Постанова

від 16.08.2006 по справі 48/162

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

48/162

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 серпня 2006 р.                                                                                   № 48/162  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Подоляк О.А.

суддів :Панченко Н.П.,Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ПП “Універсал Буд”

на постановувід 05.06.2006 р. Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 48/162

за позовом Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України

доПП “Універсал Буд”

провиселення

за участю представників:

від позивача -  Боярчуков М.Г.

від відповідача-  не з'явились

В С Т А Н О В И В:

В березні 2006 р. Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України звернулось до суду з позовом про зобов'язання ПП “Універсал Буд” звільнити нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 3, загальною площею 167 м2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на припинення договору оренди № 15 від 01.05.2002 р. за наслідком закінчення строку, на який його було укладено (ст. ст. 26, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 387, 785 ЦК України), та вказував на відсутність підстав для продовження договору в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у зв'язку із наявністю відповідної заяви про його припинення.

В процесі розгляду справи ПП “Універсал Буд” заявило клопотання про залишення позову без розгляду в порядку п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки у провадженні господарського суду міста Києва є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а саме – справа № 2/134 за позовом ПП “Універсал Буд” до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про зобов'язання виконати умови договорів оренди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.04.2006 р. (суддя Сулім В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2006 р. (судді: Капацин Н.В., Данилова Т.Б., Студенець В.І.), позов задоволено з підстав правомірності та обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою, ПП “Універсал Буд” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на підставі договору оренди № 15 від 01.05.2002 р. (надалі –Договір), укладеного між Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України (орендодавець) та ПП “Універсал Буд” (орендар), позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування індивідуально визначене майно –нежитлове приміщення, загальною площею 167 м2, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 3.

Згідно п. 10.1 Договору останній укладено строком на 5-ть років з 01.12.2001 р. до 31.12.2005 р.

Відповідно до п. 10.6 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.  

В силу ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 10.6 Договору, ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України листом № 464 від 24.11.2005 р. повідомило ПП “Універсал Буд” про закінчення дії Договору 31.12.2005 р. та про відсутність наміру продовжувати його дію, у зв'язку з чим заявило вимогу про звільнення і передачу приміщень на протязі 3-х календарних днів з моменту закінчення дії Договору.

Згідно п. 10.8 Договору дія останнього припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 та ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 2 ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 785 ЦК України визначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

При наявності заперечень наймодавця та настання наслідків, передбачених п. 10.8 Договору, ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 2 ст. 291 ГК України, ст. 785 ЦК України, висновки судів про безпідставність зайняття відповідачем приміщення відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін, що виникли та існували на підставі укладеного Договору; врахували встановлення сторонами в договорі оренди строку його дії до 31.12.2005 р.; дослідили обставини повідомлення позивачем відповідача про відмову в продовженні строку дії Договору із вимогою про звільнення приміщення і його повернення; дійшли обґрунтованого висновку про припинення дії договору оренди з мотивів закінчення строку, на який його було укладено (ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”); встановили обставини зайняття відповідачем раніше орендованого приміщення без правових підстав.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано та правомірно задоволено позов.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на те, що у провадженні господарського суду міста Києва є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав правомірно не прийнято судами до уваги, оскільки у справі № 2/134 за позовом ПП “Універсал Буд” до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про зобов'язання виконати умови договорів оренди інший предмет та підстави, ніж у даній справі.

Посилання оскаржувача на те, що справу було розглянуто апеляційним господарським судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки ухвала Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження у відповідності до ст. 87 ГПК України розіслана учасникам судового процесу 22.05.2006 р., про що свідчить відповідна відмітка суду на звороті оригіналу ухвали (а. с. 50), яка відповідає вимогам п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75, а матеріали справи містять повідомлення про вручення кореспонденції (а. с. 52).

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП “Універсал Буд” залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2006 р. у справі № 48/162 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк   

С у д д і:                                                                                          Н. Панченко

                                                                                                        С. Самусенко