Рішення

від 30.11.2010 по справі 12/96-1730

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2010 р. Справа № 12/96-1730

Господарський суд Терноп ільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом т овариств а з обмеженою відповідальніс тю "Тернопільська пересувна механізована колона №5", АДР ЕСА_2, м. Тернопіль,46000

до суб'єкта підприємн ицької діяльності ОСОБА_1 , вул. АДРЕСА_1

про розірвання угоди

За участю представників ві д:

позивача: ОСОБА_2 - а двокат (довіреність від 15.10.10р.);

відповідача: ОСОБА_3 - адвокат (договір про надан ня юридичних послуг від 28.10.10р.); ОСОБА_1

В судових засіданнях учасникам судового процесу р оз'яснено права і обов'язк и сторін, передбачені ст.ст.20, 22 , 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація су дового процесу не здійснювал ася.

Суть справи:

Товариство з обмеженою від повідальністю "Тернопільськ а пересувна механізована кол она №5" звернулося до господар ського суду Тернопільської о бласті з позовом до суб'єкт а підприємницької діяльност і ОСОБА_1 про розірвання у годи про спільне використанн я та обслуговування від 01 січ ня 2003 року.

Відповідач надав суду відз ив на позов, якій підтримав по вноважний представник в судо вому засіданні 16.11.2010р., в якому п озовні вимоги не визнає, оскі льки позивач жодного разу не звертався з пропозиціями чи вимогами про участь в обслуг овуванні, ремонті спільної ч астини дороги, також зазнача є, що згідно рішення Тернопіл ьської міської ради від 22.11.2010р. за №1198 із користування позива ча вилучено 0,1500 га землі, яка на дана в оренду на 25 років та на я кій знаходиться заготівельн ий цех, якій належить відпові дачу на праві приватної влас ності, іншого проїзду на тери торію не існує, а тому просить суд в позові відмовити. Водно час, повноважний представник відповідача зазначив, що дан у угоду вважає неукладеною, о скільки сторонами не узгодже но, яким саме чином буде здійс нюватися спільне та рівноцін не обслуговування та ремонт спільної проїзної частини.

Повноважний представник п озивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в п овному обсязі.

Господарським судом вчине но запит в Управління містоб удівного та архітектурного к омплексу Тернопільської міс ької ради, стосовно наявност і інших під'їзних шляхів до ц еху відповідача за адресою АДРЕСА_2, у м. Тернополі, окрі м заїзду через територію поз ивача.

Згідно відповіді Управлін ня містобудівного та архітек турного комплексу Тернопіль ської міської ради на зазнач ений запит, існує можливість влаштувати під'їдні шляхи до опалуб очно-заготівельног о цеху СПД-ФО ОСОБА_1 через земельні ділянки ПП "МЖК", ТОВ "Тернопільська ПМК №", СПД-ФО ОСОБА_4 з виїздом на вулицю М олодіжну, при умові укладенн я договору сервітуту між зац ікавленими сторонами.

Згідно ст.75 ГПК України спра ва розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріал и справи, заслухавши пояснен ня представників сторін, гос подарським судом встановлен о наступне:

Суб'єкт підприємниць кої діяльності - фізична осо ба ОСОБА_1 є власником опа лубно-заготівельного цеху пі д літ "Г" площею 365,1 кв.м., який роз ташований за адресою: АДРЕС А_2, 31, на праві приватної влас ності на підставі договору к упівлі-продажу приміщення, п освідченого нотаріусом Терн опільського міського нотарі ального округу Березій З.А. 06.07.2000р. за р.№2624 і записаний в ре єстрову книгу за №1091 13.07.2000р., що пі дтверджується копією реєстр аційного посвідчення, яка зн аходиться в матеріалах справ и.

Рішенням виконкому Терноп ільської міської ради від 22.11.20 00р. №1198 вилучено із користуванн я ВАТ "ПМК-5" земельну ділянку п лощею 0,1500га за адресою АДРЕС А_2, та надано її в оренду від повідачу терміном на 25 років д ля обслуговування викуплено го приміщення.

