Постанова

від 07.12.2010 по справі 16/142-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/142-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р. Справа № 16/142-10

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Бахчеван Х.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від відповідача: не з'явився, про та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства „Новогригорівське”

на рішення господарського суду Херсонської   області  від 13.10.2010 р.

у справі № 16/142-10

за позовом Приватного підприємства „Крим-Єврострой”

до Приватного сільськогосподарського підприємства „Новогригорівське”

про стягнення боргу            

ВСТАНОВИВ:

08.09.2010 р. Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області  з позовною заявою до Відповідача   про стягнення заборгованості в розмірі 8427,60 грн. 3% річних, інфляційних , всього в сумі 13844,25 грн., вказуючи, що 31.05.2007 р. між сторонами було укладено Договір № 382 на поставку засобів захисту рослин.

На підставі вказаного Договору  Позивач поставив Відповідачу засоби захисту рослин по видатковій накладній № РН-0001645 від 31.05.2007 р. на суму 6080,00 грн. та по видатковій накладній № РН-0001824 від 06.06.2007 р на суму 8427,60 грн.

По видатковій накладній № РН-0001645 заборгованість була сплачена, решта заборгованості в сумі 8427,60 грн. сплачена не була, що зумовило звернення Позивача до суду.

Крім того, 08.09.2010 р. Позивач надав позов про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 34609,33 грн., а також 3% річних та інфляційних, всього в сумі 55483,03 грн., вказуючи, що 31.05.2007 р. між сторонами було укладено Договір     № 381 на поставку засобів захисту рослин та по видатковій накладній Позивач поставив Відповідачу засоби захисту рослин на суму 54000,00 грн., за що Відповідач також не розрахувався.

Вказані позови об'єднані в одне провадження та рішенням господарського суду Херсонської області від 13.10.2010 р. по справі № 16/142-10 (суддя Немченко Л.М.) позовні вимоги задоволені частково, з Відповідача на користь Позивача стягнуто за Договором № 382 заборгованість в розмірі 8427,60 грн., 3% річних –749,45 грн., інфляційні –4388,70 грн., за Договором № 381 стягнуто заборгованість в розмірі 34609,33 грн.,  3% річних –1706,06 грн., інфляційні –18022,91 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Відповідач  надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Херсонської   області від 13 жовтня  2010 року у справі № 16/142-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема вказуючи, що судом першої інстанції не взято до уваги та обставина, що заборгованість за вказаними Договорами відсутня.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права та просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

В судовому засіданні представник Відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник Позивача підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,  апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на підставі наступного:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 31.05.2007 р. між сторонами було укладено Договір № 382, відповідно до якого Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (відповідача) товар (ефес, еластик, кинмикс, вельвет) в номенклатурі, кількості та по цінам, вказаним в накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1), а Покупець зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця грошові кошти  в національній валюті України до 15.09.2007 р. (п. 2.1).

На виконання умов Договору  Позивач по видатковим накладним № РН-0001645 від 31.05.2007 р. та № РН-0001824 від 06.06.2007 р. надав Відповідачу товар на загальну суму (з урахуванням ПДВ) - 14507,60 грн. (6080,00 грн.+ 8427,60) та н6адв рахунок-фактури: № СФ-0001898 від 31.05.2007 р. та №  СФ-0002029 від 06.06.2007 р. (а.с. 9-12).

Крім того, 31.05.2007 р. між сторонами було укладено Договір  № 381, відповідно до умов якого Продавець (позивач)  повинен поставити Покупцю (відповідачу)  товар (клиник –1000 л., альтекс –140 л.) в номенклатурі, кількості та по цінам, вказаним в накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1), а Покупець зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця грошові кошти в національній валюті України (п. 2.1).

По видатковій накладній № РН-0001631 від 31.05.2007 р. Позивач надав Відповідачу товар на суму 54000,00 грн. та надав рахунок-фактуру № СФ-0001890 від 31.05.2007 р. (а.с. 80, 81).

09.10.2007 р. Відповідач перерахував на розрахунковий рахунок Позивача  100 000,00 грн.,  вказавши призначення платежу –отрутохімікати згідно рахунку  1516 від  22.05.2007 р. (а.с. 13), після чого Відповідачем на адресу Позивача було направлено листа, в якому Позивач просив вважати вірними призначення платежів: за засоби захисту рослин  по рахункам № 855 від 23.03.2007 р. - 74529,33 грн.,         № 1898 від 31.05.2007 р. - 6080,00 грн., № 1890 від 31.05.2007 р. –19360,67 грн.

Враховуючи наданий лист,  Позивач частину одержаних коштів в сумі 6080,00 грн. зарахував в погашення заборгованості за одержаний товар відповідно до Договору № 382 по видатковій накладній  № РН-0001645,  кошти в розмірі 19360,76 грн. зарахував в погашення заборгованості за товар, одержаний по видатковій накладній  № РН-0001631 від 31.05.2007 р. по Договору № 381.

Відповідно до ст.ст. 179, 192 ЦК України, грошові кошти є майном, щодо якого виникають цивільні права та обов'язки , зокрема право власності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд.

Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов до висновку, що  відповідач своїм листом без дати та без номеру вправі розпорядитися коштами на власний розсуд і тому суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодужується і апеляційна інстанція, що відповідач своїм листом без номеру та дати, розпорядився  коштами на власний рахунок.

Таким чином, за одержаний по договорам № 381 та № 382 Відповідач розрахувався частково та заборгованість за договором № 382 склала -  8427,60 грн., за договором № 381 – 34609,33 грн.

Вказану заборгованість Відповідач не визнав, вказуючи, що у нього відсутня заборгованість за вказаними договорами.

З метою повного встановлення обставин справи, суд першої інстанції зобов'язав сторони провести звірку взаєморозрахунків та згідно наданого акту звірки встановив, що за отриманий товар за договорами № 381, № 382 від 31.05.2007 р., що є предметом спору, та за договором № 142 від 23.03.2007 р. позивач розрахувався частково, перерахувавши за платіжним дорученням № 604 від 09.07.2007 р . суму в розмірі 100 000,00 грн.

З огляду на пояснення Відповідача, що платіжне доручення № 504 за банківським витягом має № 604, судом першої інстанції була оглянута копія платіжного доручення № 504 (604) від 09.10.2007 р. та встановлено, що в графі „Призначення платежу” зазначено –отрутохімікати , в тому числі ПДВ –16666,67 грн. Посилання на будь-який договір, рахунок або накладну, за якими отримано продукцію –відсутні.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що рахунок № 855 від 23.03.2007 р. стосується поставок за договором № 142 (який не є предметом спору та не досліджується), рахунок № 1890 стосується поставок за договором № 381 за накладною № РН –0001631 на суму 54000,00 грн., рахунок 1898 стосується поставок за договором № 382 за накладною  № РН-0001645 на суму 6080,00 грн., тобто, як вказано вище, з урахуванням розпорядження відповідача щодо зарахування перерахованих позивачу сум, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає за договором № 381 –34 609,33 грн., за договором № 382 –8424,60 грн.

Відповідно твердження Відповідача, зазначеного в акті звірки,  щодо того, що заборгованість у сумі 34609,33 грн. за договором № 381 перерахована Позивачу платіжним дорученням № 547 від 09.09.2007 р., то судом першої інстанції  зазначено, що в призначені платежу за даним платіжним дорученням вказано: отрутохімікати, згідно рахунку № 4022 від 09.09.2007 р. Вказане платіжне доручення проведеної банком 14.09.2007 р.

Крім того, платіжним дорученням № 547 від 14.09.2007 р.  на суму 21448,80 грн., проведеним банком 14.09.2007 р.,  призначення платежу вказано: „гранівіт, згідно рахунку № 4161 від 12.09.2007 р.”.

Пояснень щодо проведення банком двох платіжних доручень за одним номером відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.

Листи, які б змінювали призначення платежу за вказаними платіжними дорученням, Відповідачем Позивачу не направлялися.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що зазначений платіж не можливо зарахувати у рахунок погашення заборгованості за рахунком № 1890.

Відносно заборгованості за договором № 382 за накладною № РН-0001824 від 06.06.2007 р. Відповідач також зазначив, що проплата за вказаною накладною також проведена по платіжному дорученню № 547 від 14.09.2007 р.

Це твердження Відповідача судом першої інстанції до уваги також не прийнято з підстав, вказаних вище.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки дійсно  в обох платіжних дорученнях № 547 від 14.09.2007 р. значаться номери інших рахунків  за якими поставлялись засоби захисту рослин: еластик, кинмикс, сельват, а не гранівіт.

Перерахування коштів Відповідачем Позивачу за платіжними дорученнями  № 634 від 15.10.2007 р. на суму 23778,89 грн. без зазначення призначення платежу та № 500 від 04.10.2007 р. на суму 50000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за 2006 рік, судом першої інстанції до уваги не прийнято відповідно до приписі ст. 83 ГПК України та судом першої інстанції роз'яснено відповідачу, що він, у відношенні зайво сплачених сум за вказаними документами, не позбавлений права у судовому порядку  вимагати від Позивача їх повернення, як майна, набутого позивачем без достатньої правової підстави.

На підставі викладено суд першої інстанції, з посиланням на приписи ст.ст. 526, 712 ч.2, 625 ЦК України, з урахуванням перерахунку інфляційних витрат, дійшов обґрунтовано висновку щодо часткового задоволення позову.

Твердження скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи надана юридична оцінка всім доказам, на які посилалися сторони, та рішення суду  першої інстанції прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи і тому підстави для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Херсонської   області від 13 жовтня  2010 року по справі № 16/141-10 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий: суддя                                                                       О.Т. Лавренюк

Суддя                                                                                              Я.Ф. Савицький

    Суддя                                                                                               Т.Я. Гладишева