Постанова від 24.07.2025 по справі 440/2730/23

Головуючий І інстанції: К.І. Клочко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 р. Справа № 440/2730/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДФОРМА 2022" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2023, по справі № 440/2730/23

за позовом Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДФОРМА 2022"

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будформа 2022" протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - "Особняк Трофименка" по вул. Кричевського, 11 у м. Полтаві, на умовах і в порядку, що визначеніпостановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 задоволено позов.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будформа 2022" протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на об`єкт історії та архітектури місцевого значення - "Особняк Трофименка" по вул. Кричевського, 11 у місті Полтаві на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального, процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказував на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначав, що ТОВ "Будформа 2022" набуло право власності на будинок вул. Кричевського, буд. 11 у м. Полтаві лише 02.02.2022. Облікова документація на об`єкт та дані про укладення охоронних договорів з попереднім власником об`єкту відсутні. Вказував, що Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради не повідомив відповідача про те, що будівлю віднесено до об`єкту історії та архітектури, а отже обов`язок, визначений ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» № 1805-ІІІ, у відповідача станом на момент подання позову не виник.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом,рішенням Полтавської міської ради народних депутатів від 24.02.1993 "Про доповнення до переліку пам`ятників історії та архітектури місцевого значення, затвердженого одинадцятою сесією міської Ради народних депутатів", надано статус пам`ятників історії та архітектури місцевого значення спорудам згідно додатку в тому числі "Особняк Трофименка", розташований за адресою: вул. Кричевського, 11, м. Полтава.

Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 529 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590" внесено зміни врозпорядчу частину та затверджено переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, в який внесена будівля - "Особняк Трофименка" за адресою: вул. Кричевського, 11, м. Полтава.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником даного об`єкту є ТОВ "Будформа 2022" (ідентифікаційний код 44494383).

21.11.2022 відповідачу було направлено лист Департаменту культури і туризму Полтавської міської ради від 21.11.2022 № 01-11-01-24/1277 про необхідність укладання охоронного договору щодо будівлі"Особняк Трофименка" по вул. Кричевського, 11, м. Полтава.

Позивач, вважаючи порушеними інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини, що може призвести до псування та зміни зовнішнього вигляду пам`ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати її матеріальної автентичності, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент розгляду справи відповідач, свого обов`язку щодо укладення охоронного договору, передбаченогостаттею 23 Закону №1805-III, не виконав, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з частинами 4, 5ст. 54 Конституції Україникультурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Збереження об`єктів культурної спадщини, їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є одним із пріоритетних та головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульованоЗаконом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III(далі -Закон № 1805-III).

Об`єкт культурної спадщини, відповідно до визначення наведеного уст. 1 Закону №1805-III, - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

При цьому, пам`ятка культурної спадщини визначається цимЗакономяк об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цимЗаконом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Частиною 2статті 5 Закону №1805-IIIпередбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Згідно з пунктами 1, 2 частини другоїстатті 6 Закону №1805-IIIдо повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема забезпечення виконання цьогоЗакону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.

Відповідно до пункту 17 частини першоїстатті 6 Закону №1805-IIIдо повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Згідно із частиною першоюстатті 13 Закону №1805-IIIоб`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2статті 14 Закону №1805-IIIоб`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

За змістом наведених норм, взяття на облік об`єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини - це перший етап у процедурі державної реєстрації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до частин 1, 3 та 4статті 23 Закону №1805-IIIусі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Порядок укладання охоронних договорівта їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цьогоЗаконута охоронного договору (ч. 1ст. 24 Закону №1805-III).

Статтею 25 Закону №1805-IIIпередбачено, що надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

З аналізу наведених вище норм права слідує, що об`єкти культурної спадщини охороняються законом навіть при відсутності належним чином укладеного охоронного договору. В той же час, охоронний договір встановлює чіткі вимоги для збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.12.2019 справа № 806/1536/18, сформував правову позицію, відповідно до якої охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставіст. 23 Закону № 1805-ІІІ. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. З аналізу наведених вище норм права вбачається, що об`єкти культурної спадщини охороняються законом навіть при відсутності належним чином укладеного охоронного договору. В той же час, охоронний договір встановлює чіткі вимоги для збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

Відповідно доЗакону України "Про охорону культурної спадщини"Кабінет Міністрів України 28.12.2001 постановою №1768затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі - Порядок № 1768).

Відповідно до п.п.1, 2 Порядку № 1768, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно з п. 5 Порядку № 1768, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно п. 4 до Порядку визначення категорій пам`яток, який затвердженийпостановою Кабінету міністрів України № 452 від 22.05.2019 об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією місцевого значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак: мали вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Згідно з п. 5 цього Порядку, попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.

Відповідно до п. 6 Порядку № 452 відповідність об`єктів культурної спадщини ознакам, передбаченим пунктами 3 і 4 цього Порядку, встановлюється під час їх внесення до Реєстру в установленому законодавством порядку.

Аналіз норм Порядку № 452 свідчить про те, що занесення об`єкта культурної спадщини до реєстру без облікової документації не допускається.

Наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за № 528/23060, затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі по тексту - Порядок № 158).

Пунктами 1-3 та 9 розділу III Порядку № 158 передбачено, що облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико- культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація).

Облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акта стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Облікова документація подається Мінкультури у паперовій формі у двох примірниках та в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 1 розділу 4 Порядку № 158 для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.

Розділом VII «Формування облікових справ» Порядку № 158 встановлено, що на кожну пам`ятку формується облікова справа у паперовій та електронній формах, виготовлена шляхом сканування документів.

Облікова справа містить такі документи (за наявності): копію рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку; облікову документацію; протоколи Експертної комісії; копію рішення про занесення пам`ятки до Реєстру; копію рішення про внесення змін до відомостей Реєстру, внесення змін до Реєстру; копію повідомлення власника про набуття статусу пам`ятки; копію рішення про визначення меж території пам`ятки; копію рішення про встановлення режиму використання пам`ятки, її території; охоронний договір; науково-проектну документацію про визначення меж та режимів зон охорони пам`ятки (оригінал або копію); копію рішення про затвердження науково-проектної документації про визначення меж та режимів зон охорони пам`ятки; матеріали наданих адміністративних послуг та документи, на підставі яких вони надані; матеріали інвентаризації; документи про застосування заходів реагування на порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Формування та зберігання облікової справи забезпечує: Мінкультури - щодо пам`яток національного значення; уповноважений орган - щодо пам`яток місцевого значення (п. 3 розділу VII Порядку № 158).

Облікова справа на пам`ятку зберігається постійно (п. 4 розділу VII Порядку № 158).

Відповідно до п. 1 та п. 3 розділу IX Порядку № 158 Мінкультури забезпечує включення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинностіЗаконом «Про охорону культурної спадщини»: пам`яток всесоюзного, республіканського значення - за категорією національного значення шляхом підготовки проекту постанови Кабінету Міністрів України про занесення пам`ятки до Реєстру за категорією національного значення; інших пам`ятокза категорією місцевого значення шляхом прийняття рішення про занесення таких пам`яток до Реєстру за категорією місцевого значення.

У разі відсутності облікової документації на об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, його включення до Реєстру здійснюється без облікової документації.

Судовим розглядом встановлено, що згідно із інформацією опублікованою на сайті Міністерства культури (https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pamiatok-ukrainy) будівлю по вул. Кричевського, буд. 11 у м. Полтаві не внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Отже, всупереч існуючого порядку обліку об`єктів культурної спадщини, рішення щодо занесення будівлі по вул. Кричевського, буд. 11 у м. Полтаві до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не прийнято.

Крім того, із матеріалів справи встановлено, що рішенням Полтавської міської ради народних депутатів від 24.02.1993 "Про доповнення до переліку пам`ятників історії та архітектури місцевого значення, затвердженого 11 сесією міської Ради народних депутатів" надано статус пам`ятників історії і архітектури місцевого значення спорудам згідно з додатком, у тому числі "Особняк Трофименка" по вул. Кричевського, буд. 11 у м. Полтаві.

Разом з тим, відповідно до вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства, ця будівля на теперішній час не є пам`яткою, оскільки процедура надання цього статусу була не завершена.

Так, згідно зіст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»пам`яткою культурної спадщини є об`єкт, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключения) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно зі ст. 17 Закону УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії», який був чинним до моменту прийняттяЗакону України «Про охорону культурної спадщини», тобто до 8 червня 2000 року, затвердження переліків пам`яток культурної спадщини місцевого значення належало до повноважень виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) рад народних депутатів.

В свою чергу, оскільки місто Полтава не було містом республіканського підпорядкування, процедура надання об`єкту по вул. Кричевського, буд. 11 у м. Полтаві ("Особняк Трофименка") згідно рішення Полтавської міської ради народних депутатів від 24.02.1993 статусу пам`яток місцевого значення була не завершена.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що станом на момент звернення прокурора до суду із вказаними вище позовними вимогами, у відповідача був відсутній обов`язок вжити заходи щодо укладення охоронного договору, оскільки процедура надання об`єкту статусу пам`яток місцевого значення була не завершена, що свідчить про передчасність висновків про наявність підстав для зобов`язання відповідача укласти охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення - "Особняк Трофименка" по вул. Кричевського, буд. 11 у м. Полтаві, на умовах і в порядку, що визначеніпостановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Суд першої інстанції наведені обставини не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДФОРМА 2022" - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 по справі № 440/2730/23 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов