Постанова від 01.07.2025 по справі п/857/6/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2025 року

м. Київ

справа №П/857/6/24

адміністративне провадження № А/990/14/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Жука А.В., Кашпур О.В., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Волощука В.В.,

представників позивача - Козиренка С.П., Росохи С.В., Іванюк Д.С.,

представників відповідача - Мазурчака О.В., Лаврентьєва Д.О.,

представника третьої особи - Сучкової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № П/857/6/24,

за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Наш край», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Служби безпеки України - про заборону діяльності політичної партії, провадження в якій відкрито

за апеляційною скаргою Політичної партії «Наш край» на рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024, ухвалене у складі: судді-доповідача Гуляка В.В., суддів: Ільчишин Н.В., Кухтея Р.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У травні 2024 року Міністерство юстиції України (далі - позивач, Мін`юст) звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції з позовом до політичної партії «Наш край» (далі - відповідач, ПП «Наш край», Партія), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Служби безпеки України (далі - СБУ, третя особа) - з вимогами:

- заборонити діяльність ПП «Наш край» (код ЄДРПОУ: 37724082, юридична адреса: вул. Велика Житомирська, 30, м. Київ);

- передати майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

2. На обґрунтування позову Мін`юст зазначив, що до нього надійшов лист від Департаменту захисту національної державності СБУ з інформацією, відповідно до якої діяльність ПП «Наш край» спрямована на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України. У цих листах ішлося також про те, що окремі представники регіональних осередків ПП «Наш край» перейшли на бік ворога, підтримали військову агресію російської федерації (далі - рф) на тимчасово окупованих рф територіях України, сприяють країні-агресору та брали участь у проведенні так званого «референдуму про приєднання до рф», зайняли адміністративно-розпорядчі посади в окупаційних адміністраціях.

3. Мін`юст зазначає, що вказані відомості є свідченням незаконної та антиукраїнської діяльності ПП «Наш край», спрямованої на співпрацю із країною-агресором на шкоду національним інтересам України, у зв`язку з чим просить її заборонити.

4. Через відсутність публічного відмежування від дій представників Партії, викладених у інформації СБУ Мін`юст кваліфікував таку бездіяльність Партії як підтримку проросійської ідеології, направленої на знищення суверенітету та незалежності України.

5. Відповідач проти позову заперечував, у заявах по суті справи зазначав, що вимоги Мін`юст у ґрунтуються на безпідставному ототожненні діяльності Партії з діями окремих її членів, які не входили до керівного складу партії та/або позицію яких Партія не поділяє та/або неодноразово засудила.

6. Відповідач доводив, що ПП «Наш край» є проукраїнською, патріотичною політичною силою, що підтверджується статутом Партії та програмними документами Партії від самого початку її створення. Напередодні та після повномасштабного вторгнення рф Партія послідовно підтримувала Українську державу та її військово-політичне керівництво й засуджувала дії рф.

7. Щодо наведених у позові фактів наявності кримінальних проваджень щодо окремих членів партії за державну зраду, колабораційну діяльність та інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, то відповідач зазначив, що Партія вживала відповідних заходів до її членів, щодо яких Партія володіла інформацією про їхні протиправні діяння. Стосовно інших членів, які перебували на окупованій території, і зв`язок з якими був утрачений, відповідні заходи були вжиті, щойно Партія отримала від Мін`юсту/СБУ та/або з інших джерел інформацію про антиукраїнський характер їхніх дій.

ІІ. Фактичні обставини справи

8. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «Наш край» (попередня назва «Блокова Партія») зареєстрована Державною реєстраційною службою України 23.08.2011, свідоцтво №198-п.п., співголовами партії були ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

9. Черговим звітно-виборним з`їздом Партії від 26.11.2014 прийнято рішення про зміну найменування з політичної партії «Блокова Партія» на ПП «Наш край».

10. 18 березня 2024 року до Мін`юсту надійшов лист Департаменту захисту національної державності СБУ від 13.03.2024 № 5/1/4-4247 «Щодо антиукраїнської проросійської політичної партії», у якому зазначено, що Департаментом у межах виконання функціональних завдань отримана інформація щодо протиправної діяльності функціонерів ПП «Наш край», яка спрямована на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Україні, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України.

11. З метою перевірки інформації, указаної в листі Департаменту захисту національної державності СБУ № 5/1/4-4247, у квітні 2024 року Мін`юст звернувся до Офісу Генерального прокурора з листом № 62867/9.2.3/7-24, в якому просив надати наявні у прокуратурі відомості про результати розслідувань кримінальних проваджень стосовно керівників та членів політичної партії «Наш край», розпочатих у зв`язку з їхньою діяльністю, що направлена на зміну конституційного ладу насильницькім шляхом та порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, а саме щодо: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 .

12. За результатами розгляду листа Мін`юсту № 62867/9.2.3/7-24 листом від 06.05.2024 року №10/3-1045ВИХ-24 Офіс Генерального прокурора повідомив, що за результатами опрацювання відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 25.04.2024 кримінальних проваджень зазначеної категорії стосовно запитуваних керівників і членів ПП «Наш край», як підозрюваних, не встановлено та одночасно надав інформацію про наявність відкритих кримінальних проваджень стосовно інших депутатів політичної партії «Наш край».

ІІІ. Зміст рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення

13. Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 позов задоволено:

- заборонено діяльність ПП «Наш край»;

- передано майно, кошти на інші активи ПП «Наш край», її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що діяльність ПП «Наш край» містить ознаки систематичної антиконституційної діяльності на шкоду державній безпеці України в інтересах рф.

15. Партія заснована вихідцями із забороненої політичної партії «Партія регіонів», які включили в програмні цілі ПП «Наш край» ідеологію і принципи «регіоналізму» (т.зв. «регіонального егоїзму»), що були притаманні забороненій політичній партії «Партії регіонів». Зміст цієї ідеології передбачає орієнтування на місцеві еліти та ставить інтереси окремої громади вище за суверенітет держави.

16. До початку широкомасштабної військової агресії рф політична риторика лідерів ПП «Наш край» була фактично спрямована на підтримку антиукраїнської позиції країни-агресора щодо України.

17. Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що окремі діячі ПП «Наш край» підтримують військову агресію рф проти України, беруть участь у формуванні окупаційних адміністрацій і надавали ворогу інформацію оборонного характеру. Водночас Партія не відреагувала належним чином на протиправні дії її членів. За мовчазної згоди Партії її окремими діячами проводилася і продовжується проводитись антиукраїнська діяльність.

18. Зокрема, ОСОБА_18 , який був членом вищого керівного органу Партії, припинив членство у Партії через рік після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України й увесь час провадив відверто антиукраїнську та підривну діяльність. Ще у 2020 році США застосували до ОСОБА_18 санкції й визнали його агентом російської розвідки. В Україні санкції до ОСОБА_18 були застосовані у 2021 році. Попри наявність цих фактів, ОСОБА_18 залишався серед керівництва Партії аж до лютого 2023 року.

19. ОСОБА_19 , колишній керівник Херсонської міської організації ПП «Наш край», після окупації частини Херсонської області зайняв посаду так званого «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» і був призначений президентом рф «губернатором Херсонської області у складі росії». Вироком Малиновського районного суду міста Одеси засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за вчинення державної зради в умовах дії правового режиму воєнного стану.

20. ОСОБА_20 , який був очільником обласного осередку ПП «Наш край» у Херсонській області, депутатом Херсонської обласної ради від ПП «Наш край», після окупації частини Херсонської області обійняв посаду так званого «заступника губернатора Херсонської області» та є псевдодепутатом від окупаційного органу законодавчої влади «Херсонської обласної думи» від російської політичної партії (рос.-) «Единая россия», у зв`язку з чим має статус підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених статтею 111 («Державна зрада») та статтею 111-1 («Колабораціонізм») КК України.

21. СБУ також задокументовано злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, фігурантами яких є значна кількість депутатів районних, міських та селищних рад від ПП «Наш край», що активно співпрацюють з російськими загарбниками, добровільно займають посади в окупаційних органах влади та сприяють здійсненню збройної агресії проти України, а саме: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 .

22. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вважав, що діяльність Партії спрямована на співпрацю із країною-агресором на шкоду національним інтересам України.

IV. Провадження в суді апеляційної інстанції

23. 09 липня 2024 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ПП «Наш край» на рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024.

24. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 справу №П/857/6/24 передано на розгляд колегії у складі: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів ОСОБА_32, Уханенка С.А.

25. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.07.2024 задоволено заяви про самовідвід суддів Кашпур О.В., ОСОБА_32, Уханенка С.А., який був заявлений з підстав помилки під час автоматизованого розподілу, внаслідок якої визначено неправильний кількісний склад колегії суддів.

26. За наслідками повторного автоматизованого розподілу від 15.07.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Смоковича М.І., суддів Білак М.В., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.

27. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.07.2024 задоволено заяви суддів Смоковича М.І., Білак М.В., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М. про самовідвід через помилку під час повторного автоматизованого розподілу.

28. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_32 , суддів Кашпур О.В., Мацедонської В.Е., Смоковича М.І., Уханенка С.А.

29. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.07.2024 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

30. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.07.2024 закінчено підготовчі дії та призначено справу до апеляційного розгляду.

31. У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 24.09.2024 № 2777/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_32 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», згідно з наказом Голови Верховного Суду від 24.09.2024 № 1937/0/5-24 «Про відрахування судді ОСОБА_32 зі штату Верховного Суду», призначений повторний автоматизований розподіл справи №П/857/6/24.

32. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Жука А.В., Кашпур О.В., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.

33. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.10.2024 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

34. В апеляційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

35. Як підставу для апеляційного оскарження відповідач наводить такі аргументи:

- з 24.02.2022 в Україні діє особливий правовий режим - воєнний стан, в умовах якого повноваження органів державної влади визначено спеціальним законом - Законом України «Про правовий режим воєнного стану». Зміст положень частини першої статті 3, пункту 5 частини першої статті 6, пункту 9 частини першої статті 8 вказаного Закону дає підстави для висновку, що порушувати питання про заборону політичної партії може військове командування за умови: 1) обмеження відповідного конституційного права (стаття 36 Конституції України) зазначено в указі Президента України про введення воєнного стану; 2) якщо діяльність партії (громадської організації) спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності, незаконне захоплення державної влади, посягання на стійкість критичної інфраструктури.

Як зазначає скаржник, Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 не встановлює обмеження права, передбаченого статтею 36 Конституції України, а начальник Департаменту захисту національної державності СБУ, за підписом якого до Мін`юсту надійшов лист, на підставі якого був поданий цей позов, не належить до посад військового командування;

- Департамент захисту національної державності СБУ, за ініціативою якого був поданий цей позов, не має повноважень порушувати питання заборони політичної партії у період дії воєнного стану. Відповідно до статей 10 і 13 Закону України «Про Службу безпеки України» за стан державної безпеки відповідає Центральне управління СБУ, до складу якого і входить Департамент захисту національної державності. Таким чином, Департамент захисту національної державності СБУ є функціональним підрозділом СБУ та не наділений повноваженнями самостійно порушувати подібні питання;

- перелік обставин, які є підставою для заборони діяльності політичної партії, визначено в статті 37 Конституції України та в статтях 5 і 21 Закону України «Про політичні партії в Україні». У мотивувальній частині рішення суду першої інстанції чітко і безальтернативно зазначено, що підставою для заборони діяльності відповідача є повторення публічної пропагандистської риторики країни-агресора (рф) щодо суспільно-політичної ситуації в Україні, зокрема і до початку повномасштабного вторгнення російських військ членами та/або керівниками Партії. Водночас застосована судом першої інстанції підстава відсутня у вичерпному переліку законодавчих підстав для заборони політичної партії;

- задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтував необхідність заборони Партії окремими випадками протиправної діяльності осіб, раніше тим чи іншим чином причетних до Партії, та відсутністю реакції керівництва Партії щодо засудження протиправних дій таких осіб. На думку відповідача, суд першої інстанції протиправно пов`язав індивідуальну діяльність 14 фізичних осіб, щодо яких у матеріалах справи навіть немає доказів про їхнє членство в Партії на момент відповідних протиправних дій, з діяльністю всієї Партії;

- суд першої інстанції не навів аргументів, які б свідчили про обов`язок політичної партії слідкувати за приватною діяльністю її членів та/або постійно реагувати на таку діяльність у публічному просторі. Водночас Партія відреагувала на публічні новини про ОСОБА_18 , який дійсно обіймав керівну посаду в Партії, виключивши його з лав Партії, а також засудила діяльність ОСОБА_21 та ОСОБА_20 . Проте, не маючи доступу до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, а також не здійснюючи моніторингу заблокованих на території України веб-ресурсів, відповідач не мав інформації про діяльність інших колишніх членів Партії, що унеможливлювало засудження такої діяльності;

- суд першої інстанції, посилаючись на окремі випадки протиправних дій членів чи інших осіб, які були причетні до Партії, проігнорував висловлювання її ідейних лідерів та/або вищого керівництва, які послідовно публічно засуджували збройну агресію рф проти України та осіб, у тому числі з числа членів Партії, які перейшли на бік ворога;

- лист Департаменту захисту національної державності СБУ та додатки до нього, у значенні КАС України, не є доказами, адже мають істотні дефекти: акти огляду від 17.01.2024 та 18.01.2024 були складені поза межами визначеної в законі процедури (не були пов`язані із здійсненням контррозвідувальної діяльності в межах конкретної справи); містять розбіжності щодо дати їх складання; наведена в них інформація щодо кримінальних проваджень та вироків не підтверджується належними доказами;

- суд першої інстанції ухвалив рішення про права, свободи, інтереси понад 10 тисяч членів ПП «Наш край», які не були залучені до участі у справі як треті особи.

36. Мін`юст проти вимог апеляційної скарги заперечив. У відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що введення в Україні воєнного стану не є перешкодою для звернення до суду з позовом про заборону діяльності політичної партії в загальному порядку, передбаченому Законом України «Про політичні партії в Україні».

