Постанова від 09.07.2025 по справі 758/8142/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2025 року м. Київ

Справа № 758/8142/22

Провадження № 22-ц/824/7779/2025

Резолютивна частина постанови оголошена 09 липня 2025 року

Повний текст постанови складено 10 липня 2025 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Желепи В.В.

сторони: позивач Київська міська рада

відповідачі ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «КП «Земельні ресурси», ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року, ухваленого у складі судді Ковбасюк О.О.,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року Київська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Земельні ресурси», ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Кузьменко Ю.В. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.

Позов обґрунтовано тим, що за наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформацією Київський міський раді стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. прийнято ряд рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна (житлового будинку) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2267040080000, який розташований на земельній ділянці площею 0,0715 га із кадастровим номером 8000000000:85:335:0003.

Так, приватним нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56104865 від 11.01.2021, яким за ОСОБА_1 (відповідач 1) зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна. Вказане рішення прийнято на підставі довідки про показники об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 1992, виданої 26.11.2020, видавник: ТОВ «Проектний дім», довідки про адресу, серія та номер: 1992, виданої 26.11.2020 видавник ТОВ «Проектний дім»; технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданого 26.11.2020, видавник ТОВ «Проектний дім».

В подальшому, приватним нотаріусом на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Земельні ресурси» (відповідач 2), серія та номер: 694, 695, виданого 27.01.2021, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бовбалан Н.Р., прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56415262 від 02.02.2021, яким за ТОВ «КП «Земельні ресурси» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна.

Крім того, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 7506, 7507, виданого 18.08.2021, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П., приватним нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59971636 від 21.08.2021, яким право власності на спірний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 (відповідач 3).

Позивач вважає реєстрацію незаконною, оскільки Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва, жодних рішень щодо передачі спірної земельної ділянки під будівництво відповідачеві 1, відповідачеві 2 та відповідачеві 3 у власність чи користування не приймала, інформація щодо державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку у міському земельному кадастрі відсутня.

При цьому, позивач посилається також на акт обстеження земельної ділянки №21-0767/07 від 08.11.2021, відповідно до якого станом на 08.11.2021 на спірній земельній ділянці розташований фундамент, решта ділянки вільна від забудови та не використовується.

Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що рішення приватного нотаріуса №56104865 від 11.01.2021, №56415262 від 02.02.2021 та №59971636 від 21.08.2021 прийняті з порушенням приписів чинного законодавства, що може призвести до незаконного набуття прав на земельну ділянку, яка є комунальною власністю територіальної громади.

При цьому позивач вказує, що ефективним захистом порушеного права територіальної громади міста Києва є припинення права власності відповідача 3 на спірний об`єкт нерухомого майна, а тому він, посилаючись на положення пунктів 1, 2, 3, частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 376 ЦК України, 152, 212 ЗК України, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56104865 від 11.01.2021, номер запису 40075856, яким об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2267040080000, зареєстровано за ОСОБА_3 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56415262 від 02.02.2021, номер запису 40363601, яким об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2267040080000, зареєстровано за ТОВ «КП «Земельні ресурси»;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від №59971636 від 21.08.2021, номер запису 43607619, яким об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2267040080000, зареєстровано за ОСОБА_2 ;

- припинити право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2267040080000;

- зобов`язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0715 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:85:335:0003), та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

- стягнути пропорційно з відповідачів судовий збір на користь позивача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022 головуючим суддею у справі було визначено Лещенко О.В.

Ухвалою суду від 19.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2023 справу передано у провадження судді Анохіна А.М., оскільки згідно з наказом №18/02-02 від 01.08.2023 суддю Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Лещенко О.В. відраховано зі штату Подільського районного суду міста Києва.

06.09.2023 позивачем подано відповідь на відзив, у якому позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

18.01.2024 представник відповідача Саранової Ю.В. подав до суду додаткові письмові пояснення, у яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що з аналізу поданих позивачем доказів вбачається намагання Київської міської ради позбавити ОСОБА_2 земельної ділянки, а вимога про зобов`язання звільнити земельну ділянку зводиться лише до незгоди позивача із реєстрацією права власності на об`єкт нерухомого майна, яким володіє ОСОБА_2 . При цьому у позові Київська міська рада зазначає, що зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна за відповідачем 3 може призвести до нібито незаконного набуття прав на земельну ділянку. У свою чергу, ОСОБА_2 , з метою дотримання вимог земельного законодавства, звернулася до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та намагається у встановленому законодавством порядку зібрати всі необхідні документи для укладення договору оренди земельної ділянки з метою дотримання вимог земельного законодавства, а також з метою сплати у бюджет орендної плати за земельну ділянку. Отже, у позивача відсутні підстави для звернення до суду із позовом до відповідача 3 про зобов`язання звільнити зайняту спірну земельну ділянку та повернути її позивачу. Вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію права власності є фактичним позбавленням відповідача 3 права власності на майно, яке вже визнано державою у встановленому законом порядку і зареєстровано.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024 справу передано у провадження судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , оскільки згідно з наказом №1/02-02 від 11.01.2024 суддю Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_5 відраховано зі штату Подільського районного суду міста Києва.

Ухвалою суду від 14.02.2024 справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.04.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року У задоволенні позову Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан відмовлено.

Провадження у справі за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Земельні ресурси» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан закрито.

Роз`яснено Київській міській раді, що розгляд справи за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Земельні ресурси» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан віднесено до господарської юрисдикції.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на суб`єктний склад, сторін справа в частині позовних вимог Київської міської ради до ТОВ «КП «Земельні ресурси» віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Також зазначав, що позовні вимоги до ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, як такі, що пред`явлені до неналежного відповідача.

