Ухвала від 25.06.2025 по справі 629/2726/23

Справа № 629/2726/23

Провадження № 1-кс/629/1019/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 23.05.2025 кримінальному провадженню №12023221110000394 від 01.05.2023 за ст.190 ч.2 КК України, -

встановив:

Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 23.05.2025 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи по кримінальному провадженню №12023221110000394 від 01.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, просив скасувати вищевказану постанову та винести слідчим суддею ухвалу про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_3 за період захворювання із 26.10.2021 включно по 30.10.2021 потерпілого ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №12023221110000394 за ст.190 ч.2 КК України.

Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що слідчим суддею в іншому провадженні за цією справою його скарга була розглянута та залишена без задоволення, але це не забороняє йому повторно звертатися до прокурора з аналогічними клопотаннями, вважає, що комплексна судово-медична експертиза, яка призначена Харківським апеляційним судом, проведення якої доручено експертам КЗОЗ ХОБСМЕ, не може використовуватись у кримінальному провадженні, оскільки так йому пояснив начальник ОСОБА_5 , тому наполягає на задоволенні його клопотання.

Прокурор Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги ОСОБА_3 , зазначив, що слідчим суддею в іншій скарзі було прийняте рішення, яке після апеляційного оскарження набрало законної сили. Також зазначив, що по справі Харківським апеляційним судом ОСОБА_3 була призначена комплексна судово-медична експертиза, проведення якої доручено експертам КЗОЗ ХОБСМЕ. Результати експертизи будуть долучені до матеріалів справи після її завершення, вся медична документація наразі знаходиться у розпорядженні експертів і питання поставлені апеляційним судом такі ж самі які були б поставлені і слідчим в межах кримінального провадження. Після завершення експертизи вказаний висновок слідчим буде витребуваний з ХОБСМЕ та долучений до матеріалів кримінального провадження.

Слідчий суддя, вислухавши думку заявника, з`ясувавши позицію прокурора, вивчивши документи, якими заявник обґрунтовує доводи скарги, приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні скарги виходячи з наступного.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Виходячи з вимог ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судом встановлено та не заперечується самим скаржником, що в провадженні СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023221110000394 від 01.05.2023 за ч.2 ст.190 КК України, де останній є потерпілим.

ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадженні неодноразово подавалися клопотання про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи в кримінальному провадженні №12023221110000394 від 01.05.2023.

20.03.2025 ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області в задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора Лозівської окружної прокуратури від 26.02.2025 та в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про призначення комісійної, комплексної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12023221110000394 від 01.05.2023 за ч.2 ст.190 КК України було відмовлено.

28.03.2025 ухвалою Харківського апеляційного суду було відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду від 20.03.2025 з підстав ч.4 ст.399 КПК України, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Однак, не зважаючи на вищевикладені обставини, 22.05.2025 ОСОБА_3 знову звернувся до Лозівської окружної прокуратури із клопотанням про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи в кримінальному провадженні №12023221110000394 від 01.05.2023.

Постановою прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 23.05.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про проведення вищезазначеної експертизи, було відмовлено, в тому числі з підстав призначення 18.07.2024 року Харківським апеляційним судом в межах цивільної справи, з тих самих підстав, які є предметом кримінальної справи, комплексної судово-медичної експертизи, проведення якої доручено експертам КЗОЗ ХОБСМЕ та після завершення якої, висновки викладені в ній будуть використані в справі, що розслідується.

19.06.2025 ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області в задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування відповіді прокурора та призначення комісійної, комплексної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12023221110000394 від 01.05.2023 за ч.2 ст.190 КК України було відмовлено.

Стаття 307 КПК України не надає слідчому судді повноважень своєю ухвалою зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, в тому числі і рішення зобов`язати слідчого призначити експертизи, виходячи із наступного.

Тобто стаття 307 КПК України чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається дія здійснюється, дія має початок і закінчення рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі рішення оформлюється постановою. Таким чином, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.

Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», частина 2 статті 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слід-чий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).

Слідчий, дізнавач та прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №405/680/22 провадження №51-1544км22 від 14.02.2023.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що не може втручатися в дискреційні повноваження прокурора.

Враховуючи, що предметом розгляду слідчого судді були аналогічні скарги ОСОБА_3 , у задоволенні яких було відмовлено, ухвали набрали законної сили, про що в судовому засіданні зазначав скаржник, по справі в межах цивільного провадження, з цих самих підстав, що і в кримінальному, Харківським апеляційним судом ОСОБА_3 вже призначена комплексна судово-медична експертиза, проведення якої доручено експертам КЗОЗ ХОБСМЕ, вважаю, що під час розгляду клопотання ОСОБА_3 від 22.05.2025, прокурор ОСОБА_4 діяв в межах наданих йому повноважень, прийняв обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні клопотання про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи, а тому підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 про призначення комісійної комплексної судово-медичної експертизи не вбачається, доводи скарги не спростовують висновків оскаржуваної постанови.

Перелік ухвал, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку визначений ст.309 КПК України.

Керуючись ст.303,304,306,307,309 КПК України, -

постановив:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.

Копію ухвали вручити потерпілому та прокурору.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню, відповідно до ч.4 ст.399 КПК України, не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6