37. У цьому контексті Мін`юст зазначає, що отримав від Департаменту захисту національної державності СБУ інформацію про те, що діяльність ПП «Наш край» спрямована на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, які створюють реальні загрози національним інтересам, національній безпеці. Також окремі представники регіональних осередків ПП «Наш край» перейшли на бік ворога, підтримали військову агресію рф, сприяли країні-агресору та брали участь у проведенні т.зв. «референдуму про приєднання до рф», зайняли адміністративно-розпорядчі посади в окупаційних адміністраціях.

38. За доводами Мін`юсту самі ці обставини були приводом для звернення до суду з цим позовом відповідно до статті 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» про заборону ПП «Наш край».

39. СБУ у відзиві на апеляційну скаргу заперечує щодо її задоволення з тотожних підстав. СБУ доводить, що в матеріалах справи містяться докази, які підтверджують антиукраїнську діяльність Партії в цілому та окремих її членів, що спрямована на шкоду національній безпеці та національним інтересам України.

V. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

Щодо доводів скаржника про відсутність у Мін`юсту права на звернення до суду з позовом про заборону діяльності ПП «Наш край», Суд зазначає таке.

40. Зміст правового режиму воєнного стану, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану визначено Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).

41. Відповідно до статті 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

42. Згідно зі статтею 2 Закону № 389-VIII правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

43. Частиною другою статті 5 Закону № 389-VIII передбачено, що в разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проєкт закону.

44. Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 389-VIII в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються, зокрема:

- завдання військового командування, військових адміністрацій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо запровадження і здійснення заходів правового режиму воєнного стану;

- вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- інші питання, що випливають із цього Закону.

45. У статті 8 Закону № 389-VIII передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об`єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на стійкість критичної інфраструктури, права і свободи людини, здоров`я населення.

46. Зі змісту викладених положень Закону № 389-VIII випливає, що заборона діяльності політичних партій як захід правового режиму воєнного стану здійснюється (запроваджується) військовим командуванням за умови, що право на свободу об`єднання в політичні партії було обмежено у встановленому законом порядку у зв`язку із введенням воєнного стану.

47. Вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку із введенням воєнного стану, визначається в Указі Президента України про введення воєнного стану.

48. У цьому контексті Суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений воєнний стан строком на 30 діб.

49. Пунктом 3 указаного Указу визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30- 34, 38, 39, 41- 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

50. Водночас передбачене статтею 36 Конституції України право на свободу об`єднання в політичні партії Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та наступними указами про продовження воєнного стану не обмежувалося.

51. Суд погоджується з аргументами позивача про те, що відсутність в Указі Президента України про введення воєнного стану згадки про обмеження права на свободу об`єднання в політичні партії виключає можливість військового командування запроваджувати/здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану, як порушувати питання про заборону діяльності політичних партій.

52. Проте вказані особливості запровадження/здійснення заходів правового режиму воєнного стану стосуються саме військового командування й не накладають на Мін`юст обмежень щодо звернення до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії в межах державного контролю за діяльністю політичних партій, засади якого визначені Законом України «Про політичні партії в України» від 05.04.2001 № 2365-III (далі - Закон № 2365-III).

53. Так, відповідно до частини першої статті 18 Закону № 2365-III державний контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

54. Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 2365-III у разі порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи:

1) попередження про недопущення незаконної діяльності;

2) заборона політичної партії.

55. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 289-3 КАС України право звернутися з адміністративним позовом про заборону політичної партії має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

56. Отже, звернення до суду з позовом про заборону політичної партії є заходом реагування, що вживається Мін`юстом у межах державного контролю за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України у випадках, передбачених статтею 21 Закону № 2365-III.

57. Реалізація Мін`юстом цих повноважень не є заходом правового режиму воєнного стану, а тому особливості запровадження / здійснення подібних за змістом заходів, що випливають із положень частини першої статті 3, пункту 5 частини першої статті 6, пункту 9 частини першої статті 8 Закону № 389-VIII, до яких апелює відповідач, до спірних правовідносин не застосовуються.

58. З цих самих міркувань, Суд відхиляє доводи відповідача про те, що Департамент захисту національної державності СБУ, за ініціативою якого був поданий цей позов, не має повноважень порушувати питання заборони політичної партії в період дії воєнного стану, адже він не є органом військового командування.

59. У спірних правовідносинах ініціатором (суб`єктом звернення) заборони політичної партії є Мін`юст, який реалізує відповідні повноваження на підставі статей 18, 19, 21 Закону № 2365-III, статті 289-3 КАС України.

Вирішуючи питання, чи були в спірних правовідносинах підстави для заборони діяльності ПП «Наш край», Суд виходить із такого.

60. Відповідно до частини першої статті 37 Конституції України забороняються утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення.

61. У частині четвертій цієї статті встановлено, що заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

62. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2365-III право громадян на свободу об`єднання в політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України.

63. Установлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

64. За змістом статті 2 Закону № 2365-ІІІ політична партія - це зареєстроване, згідно із законом, добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

65. Згідно з частиною першою статті 3 Закону №2365-ІІІ політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

66. У статті 5 Закону № 2365-ІІІ визначено зміст і характер обмежень щодо утворення і діяльності політичних партій, частиною першою якої передбачено, що утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їхні програмні цілі або дії спрямовані на:

1) ліквідацію незалежності України;

2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;

4) підрив безпеки держави;

5) незаконне захоплення державної влади;

6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;

7) посягання на права і свободи людини;

8) посягання на здоров`я населення;

9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;

9-1) пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії рф, як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну;

10) виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;

11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань рф, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих рф, а також представників окупаційної адміністрації рф, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як "повстанці", "ополченці", "ввічливі люди" тощо".

67. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2365-ІІІ співпраця політичної партії, спрямована проти незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, з політичними партіями, громадськими організаціями держави, що визнана відповідно до закону державою-агресором або державою-окупантом, та внесені до Переліку політичних партій та громадських організацій - нерезидентів України, які створюють загрозу національній безпеці України, затвердженого наказом Служби безпеки України та оприлюдненого на її офіційному веб-сайті, забороняється.

68. Частиною першою статті 21 Закону № 2365-III передбачено, що в разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, установлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:

- ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення;

- пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;

- порушення рівноправності громадян залежно від їхньої раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

- поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

69. Отже, порушення політичною партією вимог Конституції та законів України, у тому числі вчинення дій, заборонених частиною першою статті 37 Конституції України і частиною першою статті 5 Закону № 2365-III, може призвести до ініціювання заборони її діяльності в судовому порядку.

70. У такому випадку повноваження щодо звернення до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії має Мін`юст, яке, в порядку державного контролю за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, виявить факти відповідних порушень.

71. Разом з тим, Суд наголошує, що публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

72. За частиною четвертою статті 5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

73. Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

74. Водночас відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

75. Із системного аналізу означених правових норм чинного законодавства Суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень в адміністративному процесі має право на звернення до суду у порядку та у спосіб, які обмежені повноваженнями, визначеними Конституцією і законами України.

