Ухвала від 01.07.2025 по справі 916/4912/24

УХВАЛА

01 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/4912/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуя О.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО»

про відвід суддів Баранця О.М., Кролевець О.А., Мамалуя О.О.

від розгляду справи № 916/4912/24

за позовом Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Спільне підприємство «ВІТМАРК-УКРАЇНА» в формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 38 775 051,78 грн,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Селянське (фермерське) господарство «ВІКТОРІЯ» (далі - СФГ »ВІКТОРІЯ») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» (далі - ТОВ «ВІТМАРК АГРО») про стягнення збитків в сумі 38 775 051,78 грн, заподіяних позивачу внаслідок відмови у прийнятті томатів за договором поставки від 07.11.2023 № 18/03/24-01.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 та постановою Верховного Суду від 19.02.2025, задоволено заяву СФГ «ВІКТОРІЯ» про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «ВІТМАРК АГРО» у межах ціни позову у розмірі 38 775 051,78 грн.

Господарський суд Одеської області рішенням від 05.02.2025 позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» на користь Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ» компенсацію заподіяних збитків в сумі 38 775 051,78 грн та 581625,78 грн судового збору.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 апеляційну скаргу СФГ «ВІКТОРІЯ» залишено без задоволення; апеляційну скаргу ТОВ «ВІТМАРК АГРО» задоволено; рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі № 916/4912/24 скасовано; у задоволенні позову відмовлено; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі № 916/4912/24.

09.06.2025 СФГ «ВІКТОРІЯ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 916/4912/24.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2025 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кондратова І.Д., Кролевець О.А.).

17.06.2025 до Верховного Суду надійшла заява СФГ «ВІКТОРІЯ» про забезпечення позову, сформована в системі Електронний суд 16.06.2025, в якій позивач просить накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ «ВІТМАРК АГРО» в межах ціни позову в розмірі 38 775 051,78 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Кондратової І.Д. у відпустці відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.06.2025 визначено склад суду: головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кролевець О.А., Мамалуй О. О.

Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2025, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СФГ «ВІКТОРІЯ» на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі №916/4912/24 та призначено розгляд касаційної скарги СФГ «ВІКТОРІЯ» на 10.07.2025 о 10:30, у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 2 (каб. № 209).

Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2025, зокрема, у задоволенні клопотань ТОВ «ВІТМАРК АГРО» про розгляд заяви у судовому засіданні з викликом сторін та про визнання зловживання процесуальними правами відмовлено. Заяву СФГ «ВІКТОРІЯ» про забезпечення позову задоволено та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові ТОВ «ВІТМАРК АГРО» в межах суми, що не перевищує ціни позову в розмірі 38 775 051,78 грн.

27.06.2025 до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ «ВІТМАРК АГРО» про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 916/4912/24.

30.06.2025 до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» про відвід суддів Баранця О.М., Кролевець О.А. та Мамалуя О.О. від розгляду справи № 916/4912/24 на підставі пунктів 3, 4, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною другою цієї статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

В обґрунтування заяви про відвід ТОВ «ВІТМАРК АГРО» зазначає, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, оскільки суддею доповідачем було умисно вчинено пропуск строку на вирішення заяви про забезпечення позову за для того, щоб дочекатися запланованої відпустки судді Кондратової І.Д., замінити її та в подальшому прийняти судове рішення та розглядати справу в іншому передбаченому складі з суддею постійної колегії. З посиланням на розпорядження Верховного Суду від 23.06.2025 №32.2-01/1217 зазначає, що заміна здійснювалась з порушенням норм Положення АСДС без службової записки судді - доповідача. Також, на думку заявника, щоб виправити безпідставний повторний автоматичний розподіл справи, розпорядженням від 26.06.2025 № 32.2-01/1286 було виготовлено службову записку, знову ініційовано перерозподіл даної справи та додано до нового розпорядження таку підставу, як службова записка судді Баранця О.М. Зазначає про наявність конфлікту інтересу при розгляді справи, оскільки зараз на розгляді у Вищій раді правосуддя перебуває скарга ТОВ «ВІТМАРК АГРО» щодо суддів Баранця О.М., Кролевець О.А., Мамалуя О.О. саме за наслідком перегляду в касаційному порядку аналогічного тотожного клопотання про забезпечення позову у даній справі. Зазначає, що суд касаційної інстанції керувався нормами Глави 10 Господарського процесуального кодексу України, які чітко визначають можливість сторони оскаржити вжиття забезпечення позову, але саме в касаційному суді виключено таку можливість при розгляді такої заяви. При цьому, відповідна колегія розуміючи, що dідповідача вже позбавлено права на оскарження, однак, все одно вжила такі заходи забезпечення та навіть не надавши права Відповідачу на будь-який захист. Суперечливою поведінкою та такою, що містить ознаки упередженості та необ`єктивності суддів є і те, що накладаючи арешти на все майно та рахунки в ухвалі зазначено: «наразі відсутні докази, які свідчать, що застосований судом захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно в межах позовних вимог утруднює або блокує господарську діяльність». Зазначає, що суд касаційної інстанції не надав права відповідачу надати такі докази, відмовив в клопотанні. Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення судді створили недопустиму ситуацію та судову практику, за якої спочатку переглянули предмет і підстави заяви за касаційною скаргою на ухвалу суду щодо забезпечення позову, та розглянули тотожну заяву щодо забезпечення позову як суд першої інстанції, наслідком чого відбулось, що суд фактично двічі вирішив одне і те ж питання, однак в першому випадку - як суд касаційної інстанції, який переглядає судові рішення, а у другому - як суд, у провадженні якого перебуває справа, що є недопустимим та чітко свідчить про демонстрування прихильності на користь сторони СФГ «ВІКТОРІЯ». Вказує, що главою 2 Господарського процесуального кодексу України не передбачено забезпечення позову на стадії касаційного провадження. Касаційний господарський суд є касаційним судом, не уповноважений процесуальним законом на вирішення питання про забезпечення позову за відповідною заявою. Крім того, на думку заявника, в оскаржуваній ухвалі колегія суддів у складі Баранця О.М., Кролевець О.А., Мамалуя О.О. не просто забезпечила позов, а забезпечила позов у задоволенні якого вже відмовлено рішенням суду апеляційної інстанції. Тобто в даному випадку касаційний суд грубо проігнорував законну силу рішення апеляційного суду та зробив його нікчемним. Отже ТОВ «ВІТМАРК АГРО» вважає, що прийняття ухвали від 23.06.2025 у справі № 916/4912/24 повторно підтвердило, що наявні всі ознаки упередженого та невиправдано вибіркового підходу з боку суддів у складі Баранця О.М., Кролевець О.А. та Мамалуя О.О. Зміст і спосіб винесення судового рішення свідчать про відсутність неупередженості, об`єктивності та добросовісності, які згідно з Правилами суддівської етики є обов`язковими стандартами поведінки судді. Таким чином у ТОВ «ВІТМАРК АГРО» виникають сумніви у їх неупередженості, у відсутності конфлікту інтересів, незаінтересованості та об`єктивності, що порушує принцип рівності сторін, і на думку заявника є обставинами передбаченими пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає зазначені доводи заяви про відвід суддів необґрунтованими, зважаючи на таке.

Згідно з частиною першою статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»).

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Відповідно, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність визначених процесуальним законом підстав для відводу.

Щодо посилання заявника на порушення автоматизованого розподілу, Суд зазначає таке.

Частинами першою - третьою статті 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІКС). Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІКС в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частинами першою - третьою статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІКС суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Частиною тринадцятою статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом частини шістнадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2025 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М., Кондратова І.Д, Кролевець О.А.

Відповідно до пункту 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (далі - Положення про АСДС), відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.

Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів.

У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів- членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.21 пункту 2.3 цього Положення.

Для вирішення питання про відкриття провадження за касаційною скаргою СФГ «ВІКТОРІЯ» на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 916/4912/24 та розгляду заяви про забезпечення позову, головуючим суддею Баранцем О.М. було подано службову записку від 23.06.2025 № 32.2-02/1190 про здійснення повторного автоматизованого розподілу справи № 916/4912/24 у зв`язку з відпусткою судді Кондратової І.Д. (відповідно до наказу Верховного Суду від 12.06.2025 №60а/0/5-25 судді Кондратовій І.Д. надано відпустку з 23.06.2025 до 04.07.2025).

Призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.06.2025 №32.2-01/1217.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.06.2025 визначено склад суду: головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кролевець О.А., Мамалуй О. О.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що у провадженні також знаходилась касаційна скарга ТОВ «ВІТМАРК АГРО» на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025, яку постановою Верховного Суду від 28.05.2025, ухваленою в порядку письмового провадження, залишено без задоволення, ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі № 916/4912/24 без змін.

Водночас, у відзиві на касаційну скаргу СФГ «ВІКТОРІЯ» зазначило, що має намір понести судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи судом касаційної інстанції, докази на підтвердження їх розміру будуть подані в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові від 28.05.2025 Верховний Суд зазначив про те, що згідно з частиною восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розгляне заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу після подання заявником відповідних доказів, які мають бути подані протягом п`яти днів після ухвалення даного судового рішення.

Таким чином для розгляду заяви позивача щодо розподілу судових витрат, головуючим суддею Баранцем О.М. було подано службову записку від 26.06.2025 № 32.2-02/1258 про здійснення повторного автоматизованого розподілу справи № 916/4912/24 у зв`язку з відпусткою судді Кондратової І.Д. (відповідно до наказу Верховного Суду від 12.06.2025 № 60а/0/5-25 судді Кондратовій І.Д. надано відпустку з 23.06.2025 до 04.07.2025).

Призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.06.2025 № 32.2-01/1286.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26.06.2025 визначено склад суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кролевець О.А., Мамалуй О.О.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2025 заяву СФГ «ВІКТОРІЯ» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/4912/24 залишено без розгляду.

Таким чином, доводи скаржника щодо здійснення заміни з порушенням норм Положення АСДС та без службової записки судді - доповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у справі матеріалами.

Щодо доводів ТОВ «ВІТМАРК АГРО» про наявність конфлікту інтересу при розгляді справи, оскільки зараз на розгляді у Вищій раді правосуддя перебуває скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» щодо суддів Баранця О.М., Кролевець О.А., Мамалуя О.О. саме за наслідком перегляду в касаційному порядку аналогічного тотожного клопотання про забезпечення позову у даній справі.

Відповідно до частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості.

Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Верховний Суд зазначає, що аргументи заявника щодо скарги, поданої щодо суддів, фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням та не містять обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу суддів, чи викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності.

Доводи заявника щодо необхідності відводу суддів з підстав незгоди з їх правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження включає: попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті; розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

На час розгляду справи № 916/4912/24 судом касаційної інстанції, відомості щодо відкриття справи за скаргою заявника або ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні суддів Баранця О.М., Кролевець О.А., Мамалуя О.О. до відповідальності на офіційному сайті Вищої ради правосуддя відсутня.

Відтак, доводи скарги заявника, що є підставою для звернення із заявою про відвід суддів Баранця О.М., Кролевець О.А., Мамалуя О.О., на даний час об`єктивно не підтверджені за відсутності відповідних рішень Вищої ради правосуддя та ґрунтуються на припущеннях.

Подання скарги є правом особи. Реалізація особою такого права не зумовлює виникнення обставин, які можуть викликати сумніви у неупередженості або об`єктивності судді (суддів).

Щодо доводів ТОВ «ВІТМАРК АГРО» про те, що Касаційний господарський суд є касаційним судом, не уповноважений процесуальним законом на вирішення питання про забезпечення позову слід зазначити таке.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 22.12.2023 у справі № 904/2465/21 дійшов виноску, що, Верховний Суд, який є судом касаційної інстанції, не позбавлений права на стадії касаційного перегляду справи забезпечити позов у випадку доведення заявником і встановлення ним (судом) існування обставин для їх вжиття.

Невжиття Верховним Судом на стадії касаційного розгляду справи заявлених заходів забезпечення позову, за наявності на те достатніх підстав, свідчитиме про порушення прав особи на судовий захист, гарантованих їй Основним Законом держави, істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду касаційної інстанції, і в такому випадку буде нівелюватися сам інститут заходів забезпечення позову, що є недопустимим.

Дотримуючись такої позиції, норм процесуального права, які регулюють заходи забезпечення позову, Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду неодноразово застосовував заходи забезпечення позову на стадії касаційного перегляду справи, про що свідчать ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 917/1391/17, від 08.07.2020 у справі № 918/194/19, від 03.09.2020 у справі № 907/762/16, від 09.07.2021 у справі № 910/8965/18, ухвала Верховного Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 22.12.2023 у справі № 910/127/21, ухвала Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 27.02.2025 № 910/127/21.

Колегія суддів звертає увагу, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Таким чином, наведені відповідачем обставини, які на його думку, у розумінні пунктів 3, 4, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Баранця О.М., Кролевець О.А., Мамалуя О.О. не свідчать про упередженість або необ`єктивність суддів, пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду справи, а фактично відображають власну позицію представника відповідача щодо прийнятих суддями рішень.

Згідно з частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, за результатами розгляду заяви ТОВ «ВІТМАРК АГРО» про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Баранця О.М., Кролевець О.А., Мамалуя О.О. від розгляду справи № 916/4912/24, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для відводу, у той час як інших доводів, які б містили об`єктивно обґрунтовані посилання на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості суддів та могли б бути підставою для їх відводу у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, у заяві не наведено.

Таким чином, встановивши необґрунтованість заявленого відводу суддям Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Баранцю О.М., Кролевець О.А., Мамалую О.О., Верховний Суд дійшов висновку про його передачу відповідно до частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України на автоматизований розподіл справ для визначення судді для вирішення питання щодо зазначеного відводу.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» про відвід суддів Баранця О.М., Кролевець О.А., Мамалуя О.О. від розгляду справи № 916/4912/24 визнати необґрунтованою.

2. Передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» про відвід суддів Баранця О.М., Кролевець О.А., Мамалуя О.О. від розгляду справи № 916/4912/24 на авторозподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення ним питання про відвід.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй