Рішення

від 03.12.2010 по справі 2-2103

ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             Справа 2-2103/2010 року                                              

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У  К  Р А  Ї Н И

    03 грудня 2010 року

        Гуляйпільський районний суд Запорізької області

    у складі: головуючого: судді                                                           Яроша С.О.

    при секретарі:                                                                                 Прістенській Н.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Гуляйполе Запорізької

області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

    14.10.2010 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

    В позові позивач посилався на те, що в 2009 році відповідач взяв у нього в борг гроші в сумі 4029 грн. під 15 % щомісячно, який  зобов`язався повернути до 02.06.2009 року, 10.12.2009 року рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області на користь з відповідача стягнуто 7655 грн., з яких борг в сумі 4029 грн. та відсотки за користування в сумі 3626 грн., з моменту прийняття рішення по теперішній час сума боргу за відсотками складає 5439,15 грн., прохає стягнути з відповідача на його користь суму боргу по відсоткам за договором позики в сумі 5439,15 грн. та судові витрати.

    У судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги, збільшивши їх до 7242,10 грн., потім зменшивши їх до  6942,10 грн., прохає стягнути 6942,10 грн. та судові витрати.

    Відповідач позов визнав частково, суду пояснивши, що брав гроші, коли працював, зараз не працює і не має змоги віддавати гроші, у жовтні 2010 року він повернув позивачу 300 грн., з тих що отримав за оренду земельного паю, пропонував позивачу надати довіреність на користування земельним паєм, однак той не погодився.

    Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, встановив наступні обставини:

    На початку 2009 року позивач надав відповідачу в борг гроші в сумі 4029 грн., який той зобов`язався повернути, сплативши 15 % за користування щомісячно.

    10.12.2009 року рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області на користь з відповідача стягнуто 7655 грн., з яких борг в сумі 4029 грн. та відсотки за користування в сумі 3626 грн ( а.с. 7).

    30.10.2010 року відповідач повернув позивачу частину боргу в сумі 300 грн., що підтверджується поясненнями сторін.

    А момент розгляду справи в суді сума боргу становить 3729 грн., борг по відсоткам за період з 10.12.2009 року по 03.12.2010 року становить 7080,33 грн.

    Відповідач борг не повернув.

    Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного:

    Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Главою 71 ЦК України Позика та укладеним між сторонами на початку жовтня 2009 року договором позики.

    Відповідно до ч. 1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

    Відповідно до ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян

    Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

    Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк і в порядку, що встановлені договором.  

    Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

                        2.

    Відповідно до ч.1 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.       Судом встановлено, що між сторонами на початку 2009 року укладено договір позики у письмовій формі, що відповідає вимогам ч.1 ст.1047 ЦК України, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 4029 грн., а останній зобов`язався їх повернути, сплативши 15 % за користування чужими грошовими коштами, однак порушив зобов`язання, а тому відповідно до умов укладеного договору повинен сплатити позивачу відсотки за користування грошима позивача 15 % за період з  10.12.2009 року по 03.12.2010 року в межах заявлених позовних вимог в сумі  6942,10 грн. та судові витрати відповідно до ст.88 ЦПК України, так як  останні документально підтверджені.

    Позов підлягає задоволенню як такий, що грунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами і перевірений наданими доказами.

    Керуючись ст.ст. 8-11, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.526,536,1046-1049 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики  задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  відсотки за користування позикою по договору від 2009 року в розмірі 15 % за період з 10.12.2009 року по 03.12.2010 року в сумі 6942,10 грн., витрати на сплату судового збору в сумі 54,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Гуляйпільським районним судом Запорізької області в сумі 120 грн., а всього 7116,60 грн.

    Стягнути з  з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 15,02 грн.

    З  рішення в повному обсязі сторони мають право ознайомитися 08.12.2010 року.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

    Суддя: