Ухвала від 01.07.2025 по справі 490/2561/21

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 490/2561/21

Провадження № 2/945/1369/25

УХВАЛА

01 липня 2025 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого суді Павленко І.В., розглянувши заяву про самовідвід судді Павленко І.В. у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправними рішень та витребування майна із чужого незаконного володіння,

встановив:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізінг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправними рішень та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Розпорядженням голови Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2025 року матеріали справи направлено за підсудністю до Миколаївського районного суду Миколаївської області.

13.05.2025 до Миколаївського районного суду Миколаївської області з Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла цивільна справа № 490/2661/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізінг» про визнання протиправним та скасування рішень і записів державних реєстраторів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2025 справа розподілена та передана головуючому судді Павленко І.В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 травня 2025 року (суддя Павленко І.В.) передано цивільну справу № 490/2561/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізінг» до Заводського районного суду м. Миколаєва за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції вказав, що найбільш територіально наближеним до Центрального районного суду м. Миколаєва (вулиця Захисників Миколаєва, 41/12, Миколаїв) є Заводський районний суд м. Миколаєва (вулиця Радісна, 3, Миколаїв), який знаходиться на відстані 1,1 км від нього, в той час як Миколаївський районний суд Миколаївської області знаходиться на відстані 5,8 км та обслуговує виключно Миколаївський район Миколаївської області, а не місто Миколаїв.

Розгляд Миколаївським районним судом Миколаївської області справи з очевидним та штучним порушенням правил підсудності призведе до грубого порушення прав учасників справи № 490/2561/21, оскільки будь-яка із сторін зможе на цій підставі оскаржити рішення суду і воно однозначно буде скасоване.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

А тому, направлення вказаної справи до Миколаївського районного суду Миколаївської області є помилковим та порушує права учасників справи на справедливий суд, гарантовані національним законодавством та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких умов, прийняття справи до провадження з порушенням територіальної підсудності фактично сприяє настанню наслідків, передбачених статтею 378, 411 ЦПК України і тому справа підлягає направленню на розгляд до Заводського районного суду м. Миколаєва як до найбільш територіально наближеного до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24.06.2025 ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 травня 2025 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання, направив справу за підсудністю до Заводського районного суду м. Миколаєва без з`ясування належним чином усіх обставин, які мають значення по справі, що призвело до помилкового вирішення питання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.06.2025 справа розподілена та передана головуючому судді Павленко І.В.

01.07.2025 головуючим суддею Павленко І.В. заявлено самовідвід у справі, оскільки висловлена нею в ухвалі Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14.05.2025 позиція щодо помилкового, з порушенням елементу «суд, встановлений законом» та прав учасників справи на справедливий суд, гарантованих національним законодавством та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, направлення вказаної справи з Центрального районного суду м. Миколаєва до Миколаївського районного суду Миколаївської області може викликати сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, оскільки вказана ухвала була в подальшому скасована постановою Миколаївського апеляційного суду від 24.06.2025 та судом апеляційної інстанції було зроблено висновок, що суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання, направив справу за підсудністю до Заводського районного суду м. Миколаєва без з`ясування належним чином усіх обставин, які мають значення по справі.

Крім того, зазначала, що ОСОБА_2 , який у справі № 490/2661/21 є третьою особою, і якому належать на праві власності 505/1000 часток спірних нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна, 6-2, займає керівну посаду в АТ «НВКГ «ЗОРЯ» - «МАШПРОЕКТ», де займає також керівну посаду її найліпша подруга, з якою наявні тісні дружні стосунки приблизно з 1997 року. ОСОБА_1 , позивач у справі, також до недавнього часу працювала на вказаному підприємстві.

Вважає, що вказані обставини у своїй сукупності можуть викликати сумніви у учасників процесу та у стороннього спостерігача в об`єктивності та неупередженості суду.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відвід (самовідвід) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

У рішенні від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення, оскільки йдеться про довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати в людей.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

У своєму рішенні від 08 квітня 2010 року у справі «Фельдман проти України» (заяви № 76556/01 та 38779/04) Європейський суд з прав людини визнав порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.

Доцільність відводу судді від участі у розгляді справи у випадку, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді підтвердила і Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04 лютого 2020 року у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19), в якій дійшла висновку, що хоч поведінка судді-доповідача й не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи, однак, враховуючи значення, яке має вирішення справи № 908/137/18 для правової системи України, а також для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи, клопотання про відвід судді-доповідача необхідно задовольнити.

Подібну позицію висловив і ВС у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 24.06.2024 у справі № 930/771/23.

Відповідно до частини другої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

З огляду на викладене, оцінивши всі наведені доводи в їх сукупності, взявши до уваги значення, яке має вирішення справи для сторін, обґрунтовані мотиви заяви судді Павленко І.В. про самовідвід та висловлену суддею Павленко І.В. позицію у справі, з метою усунення будь-яких сумнівів учасників процесу в об`єктивності та неупередженості суду при розгляді справи, заяву про самовідвід судді Павленко І.В. слід задовольнити.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 39, ст. 40, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 260 ЦПК України, суддя

постановив:

Заяву про самовідвід судді Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В. у цивільній справі № 490/2561/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправними рішень та витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Цивільну справу № 490/2561/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправними рішень та витребування майна із чужого незаконного володіння, передати до канцелярії Миколаївського районного суду Миколаївської області для визначення, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, іншого складу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Павленко