Зазначив, що оскільки державним реєстратором було проведено державну реєстрацію права власності відповідача 3 на об`єкт нерухомого майна, яка полягає у офіційному визнанні і підтвердженні державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV), та саме на державного реєстратора покладено обов`язок, як уповноваженого державою органу, перевірки відомостей, що подаються для проведення державної реєстрації, відповідач 3 не повинен відповідати за прорахунки уповноваженого державою орану, який проводив державну реєстрацію, так як це суперечить принципу «належного урядування», сформованого практикою ЄСПЛ.

Не погоджуючись з рішенням суду, Київська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив акт обстеження та акт перевірки.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази будівництва об`єкту нерухомого майна який було зареєстровано у 1990-х роках.

Вказував, що Київська міська рада жодним чином не виділяла земельну ділянку під будівництво об`єкту нерухомості.

Також зауважив, що у реєстрі адрес у м. Києві, відсутні відомості про присвоєння спірному обєкту нерухомого майна адреси, а саме АДРЕСА_1 .

28 квітня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ісаєнка О.В., надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні представник КМР Плахотнік Р.А. підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник ТОВ «КП «Земельні ресурси» адвокат Пономарьов А.О., представник ОСОБА_2 адвокат Ісаєнко О.В. проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судом встановлено, що на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого мана щодо об`єкта нерухомого майна №307585174 від 17.08.2022, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. прийнято ряд рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна (житлового будинку) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2267040080000, який розташований на земельній ділянці площею 0,0715 га із кадастровим номером 8000000000:85:335:0003.

Відповідно до матеріалів витребуваної судом у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) реєстраційної справи №2267040080000, за ОСОБА_1 (відповідачем 1) 11.01.2021 було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для реєстрації були наступні документи:

- технічний паспорт від 26.11.2020 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , інвентаризаційна справа №1992, інвентаризацію проведено ТОВ «Проектний дім»;

- довідки КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №ПБ-2020 №1952 від 04.01.2021;

- довідки про адресу об`єкта нерухомого майна №1992 від 26.11.2020;

- довідки про показники об`єкта нерухомого майна №1992 від 26.11.2020.

При цьому, згідно з довідкою про показники об`єкта нерухомого майна №1992 від 26.07.2020 суб`єкт господарювання повідомив, що станом на 26.11.2020 відповідно до проведеної інвентаризації від 26.11.2020 житловий будинок літера «А» за адресою АДРЕСА_1 має такі показники: загальна площа 129, 5 кв.м; житлова площа - 76, 2 кв.м; інвентаризаційна вартість - не визначалась.

В довідці також зазначено, що згідно п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України №127, зареєстрованої Мінюстом 10.07.2001 за №582/5773, об`єкт нерухомого майна побудований до 05.08.1992 та до категорії самочинного будівництва не належить.

Матеріалами реєстраційної справи №2267040080000 також підтверджується, що 28.01.2021 право власності на будинок АДРЕСА_1 було зареєстровано за ТОВ «КП «Земельні ресурси».

Вказана реєстрація відбулася на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), поданої ТОВ «КП «Земельні ресурси», яка сформована 28.01.2021 за реєстраційний номером 43777766.

До заяви було додано: нотаріально посвідчений акт приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «КП «Земельні ресурси» від 19.01.2021, за яким ОСОБА_1 передала, а ТОВ «КП «Земельні ресурси» прийняло нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 129, 5 кв.м, житловою площею 76, 2 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 20000 грн.

Крім того, згідно матеріалів реєстраційної справи №2267040080000, 21.08.2021 право власності на будинок АДРЕСА_1 на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), сформованої 18.08.2021 за реєстраційним номером 47410866, зареєстровано за ОСОБА_2 .

До заяви було додано:

- нотаріально посвідчений акт прийому-передачі та оцінки майна ТОВ «КП «Земельні ресурси» від 18.08.2021, за яким Відповідач-2 передав, а Відповідач-3 прийняв об`єкт нерухомого майна, реєстраційний №2267040080000, загальною площею 129, 5 кв.м, житловою площею 76, 2 кв.м, погоджена вартість 20000 грн., за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав;

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.08.2021.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою-другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, від 01 березня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц.

Предметом позову у цій справі є вимога Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56104865 від 11.01.2021, номер запису 40075856, яким об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2267040080000, зареєстровано за ОСОБА_3 ;

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56415262 від 02.02.2021, номер запису 40363601, яким об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2267040080000, зареєстровано за ТОВ «КП «Земельні ресурси»;

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від №59971636 від 21.08.2021, номер запису 43607619, яким об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2267040080000, зареєстровано за ОСОБА_2 ;

- припинення права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2267040080000;

- зобов`язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0715 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:85:335:0003), та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Згідно з положеннями статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Можливі способи захисту прав особи власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Частинами третьою та п`ятою статті 376 ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійсними свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів, які заявлені саме у зв`язку зі здійсненням самочинного будівництва, є неефективними способами захисту (постанови Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі №521/21538/19, від 02 червня 2021 року у справі №509/11/17, від 09 листопада 2022 року у справі №2-325/11, від 24 березня 2021 року у справі №200/2192/18, від 21 вересня 2022 року у справі №461/3490/18 та від 30 вересня 2022 року у справі №201/2471/20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі№916/1174/22 зроблено висновок, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

Отже, належними вимогами, які може заявити позивач у даній справі, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції в межах доводів позову повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, про що ухвалив відповідне рішення. Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.

Оскільки Київський апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення а рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року без змін, розподіл судових витрат у зв`язку зі сплатою судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційний суд не здійснює.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської міської ради -залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна