Шевченківський районний суд міста києва
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 761/20490/23
Провадження № 2/761/2667/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідачів ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» про повернення безпідставно списаних коштів,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивачів звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. ОСОБА_1 має поточний картковий рахунок в Філії Головного управління у м. Києві та Київської області Акціонерне товариство "Державний ощадний банк", який використовувався для отримання пенсії. ОСОБА_4 також має поточний рахунок у відповідача в Євро, який використовувався виключно за кордоном на умовах встановленого банком лімітів . У зв`язку із тим, що позивачі є подружжям, до рахунку ОСОБА_4 , з метою спільного користування коштів на рахунку за кордоном, було випущено додаткову банківську картку для ОСОБА_1 , який отримав доступ до рахунку другого позивача зі свого особистого кабінету 24/7Ощадбанку. 15.01.2023 о 13:52 перебуваючи за межами України ОСОБА_1 отримав на свій фінансовий номер телефону СМС про зняття з його пенсійного рахунку суми у розмірі 15 000,00 грн. , а також 394,00 Євро з євро-рахунку. Зателефонувавши на гарячу лінію АТ «Ощадбанк» позивач повідомив про вчинення грошових переказів невідомими особами без згоди позивачів. В цей же день о 13:38 з карткового рахунку ОСОБА_4 було списано 5 112,80 Євро з яких 5001,80 Євро було перераховано на рахунок ОСОБА_1 без її розпорядження та будь - яких дій ОСОБА_1 , всупереч положень п. 4.3 Блоку 4 та інших положень і умов, визначених у Договорі приєднання. В подальшому зазначені Євро відповідачем переведено (здійснено обмін) в гривні за курсом НБУ та за період з 13:39 по 13:44 15.01.2023 перераховано на гривневі карткові рахунки невідомих осіб (загалом 196 855,84 грн.). Через помилки у реквізитах о 13:46 15.01.2023 два платежі на загальну суму 47 000,00 грн. повернулись на рахунок ОСОБА_1 ОСОБА_4 також повідомила про такі події банку. В подальшому позивачі звертались до відповідача з заявами про повернення коштів. Зважаючи на те, що частина грошових коштів так і не була повернута, позивачі просять суд: зобов`язати філію Головне управління у м. Києві та Київської області Акціонерне товариство "Державний ощадний банк" зарахувати (переказати) на рахунок ОСОБА_4 3 918,6 Євро безпідставно списаних коштівта на рахунок ОСОБА_1 зарахувати (переказати) 394,00 Євро та 15 000,00 грн. безпідставно списаних коштів, здійснити розподіл судових витрат.
Провадження у справі відкрито 15.06.2023, відповідно до положень ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача надано відзив на позов, де зазначено наступне. Банк виконав свої зобов`язання за договором комплексного банківського обслуговування виконав в повному обсязі. За вимогами чинного законодавства України та з огляду на умови договорів, укладених з позивачами, всі документи та операції клієнтів, що ініціюються в електронному вигляді і підписані/підтверджені за допомогою електронного підпису вважаються такими, що підписані власноручним підписом клієнта. При цьому клієнт зобов`язаний забезпечити умови надійного зберігання логіну, паролю та отриманих від банку електронних підписів клієнта, що виключають доступ сторонніх осіб до рахунків та можливості розпорядження ними. Так, 15.01.2023 відбулись успішні операції з переказу коштів позивачів як між власними картками так і на картки інших банків, що підтверджується виписками по рахункам. Зазначені операції з переказу коштів було здійснено у мобільному додатку та підтверджено біометричними даними або кодом доступу. Вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад24/7» та операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки, паролів, які направлялись на фінансовий телефон клієнтів та відомі виключно їм. 15.01.2023 позивачі звернулись до контакт-центру АТ «Ощадбанк» (після успішно проведених операцій) з підозрою про шахрайські дії щодо списання по платіжним карткам, після чого, за згодою клієнта картки було заблоковано. За результатами проведеної банком перевірки встановлено, що операції з використанням інтернет ресурсу проведено коректно з використанням всіх необхідних реквізитів, що свідчить про відсутність вини банку . За таких обставин банк не несе відповідальності за здійснення операцій, що оспорюються позивачами та не вбачає правових підстав для відшкодування коштів за здійснені 15.01.2023 операції.
30.01.2024 в судовому засіданні задоволено клопотання представника позивачів здійснено заміну неналежного відповідача належним - Акціонерним товариством «Державний Ощадний Банк України».
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивачів підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити.
Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову, у зв`язку з його безпідставністю.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надавши належну оцінку наявним доказам, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, і не заперечується учасниками процесу, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є клієнтами Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України».
Так, між позивачами та відповідачем укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), шляхом підписання заяви про приєднання.
Не заперечувалось представником відповідача та обставина, що грошові кошти у розмірах та в час вказаний в позові були списані з рахунків ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на рахунки третіх осіб.
Разом з тим, представник відповідача зазначає, що операції були здійснені на замовлення клієнтів, за допомогою дистанційної комунікації через платіжний застосунок (мобільний додаток) і саме позивачі несуть ризики і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля. В свою чергу Банк не несе відповідальності за збитки, завдані Клієнту не з вини Банку.
Як вбачається з матеріалів справи, і дана обставина не заперечується представником відповідача, що позивачами було направлено в АТ «Державний Ощадний Банк України» заяви про повернення коштів, у зв`язку із ненаданням згоди на проведення операцій по переведенню коштів.
Не оспорювалась представником АТ «Державний Ощадний Банк України» під час розгляду справи та обставина, що вимога клієнтів банку залишилась без задоволення.
За приписами ч. 1,3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
За положеннями ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
За п. 42-44 ст. 1 Закону України» Про платіжні системи» неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).
П. 143 Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджений постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 визначено Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.05.2015 у справі № 6-71цс15 - банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувались або які виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності відшкодовує відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій , якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втрат, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Такі ж висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 в справі № 202/10128/14-ц, від 01.02.20218 у справі № 758/7227/14-ц, від 05.08.2020 у справі № 577/4224/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 711/11121/18.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Слід зазначити, що під час розгляду справи не було отримано доказів, які б свідчили про те, що позивачі своїми діями чи бездіяльністю сприяли втраті, незаконному використанню спеціального платіжного засобу або надали третім особам інформацію, яка надає можливість ініціювати платіжні операції.
Також не було спростовано представником відповідача, що одразу після виявлення спірних операцій клієнти банку повідомили АТ «Державний ощадний банк» щодо їх здійснення без надання розпоряджень на гарячу лінію банку за номером: 8-800-205-205.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006р. у справі «Проніна проти України»).
Також представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 14 000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, як це вбачається з положень ч. 1 ст. 134 ЦПК України.
При поданні позовної заяви позивач наводив попередній (орієнтовний) розрахунок позовних вимог, отже позивачами дотримано вимоги ч. 1 ст. 134 ЦПК України.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Виходячи зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Разом з ти, відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24 червня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц та від 27 січня 2021 року у справі № 659/226/19.
Суд зауважує, що клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачами в порядку частини п`ятої статті 137 ЦПК України до суду не подавалось.
Як свідчать матеріали справи, 13.03.2023 між АО «Вербицький та Партнери» та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 було укладено договір про надання правничої допомоги № 13/03-23.
За додатковою угодою № 1 договір про надання правничої допомоги № 13/03-23, укладеною між сторонами 13.12.2023 вартість наданих послуг становить 7 000,00 грн. за попереднє опрацювання матеріалів, підготовки і направлення позовної заяви; надання письмових пояснень (за потреби); ознайомлення з матеріалами справи, підготовка заяв та клопотань, участь в судовому засіданні.
Відповідно до рахунку № INV-000151 від 29.10.2024 адвокатом надано позивачам послуги: ознайомлення з матеріалами справи, представництва в судовому засіданні на суму 7 000,00 грн.
Надані послуги на суму 14 000,00 грн. оплачені позивачами за платіжною інструкцією 0.0.2910941495.1 19.03.2023 та за платіжною інструкцією 1.71417209.1 29.10.2024.
Норми процесуального закону передбачають можливість стягнення не тільки судових витрат, які вже фактично понесені стороною, а й судових витрат, що мають бути сплачені у майбутньому за умови підтвердження розміру таких витрат належними доказами, про що неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц та від 16.04.2020 по справі №727/4597/19.
Зважаючи на викладене, суд з урахуванням приписів ст. 141 ЦПК України вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачів судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 14 000,00 грн.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,196,223,258,259, 352,354 ЦПК України, ст. ст. 1068,1073 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, 01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12г) про повернення безпідставно списаних коштів задовольнити.
Зобов`язати Акціонерне товариство «Державний Ощадний Банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, 01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12г) зарахувати на рахунок ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно списані кошті у розмірі 3 918,6 Євро.
Зобов`язати Акціонерне товариство «Державний Ощадний Банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, 01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12г) зарахувати на рахунок ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) безпідставно списані кошті у розмірі 394,0 Євро та 15 000 грн. 00 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, 01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12г) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 509 грн. 52 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, 01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12г) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 14 000 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 26.06.2025 |
Номер документу | 128343905 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Юзькова О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні