Постанова від 08.07.2025 по справі 925/556/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 925/556/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного природного парку "Білоозерський"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 (суддя Чевгуз О. В.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 (головуючий суддя Гончаров С. А., судді Тарасенко К. В., Тищенко О. В.)

у справі № 925/556/24

за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Державної екологічної інспекції Центрального округу і 2) Ліплявської сільської ради Черкаської області

до Національного природного парку "Білоозерський"

про стягнення коштів,

(у судовому засіданні взяла участь прокурор - Сімаченко А. О.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнені обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

1. Національний природний парк "Білоозерський" (далі також - НПП "Білоозесрський") створений 11.12.2009 згідно з Указом Президента України від 11.12.2009 № 1048/2009.

2. До території НПП "Білоозерський" погоджено в установленому порядку включення 7014,44 га земель державної власності, які вилучаються у Державної організації "Лісове господарство "Білоозерське" (далі також - ДО "ЛГ Білоозерське") і надаються НПП "Білоозерський" в постійне користування, який входить до природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

3. НПП "Білоозерський" утворений на території колишніх Переяслав-Хмельницького району Київської області та Канівського району Черкаської області, на даний час функціонує в межах Бориспільського району Київської області та Черкаського району Черкаської області, межує із с. Хоцьки Бориспільського району Київської області з півночі, с. Світанок Бориспільського району Київської області та с. Озерище Черкаського району Черкаської області зі сходу, с. Ліпляве Черкаського району Черкаської області з півдня, розташований в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 7122083900:01:001:1900 та 7122085600:01:001:0214. Вказані земельні ділянки, згідно з державними актами серії ЯЯ № 348693, серії ЯЯ № 348694 перебували на праві постійного користування у ДО "ЛГ Білоозерське".

4. 28.12.2021 на підставі Указу Президента України від 11.12.2009 № 1048/2009 проведена реорганізація шляхом перетворення ДО "Лісове господарство "Білоозерське" на НПП "Білоозерський", без зміни юридичної адреси та коду ЄДРПОУ 31383648.

5. Згідно із Положенням про ДО "Лісове господарство Білоозерське", затвердженим розпорядженням ДУС № 205 від 23.08.2017, основною метою ДО "ЛГ Білоозерське" є, зокрема: забезпечення підвищення охорони лісів, збереження території природно-заповідного фонду, охорона, захист, раціональне використання та відтворення об`єктів рослинного і тваринного світу.

6. ДО "ЛГ Білоозерське" може отримувати в установленому порядку дозволи на спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язана дотримуватися порядку спеціального використання деревних та інших ресурсів лісу, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів способами, які б забезпечували збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів.

7. 04.10.2021 ДО "ЛГ Білоозерське" складено та підписано ліміт № 176/2021 на використання природних ресурсів у межах НПП "Білоозерський" на 2021 рік, землекористувачем зазначено ДО "ЛГ Білоозерське". 04.10.2021 вказаний ліміт затверджено заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів.

8. Даним лімітом передбачено вибіркові санітарні рубки, в тому числі в Урочищі "Ліплявська дача" із такими обсягами використання: у кварталі 66 виділі 4-25 метрів кубічних; у кварталі 66 виділі 9 - 90 метрів кубічних; у кварталі 118 виділі 2-118 метрів кубічних; у кварталі 118 виділі 3-35 метрів кубічних; у кварталі 118 виділі 410 метрів кубічних. Загальний обсяг використання в межах Урочища "Ліплявська дача" 5044 метрів кубічних.

9. 05.10.2021 ДО "ЛГ Білоозерське" звернулася до Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації із заявою про видачу дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення для вибіркових санітарних рубок та поліпшення санітарного стану лісів на загальний обсяг використання 5044 метрів кубічних, що відповідає ліміту від 04.10.2021 № 176/2021.

10. Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації видано дозвіл № 01 від 26.10.2021 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, яким дозволено вибіркові санітарні рубки в Урочищі "Ліплявська дача" НПП "Білоозерський" із обсягами використання, що відповідає ліміту від 04.10.2021 № 176/2021.

11. 04.11.2021 ДО "ЛГ Білоозерське" видано лісорубний квиток серії КИ ЛРК № 007940, в якому зазначено, що у вибіркову санітарну рубку відводяться 40 метрів кубічних дерев у кварталі 66 виділі 4, а також 234 метри кубічні дерев у кварталі 118 виділі 2, чим надано дозвіл на проведення рубки у такому об`ємі.

12. 05.11.2021 ДО "ЛГ Білоозерське" видано лісорубний квиток серії КИ ЛРК № 007942, в якому було зазначено, що у вибіркову санітарну рубку відводяться 164 метри кубічні дерев у кварталі 66 виділі 9, чим надано дозвіл на проведення рубки у такому об`ємі.

13. 23.11.2021 ДО "ЛГ Білоозерське" видано лісорубний квиток серії КИ ЛРК № 007947, в якому зазначено, що у вибіркову санітарну рубку відводяться 126 метрів кубічних дерев у кварталі 118 виділі 3, а також 28 метрів кубічних дерев у кварталі 118 виділі, чим надано дозвіл па проведення рубки у такому об`ємі.

14. Державною екологічною інспекцією Центрального округу відповідно до наказу від 03.11.2021 № 06-27/933 та направлення від 03.11.2021 № 06-28/889 у період з 30.11.2021 по 08.12.2021 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ДО "Лісове господарство "Білоозерське" (реорганізованого у подальшому у НПП "Білоозерський"), у ході якого виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства. За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.12.2021 № 43/35/2021/ПЛ у якому зафіксовано допущені порушення відповідачем. Зокрема, виявлено факти перевищення ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів (лісових ресурсів) при проведенні вибіркових санітарних рубок 2021 року в урочищі "Ліплявська дача" в межах території НПП "Білоозерський" у кварталі 66 виділ 4, у кварталі 66 виділ 9, у кварталі 118 виділ 2, у кварталі 118 виділ 3, у кварталі 118 виділ 4.

15. Державною екологічною інспекцією Центрального округу складені матеріали в результаті проведеного планового заходу - державного нагляду (контролю) були надані в розпорядження судового експерта, які використані ним при проведені судової інженерно-екологічної експертизи від 25.01.2023 № 0012, за результатами якої складено відповідний висновок та підтверджено допущені порушення вимог природоохоронного законодавства, які призвели до незаконної порубки дерев природно-заповідного фонду, у зв`язку з чим, державі заподіяно шкоду на суму 1 646 859,00 грн, що є тяжкими наслідками у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів.

16. У позовній заяві прокурором зазначено, що на підставі зазначених лісорубних квитків на території НПП "Білоозерський" у 2021 році проведено рубку сухостійних дерев породи сосна у об`ємах, що були зазначені у лісорубних квитках, з перевищенням ліміту від 04.10.2021 № 176/2021 на використання природних ресурсів у межах НПП "Білоозерський" та без дотримання дозволу від 26.10.2021 №01 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

17. Прокурор стверджує, що дії НПП "Білоозерський", в порушення вимог Санітарних правил в лісах України, Лісового Кодексу України, Закону України "Про природно- заповідний фонд України", щодо видачі лісорубних квитків серії КИ ЛРК № 007940, серії КИ ЛРК № 007942, серії КИ ЛРК № 007947, призвели до незаконної порубки дерев природно-заповідного фонду, у зв`язку з чим державі заподіяно шкоду на суму 1 646 859 грн.

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

18. Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі - Позивач-1, Інспекція) та Ліплявської сільської ради Черкаської області (далі - Позивач-2, Сільрада) до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою у якій просить суд стягнути з НПП "Білоозерський" (далі також - Відповідач), який є правонаступником ДО "ЛГ Білоозерське", 1 646 859,00 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог лісового, природоохоронного законодавства та законодавства про природно-заповідний фонд.

19. Прокурор повідомив, що четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проведене досудове розслідування кримінального провадження, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України, за фактом завищення лімітів на використання природних ресурсів у межах об`єкту природно-заповідного фонду - НПП "Білоозерський", що призвело до незаконної порубки дерев на території ДО "Лісове господарство Білоозерське", чим державі заподіяно шкоду на суму 1 646 859,00 грн.

20. Проведеним досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що службові особи ДО "Лісове господарство Білоозерське" з метою збільшення прибутків лісового господарства, шляхом здійснення незаконної порубки дерев на території підпорядкованого підприємства, із подальшою реалізацією отриманої деревини різного роду суб`єктам господарювання, достовірно знаючи про встановлений ліміт від 04.10.2021 № 176/2021 на використання природних ресурсів у межах НПП "Білоозерський", затверджений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, та будучи обізнаними з дозволом від 26.10.2021 № 01 виданим Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської ОДА, 04.11.2021 видали лісорубний квиток серії КИ ЛРК № 007940, 05.1 1.2021 видали лісорубний квиток серії КИ ЛРК № 007942 та 23.11.2021 видали лісорубний квиток серії КИ ЛРК № 007947, у яких незаконно зазначено, що у вибіркову санітарну рубку відводяться обсяги деревини, що перевищують обсяги, які дозволялося зрубати.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

21. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025, позов задоволено повністю.

22. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії Відповідача, в порушення вимог санітарних правил в лісах України, Лісового Кодексу України (далі також - ЛК України), Закону України "Про природно-заповідний фонд України", щодо видачі лісорубних квитків серії КИ ЛРК № 007940, серії КИ ЛРК № 007942, серії КИ ЛРК № 007947, призвели до незаконної порубки дерев природно-заповідного фонду, у зв`язку з чим, державі заподіяно шкоду на суму 1 646 859,00 грн.

23. З огляду на викладене суди дійшли висновку, що Відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, збереження території природно-заповідного фонду, допустив понаднормову порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобіг порушенням лісового законодавства та не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.

24. Протиправна поведінка НПП "Білоозерський", який є правонаступником ДО "ЛГ "Білоозерське", полягає в тому, що всупереч вимог законодавства підприємство не виконало обов`язок щодо охорони і збереження природно-заповідного фонду, внаслідок чого відбулося завищення лімітів на використання природніх ресурсів, що призвело до незаконної порубки дерев на території ДО "Лісове господарство "Білоозерське" (з 28.12.2021 НПП "Білоозерський"), чим державі заподіяно шкоду на суму 1 646 859,00 грн, у зв`язку з чим суди дійшли висновку про наявність всіх елементи цивільного правопорушення, а отже про підставність заявлених позовних вимог.

Касаційна скарга

25. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

26. З посиланням на положення ст.ст. 16-18 ЛК України, Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Положення про Національний природний парк "Білоозерецький", затверджене наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 15.03.2021 № 188 (далі - Положення) скаржник вважає помилковими висновки судів про те, що Відповідач є постійним лісокористувачем.

27. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що Верховний Суд не ухвалював рішення у подібних правовідносинах, зокрема, щодо віднесення національних природних парків до лісокористувачів у розумінні ЛК України.

28. Скаржник також вважає помилковими висновки судів про те, що Відповідач не виконав обов`язок щодо охорони і збереження природно-заповідного фонду, внаслідок чого відбулося завищення лімітів на використання природніх ресурсів, що призвело до незаконної порубки дерев.

29. Відповідач вказує на те, що Верховний Суд не ухвалював рішення у правовідносинах щодо завдання шкоди шляхом невиконання обов`язку щодо охорони і збереження природно-заповідного фонду вчинених керівником такого підприємства природно-заповідного фонду.

30. Окрім того, скаржник наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції не врахував обставини встановлені вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 697/833/23; не надав оцінку доводам Відповідача щодо розміру завданої шкоди, який підлягає стягненню з останнього.

Відзив

31. Позивач-1 і Прокурор подали відзиви, в яких не погоджуються з доводами касаційної скарги, вважають їх безпідставними і необґрунтованими. Вказують на те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про покладення на Відповідача як уповноваженого суб`єкта щодо охорони і захисту лісів шкоди, заподіяної внаслідок допущення понаднормової рубки дерев. Просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Інші заяви та клопотання

32. Від ОСОБА_1 надійшла заява, яку він просить долучити до матеріалів справи, а також долучити та надати оцінку доданим до цієї заяви доказам. Ознайомившись з відповідною заявою, Суд зазначає, що ОСОБА_1 не є учасником справи та не наділений правами, передбаченими статтею 42 ГПК України, а тому відповідна заява залишається без розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій

33. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

34. Рішення судів оскаржується Відповідачем з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

35. Предметом спору в цій справі є стягнення з Відповідача шкоди, завданій державі порушенням положень лісового та природоохоронного законодавства, внаслідок незаконної вирубки дерев.

36. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

37. Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

38. Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

39. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

40. Верховний Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

41. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

42. Отже, суди, розглядаючи спори про стягнення збитків, мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

43. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

44. Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

45. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

46. Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

47. За загальними правилами розподілу обов`язку доказування, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).

48. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

49. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

50. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

51. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

52. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

53. Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, (лісові відносини) регулюються, зокрема Лісовим кодексом України (далі по тексту - ЛК України).

54. За приписами ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

55. Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

56. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

57. Частиною 5 ст. 86 ЛК України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

58. Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на, зокрема постійних лісокористувачів.

59. За приписами ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

60. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

61. Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

62. Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

63. Верховний Суд неодноразово зазначав, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

64. Системний аналіз положень ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 105, ст. 107 ЛК України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, до того ж, підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

65. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

66. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 907/48/24, від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17).

67. Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев.

68. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій керувалися доведеністю Прокурором належними та допустимими доказами в порядку вимог статей 74, 76-77 ГПК України наявності складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди.

69. Суди попередніх інстанцій встановили, що:

- Відповідач є постійним лісокористувачем в тому числі в межах земельних ділянок на території Урочища "Ліплявська дача" НПП "Білоозерський". Тобто, обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на Відповідача;

- на підставі виданих лісорубних квитків серії КИ ЛРК № 007940 від 04.11.2021, серії КИ ЛРК № 007942 від 05.11.2021, серії КИ ЛРК № 007947 від 23.11.2021, на території НПП "Білоозерський" у 2021 році проведено рубку дерев у об`ємах, що перевищують ліміт від 04.10.2021 № 176/2021 на використання природних ресурсів у межах НПП "Білоозерський" та без дотримання дозволу від 26.10.2021 №01 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в Урочищі "Ліплявська дача" НПП "Білоозерський";

- Інспекцією відповідно до наказу від 03.11.2021 № 06-27/933 та направлення від 03.11.2021 № 06-28/889 у період з 30.11.2021 по 08.12.2021 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у ході якого виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства. За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.12.2021 № 43/35/2021/ПЛ у якому зафіксовано допущені порушення Відповідачем. Зокрема, виявлено факти перевищення ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів (лісових ресурсів) при проведенні вибіркових санітарних рубок 2021 року в урочищі "Ліплявська дача" в межах території НПП "Білоозерський" у кварталі 66 виділ 4, у кварталі 66 виділ 9, у кварталі 118 виділ 2, у кварталі 118 виділ 3, у кварталі 118 виділ 4;

- складені Інспекцією в результаті проведеного планового заходу - державного нагляду (контролю) матеріали надані в розпорядження судового експерта, які використані ним при проведені судової інженерно-екологічної експертизи від 25.01.2023 № 0012 в рамках кримінального провадження №62022100140000021 від 26.05.2022, за результатами якої складено висновок та визначено, що допущені порушення вимог природоохоронного законодавства, які призвели до незаконної порубки дерев природно-заповідного фонду, призвели до заподіяння державі шкоди на суму 1 646 859,00 грн, що є тяжкими наслідками у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів;

- дії Відповідача, в порушення вимог Санітарних правил в лісах України, ЛК України, Закону України "Про природно- заповідний фонд України", щодо видачі лісорубних квитків серії КИ ЛРК № 007940, серії КИ ЛРК № 007942, серії КИ ЛРК № 007947, призвели до незаконної порубки дерев природно-заповідного фонду, у зв`язку з чим, державі заподіяно шкоду на суму 1 646 859,00 грн.

70. З наведеного вище вбачається, що господарськими судами була надана оцінка наявним у справі доказам у їх сукупності та встановлено наявність складу правопорушення: (1) незаконної порубки дерев на відомчій Відповідачу території, що свідчить про протиправність поведінки останнього; (2) шкоди, розмір якої доказово підтверджено; (3) причинно-наслідкового зв`язку шкоди з протиправною поведінкою Відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконання ним обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.

71. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій зробили правомірний висновок про доведеність належними та допустимими доказами наявності складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу та наявності підстав для покладення на Відповідача цивільно-правової відповідальності.

72. Наведене правозастосування також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 30.01.2025 у справі № 907/48/24.

73. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказує на помилковість висновків судів про те, що Відповідач є постійним лісокористувачем та посилається на те, що Верховний Суд не ухвалював рішення в подібних правовідносин, зокрема, щодо віднесення національних природних парків до лісокористувачів у розумінні ЛК України.

74. У той же час, Суд зазначає, що відповідні доводи Відповідача були розглянуті та відхилені судами обох інстанцій, які виходили, зокрема з такого.

75. Так, суди встановили, що: (1) спірні земельні ділянки на яких здійснювалася незаконна рубка дерев в урочищі "Ліплявська дача" перебувають на праві постійного користування у НПП "Білоозерський" з моменту його створення у 2009 році; (2) до цього спірні земельні ділянки перебували у користуванні у ДО "Лісове господарство Білоозерське"; (3) ДО "Лісове господарство Білоозерське" у свою чергу до моменту його реорганізації здійснювало господарську діяльність на території НПП "Білоозерський", зокрема, забезпечувало підвищення охорони лісів, збереження території природно-заповідного фонду, охорону, захист, раціональне використання та відтворення об`єктів рослинного і тваринного світу, отримало ліміт від 04.10.2021 № 176/2021 на використання природних ресурсів у межах НПП "Білоозерський", дозвіл від 26.10.2021 №01 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, видало лісорубні квитки серії КИ ЛРК № 007940, серії КИ ЛРК № 007942, серії КИ ЛРК № 007947 з перевищення встановленого ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів (лісових ресурсів); (4) 28.12.2021 проведена реорганізація ДО "Лісове господарство Білоозерське" в НПП "Білоозесрський" шляхом перетворення однієї юридичної особи в іншу, без зміни юридичної адреси та коду ЄДРПОУ.

76. З урахуванням встановлених обставин, а також положень ст. 6-2 Прикінцевих положень ЛК України, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" суди відхили доводи Відповідача про те, що він не є постійним лісокористувачем та на нього не може бути покладена цивільно-правова відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства.

77. Доводи касаційної скарги, зокрема посилання на норми законодавства щодо створення національних парків, порядку використання природно-заповідного фонду та Положення про Національний природний парк "Білоозерський" наведених висновків судів не спростовують, натомість спрямовані на переоцінку обставин, що вже були оцінені судами попередніх інстанцій, зокрема стосовно того, що саме на Відповідача в силу вимог ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 105, ст. 107 ЛК України покладається цивільно-правова відповідальність за порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів.

78. Стосовно посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду в правовідносинах щодо завдання шкоди шляхом невиконання обов`язку щодо охорони і збереження природно-заповідного фонду вчинених керівником такого підприємства природно-заповідного фонду, то вони колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки як наголошено вище, відповідно до усталених висновків Верховного Суду у питанні відшкодування шкоди в подібних правовідносинах, визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

79. Висновки судів щодо доведеності заподіяння державі шкоди внаслідок понаднормової рубки дерев на підставі виданих ДО "Лісове господарство Білоозерське" лісорубних квитків з перевищення встановленого ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів (лісових ресурсів) Відповідач у передбаченому процесуальним законом порядку не спростував.

80. За таких обставин, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не свідчить про наявність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

81. Доводи скаржника стосовно того, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував обставини, встановлені вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 697/833/23 направлені на переоцінку встановлених у справі обставин, що до повноважень суду касаційної інстанції в силу імперативних вимог статті 300 ГПК України не входить. Більше того, відповідні доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною 2 статті 287 ГПК України.

82. Доводи скаржника стосовно заявленого розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню за рахунок Відповідача, детально розглянуті та відхилені судом апеляційної інстанції з посиланням на відповідні обставини справи стосовно обсягу та вартості перевищеного ліміту на використання природних ресурсів. Переоцінка цих обставин до повноважень суду касаційної інстанції не входить, крім того, вказані доводи також не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною 2 статті 287 ГПК України.

83. Усі інші доводи касаційної скарги Відповідача підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, направлені на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 ГПК України, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.

84. У зв`язку із наведеним вище, Суд враховує доводи відзивів Прокурора і Позивача-1 в тій мірі, в якій вони узгоджуються з наведеним у цій постанові і з нормами процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

85. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

86. Звертаючись із касаційною скаргою, Відповідач, в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій по суті розгляду спору та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

87. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

88. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Національного природного парку "Білоозерський" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 і рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі № 925/556/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил