Постанова

від 11.01.2008 по справі 13/589-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/589-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2008 р.                                                           Справа № 13/589-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. , Барбашова С.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -   Лаврик С.В., Ткаченко М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Племінний завод «Олександрівка», с. Курган, Лебединський район, Сумська область (вх. № 3590 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 19.11.07 р. по справі № 13/589-07

за позовом ТОВ Агрофірма "Племзавод "Руно" с. Курган

до Приватного підприємства "Племінний завод "Олександрівка" с. Курган

про стягнення 717100,00 грн.

встановила:

У листопаді 2007 року ТОВ Агрофірма «Племзавод «Руно», м. Суми звернулося до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми в розмірі 710 100,00 грн., також позивач надав заяву, в якій просив з метою забезпечення позову накласти арешт на рухоме та нерухоме майно відповідача, ПП «Племінний завод «Олександрівка», с. Курган, Лебединський район, Сумська область, та на грошові суми, що належать відповідачу в межах ціни позову. Крім того, позивач просив заборонити відповідачеві вчиняти дії щодо відчуження належного йому майна та грошових сум, що належать ПП «Племінний завод «Олександрівка».

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.11.2007 року по справі               № 13/589-07 (суддя Лиховид Б.І.) з метою забезпечення позову накладено арешт на кошти, що належать ПП «Племінний завод «Олександрівка» у межах ціни позову – 710 000,00 грн. та заборонено відповідачу вчиняти дії щодо відчуження належного йому нерухомого майна та транспортних засобів.

Відповідач, ПП «Племінний завод «Олександрівка», не погодився з даною ухвалою господарського суду першої інстанції, надав апеляційну скаргу, в якій вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, посилаючись  на те, що позивач не довів, а місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не обґрунтував наявність обставин щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову. На цій підставі просить ухвалу господарського суду Сумської області від 19.11.2007р. скасувати.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає її необґрунтованою, а висновки суду першої інстанції щодо вжиття заходів до забезпечення позову правомірними, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Сумської області від 19.11.2007 року залишити без змін.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників позивача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого господарського суду, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 710 000,00 грн.,  в зв'язку з тим, що ПП «Племінний завод «Олександрівка» не виконало в добровільному порядку рішення Лебединського районного суду від 29.09.2007р. по справі № 2-404/06 щодо повернення майна, а саме: корови в кількості 74 голови, барани плідники в кількості 18 голів, вівцематки в кількості 2011 голів. Дане майно у відповідача відсутнє, а його вартість згідно висновку експерта оцінювача складає 710 000,00 грн.

19.11.2007р. позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме і нерухоме майно відповідача та грошові суми, що належать ПП «Племінний завод «Олександрівка» в межах ціни позову, а також заборонити відповідачу вчиняти дії щодо відчуження належного йому майна та грошових сум, оскільки, на його думку, є підстави вважати, що відповідач до винесення рішення може розпорядитися грошовими сумами та реалізувати майно, що належить йому на праві власності, а невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення  господарського суду.

Розглянувши дану заяву господарський суд задовольнив її частково і вжив заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПП «Племінний завод «Олександрівка» у межах ціни позову – 710 000,00 грн. та заборонив відповідачу вчиняти дії щодо відчуження належного йому нерухомого майна та транспортних засобів.

Однак, на думку колегії суддів, оскаржувана ухвала господарського суду не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, а тому є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали господарського суду Сумської області від 19.11.2007р. по справі              № 13/589-07, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. А  згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходів в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент подання позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення господарського суду, а також якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським  судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, відповідно до якої обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Тому, для заявника є обов'язковим  подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, позивач в заяві про вжиття заходів до забезпечення позову не довів наявність тих обставин, на підставі яких він пропонував вжити заходів до забезпечення позову, такі докази в матеріалах справи відсутні та не подані заявником до господарського суду першої інстанції.

У вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі вжиття таких заходів.

Але, господарський суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини та не надав їм відповідної оцінки при вирішення господарського спору, не здійснив правову оцінку   обґрунтованості  доводів  заявника  щодо необхідності вжиття відповідних заходів та не врахував наявність зв'язку  між  заходом  до  забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження належного йому нерухомого майна, транспортних засобів і предметом позовних вимог, яким є стягнення грошових коштів, а також не врахував імовірність утруднення   виконання  або  невиконання  рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до  п.  3  ст.  86  Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського  суду  має  містити  мотиви  винесення   ухвали   з посиланням на законодавство.

Однак оскаржувана ухвала місцевого господарського суду вказаним вимогам не відповідає, оскільки не містить підстав та умов застосування заходів до забезпечення позову, які б підтверджували те, що невжиття арешту на майно та грошові кошти відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду при стягненні грошових сум. А із матеріалів справи вбачається, що ніяких передумов для зменшення грошових коштів на банківському рахунку відповідача або доказів їх відсутності немає.

Вказані обставини не були взяті господарським судом до уваги, що призвело до винесення неправомірної ухвали щодо вжиття заходів до забезпечення позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд Сумської області, не маючи жодного доказу та обґрунтування з боку позивача про необхідність накладання арешту на грошові кошти, що належать ПП «Племінний завод «Олександрівка» у межах ціни позову – 710 000,00 грн. та заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження належного йому нерухомого майна та транспортних засобів,  безпідставно задовольнив заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

А тому,  ухвала господарського суду Сумської області від 19.11.2007 р. по справі № 13/589-07 прийнята з порушенням норм процесуального права, вона необґрунтована, не відповідає обставинам справи, яким суд першої інстанції не надав відповідну правову оцінку, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції –скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 19.11.2007р. по справі                  № 13/589-07 скасувати.

В задоволені заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                                                                                               Барбашова С.В.