01 жовтня 2000 року між ВАТ "Терно пільська ПМК-5", правонаступни ком прав та обов'язків яког о є товариство позивача, що пі дтверджується положеннями С татуту останнього, та підпри ємцем ОСОБА_1 було укладен о угоду про спільне користув ання, згідно з умовами якої, ст орони домовились про право р івноцінного користування сп ільним заїздом для обох стор ін та під'їздом до приміщен ня опалубочно-заготівельног о цеху.

Сторони не заперечують і що підтверджується матеріалам и справи (а.с.10-19, 56,58, 68-82), що даний за їзд знаходиться на земельній ділянці, що орендується пози вачем, за адресою: АДРЕСА_2 , і проїзд на територію відпов ідача здійснювався останнім через територію позивача, що підтвердили представники ст орін в судовому засіданні.

Згодом, 01 січня 2003 року між тим и ж сторонами укладено угоду про спільне використання та обслуговування, відповідно до умов якої останні домовил ись про те, що ВАТ "Тернопільсь ка ПМК-5" і підприємець ОСОБА _1, які розташовані на одній т ериторії, що має спільний заї зд із вул. Микулинецької, мают ь рівноцінне право на корист ування цим заїздом для обох с торін та під'їздом до примі щення столярного цеху при ум ові рівноцінного 50% на 50% обслуг овування й ремонту спільної проїзної частини.

В даній угоді сторони домов ились спільно користуватися заїздом - проїзною частиною , тобто - твердим покриттям, як е знаходиться на земельній д ілянці, яка перебуває в оренд і у позивача, при умові рівноц інного обслуговування і ремо нту спільної проїзної частин и.

Фактично даною угодою пози вач погодився надати відпові дачу право здійснювати корис тування відповідачу заїздом (а саме: твердим покриттям), пр и умові рівноцінного обслуг овування і ремонту спільної проїзної частини сторонами.

Таким чином, угода від 01.10.2000р. п рипинила дію у зв'язку з укл аденням між сторонами угоди від 01.01.2003р., оскільки має місце з аміна одного правовідношенн я, яке було у вигляді надання в ідповідачу права безоплатно користуватися заїздом, нови м зобов'язанням за домовлен істю сторін відповідно до уг оди від 01.01.2003р..

Дана угода була укладена за для забезпечення доступу ві дповідача до своєї земельної ділянки, на якій розташоване приміщення цеху.

Відповідно до статті 41 ЦК УР СР, (1963 року), який діяв на час укл адення спірної угоди та на мо мент укладення угоди від 01.10.2000р ., угодами визнаються дії гром адян і організацій, спрямова ні на встановлення, зміну або припинення цивільних прав а бо обов'язків.

Так, в силу ст. 153 ЦК, договір вв ажається укладеним, коли між сторонами в потрібній у нале жних випадках формі досягнут о згоди по всіх істотних умов ах. При цьому, істотними є ті у мови договору, які визнані та кими за законом або необхідн і для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін пов инно бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 2 ст. 153 ЦК істотним и є умови договору, які:

• визнані такими за законо м. Йдеться про конкретні норм ативно-правові акти (не лише з акони), що прямо вказують на ок ремі умови як на істотні;

• необхідні для договорів даного виду. Йдеться про істо тні умови, що прямо не визначе ні як такі у відповідних норм ативно-правових актах, але ко нче потрібні для договорів к онкретного виду;

• вимагає включити до дого вору одна із сторін,

Діючим на момент укладення спірної угоди законодавство м не були визначено переліку істотних умов для договору с пільного користування, заяв сторін щодо встановлення іст отних умов сторонами не пред ставлено, вимогу про укладен ня угоди в простій письмовій формі сторони виконали, факт ично відповідач користувавс я заїздом впродовж 2003-2010р.

Тобто, норми даних статей ви значають обов'язковість до сягнення згоди між сторонами як по істотних умовах догово ру, так і по умовах визначених сторонами істотними при укл аденні договору. Дані умови д оговору після їх укладення с тають однаково обов'язкови ми для сторін і у сукупності у творюють зміст договору.

Відповідно до статей 41, 153, 154 ЦК ця угода вважається укладен ою і не визнавалася недійсно ю.

За правилами ст.ст. 98, 99 Земель ного кодексу України власник и або землекористувачі земел ьних ділянок можуть вимагати права проходу та проїзду на велосипеді, проїзду на транс портному засобі по наявному шляху через чужу земельну ді лянку шляхом встановлення зе мельного сервітуту.

Під сервітутом розумієтьс я обмеження права власника, к ористувача земельної ділянк и або іншого нерухомого майн а, що встановлюється на підст аві оформленої між сторонами угоди, рішення суду або іншої юридичної підстави, на викор истання земельної ділянки.

Земельний сервітут може бу ти постійним або строковим. В становлення земельного серв ітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земе льний сервітут, прав володін ня, користування та розпоряд ження нею. Земельний сервіту т здійснюється способом, най менш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (п. п. 2, 3, 4 ст. 98 З емельного кодексу України).

В даному випадку сервітут в становлений не був, а мало міс це укладення сторонами догов ору користування майном - сп ільною проїзною частиною за умови рівноцінного обслугов ування та ремонту даного тве рдого покриття.

У відповідності до п. 4 Прикі нцевих та перехідних положен ь Цивільного кодексу України цей Кодекс застосовується д о цивільних відносин, що вини кли після набрання ним чинно сті. Щодо цивільних віднос ин, які виникли до набрання чи нності Цивільним кодексом Ук раїни, положення цього Кодек су застосовуються до тих пра в і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після н абрання ним чинності

Враховуючи, що спірна угода укладення 01 січня 2003 року і є ді ючою на день розгляду справи , при вирішенні питання щодо р озірвання вказаної угоди слі д застосовувати положення ЦК України.

Відповідно до статті 651 Циві льного кодексу України, дого вір може бути розірваний за р ішенням суду на вимогу одніє ї із сторін у разі істотного п орушення договору другою сто роною.

Істотнім є таке порушення с тороною договору, коли внасл ідок завданої ним шкоди друг а сторона значною мірою позб авляється того, на що вона роз раховувала при укладенні дог овору.

Відповідно до частин 2, 3 стат ті 188 Господарського кодексу У країни, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повин на надіслати пропозицію про це другій стороні за договор ом. Сторона договору, яка одер жала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадц ятиденний строк після одержа ння пропозиції повідомляє др угу сторону про результати ї ї розгляду.

У разі якщо сторони не досяг ли згоди щодо зміни чи розірв ання договору, а також у разі н еодержання відповіді в устан овлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересов ана сторона має право переда ти спір на вирішення господа рського суду.

Дана норма кореспондуєтьс я зі ст. 11 Господарського проц есуального кодексу України.

Отже, виходячи із змісту нав едених положень чинного зако нодавства дії заінтересован ої сторони, спрямовані на роз ірвання договору та непогодж ення з ними іншої сторони маю ть відбутися до звернення з в ідповідним позовом до суду. О скільки, метою розірвання до говору у зв'язку з істотною зміною є необхідність відно влення балансу інтересів сто рін внаслідок неочікуваної з міни зовнішніх обставин, що н е залежать від волевиявлення сторін, саме порушення права заінтересованої сторони на таке відновлення внаслідок н е прийняття відповідної проп озиції іншою стороною є необ хідною умовою для звернення до суду у відповідності зі ст .1 Господарського процесуаль ного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи і випливає із твердже нь позивача, протягом 2006-2007р. поз ивачем в односторонньому пор ядку здійснювалось обслугов ування та ремонт заїзду (прої жджої частини), постійно пров одиться повне обслуговуванн я вказаної ділянки проїзної частини, здійснюється її осв ітлення та цілодобова охорон а, відповідач жодної участі в цьому не приймає, внаслідок ч ого останньому направлено по відомлення від 20.09.2010р. №72, в якому повідомляється про розірван ня угоди про спільне викорис тання та обслуговування від 01.01.2003р.

У відповідь на дане повідом лення відповідачем позивачу вручено лист від 27.09.2010р. №18, в яко му підприємець ОСОБА_1 заз начає про те, законних підста в для розірвання угоди від 01.10.2 000р. немає і жодним чином не реа гує на повідомлення про розі рвання саме угоди від 01.01.2003р.

Відповідно до статей 11, 14, 526 Ци вільного кодексу України, ци вільні обов'язки виникають т акож із договорів і повинні в иконуватись належним чином в ідповідно до умов договору, в имог цього кодексу, інших акт ів цивільного законодавства .

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов'язання є й ого невиконання або виконанн я з порушенням умов, визначен их змістом зобов'язання (нена лежне виконання).

Відповідач, користуючись в становленим угодою правом ви користання заїздом (проїзною частиною), не надав жодних док азів відповідно до вимог ст. с т. 33, 34 ГПК України здійснення т а/або намагання здійснювати обслуговування і ремонт спіл ьної проїзної частини, чим по рушив умови даної угоди, твер дження останнього про те, що п озивач жодного разу не зверт ався з пропозиціями чи вимог ами про участь в обслуговува нні, ремонті спільної частин и дороги, до уваги судом не при ймаються, оскільки умовами с пірної угоди не передбачено обов'язок позивача виставл яти рахунки чи вчиняти інші д ії, які необхідні для вчиненн я відповідачем зобов'язань , передбачених угодою.

Слід зазначити, що із поясне нь відповідача в судових зас іданнях, останньому було від омо про проведення ремонтних робіт та облаштування спіль ної проїзної частини, а інших під'їзних шляхів до приміщ ення цеху, який є його власніс тю, не існує, що підтверджуєть ся відповіддю Управління міс тобудівного та архітектурно го комплексу Тернопільської міської ради на запит суду, де вказано, що лише існує можлив ість влаштувати під'їдні шл яхи до опалуб очно-заготівел ьного цеху СПД-ФО ОСОБА_1 ч ерез земельні ділянки ПП "МЖК ", ТОВ "Тернопільська ПМК №", СПД -ФО ОСОБА_4 з виїздом на вул ицю Молодіжну, при умові укла дення договору сервітуту між зацікавленими сторонами, що також підтверджує, що відпов ідач знав про проведення рем онтних робіт та облаштування спірного заїзду позивачем, о днак жодних дій щодо виконан ня зобов'язання по рівноцін ному спільному обслуговуван ню та ремонту не вчиняв.

Метою спірного договору є р івноцінне право на користува ння цим заїздом для обох стор ін та під'їздом до приміщен ня столярного цеху при умові рівноцінного 50% на 50% обслугову вання й ремонту спільної про їзної частини, і недосягненн я цієї мети дає підстави вваж ати зазначені порушення істо тними.

За таких обставин, позовні вимоги про розірвання угоди про спільне використання та обслуговування від 01 січня 200 3 року, укладеної між сторонам и, підлягають до задоволення .

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу, зг ідно ст. 49 Господарського проц есуального кодексу України, покладаються на відповідача .

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК У країни, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовол ьнити.

2. Розірвати уго ду про спільне використання та обслуговування від 01 січн я 2003 року, укладену між відкрит им акціонерним товариством " Тернопільська пересувна мех анізована колона №5" та суб'єкт ом підприємницької діяльнос ті - фізичною особою ОСОБА _1.

3. Стягнути з суб'є кта підприємницької діяльно сті ОСОБА_1, вул. АДРЕСА_1 ін..НОМЕР_1, на користь тов ариства з обмеженою відповід альністю "Тернопільська пер есувна механізована колона № 5", вул..Микулинецька, 31, м.Терноп іль, код 00310670, 85грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 236г рн.00коп. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

4. Наказ видати п ісля набрання судовим рішенн ям законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право под ати апеляційну скаргу, а прок урор апеляційне подання прот ягом десяти днів з дня прийня ття (підписання) рішення 06 грудня 2010р . через місце вий господарський суд.

Суддя