після чого проект відведення подати на розгляд та затвердження у встановленому порядку.

Згідно акту (без дати та номеру) проведено встановлення та погодження меж земельної ділянки ПП «ОАЗА» із суміжними користувачами на місцевості по АДРЕСА_1 , а також ТзОВ «ГЕО-ТРАНС» розроблено проект землеустрою на проведення робіт по відведенню земельної ділянки для обслуговування приймального пункту та облаштування цеху з виготовлення залізобетонних виробів по АДРЕСА_1 , який на розгляд та затвердження Красненської селищної ради не був поданий.

Згідно довідки Красненської селищної ради №157 від 12.07.2010 вбачається, що селищна рада не заперечує у користуванні ПП «ОАЗА» земельною ділянкою площею 0,2258 га для обслуговування цеху з виготовлення залізобетонних виробів.

Крім того, рішенням Красненської селищної ради Буського району Львівської області №259 від 10.02.2012 року ухвалено здійснити розроблення детального плану території по АДРЕСА_1 з метою впорядкування території та визначення необхідної площі земельної ділянки для обслуговування споруди по виготовленню бетонних виробів, фінансування робіт покладено на ПП «ОАЗА», а після розроблення детального плану такий слід подати на затвердження сесії селищної ради.

Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 14.12.2018 року в справі №440/2393/18 (набрала законної сили 30.12.2018) затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9 , треті особи: Красненська селищна рада, Відділ у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на 1/2 частини нерухомого майна та приватного підприємства, права завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом. З моменту визнання та затвердження мирової угоди судом із закриттям провадження у справі за ОСОБА_4 визнається право власності на навіс загальною площею 486 кв. м., що розташований по АДРЕСА_1 , в цілому, на приватне підприємство «ОАЗА» як єдиний майновий комплекс за юридичною адресою: АДРЕСА_3 , в цілому та право на одноосібне завершення приватизації земельної ділянки площею 0,1942 га для обслуговування навісу по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4620655300:05:001:0056, в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно листа Красненської селищної ради №330 від 21.10.2019 року вбачається, що земельні ділянки у ПП «ОАЗА» та ОСОБА_5 , що розташовані на АДРЕСА_1 , рішенням селищної ради не вилучалися, оскільки вони не перебували у їх власності чи користуванні, а знаходилися у землях запасу Красненської селищної ради. Тому відповідно до вимог чинного законодавства позивачу повторно рекомендовано виготовити та подати для затвердження детальний план території, на якій розташовані належні позивачу споруди (приймальний пункт та цех з виготовлення залізобетонних виробів та навіс) для подальшої передачі в оренду чи у власність.

З іншого листа Красненської селищної ради №357 від 20.11.2019 року вбачається, що селищна рада, будучи законним розпорядником території по АДРЕСА_1 , надавала в різні періоди згоду на виготовлення правовстановлюючих документів ПП ОСОБА_8 (цех з виготовлення залізобетонних виробів), ОСОБА_2 (цех з виготовлення пластикових вікон), ОСОБА_10 (для обслуговування магазин-складу), ОСОБА_2 (для обслуговування трансформаторної підстанції ЗТП-233).

Крім того, як убачається із протоколу громадських слухань детального плану території земельної ділянки для обслуговування трансформаторної підстанції ЗТП-233 по АДРЕСА_1 від 30.11.2012 року, що на загальних зборах громадськості у приміщенні селищної ради, після відповідного оголошення в газеті «Воля народу», проведено громадські слухання вказаного питання, з приводу чого зауважень до селищної ради не поступало, а за наслідками громадських слухань одноголосно ухвалено рекомендувати Красненській селищній раді затвердити детальний план території земельної ділянки для обслуговування трансформаторної підстанції ЗТП-233 по АДРЕСА_1 .

Відтак, рішенням Красненської селищної ради Буського району Львівської області №935 від 02.06.2015 року затверджено детальний план території земельної ділянки для обслуговування трансформаторної підстанції ЗТП-233 по АДРЕСА_1 .

Крім того, рішенням Красненської селищної ради Буського району Львівської області №43 від 21.12.2015 року «Про продаж та затвердження ціни земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_2 » було затверджено ціну земельної ділянки площею 0,3369 га у розмірі 150 811 грн. та вирішено продати у власність відповідача ОСОБА_2 вказану земельну ділянку, кадастровий номер 4620655300:05:001:0120, що розташована по АДРЕСА_1 , в межах населеного пункту, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів електричної та теплової енергії, для обслуговування трансформаторної підстанції ЗТП-233.

На підставі вищевказаного рішення, 20 травня 2016 року між Красненською селищною радою Буського району Львівської області та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу згаданої земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Г.В. №433 від 20.05.2016.

Згодом, як убачається із матеріалів справи, що спірна земельна ділянка площею 0,3369 га на підставі Договору дарування земельної ділянки, укладеного 25 січня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Г.В. від 25.01.2018 №104, перейшла у власність відповідачки ОСОБА_3 , яка згідно Договору дарування земельної ділянки, укладеного 02 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Г.В. від 02.08.2018 №853, подарувала спірну земельну ділянку площею 0,3369 га у користь відповідачки ОСОБА_1 .

Отже, на даний час власником спірної земельної ділянки площею 0,3369 га, кадастровий номер 4620655300:05:001:0120, що розташована по АДРЕСА_1 , є відповідачка ОСОБА_1 .

Разом із тим, як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, що позивач ПП «ОАЗА» в цій справі оспорюює рішення Красненської селищної ради від 21.12.2015 року №43 «Про продаж та затвердження ціни земельної ділянки несільськогосподарського призначення гр. ОСОБА_2 » та в похідному порядку, - укладений на його підставі між Красненською селищною радою та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20.05.2016 року, державну реєстрацію цього права, а також правочини, якими здійснено подальший перехід права власності на спірну земельну ділянку, зокрема: договір дарування, укладений 25.01.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та договір дарування, укладений 02.08.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , скасування записів про державну реєстрацію таких прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також заявляє вимогу про визнання за ПП «ОАЗА» права на оформлення документів щодо викупу спірної земельної ділянки.

Обґрунтування позову, з урахуванням заяв про зміну предмета позову, зводяться до того, що позивачу, як власнику приймального пункту, що знаходиться по АДРЕСА_1 , належить право користування земельною ділянкою площею 0,2258 га, конфігурація якої визначена згідно проекту землеустрою від 2007 року та проекту детального плану території, розробленого в 2012 році, що, як визнає позивач, не були затверджені уповноваженим органом. При цьому, як вказує позивач, що частина цієї ділянки, зокрема: 0,0908 га із 0,2258 га, включена до земельної ділянки, кадастровий номер 4620655300:05:001:0120 площею 0,3369 га, яка відчужена Красненською селищною радою ОСОБА_2 на підставі оскаржуваного рішення селищної ради від 21.12.2015 року за №43.

Крім того, як установлено судом, що у 2007 році ТзОВ НВП «ГЕО-ТРАНС» на замовлення директора ПП «ОАЗА» розроблено проект землеустрою на проведення робіт по відведенню земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення приймального пункту та облаштування цеху з виготовлення залізобетонних виробів ПП «ОАЗА», Львівська область, Буський район, Красненська селищна рада, смт. Красне, вул. Залізнична, 11, стосовно ділянки площею 0,2258 га.

Проте, як слідує із матеріалів згаданого проекту землеустрою, що такий розроблявся на підставі рішення Красненської селищної ради Буського району Львівської області №48 від 06.05.2006, яким ПП «ОАЗА» надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення приймального пункту та переобладнання в цех із виготовлення залізобетонних виробів для передачі в оренду, де встановлено трьохмісячний термін на виготовлення проекту відведення земельної ділянки та подання його на розгляд і затвердження у встановленому порядку.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, що відповідний проект виготовлений у 2007 році, тобто поза межами трьохмісячного строку, встановленого рішенням Красненської селищної ради №48 від 06.05.2006 року.

Разом із тим, у позовній заяві позивач ПП «ОАЗА» визнає, що проект землеустрою не затверджувався уповноваженим органом, що додатково підтверджується листом Красненської селищної ради №311 від 08.09.2020, яким повідомлено, що відповідний проект, як і будь-яка інша технічна документація щодо земельної ділянки, площею 0,2258 га по АДРЕСА_1 не подавалась та не затверджувалась сесією Красненської селищної ради.

