Рішення

від 17.01.2008 по справі 36/329

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/329

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.01.08 р.                                                                               Справа № 36/329                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання Крючковой К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Технологічне і спеціальне обладнання” м.Краматорськ

до відповідача: Державного підприємства „Добропіллявугілля” м.Добропілля

про  стягнення  1 249грн. 89коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Макаров А.А. по дов.;

від відповідача:  Голяк В.О. по дов.;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Технологічне і спеціальне обладнання” м.Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Добропіллявугілля” м.Добропілля, про стягнення заборгованості в сумі 1 249грн. 89коп.,  яка складається з основного боргу в сумі 1 106грн. 42коп.,   суму інфляції 122грн. 23коп., 3% річних в сумі  21грн. 24коп.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №18П від 24.02.07р., протокол розбіжностей, специфікацію, накладну, довіреність, рахунок, акт приймання-передачі, письмову вимогу №25/555 від 04.10.07р., лист №01/633 від 25.10.07р.

          Відповідач  позовні вимоги визнає, просить суд звільнити його від сплати штрафних санкцій  у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, яке склалося у теперішній час на його підприємстві.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

          24.02.07р. позивач, Відкрите акціонерне товариство „Технологічне і спеціальне обладнання”, та відповідач, Державне підприємство „Добропіллявугілля” уклали договір №18П.

          Пунктом 1.1 договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання по поточному, капітальному ремонту гірничо-шахтного обладнання у відповідності зі специфікацією, яка додається до даного договору і є його невід'ємною частиною, а також згідно дефектного акту, складеного представниками обох сторін, а відповідач зобов'язується прийняти  та оплатити виконані роботи в строки, передбачені цим договором.

          Позивач взяті на себе договірні зобов'язання виконав, про що свідчить накладна №Н07-01/098 від 15.0507р. на суму 1 106грн. 42коп., акт здачі-приймання виконаних робіт від 15.05.07р., довіреність ЯНЧ №509734 від 15.05.07р.

          На підставі вищезазначеного господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт виконання робіт на суму 1 106грн. 42коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним відповідно до п.1.1 договору.

          Згідно п.4.2 договору відповідач здійснює оплату виконаних робіт шляхом перерахування коштів  на розрахунковий рахунок позивача протягом 20 календарних днів з дня підписання акту приймання-передачі.  

          Для оплати виконаних робіт  позивач виставив відповідачу рахунок №С07-01/098 від 15.05.07р. на суму 1 106грн. 42коп.  

           Однак, відповідач у порушення умов договору виконані роботи не оплатив.

          05.10.07р. позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу №25/555 від 04.10.07р. про погашення боргу.

          Листом від 25.10.07р. №01/633 відповідач повідомив, що в даний  час він не має можливості розрахуватись за виконані роботи у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем і пропонував розглянути можливість відстрочки платежу до 01.01.08р.

          Однак, доказів оплати  боргу в сумі  1 106грн. 42коп. відповідач не представив, у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилось невиконаним, що є порушенням норм статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином,  відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, договором №18П від 24.02.07р., протоколом розбіжностей, специфікацією, накладною, довіреністю, рахунком, актом приймання-передачі,, письмовою вимогою №25/555 від 04.10.07р.,  листом №01/633 від 25.10.07р.,  господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов'язання також тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого сума інфляції складає  122грн. 23коп., а сума 3% річних – 21грн. 24коп., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині також обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

У клопотанні відповідача щодо звільнення його від сплати  штрафних санкцій  суд відмовляє, оскільки  відповідно до вимог діючого законодавства господарський суд не наділений  такими повноваженнями. Згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у виняткових випадках може лише зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), однак в даному випадку позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки заявлено не було, а інфляційні втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі,  за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних – платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тому ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до неустойки.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

          На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України,  керуючись ст. ст.  33, 49, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

          Задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства „Технологічне і спеціальне обладнання” м.Краматорськ до Державного підприємства „Добропіллявугілля” м.Добропілля про стягнення 1 249грн. 89коп.

          Стягнути з Державного підприємства „Добропіллявугілля” ЄДРПОУ 26319420 (85000, Донецька область, м.Добропілля, пр.Шевченко, 2, р/р26003309571068 у філії Відділення „Промінвестбанк” м.Добропілля Донецької області, МФО 334118) на користь Відкритого акціонерного товариства „Технологічне і спеціальне обладнання”, ЄДРПОУ 05744426 (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Орджонікідзе,10В, р/р26009198055341 в Донецькій філії Комерційного банку „Кредитпромбанк” м.Донецька, 335593) основний борг в сумі  1 106грн. 42коп., суму інфляції 122грн. 23коп., 3% річних в сумі 21грн. 24коп., витрати по сплаті держмита в сумі  102грн. 00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. 00коп.

          Видати наказ.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.          

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Будко Н.В.