Рішення

від 09.10.2007 по справі 1/123

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/123

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  1/123

09.10.07

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-хімічна група "Аурум"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега"

про                    стягнення 104 871,55 грн.

Суддя  Мельник В.І.

Представники:

від позивача          Коршак А.В. –представник за довіреністю від 01.06.2007

від відповідача           Дитинко О.В. –представник за довіреністю від 01.09.2007

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-хімічна група «Аурум»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега»про стягнення заборгованості у розмірі 104 871 грн. 55 коп. за Договором поставки № П 21-11/06 від 01.11.2006.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до умов вищезазначеного договору, не виконує своєчасно та належним чином зобов'язання щодо оплати коштів за отриманий товар.

Ухвалою суду від 13.07.2007 було порушено провадження у справі            № 1/123 та призначено розгляд справи на 11.09.2007.

11.09.2007 представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвали суду від 13.07.2007 не виконав, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 09.10.2007.

          09.10.2007 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав Довідку № 18 від 08.10.2007 про залишкову суму боргу відповідача.

          Представник відповідача надав Акт звірки розрахунків № 103А від 31.08.2007 та виписку банку з особового рахунку відповідача.

          Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-хімічна група «Аурум»(надалі –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега»(надалі –покупець) було укладено Договір поставки № П 21-11/06 (надалі –Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупцю, визначений Договором товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що строки поставки кожної партії товару, строки її оплати, загальна кількість партії та її ціна зазначаються в Специфікації до Договору, що є невід'ємною його частиною.

Згідно із пунктом 3.5. Договору сторони узгодили, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку – 100 % вартості поставленої партії товару сплачується покупцем рівними частинами, через кожні 10 банківських днів з дати поставки товару зазначеної в товарно-транспортній накладній.

Датою поставки вважається дата зазначена в товарно-транспортній накладній (п. 3.4. Договору).

Факт поставки товару на загальну суму 326 976,06 грн., підтверджується видатковими накладними № РН-00018/1 від 01.11.2006 на суму 28 072,80 грн., № РН-0020/2 від 02.11.2006 на суму 16 589,38 грн., № РН-0021/3 від 03.11.2006 на суму 22 986,00 грн., № РН-0032/1 від 10.11.2006 на суму 52 845,70 грн.,       № РН-0000038 від 14.11.2006 на суму 4 593,20 грн., № РН-00042/1 від 15.11.2006 на суму 7 219,15 грн., № РН-0051 від 20.11.2006 на суму 5 567,62 грн., № РН-0052 від 20.11.2006 на суму 35 398,22 грн., № РН-0063 від 27.11.2006 на суму 12 456,58 грн., № РН-072/2 від 30.11.2006 на суму 8 494,56 грн., № РН-90/1 від 05.12.2006 на суму 15 878,02 грн., № РН-90/2 від 05.12.2006р. на суму 28 963,30 грн., № РН-101 від 06.12.2006р. на суму 9 624,96 грн., № РН-102/2 від 08.12.2006 на суму 6 526,87 грн., № РН-0105/1 від 11.12.2006 на суму 7 013,95 грн., № РН-00006/1 від 19.01.2007 на суму 4 010,40 грн., № РН-024 від 02.02.2007 на суму 5 687,93 грн., № РН-030 від 06.02.2007 на суму 14 635,91 грн., № РН-034 від 07.02.2007 на суму 4 996,80 грн., № РН-037 від 08.02.2007 на суму 11 757,60 грн., № РН-049 від 13.02.2007 на суму 19 676,88 грн., № РН-055 від 21.02.2007 на суму 10 507,10 грн., належним чином копії яких знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач в порушення умов Договору за отриманий Товар розрахувався частково, сплативши позивачу 228 631,38 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями виписок банку по операціям з особового рахунку позивача від 22.11.2006р. на суму 28 056,00, 05.12.2006р. на суму 27 000,00 грн., 06.12.2006р. на суму 12575,38 грн., 11.12.2006р. на суму 4 000,00 грн., 14.12.2006р. на суму 15 000,00 грн., 21.12.2006р. на суму 15 000,00 грн., 28.12.2006р. на суму 22 000,00 грн., 02.02.2007р. на суму 10 000,00 грн., 06.02.2007р. на суму 10 000,00 грн., 20.02.2007р. на суму 15 000,00 грн., 21.02.2007р. на суму 20 000,00 грн., 26.02.2007р. на суму 20 000,00 грн., 18.04.2007р. на суму 10 000,00 грн.19.04.2007р. на суму 10 000,00 грн., 23.05.2007р. на суму 10 000,00 грн.

Станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача згідно Договору становить 104 871,55 грн.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов‘язується передати у встановлений строк (строки товар) у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов‘язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов‘язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог ст. 664 ЦК України обов‘язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, в момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов‘язок продавця доставити товар.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні представник позивача надав Довідку № 18 від 08.10.2007 (оригінал якої знаходиться в матеріалах справи) за підписами керівника та головного бухгалтера про залишкову суму боргу відповідача, з якої вбачається що станом на дату прийняття рішення –09.10.2007, відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 67 262,22 грн.

Представник відповідача надав суду Акт звірки розрахунків  № 103А від 31.08.2007, підписаний представниками позивача і відповідача та засвідчений печатками сторін (завірена копія знаходиться у матеріалах справи), в якому сторони встановили, що станом на 31.08.2007 залишок заборгованості у відповідача перед позивачем складає 70 114,92 грн.

Крім того, як свідчить виписка банку з особового рахунку відповідача, надана в судовому засіданні, 26.09.2007 відповідач сплатив позивачу 3 636,00грн., даний факт позивачем не оспорюється.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Надані представниками позивача та відповідача докази свідчать про відсутність предмету спору в частині стягнення основного боргу в сумі 38 392,63 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі.

Таким чином на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 66 478,92 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 66 478,92 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 66 478,92 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

          Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем були надані суду належні докази на підтвердження обставин, викладених ним в позові.

Відповідачем, в свою чергу, суду не надано доказів щодо виконання зобов'язань перед позивачем або неможливості їх виконання в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором. Згідно частини 2 цієї ж статті Закону відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Між тим, всупереч згаданій нормі Закону відповідачем не доведено відсутність своєї вини в порушенні зобов'язання щодо сплати позивачу коштів, за поставлений останнім товар, в розмірі 66 478,92 грн. за Договором поставки № П 21-11/06 від 01.11.2006.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 1 048,72 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 614, 626, 664, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега»(03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, к. 1; рахунок 260083210901 в ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», м. Київ, МФО 300120, код ЄДРПОУ 30383448, або з будь–якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-хімічна група «Аурум»(м. Київ, вул. Г. Сковороди, 7-Б; рахунок 2600501427 в Київській філії ХАК «Зембанк», МФО 319081, код ЄДРПОУ 34428859) 66 478 (шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят вісім)грн. 92 коп. основного боргу, 1 048 (одна тисяча сорок вісім)грн. 72 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 38 392,63 грн. провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                    В.І. Мельник