Постанова

від 08.12.2010 по справі 35/95

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  08.12.2010                                                                                           № 35/95

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва  А.М.

суддів:            Іваненко  Ю.Г.  

Сулім В.В.  

при секретарі:           Семенович А.В.

За участю представників:

за первісним позовом:

від позивача:          не з’явились;

від відповідача:       ОСОБА_2;

за зустрічним позовом:

від позивача:          ОСОБА_2;

від відповідача:       не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.07.2010

у справі № 35/95 (Літвінова М.Є.  .....)

за позовом ФОП ОСОБА_3

до ФОП ОСОБА_5

про розірвання договору та стягнення 10430,40 грн.

за зустрічним позовом Фізичної особи ОСОБА_5

до                    Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про                            стягнення 4 346,16 грн.  

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі – позивач за первісним позовом) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 (далі – відповідач за первісним позовом) про розірвання Договору про надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг підприємству №05/11/2009 від 05.11.2009р. та стягнення 10 430,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за первісним позовом на підставі платіжного доручення №54 від 13.11.2009р. перерахував відповідачу 10 430,40 грн. в оплату послуг за Договором №05/11/2009 від 05.11.2009р. Однак відповідач свої договірні зобов’язання не виконував та не надавав позивачу за первісним позовом послуги, передбачені в спірному Договорі.

В процесі судового розгляду відповідач за первісним позовом звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (далі – відповідач за зустрічним позовом) про стягнення боргу у розмірі 4 346,16 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що саме відповідач за зустрічним позовом не виконує свої договірні зобов’язання в частині оплати за надані позивачем за зустрічним позовом послуги у відповідності до п.2.3 Договору №05/11/2009 від 05.11.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2010р. зустрічну позовну заяву прийнято до сумісного розгляду із первісним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2010р. у справі №35/95 в задоволенні первісного позову було відмовлено; зустрічний позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 4 346,16 грн. боргу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, відповідач за зустрічним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2010р. у справі №35/95 скасувати, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в зустрічному позові відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. апеляційну скаргу відповідача за зустрічним позовом було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.12.2010р.

06.12.2010р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача за зустрічним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій він просив в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване судове рішення без змін, оскільки місцевим господарським судом було повно, всебічно та об’єктивно з’ясовано обставини, які мають суттєве значення для справи, а також з дотримано норми матеріального і процесуального права.

06.12.2010р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача за зустрічним позовом (апелянта) надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Колегія суддів задовольнила вищевказане клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (апелянта).

В судовому засіданні 08.12.2010р. представник позивача за зустрічним позовом заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а Рішення місцевого господарського суду без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

05.11.2009р. між позивачем за первісним позовом, як замовником, та відповідачем за первісним позовом, як виконавцем, було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг підприємству №05/11/2009 (далі - Договір), згідно з умовами якого (розділи 1-2), замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання щодо надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг з підготовки документів необхідних для проведення експертизи щодо спроможності замовника здійснювати господарську діяльність, пов’язану зі створенням об’єктів архітектури та надання інформаційно-консультаційних послуг з підготовки документів необхідних замовнику для отримання ліцензії на здійснення будівельної діяльності (за переліками робіт визначених додатком №1, який є невід’ємною частиною даного Договору), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити вартість наданих послуг на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Вартість інформаційно-консультаційних послуг за цим Договором разом становить в еквіваленті 1818 дол. США. Оплата за виконану роботу проводиться замовником шляхом внесення готівкою або на розрахунковий рахунок виконавця авансу в розмірі 70% відсотків від загальної вартості інформаційно-консультаційних послуг, що у еквіваленті складає 1272 дол. США, враховуючи комерційних курс купівлі-долара США відносно гривні на момент здійснення авансового платежу, що діє в АБ “Діамантбанк”. Кінцевий розрахунок в сумі еквівалентній 546 дол. США проводиться готівкою або на розрахунковий рахунок виконавця враховуючи комерційний курс купівлі долара США відносно до гривні що діє в АБ “Діамантбанк”, з моменту передачі виконавцем замовнику або безпосереднє отримання замовником ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури та підписання акту прийому-передачі виконаної роботи. Акти прийому-передачі виконаної роботи щодо надання інформаційно-консультаційних послуг з підготовки документів необхідних замовнику для отримання ліцензії на здійснення будівельної діяльності підписується сторонами на протязі 3-х робочих днів, після отримання замовником ліцензії на будівельну діяльність (за переліком робіт, визначених додатками №1). До вартості послуг не включаються додаткові витрати, оплату яких замовник проводить самостійно, а саме: витрати на державне мито, збори та обов’язкові платежі за видачу ліцензії та дозволу; витрати на проведення необхідних експертиз та лабораторних досліджень.

В розділі 5 Договору передбачено, що початок належного виконання виконавцем своїх зобов’язань здійснюється з моменту перерахування коштів, визначених в п.2.2 даного Договору та надання замовником виконавцю необхідних для виконання наданих йому доручень, передбачених даним Договором, документів в необхідній кількості екземплярів. Строк виконання робіт виконавцем загалом становить 30 робочих днів.

Вимоги первісного позову обґрунтовані тим, що відповідач за первісним позовом не виконував своїх договірних зобов’язань та не надав послуг, передбачених в Договорі, тоді як в оплату вказаних послуг позивач перерахував йому 10 430,40 грн.

Зважаючи на те, що з моменту укладання Договору і до часу звернення з позовом до суду відповідач за первісним позовом не надавав позивачу послуг, передбачених Договором, позивач за первісним позовом просив суд розірвати Договір та стягнути з відповідача за первісним позовом раніше перераховані йому грошові кошти у сумі 10 430,40 грн.    

Відповідач за первісним позовом заперечував проти вищевказаних вимог первісного позову, зазначаючи про те, що ним не пропущений строк виконання зобов’язань за Договором, оскільки саме позивач за первісним позовом неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання в частині оплати вартості наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 4 346,16 грн., про стягнення якої  відповідач за первісним позовом подав до Господарського суду міста Києва зустрічний позов, який прийнято судом до сумісного розгляду з первісним позовом у даній справі.

Місцевий господарський суд відмовив в задоволенні первісного позову, зазначаючи про необґрунтованість та недоведеність викладених у ньому вимог. Зустрічний позов судом задоволено, оскільки в процесі судового розгляду підтверджено невиконання відповідачем за зустрічним позовом зобов’язань з оплати наданих за Договором послуг.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач за зустрічним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2010р. у справі №35/95 та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в зустрічному позові відмовити, обґрунтовуючи свої вимоги наступним:

- ніяких послуг за Договором відповідач за первісним позовом не надавав, хоча в п.5.2 Договору чітко встановлений строк виконання робіт і відповідач за первісним позовом отримав оплату від позивача за первісним позовом у сумі 10 430,00 грн.;

- посилання суду на той факт, що позивач за первісним позовом ліцензію №4880955 Серія АВ та експертний висновок №317/11 від 01.12.2009р. не може бути прийнято, як доказ виконанням відповідачем за первісним позовом своїх договірних зобов’язань, оскільки ніяких послуг він не надавав, а вищезгаданий експертний висновок замовлявся особисто позивачем за первісним позовом у ТОВ «Технічний будівельний центр «Експерт» без участі відповідача за первісним позовом;

- місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не прийнято до уваги вимоги ст. 530 Цивільного кодексу України.

Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, з наступних підстав.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст.202 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

В ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ст. 193 Господарського кодексу України визначені загальні умови виконання господарських зобов’язань, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України розірвання договору віднесено до одної з форм відповідальності за порушення зобов’язання.

Згідно зі ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути  змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В процесі судового розгляду було встановлено, що метою укладення спірного Договору є отримання позивачем за первісним позовом експертного висновку щодо можливості позивача здійснювати господарську діяльність, пов’язану із створенням об’єктів архітектури, та отримання ліцензії на здійснення будівельної діяльності, послуги.

Як уже зазначалось вище, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач за первісним позовом наголошував на тому, що відповідач за первісним позовом не виконував своїх зобов’язань та не надавав жодних послуг, передбачених в Договорі.

Натомість, матеріалами справи підтверджено, що 25.02.2010р. позивач за первісним позовом отримав ліцензію №4880955 Серія АВ, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури.

Окрім того, позивач за первісним позовом отримав експертний висновок №317/11 від 01.12.2009р. , складений Товариством з обмеженою відповідальністю “Технічний будівельний центр “Експерт”, щодо спроможності виконання робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, суб’єкта будівельної діяльності. Тобто, наявними у справі доказами підтверджено досягнення мети спірного Договору.

При цьому, жодних доказів на підтвердження звернення до відповідача за первісним позовом відносно невиконання (неналежного виконання) ним договірних зобов’язань та/або  направлення (вручення) повідомлення щодо дострокового розірвання спірного Договору в порядку, визначеному ст. 188 Господарського кодексу України, позивач за первісним позовом  ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надав.

З урахуванням вищевикладених обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про необґрунтованість вимог первісного позову як про розірвання спірного Договору з підстав, наведених у позові, так і про стягнення сплачених позивачем за первісним позовом грошових коштів в розмірі                     10 430,40 грн.

Відносно вимог зустрічного позову судом було встановлено, що у відповідності до умов Договору (п.2.3) кінцевий розрахунок в сумі у еквіваленті 546 дол. США проводиться готівкою або на розрахунковий рахунок виконавця враховуючи комерційний курс долара США відносно до гривні, що діє в АБ “Діамантбанк”, з моменту передачі виконавцем замовнику або безпосереднє отримання замовником ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, та підписання акту прийому-передачі виконаної роботи. Акт приймання-передачі виконаної роботи щодо надання інформаційно-консультаційних послуг з підготовки документів необхідних замовнику для отримання ліцензії на здійснення будівельної діяльності підписується  сторонами на протязі 3 робочих днів після отримання замовником ліцензії на будівельну діяльність.

Приймаючи до уваги вищевказані умови Договору та дату видачі ліцензії відповідачу за зустрічним позовом (25.02.2010р.), кінцевий розрахунок за Договором повинен бути проведений 01.03.2010р.

22.03.2010р. позивач за зустрічним позовом направив відповідачу за зустрічним позовом на підписання Акт виконаних робіт від 10.03.2010р., що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист.

Вказаний Акт відповідач за зустрічним позовом не повернув, претензій щодо надання послуг за Договором не направляв, остаточний розрахунок з позивачем за зустрічним позовом не здійснив.

Належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного відповідач за зустрічним позовом суду не надав, тоді як відповідно до ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на відсутність доказів виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов’язань з оплати вартості наданих послуг, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог зустрічного позову про стягнення заборгованості у розмірі 4 346,16 грн.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2010р. у справі №35/95 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2010р. у справі №35/95 – без змін.

2. Матеріали справи №35/95 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена  до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Лосєв  А.М.

  Судді Іваненко  Ю.Г.

                                                                                           Сулім В.В.

  13.12.10 (відправлено)