Постанова

від 06.04.2011 по справі 12/96-1730

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 р. № 12/96-1730

Вищий господарський су д України у складі колегії с уддів:

Черкащенко М.М. - головую чий

Кривда Д.С.

Студенець В.І.

за участю представників:

позивача не з' явились (про час та мі сце судового засідання повід омлені належним чином)

відповідача не з' явились (про час та мі сце судового засідання повід омлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційног о господарського суду від 01.02.20 11 року

у справі № 12/96-1730 господарського суду Тернопільської області

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Тернопільсь ка пересувна механізована ко лона № 5"

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про розірвання угоди,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Тернопільсь ка пересувна механізована ко лона №5" звернулося до господа рського суду Тернопільської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання угоди про спі льне використання та обслуго вування від 01 січня 2003 року.

Рішенням господарс ького суду Тернопільської об ласті від 30.11.2010 року (суддя Френ дій Н.А.), залишеним без змін по становою Львівського апеляц ійного господарського суду в ід 01.02.2011 року (судді: Бонк Т.Б. - г оловуючий, Бойко С.М., Марко Р.І .) у справі № 12/96-1730 позов задовол ено. Розірвано угоду про спіл ьне використання та обслугов ування від 01.01.2003 р., укладену між ВАТ "Тернопільська пересувн а механізована колона № 5" та Суб'єктом підприємницької д іяльності - фізичною особою ОСОБА_1.

Не погоджуючись з рішення м та постановою, Суб'єкт підпр иємницької діяльності - фіз ична особа ОСОБА_1 звернув ся до Вищого господарського суду України з касаційною ск аргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасув ати, справу передати на новий розгляд до суду першої інста нції, мотивуючи касаційну ск аргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокре ма, статті 651 Цивільного кодек су України.

Відзив на касаційну скарг у не надано.

Відводів складу суду не зая влено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши ная вні матеріали справи та дово ди, викладені у касаційній ск арзі, колегія суддів вважає, щ о касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарс ького процесуального кодекс у України судом касацій ної інстанції є Вищий господ арський суд України.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуаль ного кодексу України перегля даючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна ін станція на підставі встановл ених фактичних обставин спра ви перевіряє застосування су дом першої чи апеляційної ін станції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарсь кими судами першої та апеляц ійної інстанції, Суб'єкт підп риємницької діяльності - фі зична особа ОСОБА_1. є влас ником опалубно-заготівельно го цеху під літ "Г" площею 365,1 кв.м ., який розташований за адресо ю: АДРЕСА_1, на праві приват ної власності на підставі до говору купівлі-продажу примі щення.

Рішенням виконкому Терноп ільської міської ради від 22.11.20 00р. №1198 вилучено із користуванн я ВАТ "ПМК-5" земельну ділянку п лощею 0,1500га за адресою АДРЕС А_1, та надано її в оренду від повідачу терміном на 25 років д ля обслуговування викуплено го приміщення.

01 жовтня 2000 року між ВА Т "Тернопільська ПМК-5", правон аступником прав та обов' язк ів якого є товариство позива ча, що підтверджується полож еннями Статуту останнього, т а підприємцем ОСОБА_1. бул о укладено угоду про спільне користування, згідно з умова ми якої, сторони домовились п ро право рівноцінного корист ування спільним заїздом для обох сторін та під' їздом до приміщення опалубочно-загот івельного цеху.

01 січня 2003 року між тими ж ст оронами укладено угоду про с пільне використання та обслу говування, відповідно до умо в якої останні домовились пр о те, що ВАТ "Тернопільська ПМК -5" і підприємець ОСОБА_1., як і розташовані на одній терит орії, що має спільний заїзд із вул. Микулинецької, мають рів ноцінне право на користуванн я цим заїздом для обох сторін та під' їздом до приміщення столярного цеху при умові рі вноцінного 50% на 50% обслуговува ння й ремонту спільної проїз ної частини.

В даній угоді сторони домов ились спільно користуватися заїздом - проїзною частиною , тобто - твердим покриттям, як е знаходиться на земельній д ілянці, яка перебуває в оренд і у позивача, при умові рівноц інного обслуговування і ремо нту спільної проїзної частин и.

Судами встановлено, що прот ягом 2006-2007 року позивачем в одно сторонньому порядку здійсню валось обслуговування та рем онт заїзду (проїжджої частин и), постійно проводиться повн е обслуговування вказаної ді лянки проїзної частини, здій снюється її освітлення та ці лодобова охорона.

Однак, відповідач жодної уч асті у обслуговуванні проїзд у не приймає, внаслідок чого п озивачем було направлено від повідачу повідомлення від 20.09 .2010 року №72, в якому повідомляєт ься про розірвання угоди про спільне використання та обс луговування від 01.01.2003 року.

На підставі викладеного го сподарські суди дійшли висно вку про наявність підстав дл я розірвання спірної угоди у зв'язку з невиконанням відпо відачем своїх зобов'язань.

У пункті 2 роз'яснення Вищо го арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 "Про судове рі шення" зазначено, що, у відпові дності з статтею 4 Господарсь кого процесуального кодексу України рішення з господарс ького спору повинно приймати сь у цілковитій відповідност і з нормами матеріального і п роцесуального права та факти чними обставинами справи, з д остовірністю встановленими господарським судом.

Рішення господарського су ду має ґрунтуватись на повно му з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посил аються особи, що беруть участ ь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обст авин, що мають суттєве значен ня для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердж ення цих обставин; 3.3. яка право ва кваліфікація відносин сто рін, виходячи з фактів, устано влених у процесі розгляду сп рави, та яка правова норма під лягає застосуванню для виріш ення спору (пункт 3 Роз'яснення ).

Рішення та постанова зазн аченим вимогам не відповідаю ть.

Відповідно до статті 651 Цив ільного кодексу України змін а або розірвання договору до пускається лише за згодою ст орін, якщо інше не встановлен о договором або законом.

Договір може бути змінено а бо розірвано за рішенням суд у на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення до говору другою стороною та в і нших випадках, встановлених договором або законом.

За статтею 526 Цивільного код ексу України зобов'язання ма є виконуватися належним чино м відповідно до умов договор у та вимог цього Кодексу, інши х актів цивільного законодав ства, а за відсутності таких у мов та вимог - відповідно до зв ичаїв ділового обороту або і нших вимог, що звичайно ставл яться. Одностороння відмова від зобов'язання або односто роння зміна його умов не допу скається, якщо інше не встано влено договором або законом (стаття 525 Кодексу).

Відповідно до статті 610 Коде ксу порушенням зобов'язання є його невиконання або викон ання з порушенням умов, визна чених змістом зобов'язання (н еналежне виконання).

Статтею 628 Кодексу встановл ено, що зміст договору станов лять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язко вими відповідно до актів цив ільного законодавства.

Як зазначено судами, пози вачем в односторонньому поря дку здійснювалось обслугову вання та ремонт заїзду (проїж джої частини), постійно прово диться повне обслуговування вказаної ділянки проїзної ч астини, здійснюється її осві тлення та цілодобова охорона , відповідач жодної участі в ц ьому не приймає.

При цьому судами не дослідж ено належним чином зміст спі рного договору, зокрема, щодо дійсних обов'язків сторін за цим договором.

Крім того, матеріали справи взагалі не містять доказів н евиконання відповідачем умо в договору.

Однак, зазначені обставини залишені судами поза увагою , у зв'язку з чим не можна вважа ти, що обставини, які входять д о предмету доказування в цій справі, встановлені з достат ньою повнотою, а оцінку доказ ів здійснено з додержанням с татті 43 ГПК України.

У зв' язку із вищевикладе ним колегія суддів вважає, що рішення та постанова підляг ають скасуванню, а справа пер едачі на новий розгляд госпо дарському суду першої інстан ції.

При новому розгляді справи місцевому господарському су ду необхідно врахувати викла дене, всебічно і повно з' ясу вати та перевірити всі факти чні обставини справи, витреб увати та надати об' єктивну оцінку доказам, які мають юри дичне значення для її розгля ду, вирішити спір із дотриман ням норм процесуального зако нодавства на підставі норм м атеріального права, які підл ягають застосуванню до спірн их відносин сторін.

Враховуючи викладене, керу ючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Вищий госп одарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб'єк та підприємницької діяльнос ті - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського апе ляційного господарського су ду від 01.02.2011 року у справі № 12/96-1730 господарського суду Тер нопільської області та рішен ня господарського суду Терно пільської області від 30.11.2010 рок у у даній справі скасувати, а с праву направити на новий роз гляд до суду першої інстанці ї.

Головуючий М. Черкащенко

Судді Д. Кривда

В. Ст уденець