Вищевказані обставини згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню, оскільки визнаються учасниками справи та суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Також судом встановлено, що проект землеустрою 2007 року містить Технічне завдання, пунктами 10, 11, 12 якого визначено, що технічна документація повинна пройти погодження компетентних органів, а також державну землевпорядну експертизу (в термін 20 днів). При цьому, вказаний проект не містить висновку державної експертизи, а в графах «погоджено» матеріалів проекту відсутні підписи уповноважених осіб, зокрема: Головного архітектора району, Головного державного санітарного лікаря району та інших, що свідчить про те, що такий не пройшов вищевказаних погоджень (а.с. 189, 191 том 1).

Крім того, матеріали справи містять лист Відділу Держгеокадастру в Буському районі Львівської області №29-13-0.20-110/102-20 від 10.09.2020, яким повідомлено, що земельній ділянці площею 0,2258 га, яка розміщена на території смт. Красне по вул. Залізнична, 11, Управлінням земельних ресурсів у Буському районі та/або Відділом Держгеокадастру у Буському районі, Відділом у Буському районі Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області не присвоєно кадастровий номер 4620655300:05:001:0057. Така ділянка не зареєстрована ні в Державному земельному кадастрі, ні в Державному реєстрі земель, а із 2006 року по даний час неможливо здійснити присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці без внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру чи Автоматизованої системи Державного земельного кадастру. Вказаним листом також проінформовано, що в місцевому фонді документації із землеустрою відсутня будь-яка документація із землеустрою, в тому числі «Проект землеустрою на проведення робіт по відведенню земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення приймального пункту та облаштування цеху з виготовлення залізобетонних виробів ПП «ОАЗА», Львівська область, Буський район, Красненська селищна рада, смт. Красне, вул. Залізнична, 11, а присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці без подання виконавцем технічної документації в електронному (обмінний файл) і паперовому вигляді та без проведення перевірки такого обмінного файлу не передбачено чинним законодавством України (а.с. 21-23 том 2).

Також із листа Красненської селищної ради №311 від 08.09.2020 року вбачається, що звернення від ПП «ОАЗА» до Красненської селищної ради із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки площею 0,2258 га по АДРЕСА_1 не було, а рішення про передачу у приватну власність або в користування ПП «ОАЗА» земельної ділянки площею 0,2258 га в смт. Красне по вул. Залізнична, 11 не приймалося (а.с. 20 том 2).

Також, як слідує із матеріалів справи, що ПП «ОАЗА», одержавши рішення Красненської селищної ради №48 від 06.05.2006 року про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для передачі в оренду із визначеним трьохмісячним терміном на розробку проекту та подання його на розгляд і затвердження, - у встановленому порядку, не здійснило виконання та реалізацію цього рішення органу місцевого самоврядування.

Натомість, лише у 2007 році, тобто із пропуском встановленого рішенням Красненської селищної ради трьохмісячного строку, позивач звернувся до ТзОВ НВП «ГЕО-ТРАНС» із заявою про розробку проекту землеустрою, який був виготовлений, однак не забезпечив його погодження у компетентних органах та проходження державної експертизи.

При цьому, судом встановлено, що з того часу та до моменту подання 24 липня 2020 року позову в цій справі (протягом 13 років) позивач не пройшов обов`язкової процедури, встановленої чинним законодавством України, не виконавши дій, необхідних для отримання земельної ділянки площею 0,2258 га в користування, оскільки, одержавши 06.05.2006 року дозвіл на виготовлення проекту відведення, не подав на затвердження Красненської селищної ради, розроблений у 2007 році проект землеустрою та не звертався із заявою про передачу відповідної земельної ділянки йому у власність або користування, а тому суд вважає, що оспорення за таких умов рішення Красненської селищної ради від 21.12.2015 року, яким відчужено на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею, 0,3369 га, із покликанням на те, що така включає частину ділянки, визначеної на підставі незатвердженого проекту відведення 2007 року, як і заявлення інших похідних вимог, - не може вважатись добросовісною поведінкою відповідно до правових висновків, сформованих у п. 36.4 та п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду в справі №688/2908/16-ц від 29.09.2020 року щодо виключної правової проблеми, за якими дозвіл на розробку проекту відведення не являється правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку; якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Крім того, у даній справі позивач просить визнати за ним право на оформлення документів щодо викупу земельної ділянки. Проте, із долучених до позовної заяви доказів не вбачається, що у ПП «ОАЗА» виникло право на викуп, оскільки рішенням Красненської селищної ради №48 від 06.05.2006 року підприємству надавався дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки виключно для передачі в оренду, яке і не було реалізоване.

Разом із тим, на думку суду, в даному випадку релевантними є правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 року в справі №688/2908/16-ц щодо виключної правової проблеми, згідно яких звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проєкту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета оренди земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою; розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки в користування, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Тому в разі неотримання в користування такої земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проєкту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат.

Відтак, суд вважає помилковими позовні вимоги в частині визнання за ПП «ОАЗА» права на оформлення документів щодо викупу спірної земельної ділянки, а також інших похідних вимог, із огляду на те, що згідно положення статті 4 ЦПК України правом на звернення за захистом до суду наділена особа, право або інтерес якої порушено, не визнано чи оспорено, чого в даному випадку не доведено стороною позивача.

Окрім того, суд констатує, що правовідносини щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою та виготовлення такого проекту мали місце у 2006-2007 роках.

Відповідно доч.3ст.3Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» речовіправа нанерухоме майнота їхобтяження,що виниклидо 1січня 2013року,визнаються дійснимиза наявностіоднієї зтаких умов: 1)реєстрація такихправ булапроведена відповіднодо законодавства,що діялона моментїх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 ЗК України (у редакції, що діяла до 2013 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Проте, матеріали справи не містять державного акту про право власності чи користування земельною ділянкою, площею 0,2258 га, по АДРЕСА_1 , виданого ПП «ОАЗА». Більше того, як встановлено судом, що такий не видавався, як і не приймалось рішення Красненської селищної ради про надання позивачу цієї ділянки у власність або користування.

Натомість, позивач обґрунтовує свої вимоги набуттям права на відповідну земельну ділянку на підставі рішення Красненської селищної ради Буського району Львівської області №48 від 06.05.2006 року про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, а також на підставі незатвердженого проекту землеустрою, виготовленого у 2007 році та незатвердженого проекту детального плану території, розробленого у 2012 році. Однак, на думку суду, такі не є законодавчо визначеними підставами набуття права власності чи користування землею.

Так, відповідно до п. 20 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України у разі, якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, крім випадків, визначених статтею 79-1 цього Кодексу, здійснюється за такою технічною документацією.

За таких обставин, суд вважає, що саме від наявності рішення компетентного органу про передачу земельних ділянок у власність або користування залежить можливість їх формування, як об`єктів цивільних прав та подальшого оформлення прав на них, в тому числі щодо ділянок, по яких розроблялась технічна документація до 2013 року.

Натомість, у цій справі судом встановлено відсутність рішення компетентного органу місцевого самоврядування про передачу у власність або користування позивача земельної ділянки площею 0,2258 га по АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. «а», п. «в» ч. 1 ст. 12 ЗК України (у редакції від 20.06.2007 року) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.34ч.1ст.26,ч.1та ч.2ст.59Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» (уредакції,що діялана моментрозроблення проектувідведення)виключно напленарних засіданняхсільської,селищної,міської радивирішуються такіпитання:вирішення відповіднодо законупитань регулюванняземельних відносин.Рада вмежах своїхповноважень приймаєнормативні таінші актиу формі рішень. Рішення радиприймається наїї пленарномузасіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 9 статті 118 ЗК України (у редакції, що діяла на момент розроблення проекту відведення) проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Пунктом 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004 року, що діяв станом на 2007 рік та абзацу 7 ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (у редакції від 17.06.2004 року) визначено проведення обов`язкової державної експертизи проектів відведення земельної ділянки.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 186 ЗК України (у редакції від 20.06.2007 року) розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться у такому порядку: проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.

Згідно ч. 10 та ч. 11 ст. 118 цього Кодексу районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п. «д» ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» (у редакції від 22.05.2003 року) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок належать до документації із землеустрою, якою згідно із абзацом 4 статті 1 цього Закону є затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали.

Натомість, із листа Красненської селищної ради №311 від 08.09.2020 року вбачається та не заперечується позивачем, що проект землеустрою на проведення робіт по відновленню земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення приймального пункту та облаштування цеху з виготовлення залізобетонних виробів ПП «ОАЗА», 2007 року, яким обґрунтовуються позовні вимоги, не затверджений Красненською селищною радою, не пройшов погодження компетентних органів і щодо нього не проводилась обов`язкова державна експертиза, що свідчить про те, що він не набув статусу документації з землеустрою.

Водночас, проект детального плану території, розроблений на замовлення позивача у 2012 році щодо земельної ділянки площею 0,2258 га, не свідчить про виникнення у нього права власності чи користування цією земельною ділянкою з конкретними параметрами (площею та конфігурацією), оскільки наданню у власність чи в користування земельної ділянки передує розроблення та затвердження іншої документації, зокрема, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, детальний план території в силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (тобто стосується широкого неперсоніфікованого кола осіб) та згідно з ч.1 ст. 16 та ч. 8 ст. 19 цього Закону підлягає затвердженню виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.

Однак, як встановлено судом та не зперечується позивачем, що детальний план території, виготовлений на замовлення ПП «ОАЗА», не затверджений компетентним органом, тобто не набув статусу містобудівної документації.

З огляду на вказане, оскільки у даній справі відсутнє рішення Красненської селищної ради, прийняте на пленарному засіданні про затвердження проекту землеустрою, розробленого на замовлення позивача, а також рішення про передачу йому у власність чи користування земельної ділянки площею 0,2258 га в АДРЕСА_1 , а тому суд вважає, що ПП «ОАЗА» не набувало права на цю земельну ділянку на підставі правочину, не одержувало у встановленому порядку державного акту на землю, а виготовлений проект землеустрою не набув статусу документації із землеустрою, отже не відбулось формування земельної ділянки відповідною площею, як об`єкта цивільних прав, і речові права на таке майно не вважаються дійсними в силу приписів п. 20 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Також суд вважає помилковими доводи позивача із покликанням його на висновок Красненської селищної ради, яким не заперечено ПП «ОАЗА» у виділенні земельної ділянки площею 0,2258 га в оренду за умов укладення договору, проведення державної реєстрації та своєчасного внесення орендної плати, оскільки такий висновок не є рішенням про надання ПП «ОАЗА» у власність чи користування відповідної земельної ділянки, прийнятим на пленарному засіданні в порядку реалізації місцевою радою, як компетентним колегіальним органом, своїх повноважень щодо розпорядження землями територіальної громади, а лише визначає умови за яких можливе виділення такої ділянки.

Крім того, судом встановлено, що встановлені вказаним висновком Красненської селищної ради умови щодо укладення договору оренди та проведення державної реєстрації не були виконані позивачем.

Стосовно покликання сторони позивача на довідку Управління земельних ресурсів у Буському районі про визначення земельній ділянці площею 0,2258 га кадастрового номеру 4620655300:05:001:0057, що міститься в складі проекту землеустрою 2007 року, то такий, на думку суду, не вважається присвоєним згідно положень чинного законодавства України, з огляду на те, що як визнається позивачем та підтверджується матеріалами справи, що проект землеустрою не погоджений в компетентних органах, який не пройшов державної експертизи до 01.01.2013 року та досі незатверджений Красненською селищною радою, а відповідно до абзацу 4 пункту 2 розділу VІІ Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, - у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

Вищенаведене підтверджується листом Відділу Держгеокадастру в Буському районі Львівської області №29-13-0.20-110/102-20 від 10.09.2020, яким повідомлено, що земельній ділянці площею 0,2258 га, яка розміщена на території АДРЕСА_1 , Управлінням земельних ресурсів у Буському районі та/або Відділом Держгеокадастру у Буському районі, Відділом у Буському районі Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області не присвоєно кадастровий номер 4620655300:05:001:0057, така ділянка не зареєстрована ні в Державному земельному кадастрі, ні в Державному реєстрі земель і з 2006 року по даний час неможливо здійснити присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці без внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру чи Автоматизованої системи Державного земельного кадастру.

Отже, зважаючи на відсутність юридичних фактів, які би свідчили про набуття ПП «ОАЗА» права на земельну ділянку площею 0,2258 га по АДРЕСА_1 , а тому вимоги позивача, заявлені в межах даної справи, суд вважає необґрунтованими.

Крім того, відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Однак, судом встановлено, що на підставі оскаржуваних у межах даної справи договорів купівлі-продажу та дарування спірної земельної ділянки, у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно вносились відомості про право власності на земельну ділянку за відповідачами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що виключає можливість державної реєстрації неоформленого до 1 січня 2013 року права іншої особи на таке майно чи його частину відповідно до приписів абзацу 3 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що в свою чергу свідчить про безпідставність позовних вимог ПП «ОАЗА».

Крім того, суд вважає помилковими посилання представників позивача на сплату земельного податку, як обставини в обгрунтування заявленого позову, оскільки такі доводи не можуть вважатися доказом правомірного користування земельною ділянкою або свідчити про виникнення права власності (користування) на землю, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах №910/1310/19 від 27.05.2020 року та №343/1048/17 від 18.03.2019 року. Натомість, надмірна сплата земельного податку є підставою для звернення до податкового органу про здійснення його перерахунку.

Також суд не погоджується із доводами представників позивача щодо наявного у матеріалах справи акта узгодження меж земельної ділянки ПП «ОАЗА», який підписаний відповідачами Красненською селищною радою та ОСОБА_2 , що на їхню думку свідчить про фактичне визнання відповідачами належності ПП «ОАЗА» земельної ділянки площею 0,2258 га, оскільки, суд вважає, що акт встановлення і узгодження меж не є доказом набуття права користування земельною ділянкою певною площею та конфігурацією, що відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 23.01.2019 року в справі №580/168/16-ц, у якій зазначено про те, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

Крім того, що суд вважає помилковими покликання представників позивача в обгрунтування підстав заявленого позову, зокрема на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 14.12.2018 року в справі №440/2393/18, якою затверджено мирову угоду між спадкоємцями ОСОБА_5 (директора ПП «ОАЗА»), оскільки така ухвала не стосується спірної земельної ділянки площею 0,2258 га, про наявність права користування якою заявляє сторона позивача в межах цієї справи, а зовсім іншої земельної ділянки площею 0,1942 га, яка не є предметом спору в цій справі. Більше того, у справі №440/2393/18 не досліджувались докази, які би засвідчували виникнення відповідного права та не надавалась оцінка таким обставинам, зокрема: проекту землеустрою та іншим матеріалам, що подані представником позивача на обґрунтування заявлених вимог у даній справі.

Також, на думку суду, видаються необгрунтованими покликання представників позивача на рішення Красненської селищної ради №28 від 06.05.2006 та №10 від 22.01.2008, якими припинено право користування Буським райкоопзаготпромом земельними ділянками площею 0,4821 га та 0,8568 га в смт. Красне, де належне позивачу приміщення розташоване на сформованій земельній ділянці, оскільки такі рішення стосуються масивів із площами, які не відповідають земельній ділянці площею 0,2258 га, права на які заявляє позивач, тобто не підтверджують формування такої, як об`єкта цивільних прав із визначеними параметрами та конфігурацією.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено виникнення у нього права користування земельною ділянкою площею 0,2258 га в АДРЕСА_1 та формування цієї ділянки, як об`єкта цивільних прав із відповідними параметрами та конфігурацією, а відтак наявності у нього права, в тому числі на викуп такої земельної ділянки.

У зв`язкуіз вказанимимотивами,суд вважає,що вцій справіне підлягаютьвстановленню обставининакладення земельноїділянки площею0,2258га в АДРЕСА_1 ,на земельнуділянку відповідачки ОСОБА_1 ,оскільки позивачемне доведеновиникнення унього правакористування самецією площеюземельної ділянки,а відтаквідсутнє порушенняйого правау ційчастині,що узгоджуєтьсяіз правовимвисновком,викладеним упостанові ВерховногоСуду від04.10.2023року всправі №507/1130/20,відповідно доякого відсутністьпорушення правта законнихінтересів позивачає самостійною,достатньою підставоюдля відмовиу позові, встановивши відсутність порушеного права позивача, судам не слід здійснювати оцінку обраного позивачем способу захисту відсутнього у нього порушеного права (інтересу) та правову оцінку по суті спору. Подібна права позиція міститься у постановах Верховного Суду від 29.08.2023 року в справі №910/5958/20, від 04.12.2019 року в справі №910/15262/18, від 03.03.2020 року в справі №910/6091/19.

Окрім того, судом у даній справі за клопотанням позивача призначалася комплексна судова земельно-технічна експертиза та експертиза з питань землеустрою, у межах якої до суду скеровувалося клопотання від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів (топографо-геодезичної зйомки в системі координат СК-63), на виконання якого представник позивача долучив висновок експерта №1272/2 за результатами проведення додаткової будівельно-технічної і земельно-технічної експертизи за заявою Колодія Р.Р., який діє в інтересах ПП «ОАЗА» та ОСОБА_4 , складений 07.06.2022 року.

Водночас, судом встановлено, що згідно висновку судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою ЛНДІСЕ №645 від 11.03.2024 не надається можливим встановити конфігурацію, проміри та площу земельної ділянки, що перебуває у фактичному користуванні ПП «ОАЗА», а також чи такі відповідають конфігурації, промірам та площі земельної ділянки, що відображені в проекті землеустрою 2007 року, розробленого на замовлення ПП «ОАЗА», як і накладення земельної ділянки ОСОБА_1 на ділянку, відображену в проекті землеустрою 2007 року, розробленого на замовлення ПП «ОАЗА». Водночас, у вказаному висновку встановлено, що проект землеустрою на проведення робіт по відведенню земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення приймального пункту та облаштування цеху з виготовлення залізобетонних виробів ПП «ОАЗА», Львівська область, Буський район, Красненська селищна рада, смт. Красне, вул. Залізнична, 11, розроблений з порушенням вимог земельного законодавства, а саме вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій».

При цьому, вищевказані висновки повністю підтримали у судовому засіданні судові експерти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , будучи допитаними судом за клопотанням представників позивача, перед тим приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, наголосивши на відсутності топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки ПП «ОАЗА» та відсутності затвердженого та погодженого в установленому порядку проекту земелеустрою такої земельної ділянки.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 року в справі №515/1315/18 виснував, що належним доказом, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку. Таким чином, зважаючи на те, що у даній справі відсутній висновок судової експертизи, який би підтвердив накладення/часткове накладення земельних ділянок, як і докази виникнення у позивача речових прав на спірну земельну ділянку, а тому позов ПП «ОАЗА» не підлягає задоволенню.

При цьому, суд не може взяти до уваги, долучені представником позивача висновки судового експерта ОСОБА_7 за №1272 від 25.01.2022 та №1272/2 від 07.06.2022, оскільки такі формувались на підставі незатвердженого в установленому порядку проекту землеустрою. Крім того, експерти ЛНДІСЕ, проаналізувавши висновок №1272/2 у дослідницькій частині свого висновку №645 від 11.03.2024, констатували, що такий не містить каталогу координат в необхідній системі координат, що по суті не дозволяє надати відповіді на питання земельно-технічної експертизи.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 року в справі №278/2443/18, де Суд виснував, що погоджується із висновками судів про відхилення висновку судової експертизи, оскільки експертиза від 12 березня 2020 року проводилась на підставі, зокрема, копії з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її в оренду, площею 28,7881 га для обслуговування господарських будівель ТзОВ «Вертокиївка» (а не ТзОВ «Вертокиївка-Хміль») на території Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 2011 року, розробленого ТОВ «Підприємство «Житомирземпроект», який не затверджено відповідно до статті 118 ЗК України, за відсутності координат поворотних точок та ґрунтувалась не на категоричному встановленні певних обставин, а на припущеннях, про що свідчать вислови експерта - орієнтовно, ймовірно, не вбачається за можливе. Експерт встановив розмір огородженої земельної ділянки, яку здійснив позивач, проте правомірність обсягу площі і конфігурації земельної ділянки відповідно до вимог земельного законодавства не доведена та експертом не встановлена.

Із таких же мотивів суд відхиляє долучені представником позивача письмові пояснення експерта Перекрьостова В.М., оскільки вважає, що вони по суті повторюють його висновки та не містять відмінних роз`яснень чи аргументів.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено належними та допустими доказами наявність підстав для задоволення заявлених у межах цієї справи вимог.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» від 10.02.2010). Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України» від 18.07.2006).

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд приходить до переконання про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю за їх недоведеністю.

Крім того, суд вважає, що заява відповідачів про застосування строку позовної давності до позовних вимог ПП «ОАЗА» не підлягає задоволенню, оскільки суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог по суті спору. Відтак, оскільки право позивача не порушене, а тому позовна давність в даному випадку не може бути застосована, що узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 року в справі №755/13805/16-ц.

Крім того, приписами частини першої статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, як встановлено судом, що під час розгляду справи на виконання ухвали суду від 28.01.2022 року проведено комплексну судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, витрати за проведення якої в сумі 18932,00 грн сплачені відповідачкою ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 158, 159, 171 том 4), а тому з огляду на відмову в задоволенні цього позову такі витрати підлягають стягненню із позивача на користь відповідачки ОСОБА_3 .

Також в силу вимог пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати позивача ПП «ОАЗА» по сплаті судового збору в межах цієї справи відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача, ураховуючи відмову в задоволенні цього позову.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 1 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч. 9 ст. 158 ЦПК України).

Зокрема, як убачається із матеріалів справи, що ухвалою судді від 31.07.2020 року частково задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову. Заборонено Красненській селищній раді Буського району Львівської області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 0,3369 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів електричної та теплової енергії, для обслуговування трансформаторної підстанції ЗТП-233, кадастровий номер 4620655300:05:001:0120, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 . Також заборонено ОСОБА_1 відчужувати земельну ділянку площею 0,3369 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів електричної та теплової енергії, для обслуговування трансформаторної підстанції ЗТП-233, кадастровий номер 4620655300:05:001:0120.

Відтак, зважаючи на імперативні приписи ч. 9 ст. 158 ЦПК України, відмову в задоволенні позовних вимог, суд вважає, що вжиті ухвалою від 31.07.2020 року заходи забезпечення позову слід скасувати.

Ураховуючи викладене,та керуючисьстаттями 2,4,8,10,11,12,13,76,77,78,81,82,89,110,141,158,223,259,263,264,265,273,352,354ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенніпозовних вимогПриватного підприємства«ОАЗА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Галини Володимирівни та Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, визнання права на оформлення документів щодо викупу земельної ділянки, - відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Буського районного суду Львівської області від 31 липня 2020 року.

Стягнути із Приватного підприємства «ОАЗА» на користь ОСОБА_3 витрати за проведення судової експертиизи в сумі 18932 грн. (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві гривні).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи.

Позивач: ПП «ОАЗА» (80560, Львівська область, Золочівський район, смт Красне, вул. Л. Курбаса, 6/2; код ЄДРПОУ 30463161).

Представник позивача: Колодій Ростислав Романович (80560, Львівська область, Золочівський район, смт Красне, вул. Л. Курбаса, 6/2).

Представник позивача: адвокат Горох Віталій Володимирович (82600, Львівська область, Стрийський район, м. Сколе, вул. Котляревського, 17/44).

Відповідач: Красненська селищна рада Золочівського району Львівської області (80560, Львівська область, Золочівський район, смт. Красне, вул. Івана Франка, 2а; код ЄДРПОУ 04372773).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Представник відповідачів: адвокат Патько Наталія Ярославівна (79035, м. Львів, вул. Зелена, 186).

Третя особа: Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Тиднюк Галина Володимирівна (80500, Львівська область, Золочівський район, м. Буськ, вул. Київська, 2/5).

Третя особа: АТ АКБ «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1; код ЄДРПОУ 09801546).

Повний текст судового рішення складено: 23.06.2025 року.

Суддя: І. Б. Кос