Постанова

від 14.12.2010 по справі 11/209-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2010 року                                                                           Справа №  11/209-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Дмитренко А.К.(доповідач)

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Деббіш Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність№ 11/01-1 від 11.01.10, представник;

представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином

розгляднувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця           ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  20.09.10 у справі №11/209-10

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "АСТТ"                                м. Дніпропетровськ 

до фізичної особи–підприємця ОСОБА_2                                     м. Дніпропетровськ

про стягнення 26 650 грн.

          У судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.11.10р. по 14.12.10р. (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.10 (суддя Мельниченко І.Ф.) частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "АСТТ" до фізичної особи–підприємця ОСОБА_2 Стягнуто з фізичної особи–підприємця ОСОБА_2  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АСТТ" 16 650грн. основного боргу, 166грн. 50 коп. держмита,  147грн. 45коп. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог провадження у справі припинено. Крім цього з відповідача стягнуто в доход державного бюджету 170 грн. штрафу.

          Не погоджуючись з рішенням суду фізична особа–підприємець      ОСОБА_2 просить його скасувати посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТТ" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

          Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з лютого по квітень 2010 року платіжними дорученнями, від 09.02.10р. № 80, від 10.02.10р. № 86, від 26.02.10р. № 104, від 11.03.10р. № 113,                  від 22.03.10р. № 164, від 02.04.10р. № 211, від 19.04.10р. № 276, від 22.04.10р.    № 308 позивач перерахував на банківський (картковий рахунок) фізичної особи – підприємця ОСОБА_2   16 500 грн., про що свідчать банківські виписки.

У призначенні платежу в перелічених платіжних документах вказано: "Оплата за послуги  по дог. від 07.12.09 р. № 0712-1 ".

У матеріалах справи міститься проект згаданого договору, який підписаний тільки з боку товариства з обмеженою відповідальністю "АСТТ", відповідачем цей договір не підписаний. Як з'ясовано у судовому засіданні роботи за даним договором відповідачем не  виконувались, рахунки на оплату позивачу не виставлялись. Отже сторони лише мали намір укласти договір від 07.12.09               № 0712-1 на розробку дизайн –проекту.

З урахуванням викладеного суд правильно зазначив, що перераховані відповідачу кошти в сумі 16 650 грн. отримані ним безпідставно.

          Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу  України безпідставне отримання чужого майна є підставою виникнення особливого позадоговірного зобов’язання.

Згідно ст.1212 Цивільного кодексу України особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.  Такий же обов’язок виникає, коли підстава на якій придбано майно, згодом відпала. Боржником є та особа, котра без достатніх підстав придбала чуже майно. До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов’язання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься також перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов’язаннях.   

          Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що по платіжним дорученням від 11.12.09 № 699, від 14.12.09 №709, від 20.12.09 № 725, від 08.01.10 № 10 грошові кошти загальною сумою 10 000грн. перераховувались позивачем не фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2, а фізичній особі – громадянину  ОСОБА_2

          Припиняючи провадження у справі суд першої інстанції зазначив, що вимоги щодо фізичної особи –громадянина ОСОБА_2 не підлягають розгляду в господарських судах України. Проте такий висновок суду є невірним, тому що відповідачем у справі є фізична особа – підприємець ОСОБА_2, а не громадянин.

          Отже даний спір підвідомчий господарським судам, а у стягненні              10 000 грн. позивачу слід відмовити, оскільки ці кошти перераховані громадянину ОСОБА_2

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права, а саме з порушенням принципу змагальності,   що   виразилось   в   порушенні   права   відповідача щодо прийняття  участі у  судовому засіданні та нібито усуненні відповідача від можливості подання суду відповідних доказів. Таке твердження відповідача не підтверджується належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідні ухвали суду про призначення судових засідань до розгляду завчасно надсилались   відповідачеві,  тому  у   останнього  було   достатньо  часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відзиву на позов з відповідними доказами.

Крім   цього, доказів в обґрунтування своїх доводів і заперечень не  надано  відповідачем   й  суду апеляційної   інстанції.

Твердження відповідача щодо перерахування йому позивачем спірних грошових коштів в якості зарплати за виконання ним своїх трудових обов’язків по трудовому договору не відповідає і наявним у матеріалах справи доказам, оскільки кошти в сумі 16 650 грн. перераховувались позивачем відповідачу саме як суб'єкту підприємницької діяльності  (фізичній  особі - підприємцю)  за  виконання   робіт,  які   не  були   передбачені його обов'язками як робітника позивача. Судом апеляційної інстанції встановлено, що спору між відповідачем і товариством з обмеженою відповідальністю «АСТТ»з приводу стягнення заборгованості по заробітній платі немає, і іншого відповідачем не доведено.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем порядку досудового врегулювання спору слід зазначити, що направлення претензії або інший порядок досудового врегулювання спору в цих правовідносинах згідно Господарського процесуального кодексу України не є обов'язковою передумовою для звернення позивача до господарського суду за захистом своїх прав та майнових інтересів.

          Відповідно ч.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, стягнути в дохід державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Так, ухвалою про порушення провадження у справі від 23.07.10р., господарський суд зобов'язав відповідача подати суду, зокрема, письмовий відзив і всі документи, що підтверджують заперечення в порядку, передбаченому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 07.09.10 р. господарський суд вдруге зобов'язав відповідача подати до суду вищезгадані документи.

Відповідач витребуваних судом документів не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Про обізнаність відповідача про час і місце судового засідання свідчить клопотання представника ОСОБА_2 від 14.09.10 (а.с. 32) про перенесення слухання справи, в якому також вказується про ознайомлення із справою 14.09.10.

За таких обставин господарським судом підставно присуджено до стягнення з відповідача 170 грн. штрафу.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 –105  Господарського процесуального кодексу України, суд   

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.10р. у  даній справі скасувати в частині припинення провадження у справі щодо стягнення 10 000грн. та відмовити в цій частині у позові.

В решті рішення господарського суду залишити без змін.

Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                 В.І.Крутовських

Повний текст постанови виготовлений 15.12.10