Постанова

від 10.01.2008 по справі 14/156-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/156-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 січня 2008 р.                                                                                    № 14/156-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Першиков Є.В.

суддіДанилова Т.Б., Ходаківська І.П.

за участю представників сторін                                                 позивача -                                    

відповідача -                    розглянувши  матеріали касаційної скарги

пр. Становова Ю.В. –дов. №ЦХП-18/17 від 08.01.08р.пр. Рудий В.С. –дов. №78 від 01.01.08р.

державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

у справігосподарського суду Дніпропетровської області

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2007р.

за позовомдержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

до

державного підприємства "Придніпровська залізниця"

п ростягнення 6 448,01грн.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2007 року державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в розмірі 6 448,01грн. за часткову відмову від акцепту "авізо" за поставлені нафтопродукти.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2007р. (суддя Панна С.П.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2007р. (судді Лисенко О.М., Джихур О.В., Виноградник О.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що відповідачем надані належні акти, які підтверджують наявність недостачі нафтопродуктів, а не їх втрату при транспортуванні.

Не погоджуючись з рішенням господарських судів, державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені по справі рішення та передати справу  на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на те, що при прийняті постанови та рішення господарськими судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові та рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 30.12.2005 року між державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (постачальник) та державним підприємством "Придніпровська  залізниця" (замовник) було укладено договір на постачання нафтопродуктів №ЦХП–20206 (далі договір).

У відповідності до пункту 1 договору постачальник зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому "Товар", найменування, марка, ціна і кількість яких вказана в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Умови розрахунків за поставлений товар обумовлені розділом 6 договору, де вказано, що  розрахунок за товар здійснюється протягом двох днів з дати отримання відповідних документів, згідно з наказом Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004 року "Про затвердження "Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між державним підприємством "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи", шляхом акцепту сповіщення "авізо" на поставлений товар.

Пунктом 1.1 Порядку  визначено, що на державне підприємство "Укрзалізничпостач" покладені функції централізованого забезпечення підприємств залізничного транспорту товарно-матеріальними цінностями. Товарно-матеріальні цінності, які закуповуються ДП "Укрзалізничпостач" у постачальників відвантажуються постачальниками безпосередньо  підприємствам залізничного транспорту, тобто транзитом.

На виконання  умов договору закрите акціонерне товариство "Торговельний дім  "Укртатнафта" по залізничним накладним №№43594744, 43593180,  43593312 відвантажило на адресу державного підприємства "Придніпровська залізниця" дизельне паливо.

Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, який покупець повинен підписати і повернути постачальнику протягом 5 (п'яти) робочих днів після його отримання.

Відповідно до п.4.2 р.4 договору, прийом товару за кількістю, який поставлено в залізничній цистерні, здійснюється покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах а організаціях України від 02.04.1998р. за №81/38/101/235/122, зареєстрованої Міністерством юстиції України за №685/3978 від 07.10.1999р. із складанням "Акту приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою №5-НП.

Позивачем надані Акти приймання-передачі нафтопродуктів №ПРД05-214 від 09.01.2006р. та №ПРД05-224 від 31.01.2006р., відповідно до яких кожна сторона підписала свою редакцію переданої (за залізничними накладними) та отриманої (з урахуванням недостачі) ваги товару.

Судами встановлено, що позивач повністю оплатив фактично поставлену продукцію ЗАТ ТНФК "Укртатнафта". В свою чергу залізниця оплатила позивачу продукцію, відповідно до вимог пункту 6.2 вказаного договору, який передбачає оплату тільки фактично отриманої продукції, що відповідає пунктам 2.2, 2.6.1 Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між державним підприємством "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом Укрзалізниці №329-УЗ від 30.04.2004р.

Пунктом 5 Інструкції П-6 встановлено, що в усіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту  встановлюється пошкодження чи порча вантажу, невідповідність найменування чи ваги вантажу та кількості місць, зазначених у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, які діють на транспорті, вантажоодержувач зобов'язаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту, а у разі неправомірної відмови органу транспорту від складання комерційного акту вантажоодержувач зобов'язаний відповідно до діючих на транспорті правил оскаржити цю відмову та здійснити приймання продукції у порядку, передбаченому даною інструкцією.

При прибутті цистерн на станції призначення, залізницею складені відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.2002р. №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855, комерційні акти, а саме: БМ№729059/5 від 10.01.2006р.; БН№744165/01 від 08.01.2006р.; БИ№363841/5 від 31.01.2006р.

Як вбачається з комерційних актів, вагони прибули у справному стані, за справними ЗПУ вантажовідправника (який завантажував цистерни своїми засобами без участі залізниці), без слідів доступу до вантажу сторонніх осіб, тобто перевезення було справним, і недостача виникла не з вини перевізника - вантажоодержувача –державного підприємства "Придніпровська залізниця".

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, відповідач правомірно не сплатив вартість недопоставленого  дизельного палива у кількості 2 164 кг (які склали понад нормовану недостачу) на суму 6 448,01грн., так як відповідач надав належні докази поставки позивачем продукції з недостачею.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів.

За таких обставин та враховуючи, що господарськими судами досліджені всі наявні у справі матеріали,  їм дана належна правова оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування постановлених по справі рішень.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"   залишити без задоволення.   

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2007р. по справі №14/156-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                  Є. Першиков

Судді                                                                                          Т. Данилова

                                                                                                    І. Ходаківська