76. З огляду на наведене, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2025 у справі №990/17/25 зробила висновок, що суб`єкт владних повноважень не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього.

77. Як зазначалось вище, повноваження, як і право Мін`юсту на звернення до суду з позовом про заборону діяльності політичної партії передбачено статтею 21 Закону № 2365-III та частиною першою статті 289-3 КАС України.

78. Отже, суд констатує, що Мін`юст, як суб`єкт, якого уповноважено на ініціювання судового процесу щодо заборони діяльності політичної партії, повинен ретельно проаналізувати всю наявну в нього інформацію на предмет порушення політичною партією вимог частини першої статті 37 Конституції України і частини першої статті 5 Закону № 2365-III, або ж на предмет наявності фактів вчинення політичною партією дій, передбачених частиною першою статті 21 Закону №2365-ІІІ.

79. При цьому суд наголошує, що такі обставини і факти повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, які наявні в розпорядженні Мін`юсту станом на момент звернення до суду.

80. Матеріали позовної заяви свідчать, що в основу позову покладений лист Департаменту захисту національної державності СБУ з інформацією та матеріалами, відповідно до якої діяльність ПП «Наш край» спрямована на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, поширення антиукраїнської пропаганди, закликів до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України. Проте будь-яких інших доказів законодавчо забороненої діяльності партії, зібраних безпосередньо Міністерством юстиції, до позовної не додавалося.

81. Варто наголосити, що позивач, як і СБУ, матеріали якої були покладені в основу позову, не узгодили законодавчо визначені обмеження діяльності політичної партії із безпосередніми діями ПП «НАШ КРАЙ» та доданою доказовою базою, тому Суд констатує.

82. Вирішуючи питання наявності підстав для заборони діяльності відповідача Суд враховує наступні норми м`якого права.

83. Європейська комісія «За демократію через право» на її 41 пленарній сесії 10-11 грудня 1999 року прийняла Керівні принципи заборон і розпуску політичних партій (далі - Керівні принципи).

84. Відповідно до пунктів 3-5 Керівних принципів заборона чи примусовий розпуск політичної партії можуть бути виправданими в тому випадку, коли партія пропагує застосування насильства чи використовує насильство як політичний засіб для повалення демократичного конституційного порядку, таким чином підриваючи права і свободи, гарантовані конституцією. Сам лише факт, що партія пропагує мирні зміни до конституції, не повинен розглядатися як достатній для її заборони чи розпуску.

85. Політична партія як ціле не може нести відповідальності за індивідуальну поведінку її членів, не санкціоновану партією в межах політичної (публічної) чи партійної діяльності.

86. Заборона чи розпуск політичних партій як далекосяжний захід повинен застосовуватися з максимальною стриманістю. Перш ніж звертатися до компетентного судового органу щодо заборони чи розпуску партії, уряд чи інший орган влади повинен оцінити, беручи до уваги ситуацію в конкретній країні, чи ця партія дійсно становить небезпеку вільному і демократичному політичному порядку або правам окремих осіб і чи таку небезпеку не можна усунути іншими, менш радикальними заходами.

87. Відповідно до пункту 6 Керівних принципів правові заходи, спрямовані на заборону чи законний примусовий розпуск політичних партій, повинні бути результатом судового рішення про неконституційнійсть таких пратій, і повинні розглядатися як заходи виняткової природи та застосовуватися з дотриманням принципу пропорційності. Кожен такий захід повинен базуватися на достатніх доказах, що саме партія, а не тільки її індивідуальні члени переслідують політичні цілі з використанням чи підготовкою до використання неконституційних засобів.

88. Верховний Суд також звертає увагу на зміст Пояснювальної доповіді до Керівних принципів, відповідно до пункту 10 якої заборона чи розпуск політичних партій може бути предметом розгляду, тільки якщо такий захід необхідний у демократичному суспільстві і якщо наявні конкретні докази, що партія задіяна у діяльності, яка загрожує демократії та основним свободам. Це може включати будь-яку партію, яка пропагує насилля у всіх формах як складову своєї політичної програми, чи будь-яку партію, що має метою повалення чинного конституційного ладу збройним шляхом, тероризм чи організацію підривної діяльності.

89. Відповідно ж до пункту 13 Пояснювальної доповіді жодна політична партія не повинна нести відповідальності за поведінку її членів. Будь-який обмежувальний захід, ужитий щодо політичної партії на підставі поведінки її членів, повинен бути підтверджений доказами, що відповідна особа діяла за підтримки цієї партії або що така поведінка була наслідком партійної програми чи політичних цілей. Якщо такий взаємозв`язок відсутній або не може бути встановлений, уся відповідальність повинна покладатися цілком лише на членів партії.

90. Оцінюючи вказані висновки суду першої інстанції, Суд зазначає, що вони ґрунтуються лише на фактах кримінального переслідування членів Партії та осіб, які не були членами, проте висувалися Партією кандидатами у депутати на відповідних виборах. Водночас суд першої інстанції не з`ясовував, як поведінка вказаних осіб співвідноситься із цілями й завданнями партії, зокрема, чи була протиправна діяльність членів Партії санкціонована Партією в межах її політичної (публічної) діяльності, а також наявність законодавчої можливості впливу на цих осіб.

91. Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

92. Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує винятково тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється в тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

93. Суд уважає за необхідне зазначити, якщо є сумніви щодо обсягу поданої сторонами інформації на підтвердження певних фактів, то суд не обмежений ініціювати питання про додаткове дослідження певних обставин, якщо такі, на переконання суду, можуть мати вагоме значення для вирішення справи.

94. У судовому засіданні 23.10.2024 Суд, з`ясовуючи обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень, з метою об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи, а також, керуючись принципом офіційного з`ясування обставин справи, запропонував учасникам справи надати додаткові докази, зокрема:

1) відповідачеві:

- реєстр членів ПП «Наш край» на електронному носієві;

- звіти політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2021-2024 роки;

- інформацію про керівні органи ПП «Наш край» та їхній персональний склад з 2020 року;

- інформацію щодо З`їздів ПП «Наш край» та суті ухвалених на З`їздах рішень;

- інформацію про виключення з членів партії ОСОБА_33 ;

- інформацію про відкликання депутатів місцевих рад, обраних від ПП «Наш край» у період з 2020 року по теперішній час;

2) позивачу та третій особі:

- інформацію щодо запровадження США санкцій стосовно ОСОБА_18 ;

- інформацію про застосування в Україні до ОСОБА_18 спеціальних економічних обмежувальних заходів (санкцій).

95. Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2025 до матеріалів справи як докази були долучені письмові та електронні докази, подані ПП «Наш край» 19.11.2024, Службою безпеки України 21.11.2024, а також ПП «Наш край» 05.08.2024, Міністерством юстиції України 26.07.2024, 22.11.2024, 16.12.2024 та 27.01.2025.

96. На підставі зібраних судом першої інстанції та додатково поданих та прийнятих судом апеляційної інстанції доказів, досліджених безпосередньо в судових засіданнях, Судом з`ясовано, що ПП «Наш край» до 2015 року мала назву «Блокова Партія». Чергово-виборним з`їздом Партії від 26.11.2014 найменування Партії змінено на ПП «Наш край».

97. Оцінюючи долучені на стадії апеляційного розгляду справи докази Суд виходить з наступного.

98. Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

99. Докази в адміністративній справі повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.

100. Як зазначалось вище, виходячи з повноважень Міністерства юстиції України щодо державного контролю за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, докази наявності обставин та/або фактів, які дають підстави ініціювати позов про заборону політичної партії повинні відповідати наведеним вище критеріям та бути наявними у позивача на момент звернення з відповідним позовом.

101. Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції визначено статтею 308 КАС України,. відповідно до частини четвертої якої докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

102. Суд жодним чином не заперечує право сторін подати на стадії апеляційного розгляду додаткові докази, однак, на думку Суду, для їх врахування судом необхідно, щоб вони існували та/або перебували у розпорядженні сторони до звернення з позовом до суду, а не були створені після ухвалення рішення судом першої інстанції, подання іншою стороною апеляційної скарги на таке рішення.

103. Відповідно до Статуту ПП «Наш край», який був затверджений в новій редакції ХХV З`їздом ПП «Наш край» 17.10.2019, метою Партії є об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їхньому складі (пункт 2.1 Статуту).

104. Згідно з пунктом 2.2 Статуту ПП «Наш край» прагне створити в Україні засади демократичної, правової, соціальної держави для забезпечення законних прав, свобод та інтересів громадян.

105. Рішенням Установчих зборів Партії від 04.12.2009, зі змінами, унесеними черговим звітно-виборним з`їздом Партії від 26.11.2014, затверджено Програму ПП «Наш край», відповідно до якої метою Партії є створення сильної Української держави, здатної забезпечити основні гарантії прав і свобод своїх громадян, проведення необхідних реформ для досягнення європейських соціальних стандартів, зміцнення демократичних основ суспільного життя, утвердження законності і правопорядку, подолання бюрократизму і корупції, зміцнення національної і соціальної безпеки та соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

106. Суд погоджується з доводами відповідача про те, що Статут і Програма ПП «Наш край» не містять положень, які б прямо були спрямовані на ліквідацію незалежності України; зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; порушення суверенітету і територіальної цілісності України; підрив безпеки держави тощо. Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції також не заперечували проти відповідності статутних документів Конституції України та законам, що регулюють діяльність політичних партій.

107. Таким чином, висновок суду першої інстанції про включення до програмних цілей ПП «Наш край» ідеології і принципів «регіоналізму» (т.зв. «регіонального егоїзму»), що були притаманні забороненій політичній партії «Партії регіонів» не відповідає обставинам справи.

108. Водночас, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), статут і програма політичної партії не можуть бути прийняті до уваги як єдиний критерій для визначення цілей і намірів політичної партії. Зміст програми має бути порівняний з фактичними діями лідерів партії та її членів і позицією, яку вони захищають. Узяті разом ці дії і виголошені позиції можуть бути взяті до уваги під час слухань про розпуск чи заборону діяльності політичної партії за умови, що в цілому вони розкривають справжні її цілі і наміри (справа «Об`єднана комуністична партія Туреччини та інші проти Туреччини» (United Communist Party of Turkey and оthers v. Turkey), заява № 133/1996/752/951, рішення від 30.01.1998, §58).

109. У постановах від 06.09.2022 у справі №П/857/1/22, від 15.09.2022 у справі №П/857/8/22, від 23.09.2022 у справі №857/3/22, предметом розгляду яких також була заборона діяльності політичних партій в Україні, Верховний Суд сформував позицію, відповідно до якої членство в політичній партії не позбавляє громадянина права на приватне життя, як і гарантій щодо невтручання в нього. Особа, яка є членом політичної партії, може висловлюватися і поводитися відповідно до своїх уподобань, морально-етичних і культурних орієнтирів. Проте публічна діяльність партійців, особливо тих, які займають керівні, провідні позиції в партії або є її загальновизнаними ідейними лідерами, не тільки «звужує» їхній приватний простір, що закономірно, але й покладає додаткову відповідальність за свої вчинки, а особиво за свої ідеї та заклики, проголошені в публічному просторі.

110. Отже, висловлювання членів політичної партії, їхня публічна діяльність, зокрема лідерів політичної партії, відображають не просто особисту думку (суб`єктивні, оціночні висловлювання) таких осіб, але й позицію політичної партії загалом. Адже партія - це не «фікція», як в доктрині цивільного права називають юридичну особу, а спільнота громадян-однодумців, прихильників певної загальнонаціональної програми, вчинки і публічні висловлювання яких і дають розуміння, в чому полягає діяльність утвореної ними політичної партії й на які реальні цілі вона спрямована. Суд бере до уваги, що ЄСПЛ у справі «Партія добробуту, Ербакан, Казан та Текдаль проти Туреччини» (Refah Partisi (The Welfare Party) and Others v. Turkey) рішення від 13.02.2003; заяви №№ 41340/98, 41342/98, 41343/98, 41344/98) визнав висловлювання лідерів партії та осіб, яких партія висувала кандидатами на виборах, такими, що відображають реальну політичну позицію партії.

111. У зв`язку з цим статутні та програмні цілі ПП «Наш край» Суд оцінює у зіставленні з публічною діяльністю і висловлюваннями лідерів політичної партії та ставленням до них самої Партії, адже тільки так можливо оцінити справжню мету і суть діяльності політичної партії.

112. Пунктами 9.1, 9.7 Статуту передбачено, що до центральних керівних органів Партії належать: З`їзд Партії, Політична рада Партії, Центральний виконавчий комітет Партії та Ревізійна комісія Партії. Центральним керівним представницьким органом Партії, що здійснює загальне керівництво Партією в період між З`їздами, є Політична рада Партії, кількісний та персональний склад якої визначається З`їздом Партії.

113. Рішенням 30-го позачергового З`їзду ПП «Наш край» від 20.02.2021 було затверджено персональний склад Політичної ради ПП «Наш край» у кількості 19 осіб, до якої було включено (дообрано), зокрема, ОСОБА_18 . Указана інформація також підтверджується відомостями про Центральний керівний представницький орган політичної партії «Наш край» станом на 20.02.2021 р. (а.с. 197- 198, 204 - 206 том 5)

114. Надалі Рішенням 34-го позачергового З`їзду ПП «Наш край» від 03.12.2022 припинено повноваження всього чинного складу Політичної ради Партії, зокрема, і ОСОБА_18 (а.с. 222-225 том 5).

115. Наголошуючи на підставах заборони ПП «Наш край» позивач визначає ключовою фігурою, яка здійснювала проросійку діяльність ОСОБА_18 . Також позивач виокремлює ОСОБА_18 як лідера політичної партії.

116. Проте досліджені Судом Статутні положення вказують, що ОСОБА_18 з 2021 року був одним із 19 осіб, які здійснювали загальне керівництво Партією поміж з`їздами.

117. Надаючи оцінку доказам позивача щодо діяльності ОСОБА_18 як одного з керівників ПП Суд перш за все зважає на діяльність ОСОБА_18 від імені партії або за підтримки партії.

118. Із загальнодоступних джерел і матеріалів справи Судом з`ясовано, що ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 1989 році закінчив Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ, а в 1993 році - Академію федеральної служби безпеки рф. У 2012- 2014 роках - народний депутат України VII скликання від ПП «Партія регіонів»; у 2014- 2023 роках - народний депутат України VIIІ та IX скликань як самовисуванець. На місцевих чергових виборах депутатів Сумської обласної ради 25.10.2020 був кандидатом у депутати від Сумської обласної організації ПП «Наш край».

119. Зазначення ОСОБА_18 як лідера ПП «Наш край» на Сумщині на офіційному вебсайті ПП «Наш край», що відображено у в акті-огляді від 17.01.2024, що є додатком до листа Департаменту захисту національної державності СБУ від 13.03.2024 № 5/1/4-4247 «Щодо антиукраїнської проросійської політичної партії» відповідає статутним положенням, але не виокремлює його як одноосібного лідера партії.

120. Додані як доказ відомості, опубліковані Розвідувальним товариством США 10.03.2021 року, які містяться у аналітичному звіті «Іноземні загрози федеральним виборам у США 2020 року» надані Суду у перекладі на українську мову неможливо визнати як належні докази, оскільки наданий текст не містить будь-яких застережень щодо особи, яка виконала такий переклад, а засвідчуваний напис «переклад вірний ОСОБА_34 » не усуває такого недоліку. Крім того Суду не надані документальні підтвердження правомочності цієї особи засвідчувати такий переклад та наявність відповідних знань на таку діяльність. Доданий до вказаних матеріалів диплом ОСОБА_35 про отримання повної вищої освіти за спеціальністю «Мова і література (англійська мова)» та здобуття кваліфікації філолога, викладача англійської мови та зарубіжної літератури також не є свідчення виконання наданого перекладу цією особою.

121. Щодо змісту цього документа, то він стосується загроз федеральним виборам у США 2020 року, а саме впливу на вибори шляхом відкритих та прихованих зусиль з боку іноземних урядів та суб`єктів, що діють як агенти або від імені іноземних урядів, спрямовані на прямий чи опосередкований вплив на вибори США, зокрема кандидатів, політичних партій, виборців чи їхні вподобання, або на політичні процеси. У цьому документі згадується прізвище ОСОБА_18 , проте відсутня будь-яка згадка приналежності його до ПП «Наш край» або діяльності від її імені чи за її сприяння. Крім того у цьому документі відсутня і інформація щодо діяльності ОСОБА_18 на шкоду інтересам України.

122. З огляду на наведене Суд вважає цей доказ неналежним і недостовірним через дефект його оформлення та таким, що не містить інформацію про об`єктивні обставини, що становлять підставу для заборони ПП «Наш край».

123. Надані позивачем докази щодо запровадження до ОСОБА_18 санкцій, уведених в дію Указом Президента України від 21.08.2021 №378/2021 та Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023 також не можуть бути прийняті судом до уваги через ненадання з боку позивача підстав запровадження у 2021 та 2023 роках санкцій щодо ОСОБА_18 , що унеможливлює формування висновку співвідношення діяльності ОСОБА_18 , яка слугувала підставою для запровадження щодо нього санкцій, і його діяльності, визначеною позивачем як підставу для заборони ПП «Наш край».

124. З цих же підстав Суд не приймає посилання позивача і на запроваджені 07.12.2022 Міністерством юстиції США санкції щодо ОСОБА_18 .

125. Відомості, зафіксовані в акті-огляду мережі «Інтернет», складеному Департаментом захисту національної державності СБУ 17.01.2024 щодо розміщення 07.12.2022 року Міністерством юстиції США пресрелізу «Чинний російський агент ОСОБА_36 звинувачується у схемі з порушення санкцій у США» також не приймаються Судом через неналежність цього доказу, оскільки його переклад здійснений за допомогою інструменту Google-перекладач та не пов`язаний з об`єктивними обставинами, що становлять підставу для заборони ПП.

126. Викладена в акті-огляду мережі «Інтернет», складеному Департаментом захисту національної державності СБУ 17.01.2024 «СБУ: викрили російську агентурну мережу, яка готувала вторгнення і до якої входив депутат Деркач» інформація та лист Департаменту захисту національної державності СБУ від 13.03.2024 №5/1/4-4247 щодо повідомлення ОСОБА_18 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України не можуть бути прийняті Судом з огляду на те, що цей доказ відображає результати власної діяльності СБУ та через дію презумпції невинуватості, запроваджену приписами статті 62 Конституції України.

127. У судових засіданнях ОСОБА_2 - співголова Партії та голова Центрального виконавчого комітету Партії повідомив, що йому було відомо про санкції, накладені Урядом США та Україною на ОСОБА_18 , ще до повномасштабного вторгнення. Проте відсутність доступу Партії до відомостей про підстави санкцій до ОСОБА_18 унеможливлювало формування позиції Партії до вказаних подій.

128. ОСОБА_2 у судових засіданнях наголосив, що після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну та отримання відомостей про зникнення ОСОБА_18 . Партія вжила заходів щодо виключення ОСОБА_18 з числа членів Політичної ради партії (доказ цієї обставини зазначений в п. 116 постанови).

129. У цьому контексті Суд зазначає, що СБУ задокументувало непоодинокі випадки переходу на бік ворога, колабораційної діяльності та вчинення інших дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України з боку членів ПП «Наш край» чи осіб, які були обрані до органів місцевого самоврядування від ПП «Наш край».

130. Як убачається з листа Департаменту захисту національної державності СБУ від 13.03.2024 №5/1/4-4247 (т.3, а.с. 60-102) та інших матеріалів справи, окремі члени Партії були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України. Так, ОСОБА_22 - депутата Щастинської районної ради Луганської області від ПП «Наш край» вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.08.2022 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України («Колабораційна діяльність»); вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.01.2025 ОСОБА_25 - члена Партії, депутата Охтирської районної ради Сумської області - було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 111, частиною першою статті 436-2 КК України («Державна зрада» і «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників»).

131. Службою безпеки України також задокументовано факти вчинення членами ПП «Наш край» чи особами, які були обрані до органів місцевого самоврядування від ПП «Наш край», діянь, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтею 111 («Державна зрада») або 111-1 («Колабораційна діяльність») КК України, зокрема, ОСОБА_27 - членкинею Партії, депутаткою Пологівської міської ради Запорізької області; ОСОБА_37 - членом Партії, депутатом Херсонської обласної ради; ОСОБА_21 - головою Рубіжанської міської територіальної громади Луганської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_23 - депутатом Рубіжанської міської ради Луганської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_24 - депутаткою Троїцької селищної ради Сватівського району Луганської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_38 - головою Середино-Будської територіальної громади Шосткинського району Сумської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_28 - депутатом Сватівської міської ради Луганської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_73 - депутаткою Херсонської обласної ради від ПП «Наш край»; ОСОБА_39 - членом ради Мелітопольської районної організації ПП «Наш край».

132. Як убачається з листа Департаменту захисту національної державності СБУ від 16.07.2024 №5/1/4-11055 (т.4., а.с. 84), ОСОБА_40 - голова Скадовської районної партійної організації ПП «Наш край», ОСОБА_41 - голова Кам`янсько-Дніпровської районної партійної організації ПП «Наш край» є обвинуваченими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 111-1 («Колабораційна діяльність») КК України; ОСОБА_42 - очільнику Ізюмської міської партійної організації ПП «Наш край» - повідомлено про підозру у вчені кримінального правопорушення, передбаченого статтею 111-1 КК України, ОСОБА_43 - членкиню Партії, депутатку Куп`янської міської ради Харківської області від ПП «Наш край» затримано за підозрою у державній зраді. СБУ також розслідує кримінальне провадження за фактом добровільного зайняття посади, пов`язаної із виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, стосовно ОСОБА_44 - членкині Партії, секретаря Чернігівської селищної ради Запорізької області VIII скликання, депутатки Чернігівської селищної ради від ПП «Наш край».

133. Як убачається з листа Департаменту захисту національної державності СБУ від 14.11.2024 №5/1/4-17168 (т.6, а.с. 207-212), вироком Путивльського районного суду Сумської області від 29.06.2022 ОСОБА_45 - депутата Путивльської міської територіальної громади Конотопського району Сумської області від ПП «Наш край» - визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 111-1 КК України («Колабораційна діяльність»). Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного із діяннями проти основ національної безпеки України, миру, повідомлено ОСОБА_46 - депутата Білозерської селищної ради Херсонської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_47 - депутатку Скадовської міської ради від ПП «Наш край»; ОСОБА_48 - членкиню Партії, керівницю Одеського обласного осередку ПП «Наш край».

134. СБУ розслідує кримінальні провадження за фактами зайняття посад у незаконних органах країни агресора на окупованих територіях України стосовно ОСОБА_49 - членкині Партії, депутатки Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області; ОСОБА_50 - депутата Старобільської районної ради Луганської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_51 - членкині Партії, депутатки Новопсковської селищної ради Луганської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_52 - членкині Партії, депутатки Новопсковської селищної ради Луганської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_53 - депутата Бердянської районної ради Запорізької області від ПП «Наш край»; ОСОБА_54 - депутатки Чаплинської селищної ради Херсонської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_55 - члена ПП «Наш край», депутата Білокуракинської селищної ради Сватівського району Луганської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_56 - депутата Білокуракинської селищної ради Сватівського району Луганської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_57 - депутатки Міловської селищної ради Старобільського району Луганської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_58 - депутатки Міловської селищної ради Старобільського району Луганської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_59 - членкині Партії, депутатки Міловської селищної ради Старобільського району Луганської області.

135. СБУ також установлено факти співпраці таких представників ПП «Наш край» з окупаційною владою на тимчасово окупованій території України: ОСОБА_60 - членкині Партії, депутатки Василівської районної ради Запорізької області 8-го скликання від ПП «Наш край»; ОСОБА_61 - депутата Василівської районної ради Запорізької області 8-го скликання від ПП «Наш край»; ОСОБА_62 , члена Партії, депутата Василівської районної ради Запорізької області 8-го скликання від політичної партії «Наш край», який на початку повномасштабної агресії рф проти України надавав інформаційне сприяння військовослужбовцям зс рф, що знаходились на території с. Орляснське Василівського району Запорізької області; ОСОБА_63 - члена Партії, депутата Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області 8-го скликання від ПП «Наш край», ОСОБА_64 - членкині Партії, депутатки Василівської районної ради Запорізької області 8-го скликання від ПП «Наш край»; ОСОБА_65 - члена Партії, депутата Старобільської районної ради Луганської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_66 - депутата Генічеської міської ради від ПП «Наш край»; ОСОБА_67 - депутатки Скадовської районної ради Херсонської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_68 - депутата Скадовської районної ради Херсонської області від ПП «Наш край»; ОСОБА_69 - депутатки Скадовської районної ради Херсонської області від ПП «Наш край».

136. Оцінюючи докази наведені у пунктах 131 - 137 постанови, Суд не приймає інформацію, викладену у листах Департаменту захисту національної державності СБУ та додатках до них від 16.07.2024 №5/1/4-11055 (т.4., а.с. 84) та від 14.11.2024 №5/1/4-17168 (т.6, а.с. 207-212), оскільки ці докази створені після звернення позивача до суду з позовом.

137. Інші відомостей про засудження або притягнення окремих членів Партії та інших осіб, які висувалися від партії кандидатами у депутати різних рівнів за злочини проти основ національної безпеки України Суд не бере до уваги через недоведення позивачем обставини набрання наведеними вироками законної сили та дію презумпції невунуватості, передбаченої приписами статті 62 Конституції України.

138. Своєю чергою Партія надала до суду як доказ лист Центральної виборчої комісії України від 19.06.2024 № 21-30/1-1735, з додатками (наявні в матеріалах справи). Так, інформація з додатків до вказаного листа вказує на те, що ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_70 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_71 не були членами ПП «НАШ КРАЙ», а є безпартійними особами.

139. Відхиляючи вказані доводи відповідача, суд першої інстанції вказує на те, що місцеві організації Партії (регіональні, обласні, міські) були суб`єктом висування цих осіб кандидатами в депутати до місцевих рад, а отже зазначені особи мали пряме відношення до політичної партії «НАШ КРАЙ» і за їх антиукраїнську діяльність (дії чи висловлювання) Партія несе передбачену чинним законодавством юридичну відповідальність.

140. У зв`язку з цим Суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено жодної відповідальності політичної партії за дії чи висловлювання осіб, яких місцеві організації такої партії висували кандидатами в депутати місцевих рад.

141. Єдине, що об`єднувало Партію із згаданими особами у період висування (що власне і зумовило їх висування) це прихильність вказаних осіб до програми Партії з якою вона йшла на місцеві вибори 2020 року.

142. Такою програмою є Передвиборна програма політичної партії «НАШ КРАЙ» « 12 кроків для розвитку рідного краю» (міститься в матеріалах справи), яка не містить у собі будь-яких позицій, які б відповідно до законодавства можна було трактувати як антиукраїнські.

143. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 230 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій у разі встановлення нею наявності у передвиборній програмі організації партії положень, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення.

144. Тобто, факт реєстрації територіальними виборчими комісіями вказаних осіб кандидатами у депутати від ПП «НАШ КРАЙ» є додатковим свідченням, що Програма Партії відповідала вимогам законодавства, зокрема Закону № 2365-ІІІ, а її положення не були спрямовані на антиукраїнські дії. За інших умов територіальні виборчі комісії відмовили би у реєстрації всіх кандидатів, висунутих Партією та/або її місцевими організаціями.

145. Крім того, безпартійних осіб, висунутих на місцевих виборах місцевою організацією Партії у разі їх обрання депутатами місцевих рад також не можна ідентифікувати як представників певної політичної партії.

146. Відповідно до статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

147. Тобто, у разі обрання висунутого кандидата депутатом він є представником територіальної громади, а не політичної партії, і зобов`язаний діяти в рамках тієї програми, яка декларувалася Партією на відповідних виборах, що власне і зумовило підтримку такого кандидата виборцями.

148. Отже, висновки суду першої інстанції в частині діяльності 9 із 14 осіб ніби то від імені Партії жодним чином не відповідають законодавству, Статуту Партії, а також фактичним обставинам справи, так як вони не є ані представниками, ані членами Партії.

149. Щодо інформації, наведеної в актах огляду інтернет-ресурсів, які є додатками до наведених листів Департаменту захисту національної державності СБУ, то Суд зазначає про неможливість надання оцінки цим доказам через недоступність інтернет-ресурсів, з яких була знята вказана інформація, а відповідно неможливість співставлення інформації з актів огляду з інформацією розміщеною на інтернет-ресурсах.

150. Оцінюючи діяльність ПП «Наш край» в розрізі предмету доказування у цій справі Суд також бере до уваги докази, надані відповідачем суду першої інстанції.

151. 19 лютого 2022 р. на офіційному сайті партії та офіційній сторінці у мережі Фейсбук опубліковано заяву - «Наш край» засуджує агресивні дії Російської Федерації на українському Донбасі та закликає вирішувати конфлікт виключно дипломатичним шляхом», яка була процитована українськими ЗМІ. У даній заяві Партія засуджує агресивну поведінку Російської Федерації та підконтрольних їй формувань ОРДЛО, які ставлять під ризик життя мирних мешканців та українських військових; закликає до єднання український народ, а також оголошує мораторій на критику дій Президента - Верховного Головнокомандуючого Збройних сил України, поки ситуація не буде вирішена. Про це заявив співголова партії «Наш край» ОСОБА_72 (том 2 а.с. 78 - 81 ).

152. 23 лютого 2022 року на офіційному сайті партії та офіційній сторінці у мережі Фейсбук партія оприлюднила заяву «Наш край» підтримує дії української влади, спрямовані на консолідацію усіх політичних сил країни», у якій стверджує, що «Усі обранці партії підтримують заклик Президента України до об`єднання та консолідації зусиль усіх політичних партій. Як партія, серед головних пріоритетів якої завжди були і будуть суверенітет та цілісність України, мир та сталий економічний розвиток задля процвітання українських громадян, ми підтримуємо рішення та дії нашого Головнокомандуючого, спрямовані на відновлення миру на нашій землі» (том 2, а.с. 65 - 66).

153. 27 лютого 2022 року на офіційному сайті партії та офіційній сторінці у мережі Фейсбук оприлюднено заяву «Зброєю чи людяністю: Боронити Україну - святий обов`язок кожного з нас, - «Наш край»», в якій партія закликає «закликає кожного українця встати на захист своєї землі» (том 2, а.с. 85 - 88).

154. 01 березня 2022 року на офіційній сторінці партії у мережі Фейсбук розміщено банер, який чітко вказує на позицію партії «Наш Край» щодо агресії рф проти України: «РУССКИЙ СОЛДАТ -ИДИ …! ЭТО НАШ КРАЙ» (том 2, а.с. 82).

155. 14 березня 2022 року на офіційному сайті партії та офіційній сторінці у мережі Фейсбук оприлюднено заяву «Захист України - справа рук кожного українця» із закликом до всіх чинити масовий опір російським окупантам (заяви наявні в матеріалах справи том ІІ а.с.83 - 84).

156. 16 березня 2022 року партія виходить з публічною заявою на офіційному сайті партії та офіційній сторінці у мережі Фейсбук, в якій зокрема закликає всіх однопартійців, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, чинити опір до останнього: «Окремо звертаємось до наших партійців, яким зараз особливо складно, рідні міста і села яких тимчасово окуповані російськими загарбниками. Все частіше з`являться інформація, що окупанти намагаються тиснути на вас, залякувати, шантажувати. За інформацією Генеральної прокуратори України вже є випадки, коли окупанти незаконно утримують у заручниках представників місцевого самоврядування України, в тому числі і представників нашої партії. Ми знаємо, що ви героїчно тримаєтесь, робите все від вас залежне, щоб врятувати людей і захистити нашу землю. Так само героїчно наші громадяни виходять на мирні протести в окупованих містах. Кожен з нас має бути гідним наших сміливих громадян, мужніх воїнів, лікарів, рятівників. Не падайте духом, чиніть опір до останнього, не піддавайтесь на залякування, тиск та підлі обіцянки окупантів. Якщо не маєте можливості чинити опір, не дайте окупантам жодного шансу використати вас в їхніх брудних планах. Ми впевнені, що гідно пройдемо ці страшні випробування. Адже окупанти скоро втечуть, а ми з вами будемо відбудовувати та розвивати рідний край, рідну Україну. У нас сильна армія, сильний єдиний народ, за нами правда, з нами Бог, тому перемога обов`язково буде за нами! Слава Україні!» ( том 2, а.с. 75 - 77 ).

157. 02 квітня 2022 року співголова партії «Наш Край», народний депутат ОСОБА_3 публічно звернувся в ГПУ порушити справу проти мера Рубіжного Хортіва. Відповідна заява оприлюднена на офіційному сайті партії та у ЗМІ (том 2 а.с. а.с. 71- 74).

158. Публічна заява, розміщена на офіційному сайті партії 20 травня 2022 року та поширена в українських ЗМІ про початок процедури відкладання ОСОБА_20 з депутатів Херсонської обласної ради, прийнята одразу після публікації в українських ЗМІ інформації про антиукраїнську діяльність ОСОБА_20 (депутата висунутого Партією) було прийнято рішення. (том 2, а.с. 61 - 64).

159. З урахуванням викладеного, на підставі комплексного дослідження у судовому засіданні доказів, Суд зазначає про невідповідність висновків суду першої інстанції про заборону ПП «Наш край» обставинам і матеріалам справи.

160. В ході розгляду справи Судом було встановлено, що на час звернення з позовом до суду особи, які входили до керівних органів партії були виключені з них. Притягнення до кримінальної відповідальності за колобораційну діяльність стосувалося членів партії і осіб, які були висунуті від партії кандидатами на місцевих виборах виключно на тимчасово окупованих територіях.

161. Водночас в судовому засіданні не були підтверджені належними доказами твердження позивача, що діяльність ПП «Наш край» спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки.

162. Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково тощо.

163. Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

164. З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

165. Керуючись статтями 289-3, 308, 316, 317 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Політичної партії «Наш край» задовольнити.

2. Рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 скасувати.

3. Прийняти у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова ухвалена з окремою думкою судді-доповідача Радишевської О.Р. та судді Кашпур О.В.

Повний текст постанови складено 07 липня 2025 року.

Текст постанови виготовлений суддею Уханенко С.А.

Суддя-доповідач О.Р. Радишевська

Судді А.В. Жук

О.В. Кашпур

В.Е. Мацедонська

С.А. Уханенко