Постанова від 01.07.2025 по справі 210/1936/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6923/25 Справа № 210/1936/22 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача: Никифоряка Л.П.,

суддів: Новікової Г.В., Гапонова А.В.,

за участі секретаря судового засідання Триполець В.О.,

Учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляли самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Долинської міської ради,

розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з сімейних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2024року, головуючий у суді першої інстанції Вікторович Н.Ю.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У липні 2022року ОСОБА_1 подав в суд позов проти ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Долинської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Існування таких вимог позивач пов`язував із тим, що з 2014року він та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась донька ОСОБА_3 .

За період спільного життя відповідачка не виконувала своїх батьківських обов`язків, була безвідповідальною, не проявляла турботи до дитини, не займалась її вихованням, не приділяла уваги її духовному розвитку.

ОСОБА_1 був змушений припинити відносини з ОСОБА_2 , оскільки сварки негативно впливали на виховання дитини та її психічний стан.

Дитина часто проживала разом з ним, він багато приділяв та приділяє уваги з питань розвитку та виховання. Дочка має своє кімнату, в якій є все необхідне для життя та розвитку дитини.

ОСОБА_2 з сином від першого шлюбу проживає в квартирі, яка належить позивачу, свого житла вона не має. Коли дитина перебувала у відповідачки, вона часто залишала дитину одну. Відповідачка в присутності дочки вживає спиртні напої сама та з друзями.

Вважав, що відповідачка не може дати належне виховання дитині, тому що не займається її розвитком, не готує до дорослого самостійного життя, не слідкує за станом її здоров`я, не готує до школи, тому просив суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ним.

У вересні 2022року ОСОБА_2 звернулась в суд із зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини з нею.

Послалась на те, що спільне їх життя з ОСОБА_1 не склалось, зокрема через те, що він здійснював домашнє насильство щодо неї. За фактом нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_4 зверталася до правоохоронних органів і після припинення фактичних шлюбних відносин.

Сторони погодили, що їх спільна дочка буде проживати з нею, а ОСОБА_1 може безперешкодно спілкуватися і проводити час з дитиною, проте відповідач за зустрічним позовом в один з таких днів зустрічі забрав дитину і відмовлявся повертати матері, у зв`язку з чим вона зверталася до правоохоронних органів з повідомленням про викрадення їх спільної дочки. Сторони погоджували, що батько буде надавати добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини, проте він надавав її лише рік.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2024року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з її матір`ю ОСОБА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що батько, хоча й належним чином займається вихованням та утриманням дитини, однак, перешкоджаючи ОСОБА_2 у спілкуванні із донькою, позбавляє її належної опіки і виховання з боку матері, порушує їх право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини. Визначення місця проживання дитини з матір`ю, не впливатиме на її взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дитини з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2024року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з її батьком ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Уточнений зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Визначаючи місце проживання дитини з батьком, апеляційний суд послався на те, що згідно з установленими у справі обставинами як батьком так і матір`ю створено належні умови для виховання та розвитку дитини, що також підтверджується показами свідків. І батько, і матір характеризуються позитивно, проте, відповідно до висновку експерта від 03 жовтня 2023року № 931/23-23 встановлено формування думки малолітньої доньки односторонньо під впливом батька. Відповідно до вказаного висновку експерта з виховної точки зору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 характеризуються однаково як батьки.

Незважаючи на те, що долучених до матеріалів справи доказів судом встановлено, що і батьком, і матір`ю створено належні умови для виховання та розвитку дитини, обоє батьків характеризуються позитивно, суд апеляційної інстанції виснував, що якнайкращим інтересам дитини буде відповідати визначення місця проживання дитини саме батьком, оскільки нею висловлене мотивоване бажання проживати разом з батьком у звичайному та зрозумілому соціальному середовищі, відвідування школи, можливість відвідування кружків та налагоджувати дружні відносини з однолітками.

Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Повалій О.В. задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

13 серпня 2024року ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2024року.

В апеляційній скарзі заявник не погодився з висновками суду та висловив вимогу про скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення.

Доводи апеляційної скарги зводились до того, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що найкращим інтересам дитини буде відповідати її місце проживання з батьком, який має стабільний дохід, не вживає спиртних напоїв та забезпечив належні умови проживання дочки, що підтверджується обстеженнями умов проживання, які проводились неодноразово.

Вказував, що дитина, проживаючи разом з батьком, має сталий розпорядок, відвідує танцювальний гурток, репетитора з англійської мови, школу та з теплом та любов`ю ставиться до батька. При цьому у дитини відсутнє бажання спілкуватися з мамою, тому батько дитини не наполягав на їх зустрічах. Відповідно до висновку експерта дитина відчуває себе комфортно та захищено з батьком.

Зауважував на тому, що при обстеженні умов проживання ОСОБА_2 їх спільна дочка не проживала з матір`ю, а з довідки Криворізької загальноосвітньої шкоди вбачаються лише відомості про те, що ОСОБА_5 лише зарахована до першого класу.

Заявник вважав, що ним надано всі належні та допустимі докази на підтвердження необхідності визначення місця проживання дитини саме з ним.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідачка за первісним позовом і позивачка за зустрічним позовом заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Повалій О.В. задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2025року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

20 травня 2025року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

28травня 2025рокуухвалою Дніпровськогоапеляційного судусправу призначенодо розглядуна 10?? год 01 липня 2025року.

Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення та отримання документів в Електронному суді.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , батьками якої в повторно виданому свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 26 квітня 2022року вказані: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 /т.1, а.с.5/.

ОСОБА_1 займає посаду голови Фермерського господарства (далі ФГ) «Олександра», зареєстрованого 03 липня 1996року, ідентифікаційний код юридичної особи 24152938. Загальна сума доходу позивача з 01 січня до 30 грудня 2022року склала 180 000,00грн, із 01 січня до 31 березня 2023року 45 000,00грн /т.1, а.с.121-123/.

27 грудня 2016року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциною Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1539, ОСОБА_1 придбав трьохкімнатну квартиру загальною площею 65 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м, що знаходиться за адресою: квартира АДРЕСА_1 /т.1, а.с.15, 16/.

Із 2017року в квартирі АДРЕСА_1 проживає родина в складі трьох осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Родина веде нормальний спосіб життя, скарг від сусідів немає, матір піклується про свою малолітню доньку та повнолітнього сина, який також допомагає матері по догляду за молодшою сестрою. Родина характеризується позитивно (акт від 07 вересня 2022року, складений жителями будинку, підписи яких підтверджено майстром дільниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР»; т.2, а.с.13).

Відповідно до характеристики № 167 та довідки від 11 липня 2022року № 168, виданої за підписом в.о. директора Комунального підприємства (далі КП) «Криворізька муніципальна гвардія» ОСОБА_7 , ОСОБА_2 працює охоронником у Комунальному підприємстві (далі КП) «Криворізька муніципальна гвардія» з 07 липня 2021року. За час роботи на підприємстві зарекомендувала себе як сумлінний та ініціативний працівник. За складом характеру розсудлива, стримана, урівноважена, ввічлива, спокійна. Користується авторитетом серед членів трудового колективу, проявляє культуру в спілкуванні, цілеспрямована. Загальна сума доходу відповідачки з 01 січня до 30 червня 2022року склала 51 950,32грн /т.2, а.с.25, 26).

Відповідно до довідки-характеристики від 12 травня 2022року № 102, складеної за підписом старости Новогригорівського Першого старостинського округу, ОСОБА_1 на території с. Суходільське проживає з 2013року. За цей період зарекомендував себе позитивно, з повагою ставиться до односельчан, чуйний і доброзичливий. У громадських місцях поводиться добре, у вживанні спиртних напоїв не був помічений, скарг та заяв щодо незадовільної поведінки ОСОБА_1 не надходило. Розлучений, має три доньки, одна з яких неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю. Із 2013року зайнятий в сільському господарстві, голова ФГ «Олександра», орендує земельні ділянки (паї) односельчан. До адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався /т.1, а.с.6/.

Відповідно до листа від 08 серпня 2022року вих. № 5187/111-2-2022 начальника Відділення поліції №1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Лисенко О., 25 червня 2018року до відділення надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , її сильно побив чоловік та не віддає їй дітей. Повідомлення зареєстровано до ІКС ІПНН від 25 червня 2018року ЄО № 2943 та за результатами розгляду цього звернення відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018120150000479 від 25 червня 2018року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу (далі КК) України /т.2, а.с.14/.

Згідно з висновком спеціаліста судово-медичної експерта від 06 липня 2018року № 997 проведено судово-медичне обстеження ОСОБА_2 : за своїм характером виявлені синці голови, правої вушної раковини та спини відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки /т.2, а.с.15-17/.

За довідкою від 28 грудня 2022року вих. № 899001/119-2022, виданою за підписом начальника Відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Лисенко О., станом на 28 грудня 2022року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за домашнє насильство не притягувався /т.1, а.с.97/.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики, наданої за підписом в.о. директора, вихователя та практичного психолога Комунального закладу дошкільного навчального закладу № 51 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідувала дошкільний навчальний заклад із 24 жовтня 2018року, дитина виховувалася не в повній сім`ї, мати матеріально забезпечує дитину, створює умови для нормального розвитку, активно бере участь у вихованні дитини. Батько дитини участі у вихованні дитини не бере. Протягом 2018-2022 навчального року займалась за програмою розвитку дитини від 2 до 7 років «Дитина» /т.2, а.с.24/.

Згідно з довідкою від 19 жовтня 2022року вих. № 68, виданою за підписом директором Комунального закладу (далі КЗ) «Молодіжненський ліцей Долинської міської ради» Гнатишин Н., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в першому класі з 01 жовтня 2022року /т.1, а.с.103/.

За висновком психологічного обстеження від 29 грудня 2022року № 214, складеним практичним психологом КЗ «Ліцей №1 Долинської міської ради» Управління освіти, молоді та спорту Долинської міської ради, на момент дослідження дівчинка емоційно найбільше прив`язана до батька, а джерело дискомфорту в сім`ї для неї мати, до якої низький рівень прихильності, скоріше за все, пов`язаний з тим, що мати часто ображала доньку, перебуваючи в нетверезому стані. У дівчинки виявлено уникаючий тип порушення прихильності до матері, тоді як проявляється прихильність до батька. Дівчинка боїться залишатися з матір`ю наодинці, оскільки відчуває небезпеку та остерігається агресивної поведінки з боку матері, яку асоціює з образом злого лева, який може закусати до смерті. Батька асоціює з образом жирафа, який зможе захистити, оскільки він великий. Негативні почуття в дівчинки проявлялися до матері (всі три запропоновані ситуації), а позитивні до баби (мати батька), батька та племінниці (батькова онука). Методика «В якому з трьох будиночків живуть мої думки?» проявила тривоги, переживання та образу, які пов`язані з образом матері, яка, за словами дитини, застосовувала фізичну агресію щодо неї. Все ж, дівчинка не бажає, щоб мама страждала, натомість хоче, щоб мати припинила вживати алкоголь. Загальний аналіз психологічного дослідження показав, що дитина бажає залишитися жити з батьком, тому що відчуває себе біля нього у безпеці. Дівчинка в думках готується до відвідування з татом цирку, готує подарунки до новорічних свят рідним з боку батька /т.2, а.с.80/.

Відповідно до характеристики психоемоційного стану малолітньої ОСОБА_3 , складеної директором Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр Долинської міської ради» Кузьменко О., за результатами психолого-педагогічного вивчення та спілкування на момент зустрічей психоемоційний стан дівчинки загалом можна описати як задовільний та слід зауважити про психотравмуючий фактор стосовно спогадів сумісного проживання та безпосереднього спілкування з матір`ю. Емоційний зв`язок з матір`ю та прив`язаність до неї втрачено. Будь-які розмови про проживання разом з матір`ю, запитання про неї та навіть думки дівчинки про зустріч із мамою несуть собою несвідому ретравматизацію /т.1, а.с.98/.

За висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , складеного за підписом заступника голови Виконавчого комітету Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 05 січня 2023року № 01-40/5/2, відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини Долинської міської ради від 14 грудня 2022року № 49, враховуючи ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність малолітньої ОСОБА_3 до кожного з них, визнано за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 /т.1, а.с.62-69/.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи від 03 жовтня 2023року, складеного експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Стромило А., ОСОБА_1 має наступні індивідуально-психологічні якості та властивості: емоційно нестійкий, легка зміна настрою, спалахи фізичної та вербальної агресії, емоційна холодність та відчуження, адаптивна форму поведінки, адекватна самооцінка, низький рівень тривоги, стійкість у переконаннях та поглядах. Використовує такий тип виховання як потураюча гіперпротекція.

ОСОБА_2 має наступні індивідуально-психологічні якості та властивості: емоційно нестійка, легка зміна настрою, спалахи вербальної агресії, емоційна адаптивна форма поведінки, адекватна самооцінка, низький рівень тривоги та депресії, стійкі переконання та погляди. Використовує такий тип виховання, як потураюча гіперпротекція.

Сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , особливості їх виховної поведінки, що визначається в експертизі, негативно впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини та сприяють нестабільності емоційного стану дитини, розвитку тривоги, невротичної агресії, відсутності почуття безпеки та стабільності.

Малолітня ОСОБА_3 батька сприймає позитивно, матір сприймає негативно. Це свідчить про наявність індукційного впливу з боку дорослої особи, тобто вплив батька на формування особливостей сприйняття дитиною навколишнього оточення, посилений природною сугестивністю, що притаманна для цього віку. ОСОБА_8 та емоційна незрілість, що притаманні природному віку ОСОБА_3 , її індивідуально-психологічні властивості (сугестивність зокрема) та підвищенна емоційна близькість з батьком сприяють відображенню сімейної ситуації під впливом батька, формують прихильність до нього, поведінка матері засуджується, створюється психологічна та емоційна дистанція між матір`ю та дитиною.

ОСОБА_3 бажає проживати з батьком ОСОБА_9 /т.1, а.с.163-177/.

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї від 23 червня 2022року № 114, складеним комісією у складі голови Новогригорівського Першого старостинського округу Корущак С.Ф., завідувача с. Суходілля Петрова О.О. та діловода ОСОБА_10 , сім`я ОСОБА_1 складається з: матір ОСОБА_11 , 1946року народження; дочка ОСОБА_3 , 2015року народження. ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 . На момент складання акта будинок реконструюється та знаходиться в стані капітального ремонту, ремонтні роботи в стадії завершення. ОСОБА_1 та його дочка проживають в домогосподарстві ОСОБА_11 по АДРЕСА_2 . Будинок 1961року побудови, загальна площа становить 56 кв.м, житлова 33 кв.м, у будинку три житлові кімнати, одну з яких виділено під дитячу кімнату, всі кімнати умебльовані. Будинок чистий, підтримується в належному санітарному стані. Опалення пічне, є газова плита, електроплита, сім`я користується скрапленим газом. У користуванні сім`ї земельна ділянка площею 0,13 га для ведення особистого селянського господарства, на якій вирощують картоплю та овочі для потреб сім`ї. Є фруктовий сад. Сім`я достатньо забезпечена, має у власності земельні ділянки (паї) загальною площею 17 га. ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця, очолює ФГ «Олександра» та орендує паї односельчан. Відносини в сім`ї доброзичливі, матеріальне становище стабільне, дитина забезпечена всім необхідним для проживання, навчання, має багато іграшок /т.1, а.с.17/.

За актом обстеження умов проживання від 28 червня 2022року № 115, складеного головним спеціалістом юрисконсультом служби в справах дітей Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області та провідним фахівцем із соціальної роботи Комунального закладу (далі КЗ) «Долинський міський центр соціальних служб» на підставі заяви ОСОБА_1 від 24 червня 2022року, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, складається з однієї кімнати, з кухні та коридору. Опалення пічне, вода кринична, на подвір`ї чисто, є літня кухня. Житло належить матері ОСОБА_1 ОСОБА_11 . У будинку чисто, затишно, наявна постільна білизна, одяг, необхідні меблі, побутова техніка. У кімнаті три ліжка, на одному з яких спить дитина, баба в кухні. У наявності приготовлена їжа, є запас продуктів харчування. За вказаною адресою батько з донькою проживають тимчасово, оскільки до осені планують перейти в новий будинок. На час обстеження дитина перебувала з батьком в селі. У дитини є власне ліжко, стіл, за яким вона навчається, займається творчістю. У дівчинки є необхідний одяг, взуття, велосипед, вона відвідує репетитора із загальної підготовки до школи. У дитини з бабою, татом гарні відносини. Зі слів дитини «мама часто вживає спиртні напої і кричить на неї», «бажає проживати з татом, оскільки мама на неї кричить, може вдарити». Проте під кінець бесіди дитина не могла чітко визначитись із ким хоче проживати і де, хотіла б, щоб батьки помирилися і всі жили разом. ОСОБА_1 спроможний створити і створює умови для належного виховання та розвитку малолітньої доньки /т.1, а.с.18/.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 24 листопада 2022року № 159, складеного головним спеціалістом юрисконсультом служби у справах дітей Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області та начальником служби у справах дітей Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області, з метою обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_3 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, складається з 1 житлової кімнати, великої вітальні, роздягальні (гардеробна), кухні, бані, під дві спальні залито фундамент. Загальна площа 120 кв.м, житлова площі на момент складання акта 50 кв.м. Будинок належить ОСОБА_1 . Ремонтні роботи завершені. Необхідне генеральне прибирання та завіз меблів, які вже є в наявності. Опалення гібридне (твердопаливне, електричне), тепла підлога, ламінат, наявні комунальні зручності, але воду ще не підключено до будинку. Подвір`я не огороджене. На момент складання акта велика житлова кімната передбачена для проживання малолітньої дитини, меблі ще не завезено. Передбачено та наявні всі зручності, зокрема комунальні, для проживання і будинку дитини. Навпроти будинку розташована Суходільська школа /т.1, а.с.78/.

Відповідно до акта обстеження умов проживання від 24 листопада 2022року № 160, складеного головним спеціалістом юрисконсультом служби у справах дітей Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області та начальником служби у справах дітей Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області, проведено обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, складається з однієї кімнати, кухні та коридору. Подвір`я огороджене, чисте. Опалення пічне, вода кринична. Власник даного житла ОСОБА_11 (баба малолітньої дитини). Є газове та електроопалення. Умови проживання відповідають санітарним нормам. У будинку тепло, чисто. В наявності приготовлена їжа, є запас продуктів харчування, є необхідні меблі та електропобутова техніка. ОСОБА_11 спить на ліжку біля плити в кухні, батько із донькою в іншій кімнаті на окремих ліжках. За цією адресою батько з донькою проживають тимчасово. У дитини є окреме спальне місце, великий стіл для навчання. Дитина в достатній кількості забезпечена одягом, взяттям, розвиваючими іграми, іграшками, засобами для навчання, постільна білизна в належному стані, є засоби для особистої гігієни дитини. У дівчинки є домашній улюбленець. Стосунки в сім`ї доброзичливі, привітні, батько намагається свій вільний час проводити з донькою. Зі слів дівчинки свого батька вона любить, почуває себе поряд з ним у безпеці. Дитина радо зустріла членів комісії, залюбки ділилася своїми успіхами у навчанні, розповіла про танцювальний гурток, репетитора з англійської мови, яких відвідує двічі на тиждень. Дитина чітко висловлює свою думку про те, що бажає проживати зі своїм батьком, який створив та створює умови для належного проживання, виховання та розвитку дитини /т.1, а.с.79/.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 12 червня 2024року № 108, складеного головним спеціалістом юрисконсультом служби у справах дітей Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області, головним спеціалістом служби у справах дітей Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області та поліцейським офіцером громади на підставі заяви ОСОБА_1 від 12 червня 2024року, з метою обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_3 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, складається з трьох житлових кімнат, великої вітальні та кухні, коридору, бані (сауни, комори з виходом до погребу, котельні, гардеробної), є домашній кінотеатр, електроплита, інтернет, комп`ютер, міні холодильник для тимчасового користування. Одна з кімнат порожня, в ній планується зробити ігрову зі слів батька та доньки. У будинку чисто, відсутні сторонні запахи. Для виховання, розвитку дитини облаштовано окрему кімнату (найбільшу) з місцем для сну, навчання, відпочинку, одяг складений, постільна білизна, одяг, взуття в достатній кількості та належному стані. Дитина радісна, впевнена в собі, більш розкута, порівняно з минулим часом, із задоволенням демонструвала новий будинок. За зазначеною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Стосунки в сім`ї підтримуючі, доброзичливі.

Відповідно до акта обстеження умов проживання від 14 червня 2024року № 160, складеного діловодом с. Суходільське спільно зі старостою Новогригорівського Першого ст. округу Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області, в присутності ОСОБА_1 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Обстеженням встановлено, що будинок після капітального ремонту та реконструкції. Налічується чотири житлові та чотири підсобні кімнати. За вказаною адресою проживає дві особи: ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_3 , 2015року народження. Дитині виділена окрема кімната з місцем для навчання та відпочинку. У будинку чисто, підтримується належний санітарний стан. Комісія зробила висновок, що сім`я достатньо забезпечена, мають у власності земельний пай. ОСОБА_1 очолює ФГ «Олександра», орендує паї односельців. Відносини в сім`ї доброзичливі. Дитина забезпечена всім необхідним для повноцінного розвитку та проживання.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

У своїх висновках про часткове задоволення зустрічного позову суд першої інстанції вирішального значення надав тій обставині, що батько, хоча й належним чином займається вихованням та утриманням дитини, однак, перешкоджаючи ОСОБА_2 у спілкуванні із донькою, позбавляє її належної опіки і виховання з боку матері, порушує їх право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини. Визначення місця проживання дитини з матір`ю, не впливатиме на її взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дитини з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково так як судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Мотиви танорми права,якими керувавсясуд апеляційноїінстанції

У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991року № 789-XII (далі Конвенція про права дитини), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до пунктів 1-3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

У рішенні від 07 грудня 2006року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ від 07 серпня 1996року у справі «Johansen v. Norway»).

Закон України від 26 квітня 2001року № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі Закон № 2402-III) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 Закону № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону № 2402-III).

У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (частина перша статті 160 СК України).

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).

Під час визначення місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні в справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання суду, яке має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці всіх обставин в їх сукупності, оскільки не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 11 грудня 2023року у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22).

У частині четвертійшостій статті 19 СК України закріплено, що під час розгляду судом спорів щодо, зокрема, місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021року у справі № 562/1686/18 (провадження № 61-16928св20) наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності.

За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, яким є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, що становлять допустимість доказів.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним в справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

У справі, що переглядається, з позовами про визначення місця проживання дитини звернулися як батько, так і мати малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду та ЄСПЛ міжнародні та національні норми не містять положень, які наділяли б будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Під час розгляду справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають керуватися інтересами самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 14 лютого 2019року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зробив висновки, що поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків. Найкращі інтереси дитини є предметом основного піклування батьків. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків. Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суди попередніх інстанцій в контексті першочергового врахування саме інтересів дитини, які переважають над інтересами батьків, дотрималися норм матеріального права, зокрема, врахували, що батько самовільно забрав сина з дитячого садочка, та не надавав можливості зустрічатися та спілкуватися позивачці з сином, що суперечить сімейним цінностям, які полягають в повазі один до одного та як найкращому вихованні дитини, ураховуючи інтереси дитини, пояснення представників соціальних служб у судовому засіданні, які намагались здійснити заходи для поновлення стосунків між матір`ю та батьком дитини, між батьками та дитиною, а також той факт, що відповідач відмовляється від спільного відвідування та отримання психологічної допомоги з метою поновлення родинних стосунків. Доводи заявника про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно не прийняв до уваги та не врахував до кого із батьків дитина має більшу прихильність і не з`ясував думку самої дитини з приводу визначення місця її проживання є безпідставними, оскільки за положеннями зазначеної норми права, місце проживання дитини, яка не досягла 10 років визначається без врахуванні її думки. Питання про заслуховування думки дитини було предметом оцінки апеляційного суду, який правильно виснував, що з урахуванням встановлених судом обставин справи, ситуації, яка склалась у сім`ї та обстановці, у якій перебуває дитина, вона не зможе об`єктивно, незалежно та вільно висловити свою думку.

Верховний Суд в постанові від 12 січня 2022року у справі № 663/724/19, на яку, зокрема, посилається заявниця в касаційній скарзі, виснував, що, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для визначення місця проживання малолітнього сина сторін з матір`ю з огляду на те, що батько, хоча й належним чином займається вихованням та утриманням дитини, однак, перешкоджаючи матері у спілкуванні із сином, позбавляє його як належної опіки і виховання з боку матері, так і порушує їх право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини. Натомість суд першої інстанції помилково виснував про визначення місця проживання дитини з батьком, пославшись лише на їх тривале спільне проживання та висновок органу опіки і піклування, не врахувавши, що створювані батьком протягом тривалого часу перешкоди для матері у вихованні та спілкуванні із сином руйнують його зв`язки зі своєю сім`єю, до якої належить як батько, так і матір, а, отже, в цьому конкретному випадку така поведінка відповідача за первісним позовом суперечить сімейним цінностям та не відповідає якнайкращому забезпеченню інтересів малолітнього сина, який через свій ранній вік починає все більше сприймати нову дружину батька як рідну матір.

Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя (див. постанову від 09 квітня 2025року в справі № 643/7307/20).

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана під час вирішення між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, зокрема під час вирішення спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Водночас згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини, стаття 171 СК України, стаття 14 Закону № 2402-III).

У справі встановлено, що після припинення шлюбних відносин дитина сторін проживала разом з матір`ю, де відвідувала дошкільний заклад. Мати дитини піклувалася про здоров`я дитини, фізичний, духовний і моральний розвиток, забезпечила доньку належними умовами для її проживання, виховання та розвитку.

Батько також приймав участь у вихованні дитини, періодично донька перебувала з ним за місцем його проживання в с. Суходільське Кропивницького району Кіровоградської області.

Проте влітку 2022року батько ОСОБА_1 забрав дитину до свого місця проживання та з вказаного час дитина проживає разом з батьком за місцем реєстрації останнього. Мати неодноразово зверталася до правоохоронних органів із заявами про перешкоджання їй в спілкуванні з дитиною.

Також встановлено, що як батько, так і мати малолітньої дитини належним чином ставилися до виконання своїх батьківських обов`язків, позитивно характеризуються, не зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами, створили належні умови для виховання та розвитку дитини, у той же час між сторонами існує особистий конфлікт та неприязні відносини, що унеможливило вирішення питання про батьківську опіку щодо їхньої спільної доньки у позасудовому порядку.

Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Спільне батьківство слід сприймати як координацію між дорослими у їхніх батьківських ролях і здатність підтримувати та допомагати один одному, воно сприяє покращенню співпраці між батьками та зменшенню ризику потенційних суперечок, оскільки така модель вільна від тягаря переможець-переможений.

У § 49 рішення «Zaunegger v. GERMANY» (заява № 22028/04 від 03 грудня 2009року) Європейський суд з прав людини підкреслив, що різниця у поводженні є дискримінаційною для цілей статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо вона не має об`єктивного та розумного виправдання, тобто якщо вона не переслідує законної мети або якщо немає розумного зв`язку, пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Рішення щодо надання опіки мають ґрунтуватися на найкращих інтересах дитини, а у випадку конфлікту між батьками ці питання мають ретельно досліджуватися національними судами (§ 61). У цій справі ЄСПЛ визнав, що батько, який на національному рівні вимагав і не отримав спільного опіки щодо доньки, зазнав дискримінації.

З урахуванням вищезазначеного, при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд, керуючись найкращими інтересами дитини, з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним з батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної батьківської опіки (поділу батьківського часу) з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком. У постановах від 26 жовтня 2022року у справі № 750/9620/20, від 04 жовтня 2023року у справі № 208/4667/20, від 14 грудня 2022року у справі № 742/2571/21, від 10 січня 2024року у справі № 183/3958/20, від 05 березня 2025року у справі № 199/7566/22, від 21 травня 2025року у справі № 953/9454/23, від 21 травня 2025року у справі № 369/7253/23 Верховний Суд послідовно звертав увагу на можливість застосування судами моделі спільної батьківської опіки над дитиною.

Верховний Суд зауважував, що під час вирішення питання щодо можливості встановлення спільної батьківської опіки, суди, окрім загальних обставин, мають також враховувати: бажання кожного з батьків, щоб дитина проживала разом з ним, згоду на участь у її вихованні та піклуванні; наявність у обох батьків сталих відносин з дитиною та бажання останньої спілкуватися з обома батьками; відсутність обставин, зазначених у частині другій статті 161 СК України, а також інших обставин, що можуть становити загрозу інтересам дитини; наявність у кожного з батьків часу та можливості, що дозволяє належним чином опікуватися дитиною; місце проживання кожного з батьків, що знаходиться відносно недалеко від звичайного місця проживання дитини (сформованих місць життєвих інтересів дитини) тощо (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2024року у справі № 465/6496/19).

У постановах від 22 травня 2024року у справі № 643/7509/21 та від 22 квітня 2024року у справі № 754/3063/22 суд касаційної інстанції звертав увагу на необхідність оцінки доцільності визначення почергового проживання дитини з кожним з батьків.

Водночас труднощі, пов`язані із спільною опікою, належать до початкового періоду адаптації, і завдяки тривалому контакту батьків ці труднощі поступово зникають. Спільна батьківська опіка, поділ батьківського часу сприяють спілкуванню між батьками, мінімізації конфліктів та розчарувань, приносять користь стосункам матір-дитина і батько-дитина.

При вирішенні спору щодо визначення місця проживання дитини, батьківської опіки, поділу батьківського часу суд, виходячи з найвищих інтересів дитини, справедливої рівноваги між конкуруючими інтересами кожного з батьків та інтересів громадянського суспільства, враховуючи обставини конкретної справи, уповноважений застосувати найкращий для дитини варіант батьківської опіки, отже застосування судом тієї чи іншої моделі батьківської опіки, поділ батьківського часу у визначеній судом пропорції не є виходом за межі позовних вимог про визначення місця проживання дитини, а є застосуванням принципу найкращих інтересів дитини.

Суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 15 червня 2021року у справі № 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58), від 28 вересня 2022року у справі № 483/448/20 (пункт 9.58)).

При вирішенні спорів щодо дітей вирішальним є питання, чи було забезпечено справедливу рівновагу між задіяними конкуруючими інтересами: інтересами дитини, двох батьків і громадського порядку, в межах свободи розсуду, наданої державі у таких питаннях (Maumousseau і Washington v. France, заява № 39388/05 від 06 грудня 2007року, § 62), проте, не забуваючи, що найвищі інтереси дитини мають бути першочерговим міркуванням (Gnahore v. France, заява № 40031/98 від 19 вересня 2000року, § 59; X v. Latvia [ВП], заява № 27853/09 від 26 листопада 2013року, § 95). В останній справі ЄСПЛ підкреслив, що існує широкий консенсус, у тому числі й у міжнародному праві, на користь думки, що найкращі інтереси дитини мають першочергове значення (§ 96). Інтереси батьків, особливо у регулярному спілкуванні з дитиною, лишаються, однак, тим чинником, який слід враховувати при врівноважуванні різних задіяних інтересів (Kutzner v. Germany, заява № 46577/99 від 26 грудня 2002року, §§ 58, 62).

У § 79 рішення ЄСПЛ Kutzner v. Germany, заява № 46577/99 від 26 грудня 2002року, зазначено, що розірвання контактів і встановлення обмежень у спілкуванні може призвести лише до посилення відчуження дітей від батьків.

Встановивши, що і батьком, і матір`ю створено належні умови для виховання та розвитку дитини, обоє батьків характеризуються позитивно, висловлюють в однаковій мірі бажання піклуватися про розвиток малолітньогї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , водночас дитина, з урахуванням його вікових особливостей, емоційної складової (вікової нерозвиненості вищих почуттів), індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, а також умов мікросоціального середовища не спроможна надавати самостійну, усвідомлену оцінку кожного з батьків до неї, а обставин, які б підтверджували, вчинення сторонами дій, які б становили ризик безпечному та гармонійному розвитку дитини, відсутні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість застосування у цій сімейній ситуації моделі спільної батьківської опіки й відповідальності, з визначенням почергового проживання дитини з кожним з батьків.

Враховуючи висловлене обома сторонами бажання знайти порозуміння у питаннях виховання малолітньої ОСОБА_3 , вирішувати усі найважливіші питання щодо життя їх спільної малолітньої доньки за спільною згодою, із забезпеченням найкращих умов для благополуччя дитини, дотриманням інтересів обох батьків, застосування моделі спільної батьківської відповідальності з визначенням почергового проживання дитини з кожним з батьків має сприяти зростанню дитини у благополучному середовищі з повноцінною присутністю у її житті як батька, так і матері.

Такий порядок батьківської опіки й відповідальності в повній мірі відповідає визначеному міжнародними нормами та законодавством України принципу рівності прав батьків у спорах про опіку над дітьми та необхідності забезпечення якнайкращих інтересів дитини. Він спрямований на «возз`єднання» доньки з матір`ю з урахуванням інтересів батька.

Апеляційний суд звертає увагу, що судовий експерт у висновку від 03 жовтня 2023року № 931/23-23, складеному за результатами проведення судової психологічної експертизи, наголосив, що дитина ОСОБА_3 хоча і виявила бажання проживати з батьком, проте розуміння та оцінка сімейної ситуації одностороннє формується батьком ОСОБА_1 , оскільки дитини останній час проживала саме з ним.

Відповідно до акта обстеження умов проживання від 28 червня 2022року № 115, який був складений першим, в графі «Стосунки, традиції сім`ї» та « ОСОБА_12 » зазначено, що під кінець бесіди дитина не може чітко визначитись, із ким хоче проживати, і де; говорить, що приїхала до батька на канікули. Дитина зазначила, що хотіла б, щоб її батьки помирилися і всі жили разом.

У подальшому під час складання актів обстеження умов проживання, малолітня ОСОБА_3 повідомляла, що бажає проживати з батьком. Водночас матеріалами справи встановлено, що починаючи з червня 2022року малолітня донька була позбавлена батьком можливості спілкуватись зі своєю матір`ю. З вказаного слідує, що батько здійснював вплив на погляди малолітньої доньки щодо її матері.

Крім того, апеляційний суд додатково звертає увагу, що батьки мають забезпечити належну участь дитини в освітньому процесі, дотримання поглядів дитини, несення витрат на утримання дитини й уповноважені спільно приймати рішення щодо основних питань, пов`язаних з вихованням і розвитком дитини: здоров`я, освіти, релігії та духовності, спортивних гуртків та інших позашкільних активностей.

Подолання певних дискомфортних на першому етапі незручностей для дитини, пов`язаних з тимчасовою зміною звичного місця проживання і середовища, а також налагодження емоційного контакту дитини з матір`ю має відбуватися у співпраці батька і матері, інших членів сім`ї, а також за підтримки органів у справах дітей, за необхідності психологів.

Колегія суддів наголошує, що визначений судом апеляційної інстанції порядок почергово проживання дитини з кожним з батьків має реалізовуватися у їхній взаємній співпраці з дотриманням безпекових питань та усвідомлюванням потреб дитини у контакті з кожним з батьків.

При істотній зміні обставин сторони мають право узгодити або ініціювати перед органом у справах дітей чи судом питання щодо визначення іншого порядку поділу батьківського часу.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2024року необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, визначивши місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 ; два тижні з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 . Двотижневий період проживання ОСОБА_3 з кожним з батьків починається з 14:00 год неділі та завершується через два тижні о 14:00 год неділі. Перші два тижні, починаючи з 01 серпня 2025року, ОСОБА_3 проживає з батьком. По завершенні двох тижнів, протягом яких ОСОБА_3 проживала з батьком чи матір`ю, той з батьків, з ким вона проживала, зобов`язаний супроводити (привезти) ОСОБА_3 до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків. У задоволенні іншої частини позовних вимог за первісним та зустрічним позовами слід відмовити.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (пункти 1, 3 частини першої статті 376 ЦПК України).

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За положенням частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги висновок апеляційного суду про часткове задоволення первісного та зустрічного позовів, судові витрати у цій справі слід покласти на обидві сторони.

Керуючись статтями 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2024року скасувати.

Первісний позов ОСОБА_1 тазустрічний позов ОСОБА_2 ,треті особи:Служба усправах дітейвиконавчого комітетуМеталургійної районноїу містіради,Служба усправах дітейвиконавчого комітетуДолинської міськоїради,про визначеннямісця проживаннямалолітньої дитини задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 ; два тижні з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 .

Двотижневий період проживання ОСОБА_3 з кожним з батьків починається з 14:00 год неділі та завершується через два тижні о 14:00 год неділі.

Перші два тижні, починаючи з 01 серпня 2025року, ОСОБА_3 проживає з батьком.

По завершенні двох тижнів, протягом яких ОСОБА_3 проживала з батьком чи матір`ю, той з батьків, з ким вона проживала, зобов`язаний супроводити (привезти) ОСОБА_3 до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.

У задоволенні іншої частини позовних вимог за первісним та зустрічним позовами відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 липня 2025року.

Судді: