Постанова від 25.06.2025 по справі 910/24674/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2025 р. Справа №910/24674/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання Ярітенко О.В.

представники сторін:

від скаржника: Бойчун Н.Д.

від позивача: Ковальчук В.В.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної установи "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 (повний текст складено 22.05.2025)

у справі №910/24674/14 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "УМТ"

до Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Національна академія медичних наук

2) Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві

про зобов`язання внести зміни в договір та стягнення 12 032 168,95 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

25.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "УМТ" про заміну сторони виконавчого провадження, у якій заявник просить замінити боржника Державну установу "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" у процедурі виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 у справі №910/24674/14 (накази на примусове виконання постанови від 25.03.2015) на його правонаступника Державну установу "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України".

В обґрунтування наведеної заяви позивач посилається на те, що у зв`язку з припиненням діяльності Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" шляхом реорганізації (злиття), наявні обґрунтовані підстави замінити боржника у процедурі виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 у справі №910/24674/14 на правонаступника.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/24674/14 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "УМТ" про заміну боржника правонаступником.

Замінено сторону боржника, а саме Державну установу "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" у процедурі виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 (накази (два) про примусове виконання постанови від 25.03.2015) на його правонаступника Державну установу "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України".

Постановляючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що боржник Державна установа "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук країни" як юридична особа припинена. З огляду на вищезазначену обставину та норми чинного законодавства відбулося припинення юридичної особи в результаті реорганізації боржника шляхом злиття. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "УМТ" про заміну сторони боржника її правонаступником.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Державна установа "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України" звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/24674/14 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Приватному акціонерному товариству "УМТ" у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги Державна установа "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України" посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права і суд першої інстанції не встановив обставини, які підлягали встановленню.

Так, скаржник вважає, що місцевий господарський суд не встановив обставину наявності/відсутності виконавчого провадження, що стало підставою для помилкового постановлення ухвали.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2025 апеляційну скаргу Державної установи "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України" у справі №910/24674/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної установи "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/24674/14. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.06.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/24674/14. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 24.06.2025.

16.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/24674/14.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

19.06.2025, через систему "Електронний суд", Приватним акціонерним товариством "УМТ" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/24674/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Так, у відзиві позивач зазначає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, з`ясував фактичні обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та ухвалив обґрунтоване і законне рішення про заміну боржника на його правонаступника.

На переконання позивача, апелянт неправильно тлумачить положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який встановлює гарантії виконання судових рішень та виконавчих документів, але не скасовує зобов`язання Державної установи перед кредитором та не виключає правонаступництва. Держава не замінює боржника, а лише гарантує виконання рішення у разі його невиконання останнім. Надання державних гарантій не виключає відповідальність самого боржника.

Також, позивач вказує, що відсутність прямої законодавчої заборони щодо заміни боржника його правонаступником за рішеннями суду та виконавчими документами, які виконуються відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а також усталена судова практика свідчать про правомірність рішення суду першої інстанції щодо заміни боржника Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" на її правонаступника Державну установу "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України".

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову та заяви про збільшення позовних вимог, задоволено частково.

Стягнуто з Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" на користь Приватного акціонерного товариства "УМТ" 9 720 000,00 грн основного боргу, 244 464,66 грн, трьох процентів річних, 2 320 851,34 грн інфляційних втрат та 69 455,35 грн судових витрат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, в частині в якій позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, останній звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 рішення суду першої інстанції змінено та позов задоволено повністю. Внесено зміни до договору на закупівлю медичного обладнання від 12.11.2013 №51, укладеного Державною установою "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" з Приватним акціонерним товариством "УМТ". Стягнуто з Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" на користь позивача 10 361 130,00 грн основного боргу, 244 464,66 грн трьох процентів річних, 2 320 851,34 грн інфляційних нарахувань та 74 298,00 грн судового збору. Стягнуто з Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 7 020,30 грн.

25.03.2015 Господарський суд міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 видав відповідні накази.

25.04.2025, через систему "Електронний суд", Приватним акціонерним товариством "УМТ" подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Обґрунтування заяви наведено вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови.

За приписами статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 334 ГПК України, у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

На стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/61717).

Статтею 52 ГПК України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Тобто, підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Таким чином, процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміна сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості процесуального правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.09.2023 №848-р про Деякі питання утворення Державної установи "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України" рекомендовано Національній академії медичних наук здійснити в установленому порядку заходи, пов`язані з:

- утворенням Державної установи "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України";

- реорганізацією шляхом злиття Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук`янової Національної академії медичних наук України" та державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України".

За змістом частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 5 статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин 2, 3 статті 107 ЦК України, у разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи остання є повним правонаступником юридичної особи, що реорганізовується, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців вносяться відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову, дату обрання (призначення) або дату обрання (призначення) ліквідатора; реєстраційні номери облікових карток платників податків всіх членів такої комісії (або відомості про серію та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).

За приписами частини 5 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна установа "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України" є припиненою з 16.04.2024. Одночасно з цим 16.04.2024 зареєстровано Державну установу "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України".

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повинні міститися дані про юридичних осіб правонаступників.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Державної установи "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України" (ідентифікаційний код 45460659), вбачається, що правонаступником Державної установи "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук країни" є Державна установа "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України".

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що боржник Державна установа "Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук країни" як юридична особа припинена.

Таким чином, відбулося припинення юридичної особи в результаті реорганізації боржника шляхом злиття.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заявник надав до заяви докази, що накази від 25.03.2015 у справі №910/24674/14 (наказ про стягнення 7 020,30 грн під записом №77694; наказ про стягнення 13 000 744,00 грн під записом №77692) перебувають на виконанні Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві згідно з Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який в свою чергу, відповідно до статті 1 встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання.

Невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності. Суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення

Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи встановлені статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", частиною 1 якої передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

У разі, коли судове рішення виконується відповідно до наведеного вище закону, це є гарантією держави щодо виконання судових рішень і виконавчих документів, боржником за якими є, зокрема, державний орган або державна установа. Отже участь Державної казначейської служби України у цьому процесі має на меті забезпечення виконання судових рішень щодо стягнення коштів. Органи казначейства, як такі, що здійснюють казначейське обслуговування рахунків відповідного державного органу, зобов`язані виконати рішення суду за рахунок коштів такого державного органу/установи. Боржником, в такому випадку, є державний орган/установа, який несе зобов`язання перш за все своїм коштом в межах асигнувань з державного бюджету, що і зумовлює участь Державної казначейської служби України у виконанні таких судових рішень.

Таким чином, наведене вище спростовує заперечення Державної установи "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України" щодо відсутності виконавчого провадження, оскільки виконання рішення суду (постанови апеляційної інстанції) здійснюється в спеціальному порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "УМТ" про заміну сторони боржника її правонаступником.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу Державної установи "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України" без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/24674/14 без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Державну установу "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної установи "Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/24674/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/24674/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/24674/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяЛ.Г. Сітайло

СуддіС.І. Буравльов

В.В. Шапран